Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів іноземних мов
Критерії та особливості складання Програми індивідуального розвитку для дітей з особливими освітніми потребами.
Підготувала Телелеха Мирослава Василівна
вчитель англійської мови
Уїздецького ліцею
Інклюзивне навчання є одним із основних напрямів реформування системи освіти в багатьох країнах світу, мета якого – реалізація права на освіту осіб з особливими освітніми потребами без дискримінації. В основі трансформації системи освіти і розвитку інклюзивного навчання лежать, перш за все, правові акти – конвенції, декларації – провідних міжнародних організацій: Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та ін.
Створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в системі загальної освіти є проявом демократичності суспільства. Сучасний світ стає толерантнішим завдяки допомозі дітям з ООП. Ратифікувавши Конвенцію ООН «Про права людей з інвалідністю» наша держава зробила величезний прорив у розумінні та навчанні дітей з ООП. Цей крок дає змогу тисячам дітей по всій Україні по-іншому подивитися на світ, отримати безперешкодний доступ до знань та мати в подальшому житті шанс на краще життя. Основною умовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу.
Індивідуальне планування навчально-виховного процесу починається з розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка допомагає педагогічному колективу закладу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність загальноосвітньої навчальної програми.
При розробці ІПР слід спиратися на такі нормативно-правові документи:
Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 №80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку(початкова школа)»;
Лист Міністерства освіти і науки «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/15 навчальний рік» від 25.06.2014 №1/9-335;
Лист Міністерства освіти і науки від 28.08.2014 №1/9-430 «До листів Міністерства освіти і науки України від 25.06.2014 №1/9-335 і від 13.08.2014 №1/9-335 і від 13.08.2014 №1/9-413».
Методичні рекомендації про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку ( лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 0/9-413).
Індивідуальна програма розвитку розробляється для учнів, у яких виникають труднощі при засвоєнні змісту навчальної програми загальноосвітніх навчальних закладів. Найчастіше такі труднощі пов’язані з особливостями психофізичного розвитку дитини. Індивідуальне планування забезпечує навчання таких учнів з урахуванням їхніх можливостей і потреб і дає можливість проводити системну оцінку досягнень у всіх сферах розвитку дитини.
З метою забезпечення ефективності освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, утворюється команда психолого-педагогічного супроводу, на яку покладається виконання таких завдань: збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку; визначення напрямів психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку Інклюзивно-ресурсного центру та забезпечення надання цих послуг; розроблення індивідуальної програми розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини; створення належних умов для інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище; проведення консультативної роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання; проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з особливими освітніми потребами.
Індивідуальна програма розвитку – це письмовий документ, який загалом є контрактом між педагогічним колективом та батьками чи опікунами дитини. Він закріплює вимоги до організації навчання дитини, зокрема визначає характер освітніх послуг та форм підтримки. Ця програма виконує низку функцій, у тому числі: навчально-методичну, комунікативну, менеджменту, підзвітності, моніторингу, контролю дотримання нормативних вимог та оцінки.
Навчально-методична функція. Як інструмент організації навчання, індивідуальна програма розвитку окреслює перелік послуг, які надаються учневі. Вона містить загальну інформацію про учня, поточні показники успішності й поведінки, рекомендації психолого-медико-педагогічної консультації, навчальні цілі, способи та форми оцінювання навчальних досягнень, показники динаміки розвитку, адаптації та модифікації, які необхідно здійснити, враховуючи потреби учня. В ІПР також зазначаються додаткові послуги, які надаються фахівцями (наприклад, психологом, логопедом, корекційним педагогом).
Як інструмент організації навчання, цей документ повинен бути достатньо докладним і чітким. У випадку переходу дитини з одного навчального закладу в інший Індивідуальна програма розвитку передається разом з іншими документами дитини.
Комунікативна функція. Як засіб комунікації, ІПР спрямована на вирішення одразу кількох завдань. Насамперед, вона інформує всіх значущих для учня осіб (зокрема батьків), про те, чому навчання дитини потребує розробки Індивідуальної програми розвитку. ІПР розробляється командою фахівців, які безпосередньо працюють з дитиною, із залученням членів родини. Така співпраця забезпечує інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та регулює комплекс суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та вчителями у процесі навчання.
