Матеріали засідання №4 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 2, 3 класів
Метод проектів як технологія навчання
Кіпруха Наталія Леонідівна
вчитель початкових класів
Борбинського ліцею
Сьогодні технологія проектної діяльності вважається однією з перспективних технологій навчання, тому що вона створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності.
На сучасному етапі розвитку освіти, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів має велику педагогічну цінність. В основі методу проектів лежать: розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів; уміння орієнтуватися в інформаційному просторі; уміння самостійно конструювати свої знання; уміння інтеґрувати свої знання з різних галузей науки; уміння критично мислити . Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, завдяки яким учні:
1) самостійно й охоче набувають необхідних знань із різних джерел;
2) навчаються використовувати отримані знання для вирішення пізнавальних і практичних завдань;
3) набувають комунікативних умінь, працюючи в різних групах;
4) розвивають дослідницькі вміння (уміння визначати проблеми, збирати інформацію, спостерігати, проводити експеримент, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати);
5) розвивають системне мислення .
Сутність проектного навчання полягає в тому, що, виходячи зі своїх інтересів, діти разом з учителем проектують вирішення якого-небудь практичного завдання. Матеріал різних навчальних предметів групується навколо комплексів-проектів. Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.
Що є основою методу проектів?
• Розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів. • Уміння орієнтуватися в інформаційному просторі. • Уміння самостійно конструювати свої знання. • Уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки. • Уміння критично мислити.
Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Результати запланованої діяльності повинні бути практично, теоретично, пізнавально значущими. Основна складова методу — самостійність учня. Важливим також є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідних підходів у проекті є наріжним каменем технології. Упроваджуючи проектні технології, учителеві необхідно бути обізнаним щодо дослідних і пошукових методів: уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не придушуючи учнів своїм авторитетом.
Учень учиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Учні отримують комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «виконавець», «посередник»); ознайомлюються з різними думками щодо однієї проблеми; учаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів; бачать результат власної праці. Під час проектної діяльності вчитель є не тлумачем готових знань і їх транслятором, а рівноправним співучасником процесу здобуття, обробляння, аналізу й подання знань школярами. Це є значно складнішим, вимагає додаткового часу та додаткових зусиль і від учнів, і від учителя.
Проект — це наукова, дослідна, прикладна, творча робота одного учня або групи учнів.
У сучасній педагогічній літературі розрізнюють такі основні типи проектів:
-
Творчі проекти. Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їхнього представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо.
-
Ігрові проекти. Учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їхні соціальні і ділові стосунки.
-
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів.
-
Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Важливим є координація роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів.
-
Дослідницькі проекти потребують обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості експериментальних методів та методів обробки результатів .
Мета будь-якої проектної роботи
• Систематизація отриманих знань. • Практичне застосування знань. • Набуття нових, глибших знань із певної проблеми. У школі проектне навчання розглядається як:
• засіб активізації пізнавальної діяльності учнів; • засіб підвищення якості освітнього процесу.
Проектно-дослідна діяльність у школі здійснюється від обрання теми проекту до його практичного утілення. Крім проектів, у межах одного предмета реалізуються й міжпредметні проекти, у яких потрібні додаткові знання суміжних наук. Найчастіше таким джерелом стають література й мистецтво, література й історія. Проектна діяльність є важливим аспектом освіти, тому що учні мають можливість спроектувати своє майбутнє та сформувати необхідні ресурси для здійснення усвідомленого професійного вибору.
Ефективність використання технології проектної діяльності в освітньому закладі залежить від дотримання організаторами низки педагогічних умов:
-
Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає пошуку її розв’язання.
-
Відповідність проектів тематиці та дидактичним цілям теми заняття.
-
Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
-
Самостійна діяльність учнів.
-
Визначення кінцевих цілей проектів.
-
Структурування змістовної частини проекту.
-
Використання дослідницьких методів.
-
Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (відеофільм, газета, презентація тощо).
-
Володіння керівником проекту технологією проектної діяльності.
-
Активна творча позиція кожного учасника проекту.
