Матеріали засідання №3 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Виступ. Формування критичного мислення учнів шляхом використання проблемно-ситуативних завдань на уроках зарубіжної літератури
Лежнюк А.Д.,
вчитель зарубіжної літератури
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва.
Нехай живе людина, яка не вміє шкодувати себе.
М.Пруст
Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керувати і мистецтво виховувати. Як виховувати засобами літератури чуйну, національно свідому, інтелігентну людину в сучасних умовах? Як прищеплювати почуття прекрасного, коли навколо скільки проблем? Важко кривити душею, дивлячись у чисті юні очі. Скільки запитань, скільки невирішених проблем постає. Але вчитель іде на свою нелегку роботу й радіє зустрічі з учнями, тому що знаходить у них підтримку, віру в себе.
Мій робочий інструмент на уроці – слово. Слово в житті людини важить дуже багато. Воно може розрадити, підняти настрій, приголубити, може висміяти, засудити, ославити, а часом приголомшити. У літературі слово – не просто слово, воно уособлює художній образ, у серці може розквітнути квітами любові, поглибити світовідчуття дитини.
Покликання вчителя літератури – розвивати творчі можливості й здібності особистості. Світ так потребує в неординарних, багатих, ерудованих, інтелектуально й духовно розвинених особистостях.
Притримуюся правила: на літературу покладена важлива місія - сформувати людину високої читацької загальної культури, духовно багату, громадянськи активну, наполегливу в здійсненні поставленої мети.
Література – храм, де зустрічаються незвичайні співрозмовники – автор, учитель, учень та художній образ – і ведуть між собою діалог “на рівних” про ціну людського життя, про моральність, про істину, щастя й красу, адже науково-методична тема, над якою я працюю на уроках літератури, - «Формування критичного мислення шляхом використання проблемно-ситуативних завдань».
Що таке критичне мислення? Які нові погляди на цю проблему існують у сучасній педагогіці?
В основі критичного мислення можна угледіти відомий вислів Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю». Одне з пріоритетних завдань кожного вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.
Наступне завдання вчителя – формування мотивації знань. Учень, який зрозумів, для чого він вивчає це питання, активніше працює над його розв’язанням. Запитання вчителя повинні давати можливість учневі шукати, міркувати, робити зіставлення, обґрунтовувати свою думку.
Розвиток інтересу в навчанні – проблема, яка хвилює кожного сучасного вчителя.
Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза “Освіту не дають, її здобувають”. Критичне мислення починалося як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
Створення проблемних ситуацій є лише одним із шляхів підвищення активності учня.
Особливо цінним є те, що на уроці зарубіжної літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник - учитель - учень. Долаючи простір і час, до сьогоднішніх читачів доходять думки й почуття найкращих митців людства.
Як зробити уроки літератури цікавими? Як активізувати діяльність учнів? Як сформувати в учнів критичне мислення ? Ці питання ставить перед собою будь-який творчо працюючий учитель. Є три аспекти формування інтересу до літератури в цілому і дослідницької роботи з літератури зокрема: через урок, книгу і позакласне заняття.
І тут найбільш доречно згадати давню китайську приказку: «Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю, залучаючи мене - і я навчуся». Створення на уроці проблемної ситуації - метод навчання, при якому дитина не отримує знання в готовому вигляді, а видобуває їх сама у процесі аналізу, співставлення, власної навчально-пізнавальної діяльності. Найбільш сприятливі для пробудження й розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал у готовому вигляді, а організовує самостійну діяльність учнів. Ще Сократ в евристичних бесідах стверджував, що навчитися грати на флейті можна тільки, граючи самому.
Проблемна ситуація може виникнути на будь-якому етапі уроку. Усе залежить від учителя, як він вирішить, де більш доречна й ефективна буде постановка проблемного завдання, проблемного питання або проблемної ситуації.
“Я мислю – отже, я існую,” - сказав у свій час відомий французький філософ Рене Декарт. А вже через роки, ніби відлуння, прозвучали слова Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”. І це справді так. Адже жити повноцінним життям в сьогоднішньому стрімко мінливому й бурхливому світі може тільки людина, критично мисляча.
Як же навчитися критично мислити? І тут на допомогу приходить література, зі своїми творами, з проблемами, що порушуються в них, із літературними героями…Працюючи над своєю проблемою, я відкрила ще одну істину: критичне мислення не може розвиватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії з моральними цінностями.
Стратегій, прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література, багато. Я у своїй практиці використовую далеко не всі з них, а тільки ті, які на мій погляд, найбільше адаптовані до школи і тому найбільш ефективні.
З метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.
Одним із прийомів роботи в групах або в парах є так званий “Інформаційний пакет”, який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:
Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?
З яким твердженням не погоджуюся?
Чиї думки найоригінальніші?
Які вислови сподобалися?
Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).
Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.
Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом “Незакінчені речення”. Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну тему. Учитель формулює початок речення і пропонує закінчити його:
-
Коли б я був…
-
Таке рішення було ухвалено, тому що…
-
Це мій улюблений герой, бо…
Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника або прочитаного твору використовую “Вільне письмо”. Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.
Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка - “входження” в урок. За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова – асоціації, які виникають під час читання.
Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору доцільно використовувати прийом “Порушена послідовність”. На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.
Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми “Мозковий штурм” та “Мікрофон”. “Мозковий штурм” спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом “Мікрофон” дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. У своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Учні створюють портфоліо – систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші, тощо. Дані методи зацікавлюють учнів своєю новизною й сучасністю; розвивають у них пам'ять, кмітливість, уважність, винахідливість, вміння логічно мислити, комбінувати. При чому робиться це ненав’язливо, у захоплюючій формі.
Учні об’єднані в малі групи, які вдома колективно створюють рекламний ролик за твором, що вивчається. Вони мають продумати мету, адресата, вид такого ролика. А в класі кожна група демонструє свою рекламу, а інші аналізують її за критеріями:
* Відповідність реклами художньому тексту.
* Аргументованість.
* Доступність.
* Оригінальність.
Аналізуючи рекламні проекти, учні можуть знову звернутися до тексту, учаться аргументувати своє бачення твору, обстоюють власну думку, критично реагують на зауваження. І головне, усе це відбувається у невимушеній ігровій формі.
У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом “Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.
До дискусії усіх учнів спонукає прийом “Коло думок”. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається. Цей метод начає виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
О.Генрі стверджував: «Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо».
- Чи погоджуєтеся ви з думкою американського письменника?
Ефективним у роботі є прийом “Прес”. Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:
-
Сьогодні на уроці мені цікаво було дізнатися …
-
Я відчув…
-
Отримав уроки життя від…
-
Я усвідомив…
-
Я ніколи у своєму житті не…
Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, у чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в надзвичайних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок –уявна подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.
Висновок. Підвищення духовно-морального потенціалу уроку – у цьому найголовніше завдання уроку літератури!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
-
Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. — Київ: Генеза, 2018. — 192 с.
-
Власенко С. Педагогічні технології розвитку критичного мислення // Педагогічні науки. — 2020. — №2. — С. 34–42.
-
Зимня І. А. Психологічні аспекти формування мислення школярів. — Харків: Основа, 2017. — 156 с.
-
Ковальчук І. Формування критичного мислення у молодших школярів: методичні рекомендації. — Київ: Видавництво «Шкільний світ», 2021. — 112 с.
-
Дьяченко Н. В. Інноваційні методи навчання в сучасній школі. — Харків: Ранок, 2018. — 176 с.
-
МОН України. Критичне мислення у школі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://mon.gov.ua. — Дата звернення: 05.10.2025.
