Матеріали засідання №4 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 2, 3 класів
ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ДО ЧИТАННЯ
Мосін Надія Іванівна
вчитель початкових класів
Малинської філії Острожецького ліцею
Атмосфера любові до книжки, поваги до книжки, благоговіння перед книжкою – в цьому полягає суть школи і педагогічної праці.
Василь Сухомлинський
Духовним екстрактом культури є художня література – мистецтво слова. Читання її є глибоко особистим процесом. Частіше за все саме читання художніх творів школярі називають читанням для душі. Сьогодні, внаслідок змін у житті суспільства, статус читання, його роль і ставлення до нього значно змінилися. Поступово зникає стійка літературна традиція, на яку спиралися попередні покоління. Знизився раніше високий статус письменника як «володаря людських душ» і «людини, яка читає», а також процесу читання у багатьох соціальних групах. Останніми десятиліттями суспільство перебуває в безпрецедентній ситуації кардинальної зміни читання в Україні, особливо дитячого та юнацького.
Одна з характерних рис сьогодення – падіння інтересу до читання різних груп населення та зростання інтересу до «екранної» культури, адже десятки каналів транслюють телевізійні передачі. Спеціальні канали є для дітей і молоді не лише на Заході, а й в Україні. Однак, саме в Західній Європі, починаючи з 1970-х років, відбувається багато дискусій щодо книжної культури. На них обговорюють проблеми відмінності процесів читання, перегляду телепередач та користування Інтернетом, їх взаємовплив, чого, на жаль, в Україні немає. Безперечно, у сприйнятті людиною друкованої інформації та телевізійного каналу чи Інтернету є своя специфіка. Перша важче запам’ятовується, потрібно докласти зусилля, щоб прочитати і засвоїти написане. Та саме друкована інформація у вигляді книжкового всесвіту привела людину у світ культури. Повідомлення у вигляді текстів – основа будь-якої освіти та самоосвіти. Не можна недооцінювати роль читання у створенні людиною своєї індивідуальної домашньої бібліотеки. Аудіовізуальна інформація значно легше засвоюється, бо легкодоступна. Проте вона, зазвичай, є «мозаїкою» розрізнених і несистематизованих свідчень, фрагментарною і стереотипною. Коли дитина не читає, то у неї не розвивається звичка до зосередженості, до вміння інтелектуально працювати, оскільки читання – це праця, яка і робить людину мислячою.
Кожен творчий вчитель має цілий «набір» тих методів, прийомів, технологій, щоб зацікавити дитину книжкою, домогтися того, щоб їй хотілося прочитати твір, дізнатися про його героїв, їхні вчинки, помисли душі. Крім того, читання художнього тексту, його осмислення, логіка художнього аналізу здатні звільнити сучасного школяра від надміру агресії, тиску комплексів; спілкування з вершинними творами, може, зрештою, відвернути учня від дешевих принад, маскультури, відкрити перед ним справжні естетичні горизонти.
Відомий теоретик педагогіки, письменник С. Соловейчик зазначав: «Байдуже перегортання сторінок, холодне спостереження за тим, що відбувається в книзі – це не читання. Милування мистецтвом письменника і поета, смакування слова і поєднань слів, захват з приводу вдалого виразу, подив перед майстерністю зображення і опису, хвилювання, викликане глибиною думки, – ось читання». Для юнацтва показниками читацького інтересу є позитивне відношення до самої читацької діяльності («люблю читати»); заохочення саме процесом читання («не можу відірватися від книги»); прагнення поділитися з іншими радістю спілкування з книгою («хочу, щоб мій друг дізнався про цю книгу»). Тому вчителю треба підтримувати любування, смакування, захоплення, враження, хвилювання – весь цей спектр настрою, який називається читацьким інтересом за допомогою різних заходів. Цієї мети можна досягнути шляхом застосування тих форм наочної, масової, індивідуальної роботи, які сприятимуть вирішенню наступних завдань:
- розвитку потреби у самостійному, регулярному читанні;
- розвитку читацької компетентності різних категорій юнацтва;
- стимулюванню його творчості та інтелектуальних здібностей.