Менеджмент. Наступна важлива функція ІПР – це функція менеджменту. Окрім вичерпного переліку різних видів підтримки, додаткових послуг, адаптації та модифікації, необхідних для успішного навчання й розвитку дитини, в ІПР також слід визначити, чи потрібні дитині або її батькам додаткові консультації, спеціальний транспорт, допоміжний персонал та інші супутні послуги. В ІПР треба зазначити, які спеціалісти надають послуги цій дитині та яка щоденна тривалість таких послуг. Це дає змогу адміністрації закладу здійснювати кадровий розподіл чи планування.
Забезпечення підзвітності. Ще одна важлива функція ІПР – забезпечення підзвітності. Адже вона є своєрідною угодою між школою та батьками. Укладаючи її, школа бере на себе зобов’язання виділяти ресурси для учня. Наприклад, якщо в ІПР зазначено, що з учнем працюватиме логопед тричі на тиждень по одній годині, то зменшення кількості годин або заміна одного фахівця іншим неприпустимі. Однак, якщо один з наведених альтернативних варіантів більше відповідає потребам дитини, в ІПР слід внести зміни з урахуванням цих потреб.
Під час створення індивідуальної програми розвитку особлива увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатись в умовах інклюзивного класу. Зазвичай в індивідуальній програмі розвитку містяться такі розділи:
1.Загальна інформація про дитину: ім’я, прізвище; вік; телефони батьків; адреса; особливості психофізичного розвитку (інформація про особливі освітні потреби); дата зарахування дитини до навчального закладу; строк, на який складається програма.
2.Наявний рівень знань та вмінь. Група фахівців упродовж 1-2 місяців (залежно від складності порушень розвитку) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення, а саме:
її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, полі сенсорний та ін., особливо якщо один із стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;
інформація про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією);
наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень та оцінки розвитку фахівцями (що дитина не вміє робити, у чому її потрібна допомога тощо).
3.Спеціальні та додаткові послуги. В індивідуальній програмі розвитку треба передбачити заняття з відповідними фахівцями (логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами). Учителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Іноді учень потребує більш інтенсивних або особливих послуг, які можуть надаватись лише у відповідному середовищі (наприклад, заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). У цьому випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі послуги. В індивідуальній програмі розвитку треба визначити кількість і тривалість занять фахівців із дитиною. Крім того, слід вказати, де повинні надаватись відповідні послуги. Ця інформація повинна бути зрозумілою всім присутнім на засіданні, а також будь-якій іншій людині, яка читатиме ІПР.
Додаткові спеціальні послуги – це додаткові послуги педагогів та інших фахівців, які необхідні дитині для успішного засвоєння програми: послуги логопеда, психолога, реабілітолога, послуги з перекладу жестовою мовою, організація відпочинку, в тому числі лікувально-оздоровчого; консультаційні послуги, у тому числі з покращення мобільності й орієнтації. До додаткових послуг також належать медичні, зокрема шкільної медсестри (за необхідності).
4.Адаптації/модифікації. Під час складання індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів викладання, навчальних матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.
5.Навчання за розкладом класу або за адаптованим розкладом, з відвідуванням окремих уроків за індивідуальним розкладом.
Вибір розкладу уроку для учнів із ООП залежить від рівня підтримки учнів із ООП:
- учні з І–ІІ рівнем підтримки навчаються за розкладом класу;
- учні з ІІІ–ІV рівнем підтримки – за адаптованим розкладом (відвідування основних занять, деяких предметів за індивідуальним розкладом та/або додаткових корекційно-розвиткових занять (за окремим розкладом)). У такому розкладі можна зменшувати тривалість уроку та збільшувати перерви;
- учні з V рівнем підтримки – за модифікованим розкладом (також за рішенням Команди супроводу його можна обирати для дітей з ІV рівнем підтримки).
Розклад занять затверджується керівником закладу освіти та оформлюється у додатках до ІПР.
