Матеріали засідання №3 міжшкільного методичного об'єднання асистентів вчителя Острожецької сільської ради

Дата: 19.01.2026 11:49

Кількість переглядів: 154

Сучасні педагогічні підходи  і методи корекційної роботи та їх роль в умовах інклюзивного навчання.

                                                                   Підготувала:

                                                                   Гордійчук Н.П.

                                                                   асистент вчителя Уїздецького ліцею

Сучасні підходи в корекційній роботі для інклюзії базуються  на  індивідуалізації, командній роботі фахівців і батьків, використанні технологій та інтерактивних ігрових методів, таких як робота в парах, «Мікрофон», технології портфоліо, а також спрямовані на розвиток психічних процесів, комунікації та рухової діяльності через терапевтичні, логопедичні та корекційні методики, що забезпечують гармонійний розвиток дитини з ООП та її соціалізацію. 

    Інноваційні технології:

• Оздоровчі та терапевтичні: Спрямовані на покращення здоров'я та психологічного стану.

• Логопедичні: Корекція мовлення.

• Розвиток психічних процесів: Увага, пам'ять, мислення.

• Корекція поведінки та спілкування: Навчання конструктивним способам взаємодії.

• Оптимізація рухової діяльності: Розвиток координації, моторики.

• Інтерактивні методи (включаючи ігрові):

• Робота в малих групах та парах: Розвиток навичок співробітництва та слухання (напр., «Знайди пару»).

• «Мікрофон»: Всі діти мають можливість висловитися по черзі.

• «Портфоліо»: Відстеження прогресу дитини.

• Кейс-метод: Розгляд реальних освітніх ситуацій. 

Ці підходи дозволяють створити інклюзивний простір, де діти з особливими освітніми потребами (ООП) почуваються безпечно, отримують необхідну підтримку (від асистентів, спеціалістів) та повноцінно інтегруються в освітній процес, розвиваючи свої потенційні можливості. Зважаючи на це, технології викладання і навчання в інклюзивному середовищі мають бути придатні та ефективні для задоволення різноманітних освітніх потреб усього багатоманітного контингенту учнів, а одна з найдієвіших технологій — диференційоване викладання. Диференційоване викладання передбачає, що всі учні різні, тож необхідно: виявити ці відмінності, створити відповідне освітнє середовище та організувати навчальний процес таким чином, аби забезпечити ефективний навчальний досвід для кожного з них. Диференційоване навчання має забезпечити доступність освітньої програми для учнів з особливими освітніми потребами, необхідну підтримку, успішне опанування змісту навчання і досягнення максимально можливих для кожного з них результатів.

Арт-терапія (реабілітація шляхом творчості). Це лікування за допомогою залучення дітей з особливими освітніми потребами до мистецтва.

Методи арт-терапії . Лікувальна педагогіка – це галузь соціальної педагогіки,  яка межує із знаннями медицини, педагогіки і психології. Завдання лікувальної педагогіки в діяльності вчителя початкових класів полягає у подоланні соціально-педагогічної дезадаптації дитини, оздоровлення міжособистісних стосунків, корекція поведінки, реабілітація здоров'я, здійснення домедичної допомоги у ставленні до себе, до інших і до реального життя.

Ігрова терапія – процес спільного з дитиною переживання і осмислення будь-якої життєвої ситуації, що подана в ігровій формі. Головне значення гри полягає в тому, що завдяки особливим ігровим способам дитина моделює взаємодію з навколишнім світом та людські стосунки. Це надає опанованим раніше предметним діям певного сенсу. Отже, у ході гри дитина засвоює мотиви людської діяльності. На основі цього формується прагнення до суспільноважливої діяльності, що стає основним моментом готовності до шкільного навчання та трудової діяльності.

Бібліотекотерапія - читання літератури з подальшим обговоренням прочитаного, організація літературно-музичного вечорів.

 З метою терапії фізичної активності використовується:

•  Психогімнастика – форма терапії або невербальний метод групової психотерапії, що ґрунтується на руховій експресії, міміці, пантоміміці.Соціальний педагог використовує вправи на зняття напруги і скорочення емоційної дистанції учасників групи.

•  Музикотерапія. Впливаючи на психоемоційний стан людини, музика призводить до певних гормональних і біохімічних змін в організмі, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів. Позитивні емоції, що виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність дитини.

