Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики

Дата: 04.04.2025 15:42

Кількість переглядів: 94

Компетентнісний підхід  у викладанні точних наук:

    формування математичної       грамотності,     критичного мислення

та технологічної грамотності

                                                                                 Підготувала:      Рудник А. П.

                                                                                 вчитель фізики

                                                       Борбинського ліцею

                                                                     Острожецької сільської ради

              У контексті сучасної освіти, компетентнісний підхід передбачає:

1. Орієнтацію на практичне застосування знань

2. Розвиток критичного мислення та інтуїції

3. Формування здатності бачити математику та фізику в повсякденному житті

4. Розвиток вміння працювати з даними та інформацією

5. Виховання впевненості у власних здібностях

 Метою формування математичної грамотності у школярів є:                                     1. Навчити учнів цінувати математику як науку та навчальну дисципліну.                          2. Виховати в учнях впевненість у власних математичних силах.                                        3. Сформувати у школярів вміння розвязувати  задачі та проблеми.                              4. Розвинути в учнях комунікативні вміння.                                                                      5. Навчити школярів міркувати                                                                                             Прикладна спрямованість шкільного курсу математики - одна із цілей математичної освіти і основа, на якій опанування учнями математичних знань, вмінь та навичок їх використовувати, відбувається значно ефективніше. Забезпечення прикладної спрямованості сприяє формуванню стійких мотивів до навчання взагалі й до вивчення математики та фізики зокрема. Способи та засоби реалізації прикладної спрямованості у нових суспільних умовах та вимогах сьогодення до рівня, якості та характеру освіти набувають актуальності за умови модернізації, уточнення та розширення.                                                                        Прикладна спрямованість шкільного курсу математики – це орієнтація цілей, змісту та засобів навчання математики в напрямку набуття учнями в процесі математичного моделювання знань, вмінь і навичок, які використовуватимуться ними у різних сферах життя та містить потенціал формування продуктивного мислення, гуманізації навчання (за рахунок диференціації навчання і посилення мотивації), гуманітаризації навчання (залучення учня до творчої діяльності, наприклад, складання прикладних задач; озброєння учнів методом наукового пізнання – методом математичного моделювання; здійснення міжпредметних зв’язків, поповнення інтелектуального багажу здобувача освіти суспільно значимими знаннями про оточуючий світ).

При використанні на уроках прикладних задач в учнів покращується уява і вони з легкістю можуть розуміти зміст задачі.

Робота зі складеною системою прикладних задач виступає ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. Це відбувається завдяки підвищенню пізнавального інтересу, досягається зосередженням уваги на значенні математичних знань у реальному житті.

             Таким чином важко переоцінити значення використання практичних і прикладних задач на уроках.

Використання задач з практичним змістом в 7 класі 

Наприклад в курсі алгебри у 7 класі учні вивчають лінійні рівняня. Даний матеріал добре знайомий учням з 6 класу. Тому в контексті використання задач з практичним змістом слід звернути особливу увагу на зміст задач, що розв’язуються за допомогою рівнянь. Умова повинна бути: зрозумілою, близькою до повсякденності, сучасною, цікавою учню. Мало які з запропонованих задач задовольняють даним умовам. Тому вчителю слід приділити увагу саме добору матеріалу.

Особливу увагу практичним задачам слід приділити під час вивчення теми «Функція». Недаремно тут функцію розглядають як математичну модель реальних процесів. Зазвичай тут учні вивчають графік руху і графік зміни температури, що вже саме по собі є непоганою демонстрацією міжпредметних зв’язків. Тут доцільно при розгляді рівняння руху доцільно вибрати приклад на місцевому матеріалі. Наприклад: «Микола вирішив на вихідні поїхати на велосипеді в сусіднє село до друга, що живе на відстані 10 км. Швидкість велосипеда 10 км/год. Але на середині шляху велосипед  поламався і решту шляху він ішов пішки зі швидкістю 4 км/год. Накреслити графік руху.».

Як приклад нижче наведені завдання практичного характеру біологічної спрямованості для 7 класу по темі «Лінійна функція»: 

1. Джміль летить зі швидкістю 18 км / год, а бабка - 10 м / c. Хто летить швидше, і у скільки разів? 

2. За скільки часу пліт, що пливе за течією пройде 100 метрів, якщо швидкість течії 1,8 км / год?. 

3. Чисельність зубрів в заповіднику може бути знайдена за формулою: y = 50 +3 t, де y кількість особин, а t час (у роках). Знайдіть, скільки особин буде в даному заповіднику через 3 роки. Через скільки років в цьому заповіднику особин буде 65 штук? 