Очевидно, що пробудити інтерес юнацтва до творчого читання здатні тільки люди творчі, які самі переживають радість від спілкування з книгою, спроможні вести діалог із читачем. Тому пропоную розглянути деякі форми і методики, які можуть сприяти прищепленню юнацтву навичок смислового читання, і які я використовую в організації своєї роботи.
Ефективним прийомом залучення школярів до читання художніх творів є робота з епіграфом. Якщо в темі емоційно, чітко і лаконічно виражено стислий зміст уроку, то епіграф висловлює його головну думку, накреслює шляхи до її розкриття. Учитель може кілька разів звернутися до епіграфа впродовж уроку: на початку, коли визначається завдання; протягом уроку, коли воно вирішується, і наприкінці, коли підбиваються підсумки. Епіграф пишеться на дошці під темою праворуч (лапки не ставляться, праворуч внизу – ініціали та прізвище автора).
Ефективною мотивацією для прочитання твору є також прийом прогнозованого читання. Застосовую, щоб зацікавити дітей художнім текстом, активізувати їхню увагу, навчити висловлюватися з приводу прочитаного, здійснювати разом з однокласниками пошук, робити відкриття нових творів, імен. Це сприяє читацькій активності. А ще учнів потрібно здивувати перед знайомством з автором твору. Прогнозоване читання робить сприйняття тексту проблемним, Діти приміряють на себе роль співавторів твору, що сприяє кращому засвоєнню змісту прочитаного.
Проводити роботу з прогнозованого читання доцільно наступним чином:
- читати учням незнайомий текст;
- під час читання зробити зупинку і запропонувати дітям передбачити, що буде далі;
- вислухати учнівські відповіді, які можуть бути суперечливими;
- продовжити читання і ознайомити школярів із авторським варіантом розвитку подій.
Проілюструємо методику роботи з прогнозованого читання на прикладі оповідання Рюноске Акутагави «Павутинка».
1-й етап. Читання першого уривка з твору.
...Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз...
2-й етап. Пауза. Завдання: передбачити наступні події.
3-й етап. Бесіда. Передбачення подальшого розвитку подій.
- Діти, що доброго міг зробити Кандата та як це пов’язано з назвою притчі?
- Кандата розкаявся у своїх вчинках.
- Кандата попросив пробачення.
- Кандата допоміг другові.
Цікаво, чи справдяться ваші передбачення, діти? Продовжуємо слухати твір…
Інколи прогнози учнів не збігаються з авторським баченням, і це викликає різні почуття, але завжди робить урок цікавим та інтригуючим. Вступаючи в діалог з однокласниками та вчителем, діти вибудовують свій образ твору, зіставляють його з текстом, перевіряючи вірогідність власних інтерпретацій. Такий прийом є ефективнішим під час роботи зі змістом твору, ніж просто відповіді на запитання, адже ті емоції, які при цьому переживають діти, відчуваючи свою причетність до твору, істотно поліпшують і рівень запам’ятовування прочитаного, і спроможність аналізувати його.
Мотивувати учнів до читання художніх творів можна також, використовуючи різні прийоми, запозичені з рекламних технологій.
Літературна реклама – це процес донесення інформації про художній твір від учителя до учня з метою підвищення інтересу до його прочитання.
Є певні вимоги до створення такої реклами:
– зображення (картинку, малюнок, значок, схему тощо) слід розміщувати по центру екрана чи аркуша, воно повинне займати більшу половину площі, бути яскравим, без дрібних написів;
– картинка повинна ілюструвати основну думку, ідею;
– перший вислів потрібно ставити над зображенням, він повинен містити заклик , спонукання, привертати увагу;
– текст реклами лаконічний, розміщений під ілюстрацією.