•  Зоотерапія. Петтерапія – лікування за допомогою домашніх тварин. Зокрема собак і котів використовують до дітей, які з певних причин відчувають труднощі у навчанні (читання вголос для тварин), у яких нерозвинені моторні навички рук (застебнути нашийник на собаці, пристебнути поводок тощо), у яких гіпертрофована активність (контакт з кішкою заспокоює дитину), до аутичних дітей та ін

Дельфінотерапія, іпотерапія (лікування дельфінами і кіньми) сприяє лікуванню аутизму, депресії, астенічного (хронічна втома) і посттравматичних синдромів, наслідків ДЦП тощо.

   Широко використовують:

• лікувальну гімнастику. У результаті різних засобів руху знімається втома, змінюється реактивність організму, підвищується його стійкість, активізується діяльність мозку та ін.

• аромотерапію використовують для підвищення тонусу організму, зміцнення зоров'я, лікування простудних захворювань та ін. Наприклад, аромат евкаліпта знижує сонливість, яка викликана перенапруженням; запах лаванди допомагає зосереджуватися тощо.

  Методи, які використовуються, залежать від проблеми у дітей, індивідуальних особливостей, середовища, рівня соціальної адаптації, можливостей самого спеціаліста.

    Комп'ютерні технології важливі, перш за все, як джерело інформації при використанні мережі Інтернет. Оволодівши досить простими навичками роботи з пошуковими системами можливий доступ до безлічі довідників, словників, енциклопедій тощо, крім цього Інтернет має значну базу музичного, образотворчого і фотоматеріалу.

    Комп'ютерні ігри - це потужний резерв в ігротерапії. Ігри повинні бути не тільки елементом розваги, а й тренуванням ряду емоційних, психічних і моторних функцій. Вони дозволяють моделювати різні стани, як сенсорні, так і емоційні, тренують координацію, рух, включають механізм «око-рука». Ігри сприяють формуванню таких якостей, як ухвалення рішення, подолання страху перед непередбаченими обставинами. Існують ігри, які вимагають вміння утримувати в пам'яті і управляти досить великою кількістю параметрів одночасно (стратегічні, тактичні, рольові ігри). 

 За допомогою методів виховання у вчителя є можливість коригувати поведінку та розвиток дітей, формувати необхідні якості особистості, ціннісні орієнтації, збагачуючи при цьому досвід діяльності, спілкування та відносин.

  Таким чином, виховання  дітей з особливими освітніми потребами — невід’ємна складова в загальному виховному просторі, що базується на основних вимогах сьогодення щодо виховання молодого покоління з метою забезпечення соціальної адаптації дітей та їх відповідної самореалізації. Сучасні інноваційні технології дозволяють кожній дитині залишатися самою собою, не відчувати незручності, образи від порівняння з іншими учасниками групи, класу та просуватися в розвитку відповідно до своїх природних можливостей.

    Отже, визначальними формами і методами виховання школярів в інклюзивному класі є методи, котрі розраховані на довготривалі терміни, поєднують індивідуальні когнітивні, емоційно-вольові та досвід і, разом з тим, є корекційного спрямування. У процесі соціально-педагогічної діяльності вчитель повинен створити відповідні умови, що допоможуть кожній дитині саморозвиватися, самостверджуватися і самоактуалізовуватися і, отже, інтегруватися в суспільство.

Література:

1 Войтко В. Навчання і виховання дітей з особливими потребами: сучасні підходи., КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» 2016 р.

2 . Гета А.В. Заіка В.М., Коваленко В, В. та ін. Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання : навчальний посібник / за заг. ред. Ю. Г. Носенко. – Полтава : ПУЕТ, 2018.

3. Данілавічютє Е. А., Литовченко С.В. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі: Навч. метод. Посібник/ За заг. ред. А.А. Колупаєвої, - Київ: Видавнича група «А. С. К.», 2012. .

4.Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання. Видання доповнене та перероблене: наук.-метод.посіб./ А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук., К. : Видавнича група » АТОПОЛ», 2011.Серія «Інклюзивна освіта»

5. Колупаєва А.А. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. Путівник для педагогів:/ А.А. Колупаєва, О.М. Таранченко. - Навчально-методичний посібник. - К.:»АТОПОЛ».-2010.Серія «Інклюзивна освіта»

6. Нагорна О. Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник / О. Б. Нагорна. – Рівне, 2016.

7. Пометун О.І. Застосування інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів. Методичний посібник для вчителів початкової школи/О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, О.А. Біда та ін.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011.

8.Порошенко М.А.Інклюзивна освіта: навчальний посібник – Київ. ТОВ «Агенство «Україна», 2019.

 9. Сак Т.В. Технологія портфоліо в інклюзивному класі//Дефектологія № 4.2009.

« повернутися