Під час вивчення систем рівнянь краще дотримуватись тих же рекомендацій, що й щодо лінійних рівнянь.

Саме тому в процесі подальшої роботи я планую приділити увагу розробці як окремих задач економічного інформаційного та міжпредметного змісту, так і цілих уроків-практикумів, пов’язаних з рішенням певних проблем шляхом розв’язування математичних задач.

Для  досягнення  математематичної грамотності на різних етапах уроку застосовую такі види  діяльності   як:

1.математичний диктант;

2.лавина задач;

3.математичний футбол;

4.метод реклами;

5.фронтальне опитування;

6. « асоціативний кущ»;

7.математичне лото;

8.робота с підручником;

9. « мозговий штурм» ;

10 робота в групах с самооцінкою;

11.рефлексія;

Крім цього на тижднях математики проводжу різні  заходи для підвищення інтереса до предмету,наприклад такі як   :

1. Математична  вікторина ;

2. Показуха;

3. Ігрові задачі з сірниками;

4. Математичні дослідження;( допомога у ремонті - необхідність виміряти  кількість шпалер для класної кімнати)

5. Конкурс прикладних задач;( Новорічні знижки в вигляді задач на відсотки)

6. Ребуси та кросворди;

7. Завдання від кубика- рубика;

8. Засідання клуба  веселих та кмітливих.

9. Подорож до країни Піфагора.

10. Невідомі задачі  Архімеда.

Математина грамотність  грає важливу рольна на багатьох уроках шкільного курсу такі як: фізика, хімія, біологія, географія, фізична культура, і інших.

2.Основні положення розвитку критичного мислення

Технологія «Розвиток критичного мислення» – універсальна, міжпредметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі.

 Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення а на думку відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:  а) засновується на певних критеріях; б) є таким, що самокоректується; в) випливає з конкретного контексту» .

Цілі та завдання технології розвитку критичного мислення

1.Формування пізнавального інтересу в учнів та розуміння мети вивчення даної теми (питання, проблеми).

2.Розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання.

3.Підтримання пізнавальної активності учнів.

4.Спонукання учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і на її ґрунті формування аналітичного судження.

5.Розвиток критичного способу мислення.

6.Формування комунікативних навичок та відповідальності за якість власних знань.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:

• сприйняття інформації з різних джерел;

• аналіз різних точок зору, обрання своєї точки зору;

• зіставлення з іншими точками зору;

• добір аргументів на підтримку обраної позиції;

• ухвалення рішення на основі доказів.

Критичне мислення дає можливість сформувати навички самостійного прийняття рішення (від чого відмовитися, а що взяти на озброєння), навички самоконтролю, самоорганізації, самоактуалізації, інформаційно-пізнавальної самостійності учнів.

Отже ми повинні навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, що отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

• учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

• учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Виділено шість ключових елементів критичного мислення:

• уміння мислити;

• відповідальність;

• формулювання самостійних суджень;

• критерії, до яких апелює, на які спирається критичне мислення;

• самокорекція;

• уваги та чуйності до контексту.

Отже, суть і мета така:  освіта не дається вчителем (учителями), вона одержується самим учнем. Для цього вчитель має сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, вибирати й застосовувати саме ті методи й прийоми навчання, які сприятимуть розвиткові критичного мислення.  Стратегічним напрямом розвитку в учнів критичного мислення є навчання задавати запитання. Питання можуть бути уточнюючого характеру, проблемні, дослідницькі та питання-роздуми. Педагог має створити атмосферу схвалення розмаїття поглядів та думок, активізації пізнавальної діяльності, пошуку нестандартних шляхів розв’язання проблем, не повинен поспішати з висновками, натомість має спрямовувати процес дискусії на вирішення даної проблеми, заохочувати учасників до висловлювання власних думок.

• Методи навчання можна впорядкувати таким чином:

• 1) активізація уваги школярів (мотивація, метод збудження інтересів, метод проблемних ситуацій, метод стимулювання);

• 2) вивчення нового матеріалу (заучування, метод доцільних задач, конкретно-індуктивний метод, абстрактно-дедуктивний метод, сократичний метод, евристичний метод, дослідницький метод, проскриптивний метод, інскриптивний метод);

• 3) закріплення знань (метод супровідного закріплення, метод повторення, метод вправ);

• 4) навчання розв’язування задач та вправ (метод наслідування, метод спроб та помилок, метод поступового ускладнення, метод евристичних наставлянь). 