Різновидом реклами є технологія ненав’язливого навіювання, завдання якого, не даючи прямої вказівки до дій, спонукати людей виконувати певні дії, цікавитися певною інформацією, вважати щось актуальним і потрібним. З цією метою використовую соціальні мережі.
Наприклад, я маю на меті привернути увагу школярів до творчості Омара Хайяма. Для цього продовж певного періоду розміщую на своїй сторінці його рубаї, спостерігаю за діями учнів. Спочатку вони тільки наслідують мої дії, копіюють і поширюють у мережі дописи, що є на моїй сторінці. Потім вступають у спільноту шанувальників творчості Омара Хайяма, розміщують на власних сторінках самостійно обрані твори. Результат – на уроках вивчення віршів поета школярі демонструють обізнаність із тематикою творчості, легко визначають проблематику, більшість учнів уже декламують аналізовані вірші. Згодом виникає ідея провести вечір поезії за творчістю поетів Сходу.
Інколи з метою мотивації до прочитання твору використовую прийом анонсу, створеного у програмі PowerPoint. Анонсую переважно тему наступного уроку.
Реквізити анонсу:
- дата проведення уроку;
- твір, що вивчатиметься;
- привабливий заголовок;
- фото обкладинки або ілюстрації до твору;
- інформаційний блок.
Заголовок має бути інтригуючим, а інформаційний блок легко сприйматись. Дуже зручно для швидкого створення анонсу мати кілька шаблонів, щоб підставити потрібні дані та світлини. Безперечно, прочитавши цікавий анонс, діти захочуть ознайомитись із самим твором.
Нині надзвичайно популярною стала сучасна форма книжкової реклами –буктрейлер. Це – короткий відеоролик за мотивами книжки. Основне його завдання – яскраво і образно розповісти про видання, заінтригувати читача, спонукати до читання.
Як же створити буктрейлер? Великих труднощів немає, потрібно тільки вміти працювати зі спеціальними програмами, додержуючись таких етапів:
- Обрати книгу для реклами.
- Створити сценарійт до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет – це основа вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А для цього треба прочитати твір. Відеоролик має бути не довшим ніж на 3 хвилини, це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача – потенційного читача.
- Дібрати картинки, відсканувати ілюстрації, зняти власне відео або ж знайти відео за тематикою в Інтернеті.
- Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.
- Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Початківцям можна використовувати програми Windows Movie Maker, CapCut, InShot. З їх допомогою можна обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи між ними.
В ютубі можна ознайомитись з різними видами буктрейлерів: мальованим скрайбінгом, анімаційним скрайбінгом, аплікаційним скрайбінгом, онлайн-скрайбінгом та відеороликами-буктрейлерами. На сторінках мого блогу (https://elena-lyashenko-kr.blogspot.com/ ) представлені деякі з них.
Ефективним прийомом мотивації до прочитання книжки є створення сторінки героя твору у соціальній мережі. Школярі одержують таке завдання заздалегідь. У добу цифрових технологій цей прийом є доступним і зрозумілим для учнів. Цікавим і сучасним завданням є написання поста для соціальної мережі. Ця форма роботи обумовлена прагненням сучасних підлітків вести свій блог, сайт, тому школярі із задоволенням включаються в робочий процес. До виконання такого завдання потрібно підготувати учнів, навчити правильно оформлювати свої думки із врахуванням вимог до текстів, що діють в соціальних мережах. Пропоную Вашій увазі приклад організації моєї роботи в цьому напрямку – фрагмент уроку розвитку мовлення на тему «Як написати пост в Іnstagram?».
Важливими залишаються дещо традиційні, але також дієві прийоми обговорення книги і проведення дискусії за літературним твором.
Обговорення книги – це колективний аналіз і оцінка творів художньої і галузевої літератури групою читачів спільно з бібліотекарями, авторами, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення сприяє стимулюванню читацької активності, виробленню умінь і навичок критичного мислення, самостійної роботи над книгою, формуванню естетичних поглядів і смаків.
