Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів художньо-естетичного і технологічного циклів
Роль медіатехнологій у сучасній мистецькій освіті
Підготував вчитель
трудового навчання і образотворчого мистецтва
Циганюк Леонід Аркадійович
Одним з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть учня якимнебудь п'яти невідомим йому словам, і він буде довго і марно мучитися над ними; але зв'яжіть з картинками двадцять таких слів – і він засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте учням дуже просту думку, але вони вас не розуміють; ви пояснюєте цю ж думку з ілюстраціями – вас зрозуміють досить швидко. Використання наочності на сьогоднішній час вельми актуально, тим більше, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. В такому випадку мультимедійний проектор може надати неоціненну допомогу. Однак досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до пред'явлення наочності:
- в пізнавальній наочності, яка повинна відповідати пропонованій письмовій чи усній інформації;
- динаміка пред'явлення наочності. Час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати досліджувальній в даний момент навчальній інформації. Дуже важливо не перестаратися із спеце-фектами;
- продуманий алгоритм відеоряду зображень. Згадаймо уроки, де вчитель закривав (перевертав) підготовлені наочні посібники, щоб пред'явити їх в необхідний момент. Це було вкрай незручно, забирало у вчителя час, втрачався темп уроку. Засоби мультимедіа дають вчителю можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Вчителю досить детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимально вражаючим;
- оптимальний розмір наочності. Причому це стосується не тільки мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть чинити негативний вплив на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Вчителю слід пам'ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора ні в якому разі не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора;
- оптимальний розмір пропонованих зображень на екрані. Не слід захоплюватися кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.
Різне сприйняття інформації учнями на уроках мистецьких дисциплін з використанням мультимедійного обладнання дозволяє поєднувати різного типу інформацію: голосову, графічну, відео-та аудіо інформацію через технічні засоби. Якщо дозволяє зміст навчального матеріалу трактувати у вигляді тексту і у вигляді схем, то це може сприяти розширенню способів подачі матеріалу. Якщо по курсу є електронні видання, фільми та інші матеріали, ними можна доповнювати лекцію і використовувати фрагментарно. Наприклад, виклад історичних подій і фактів може супроводжуватися показом слайдів з картами, схемами і фотографіями.
Облік досягнень психології дозволяє сформулювати ряд загальних рекомендацій, які слід враховувати при розробці способу візуалізації інформації на екрані:
- інформація на екрані повинна бути структурована;
- візуальна інформація періодично повинна мінятися на аудіо інформацію;
- темп роботи повинен варіюватися;
- періодично повинні варіюватися яскравість кольору і / або гучність звуку;
- зміст візуального навчального матеріалу не повинен бути занадто простим або занадто складним.
Слід також мати на увазі, що візуальне середовище на екрані монітора є штучним, за багатьма параметрами відрізняється від природного. Природним для людини є сприйняття у відбитому світлі, а на екрані монітора інформація передається за допомогою випромінюючого світла. Тому колірні характеристики зорової інформації поряд з характеристиками яскравості і контрасту зображення істотно впливають на характер візуального середовища на екрані монітора. Об'єкти, зображені різними кольорами і на різному фоні, порізному сприймаються людиною. Якщо яскравість кольору об'єктів і яскравість фону значно відрізняються від кривої відносної видимості, то при поверхневому розгляді зображення може виникнути ефект "психологічної плями", коли деякі об'єкти як би випадають з поля зору. При більш уважному розгляді зображення – сприйняття цих об'єктів вимагає додаткових зорових зусиль. Важливу роль в організації зорової інформації відіграє контраст предметів по відношенню до фону. Існує два різновиди контрасту: прямий і зворотний. При прямому контрасті предмети і їх зображення темніші, а при зворотному – світліші за фон. У презентаціях доцільно використовувати обидва види, як порізно в різних кадрах, так і разом в рамках однієї картинки. Разом з тим, в більшості існуючих електронних ресурсів, розміщених в глобальних телекомунікаційних середовищах, домінує саме зворотний контраст. На практиці переважає робота в прямому контрасті. У цих умовах збільшення яскравості веде до поліпшення видимості, а при зворотному – до погіршення, але цифри, букви і знаки, що пред'являються в зворотному контрасті, пізнаються точніше і швидше, ніж в прямому навіть при менших розмірах. Чим більше відносні розміри частин зображення і вище його яскравість, тим менший повинен бути контраст, тим краще видимість. Завжди