• При вивченні математики  створюються плідні умови формування критичного мислення учнів. Формування критичного мислення учнів відповідає цілям викладання математики, а саме: засвоїти математичні концепції та способи вирішення проблем; отримувати нові знання шляхом розв’язання проблем у автентичних контекстах, використовуючи власні методи під керівництвом учителя; застосовувати орієнтоване на учнів, на їхній власний досвід активне та кооперативне навчання; використовувати дослідження та відкриття.

Під час вивчення математики можуть бути сформовані такі уміння критичного мислення учнів:

• набуття навичок наукової аргументації при доведенні теорем;

• здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, розпізнавання, співставлення і протиставлення;

• розвиток контрольно-аналітичних умінь при виконанні взаємообернених операцій;

• здатність до виявлення переваг того чи іншого способу розв’язання завдань;

• уміння виробляти альтернативні варіанти і вибирати найоптимальніший.

Найкращого результату формування навичок активної пізнавальної    діяльності  та критичного мислення можна досягти у тому разі, коли застосування методів і прийомів є системним.

При підготовці та проведенні уроків на різних етапах навчання використовуються і різні форми ІКТ

Готові електронні продукти, які дозволяють інтенсифікувати діяльність вчителя і учня, дозволяють підвищити якість навчання предметам, втіливши в життя принцип наочності.

1. Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів. У цьому випадку задіюються різні канали сприйняття, що дозволяє закласти інформацію не тільки в фактографічному, але і в асоціативному вигляді в довгострокову пам'ять .

2. Ресурси Мережі Інтернет несуть величезний потенціал освітніх послуг (електронна пошта, пошукові системи, електронні конференції, дистанційне навчання, конкурси) і стає складовою частиною сучасної освіти. Отримуючи з мережі навчально-значиму інформацію, що навчаються вчаться цілеспрямовано знаходити інформацію і систематизувати її за заданими ознаками; бачити інформацію в цілому, а не фрагментарно, виділяти головне в інформаційному повідомленні.

3. Використання інтерактивної дошки та програмного забезпечення SMART Board дозволяє вчителям та учням в повній мірі викласти і досить добре засвоїти досліджуваний матеріал.

Різноманітність тем, видів діяльності, барвистість, захопливість комп'ютерних програм викликали величезний інтерес в учнів. Існуючі сьогодні електронні навчальні посібники дозволяють виводити інформацію у вигляді тексту, звуку і відео-зображення. Навчання за допомогою комп'ютера дає можливість організувати самостійні дії кожного учня.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить, складає план уроку виходячи з його цілей; при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності і послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Ось приклади використання презентацій на уроках :

- Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.

- Робота з усними вправами.

- Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.

- Демонстрація умови і рішення задачі.

- Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.

- Проведення тестів.

- Проведення рефлексії.

- Демонстрація портретів вчених і розповідь про їхні відкриття.

- Створення учнями комп'ютерних презентацій до уроків узагальнення та систематизації знань і способів діяльності.

Використання комп'ютера дозволяє не тільки багаторазово підвищити ефективність навчання, але і стимулювати учнів до подальшого самостійного вивчення предмета. Подібні уроки включають інтерактивний мультимедійний контент, який дозволяє ширше задіяти в процесі навчання самих школярів, сприяє підвищенню інтересу до досліджуваного предмета, кращому засвоєнню матеріалу. Учні можуть використовувати мультимедійні елементи в своїх домашніх роботах, передаючи їх в електронній формі на флеш-диску або через Інтернет.

Так як на сьогоднішній день недостатньо готових УМК з мультимедійними додатками, вчителю необхідно самому створювати відсутні елементи уроку. Комп'ютер при цьому буде виконувати наступні функції:

1. Як тренажер в процесі формування умінь і навичок.

2. Як наочний посібник для організації активної навчально-пізнавальної діяльності.

3. Як джерело навчальної інформації.

4. Як засіб, що допомагає організувати контроль і самоконтроль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ліпман М. Чим може бути критичне мислення / Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів.

2.Макаренко В. М. Технологія формування та розвитку критичного мислення // Математика в школах України.

    3.Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій.

4.Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підручник для студентів математичних спеціальностей педагогічних навчальних закладів. 

5.Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Методична система “Розвиток критичного      мислення у навчанні різних предметів” (Підготовлено для проекту “Читання та письмо для розвитку критичного мислення”) / Посібники I-VIII. – Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення “Інтелект”, 1998.

     6.Тягло О. В. Критичне мислення: навч. посіб.

7.Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / О. Тягло /     Вісник програм шкільних обмінів. 

« повернутися