Керівнику проектної діяльності учнів необхідно враховувати вимоги, які висуваються до навчального проекту: проект розробляється з ініціативи учнів; проект варто робити значущим для учнів; робота над проектом має дослідницький характер, і тому необхідно розробити апарат дослідження; проект заздалегідь сплановано, сконструйовано спільними зусиллями вчителя й учнів; проект рекламується в межах класу, школи з метою підвищення мотивації учнів у його реалізації; проект реалістичний, має практичну значимість, зорієнтований на можливості учнів. Організатору проекту необхідно оволодіти технологією проектної діяльності. Технологія проектної діяльності – це послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка проекту, залучення учнів до проектної діяльності, виконання, підбиття підсумків та результатів проектної діяльності.
Структура побудови проекту в багатьох випадках залежить від його типу, специфіки навчального предмета, авторських педагогічних розробок конкретної теми проекту, тому й різна кількість етапів.
Це такі етапи:
-
Пошуково-дослідницький: пошук та обґрунтування проблеми, виділення підтем у темі проекту, вибір підтеми, формування творчих груп, підготовка матеріалів для дослідницької роботи, визначення форм подання підсумків проектної діяльності.
-
Технологічний: опрацювання ідей, організація пошукової діяльності, стимулювання діяльності, самоконтроль діяльності, контроль якості.
-
Оформлення результатів: оформлення проекту за правилами в командах, проблемних групах; оцінка результатів проектної діяльності; оцінка проекту.
-
Презентація (захист проекту): організація роботи експертів, доповіді про результати роботи, оформлення результатів.
-
Рефлексія: самооцінка проекту, самооцінка діяльності, самооцінка результатів, аналіз успіхів і помилок.
Чого може навчити дітей проектна діяльність?
1. Побачити проблему й перетворити її на мету власної діяльності. 2. Поставити стратегічну мету (віддалену за часом, але значущу) та розподілити її на тактичні кроки. 3.Оцінити наявні ресурси (у тому числі власні сили й час), розподілити їх. 4. Знаходити інформацію, критично оцінювати її, ранжувати за значущістю, обмежувати за обсягом, використовувати різні джерела (зокрема людей як джерело інформації). 5. Планувати свою роботу. 6.Виконавши роботу, оцінити її результат, порівняти його з тим, що було заявлено як мета роботи. 7. Побачити помилки і не припускатися їх у майбутньому.
Чому сприяє проектна діяльність?
• Розвитку адекватної самооцінки, формуванню позитивної «Я-концепції» (досвід цікавої роботи й публічної демонстрації її результатів).
• Розвитку комунікативної та інформаційної компетентності, інших соціальних навичок.
• Розв’язанню профорієнтаційних завдань.
Проектну діяльність можна розглядати як вид шкільної роботи, що дозволяє перетворити академічні знання на реальний життєвий досвід учнів.
Проектна діяльність у початковій школі успішно поєднується з дослідною, тому що діти — природжені дослідники, невтомні й старанні, спостережливі й допитливі. Потрібно тільки використовувати ці особливості для цілеспрямованого розвитку спеціальних знань і вмінь, необхідних у проектній діяльності, а саме:
1) рефлексивні вміння:
• уміння осмислювати завдання, для виконання якого бракує знань,
• відповідати на запитання: «Чого потрібно навчитися для виконання поставленого завдання?»,
• побачити проблему;
2) пошукові (дослідницькі) вміння:
• висувати гіпотези,
• знаходити способи їх перевірки,
• самостійно знаходити відсутню інформацію;
3) комунікативні вміння:
• вступати в діалог,
• ставити запитання,
• висловлювати свою точку зору,
• брати інтерв’ю та ін.;
4) розвиток умінь і навичок експериментування;
5) презентаційні вміння й навички:
• навички монологічного мовлення,
• артистичні вміння,
• використання різних засобів наочності під час виступу,
• уміння відповідати на незаплановані запитання.
Види проектів у початковій школі можуть різнитися (наприклад, ділова гра, захист на Вченій раді, ярмарок, вистава, телепередача, урок, реклама та ін., де використовується технологія колективних творчих справ).
Велике значення для дослідної діяльності молодших школярів має те, за якими програмами і підручниками навчається клас, які технології використовує вчитель у своїй роботі.
|
Використання основ технології проектної діяльності в сучасній школі спонукає до розвитку творчих здібностей учнів, вчить учнів до самостійності у прийнятті рішень, а також спонукає займатися самоосвітою, дає учневі впевненість в собі і вчить спілкуватися, працювати творчо як індивідуально так і групі, переживаючи за результат загальної справи. Використана література
|