6. Забезпечення асистента учня. Асистентом дитини може бути один із законних представників учня, уповноважена ними особа або соціальний робітник (в ІПР зазначається його ПІБ та контактні дані). Він не призначається на посаду керівником закладу освіти та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціалізації, комунікації та соціально-побутової діяльності.
7. Особливості проведення оцінювання. Оцінювання результатів навчання учнів із ООП здійснюється за системою та загальними критеріями, затвердженими МОН. В ІПР визначається потреба учня у таких особливостях оцінювання:
- адаптація проведення оцінювання за часом та змістом, зокрема: збільшення часу на виконання завдань, зменшення кількості завдань, використання зручних форм роботи (тести, усні опитування, аудіо завдання тощо);
- використання доступних форм викладу інформації для оцінювання (шрифту Брайля, письмових чи усних завдань тощо);
- використання окремих карток із завданнями чи адаптованих матеріалів;
- адаптація завдань для оцінювання до особливостей сприйняття інформації (уникнення графічних завдань для осіб з порушенням зору, уникнення або створення комфортних умов для усних опитувань для осіб, які цього потребують, тощо).
8. Потреба у продовженні строків навчання. Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти особами з ООП, які навчаються в інклюзивних класах, може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти(Постанова КМУ від 23.04.2003 р. № 585). Потреба щодо продовження тривалості навчання визначається Командою супроводу не пізніше, ніж за півроку до завершення навчання, що фіксується у протоколі засідання, та є підставою звернення до ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини. Згідно з відповідним висновком і заяви одного з законних представників дитини, педагогічна рада приймає рішення щодо продовження тривалості навчання, яке вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.
9.Строк дії ІПР. Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потреби частіше) програма переглядається з метою її коригування. Зокрема це може виявитись необхідним, наприклад, якщо: дитина досягла у ІПР навчальних цілей; у дитини виникають труднощі із засвоєнням визначеного змісту навчального матеріалу; виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань; у дитини виникають труднощі у процесі досягнення визначених цілей; виникла потреба збільшити кількість годин дитині; дитину переводять в іншу школу; у дитини спостерігається проблеми з поведінкою тощо.
Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.
Індивідуальна програма розвитку допомагає педагогічному колективу закладу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність загальноосвітньої навчальної програми. Хоча індивідуальна програма розвитку розробляється на основі типових навчальних програм, при її створенні можна використовувати типові навчальні плани спеціальних навчальних закладів, які передбачають окремі варіанти типових навчальних планів для сліпих дітей та зі зниженим зором, глухих дітей і дітей зі зниженим слухом, дітей з тяжкими порушеннями мовлення, дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, розумово відсталих дітей, дітей зі складними порушеннями розвитку. Такі плани вже враховують особливості розвитку дітей зазначених категорій, тому можуть бути хорошим ресурсом при розробці індивідуальної програми розвитку для дитини з тими чи іншими порушеннями розвитку. Крім того, типові навчальні плани для спеціальних навчальних закладів містять корекційно-розвивальну складову, спрямовану на вирішення специфічних завдань, що зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів.
Список використаних джерел
1. Загальноосвітній навчальний заклад: Навчально-методичний посібник/ Кол.упорядників: Патрикеєва О.О., Софій Н.З., Луценко І.В., Василашко І.П. Під заг.ред.Шинкаренко В.І., - К.:ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2013 – 96с.
2. Колупаєва А.А., Савчук Л.О. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання. Видане, доповнене та перероблене: наук.-метод.посіб./А.А. Колупаєва, Л.О.Савчук, К: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011.-274 с.
3. Методичний посібник «Створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами»,укладачі: Луценко І.В., Заєркова Н.В.Загальна редакція: Софій Н.З., Київ – 2015, 66с.
4. Методичні матеріали «Індивідуальна програма розвитку», укладачі: Луценко І.В., Заєркова Н.В.,Київ – 2015, 20с.
5.Основи інклюзивної освіти. Навчально-методичний посібник/за заг.ред.Колупаєвої А.А. – К.: - «А.С.К.», 2012. – 308 с.