Процес обговорення книг проходить у три етапи:
1. Підготовчий (передбачає вибір художнього твору і тему обговорення). Бажано звертатися до таких літературних творів, у яких моральний та естетичний вимір утворюють гармонію і цілісну єдність. Одночасно слід враховувати і читацькі запити, і інтереси та відгуки літературної критики. Не виключено, що в центрі обговорення опиниться «модний» літературний твір масової культури, але малохудожній за своєю суттю. У цьому випадку в процесі обговорення слід показати читачам на конкретному літературному матеріалі як завдяки своїм зовні ефектним сюжетним поворотам, особливим кон’юнктурним прийомам, особливостям викладу матеріалу книга стає бестселером.
2. Збирання та аналітико-синтетична обробка необхідної інформації ( думок літературознавців і критиків, читацьких оцінок тощо). Керівник обговорення обирає основну лінію аргументації та її тези, складає план проведення обговорення (як ввести читачів в літературну проблему; якими будуть перше поставлене питання та загальний перелік і послідовність питань), прогнозує вірогідні відповіді. Окрім цього, керівник обґрунтовує своє місце і обов’язки під час його проведення.
3. Безпосереднє обговорення. Керівник має уміло ввести учасників заходу в суть проблеми, формулювати і ставити питання перед аудиторією, аналізувати, уточнювати відповіді промовців, організовувати обмін думками, постійно активізувати хід розмови, спонукаючи до виступів усіх слухачів, дисциплінувати аудиторію, резюмувати сказане, оцінювати результат обговорення. Ефективність обговорення багато в чому залежить саме від дій керівника. Ведучий створює оптимальні, комфортні умови для взаємодії читацьких думок. Дуже важливо, щоб кожен учасник обговорення, відчуваючи неформальність атмосфери, вільно висловлював власну думку. Відомо, що найбільш ефективним є демократичний стиль керівництва, коли забезпечується рівність усіх членів групи, які беруть участь в обговоренні. Експериментально доведено, що обговорення книг – це активний засіб розвитку усіх сфер особи юнацтва (інтелектуальної, емоційної, вольової). Незважаючи на уявну однорідність аудиторії, юні читачі в ході обговорення показують різні рівні читацької майстерності («слабкий»–«середній»–«сильний» читач). При цьому малопідготовлені «слабкі» читачі в процесі літературної дискусії нерідко отримують наочні уроки того, що і як читають інші, більш уважні і талановиті читачі. Тільки в цьому випадку обговорення стане свого роду захоплюючою розумовою вправою з елементами творчої гри, а читачі зможуть самостійно зробити висновки.
Насамкінець зауважу, що найбільшим мотиватором читання художніх творів є особистість вчителя, який сам любить читати, захоплено ділиться враженням від прочитаного з учнями, який при нагоді наводить приклади ситуацій, описаних у творі, для аргументації свого твердження. У такого вчителя учні читають.
Використана література:
1. Волошина Н. Й. Перспективи підручникотворення / Н. Й. Волошина // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – № 4. – С. 2-4.
2. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навч. посіб. для студ. пед. ВНЗ і слухачів ін-тів післядиплом. освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2004. – 365 с.
3. Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство / Н. В. Зборовська. – Київ: Академвидав, 2013. – 392 с
4. Кушнір О. Що сказати батькам про домашнє навчання читанню?// Дитячий садок. – 2009, січень – №1.
5. Соловейчик С. – Педагогика для всех: - М.: АСТ, 2018. – 384 с.
6. Живіцька С.Ю. Формування пізнавальної самостійності учнів засобами сервісів Google / С.Ю.Живіцька // Технологія фахової майстерності: електронні освітні ресурси та технології: обласна науково-практична Інтернет-конференція, 26-30 жовтня 2015 р. – Кіровоград, 2015. – Режим доступу: http://management.kr.sch.in.ua/news/id/131/vn