слід пам'ятати, що комфортність сприйняття інформації з екрана досягається при рівномірному розподілі яскравості в полі зору. Співвідношення кольорів у колірній палітрі інформаційного ресурсу може формувати і певний психологічний настрій. Переважання темних кольорів може призвести до розвитку пригнобленого психологічного стану, пасивності. Переважання яскравих кольорів, навпаки, – надмірного збудження, причому загальне перезбудження організму часто межує з швидким розвитком стомлення зорового аналізатора, що, безумовно, слід враховувати при дотриманні вимог ергономіки та безпеки здоров’я. Значення кольорів рекомендується встановлювати постійними і відповідно стійкими до зорових асоціацій, реальних предметів і об'єктів. Крім того, значення кольорів рекомендується вибирати відповідно до психологічної реакції людини (наприклад, червоний колір – посилена увага, екстрена інформація, небезпека, жовтий – увага і стеження, зелений – дозволяючий і т.д.). Для смислового протиставлення об'єктів (інформаційних даних) рекомендується використання в презентаціях співвідношення контрастних кольорів (червоний – зелений, синій – жовтий, білий – чорний). Але дуже важливо не зловживати контрастними кольорами, оскільки це часто призводить до появи психологічних збуджень. Колірний контраст зображення і фону повинен знаходитися на оптимальному рівні, яскравий контраст зображення по відношенню до фону повинен бути не більше ніж на 60%. Необхідно враховувати, що червоний колір забезпечує сприятливі умови сприйняття тільки при високій яскравості зображення, зелений в середньому діапазоні яскравості, жовтий – в широкому діапазоні рівнів яскравості зображення, синій – при малій яскравості. З метою оптимізації вивчення інформації, на екрані рекомендується використання логічних наголосів. Логічними наголосами прийнято називати психолого-апаратні прийоми, спрямовані на привернення уваги користувача до певного об'єкту. Психологічний вплив логічних наголосів пов'язано зі зменшенням часу зорового пошуку і фіксації осі зору по центру головного об'єкта.
Найбільш часто використовуваними прийомами для створення логічних наголосів є:
- зображення головного об'єкту більш яскравим кольором;
- зміна розміру, яскравості, розташування;
- виділення проблисковим світінням.
Комп'ютерне навчання несе в собі величезний мотиваційний потенціал. У присутності доброзичливого інструктора – машини – навчання стає більш цікавим для учнів, так як деякі освітні програми включають елементи комп'ютерних ігор. Важливо вміло використовувати гру для навчальних цілей. Комп'ютер гарантує конфіденційність. Результати діяльності учня відомі тільки йому. Завдання вчителя зберегти психологічно комфортну атмосферу, при якій не знижується самооцінка учня.
Вчителю корисно знати про методичних достоїнства комп'ютерного навчання:
- здатність комп'ютера моментально реагувати на введену інформацію для створення найпростіших навчальних програм у вигляді вправ;
- комп'ютер забезпечує більшу ступінь інтерактивності навчання;
- комп'ютер краще відповідає принципам індивідуального навчання;
- систематичне використання комп'ютера на уроці призводить до цілого ряду позитивних явищ.
Освітні засоби КТ можна класифікувати по ряду параметрів: а) По важливістю педагогічних завдань:
- засоби, що забезпечують базову підготовку (електронні підручники, навчальні системи, системи контролю знань);
- засоби практичної підготовки (задачники, практикуми, віртуальні конструктори, програми імітаційного моделювання, тренажери);
- допоміжні засоби (енциклопедії, словники, хрестоматії, розвиваючі комп'ютерні ігри, мультимедійні навчальні заняття);
- комплексні засоби (дистанційні навчальні курси). б) По функціям в організації освітнього процесу:
- інформаційно-навчальні (електронні бібліотеки, електронні книги, електронні періодичні видання, словники, довідники, навчальні комп'ютерні програми, інформаційні системи);
- інтерактивні (електронна пошта, електронні телеконференції);
- пошукові (реалізуються через каталоги, пошукові системи).
в) За типом інформації: електронні та інформаційні ресурси:
- з текстовою інформацією (підручники, навчальні посібники, задачники, тести, словники, довідники, енциклопедії, періодичні видання, числові дані, програмно і навчально-методичні матеріали);
- з візуальною інформацією (колекції, фотографії, портрети, ілюстрації, відеофрагменти технологічних процесів і явищ, демонстрації дослідів (практичних вправ), відеоекскурсії; статистичні та динамічні моделі, інтерактивні моделі: предметні лабораторні практикуми, наочні віртуальні лабораторії; символьні об'єкти: схеми, діаграми);
- з аудіо інформацією (звукозапису виступів, музичних творів, звуків живої і неживої природи, синхронізовані аудіооб'екти);
- з аудіо-та відео (аудіо-та відео об’єктів живої та неживої природи, предметні екскурсії в творчій майстерні, підприємства тощо);
- з комбінованої інформацією (підручники, навчальні посібники, першоджерела, хрестоматії, задачники, енциклопедії, словники, періодичні видання).
Технологія використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва. Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецьких дисциплін, відкриває нові можливості. В цьому випадку, вчителям на даних предметах необхідно зробити комп’ютерні технології новим засобом художньо-творчого розвитку учнів. Розглянемо наступні варіанти застосування ІКТ в освітньому процесі: ВАРІАНТ 1. УРОК З МУЛЬТИМЕДІЙНОЮ ПІДТРИМКОЮ У класі знаходиться один комп'ютер, ним користується вчитель в якості «електронної дошки» (демонстрація малюнків, дослідів, візуалізації практичних прийомів, віртуальні екскурсії) і учні для захисту своїх проектів. На етапі підготовки до уроку вчителю необхідно проаналізувати електронні та інформаційні ресурси, відібрати необхідний матеріал по темі уроку, структурувати і оформити його на електронних або паперових носіях. Велику допомогу в пошуку необхідної інформації вчителю може надати каталог освітніх ресурсів з різних напрямків навчання, розміщений у всесвітній мережі Інтернет. При поясненні нового матеріалу на уроці вчителю може надати каталог освітніх ресурсів з різних напрямків навчання, розміщений у всесвітній мережі Інтернет. При поясненні нового матеріалу на уроці вчитель може використовувати предметні колекції (ілюстрації, фотографії, портрети, відеофрагменти досліджуваних процесів і явищ, демонстрації дослідів і технологічних прийомів, відеоекскурсії, динамічні таблиці і схеми, інтерактивні моделі), проектуючи їх на великий екран. При цьому істотно змінюється технологія пояснення – вчитель коментує інформацію, що з'являється на екрані, в разі потреби супроводжуючи її додатковими поясненнями та прикладами. Застосування ІКТ можливо при підготовці і проведенні вчителем нетрадиційних форм уроку. Наприклад, мультимедійна шкільна лекція. Якщо школа підключена до мережі Інтернет, можна запропонувати провести урок у формі віртуальної лабораторії або віртуальної екскурсії, що особливо значимо при вивченні мистецьких дисциплін. Відсутність лабораторного обладнання чи майстерні для виконання практичних робіт дозволяє менше часу витрачати на організаційні питання.
Організація віртуальних екскурсій можлива в творчу майстерню художника або музей. Але учні – не просто пасивні поглиначі інформації. Метою вчителя стає формування в учнів навичок знаходження і відбору потрібної інформації. Це досягається через підготовку проектів. Тема творчого мультимедійного проекту повинна викликати жвавий інтерес учасників проекту і може бути пов'язана з однією або декількома дисциплінами навчального плану, а також з подіями і проблемами навколишньої дійсності. При виконанні проекту учні показують найвищий рівень самостійності – творчий. Він проявляється в ході виконання завдань дослідницького характеру, коли необхідно опанувати методами і прийомами пізнання, які дозволяють побачити нову проблему в знайомій ситуації, знайти нові способи застосування засвоєних знань. Дуже часто робота над мультимедійним проектом переростає в наукову роботу по розробці навчальних і контролюючих програм по різних предметних областях. Можливий варіант, коли клас розбивається на кілька груп і кожна з груп готує проект по окремих розділах певної теми. Після виконання проходить захист проекту: кожна з груп представляє результати свого дослідження однокласникам. В ході роботи над проектом їм доводиться переробити велику кількість інформації, в результаті чого учні добре орієнтуються в даному питанні, і складно уявити собі ситуацію, щоб вони погано відповідали на питання по даній темі. Вони настільки захоплюються досліджуваної темою, що вивчають досить багато матеріалу і з задоволенням показують свої вміння оформляти результати роботи на комп'ютері у вигляді презентації, сайту, буклету, відеоролика тощо. Оцінюється робота по заздалегідь заданим критеріям.
Відмінними рисами проектної роботи є те, що в процесі її виконання:
- здійснюється пошук інформації в різних джерелах, її класифікація та обробка;
- теоретично вивчення того чи іншого питання повинно неодмінно супроводжуватися надбанням спеціальних практичних умінь і навичок (сканування ілюстрацій, відеомонтажів, інтеграція об'єктів в різних програмах і т. д.),
- захист вимагає вироблення в учнів навичок публічного спілкування, дискутування, вміння аргументовано відстоювати власну позицію;
- робота переважно здійснюється в групі, і вимагає оволодіння особливими навичками колективної роботи і міжособистісного спілкування.
Отже, створення творчого мультимедійного проекту учнями – це потужний інструмент, що дозволяє формувати в учнів необхідні знання та пізнавальні прийоми, а також розвивати мотивацію навчальної діяльності, сприяючи тим самим розвитку мотиваційного і процесуального компонентів пізнавальної самостійності. В даному дидактичному процесі вчителю належить провідна роль.
ВАРІАНТ 2. УРОК З КОМП'ЮТЕРНОЮ ПІДТРИМКОЮ. Устаткування: кілька комп'ютерів (зазвичай, в комп'ютерному класі), за ними працюють всі учні одночасно або по черзі: виконують лабораторні роботи, тести, тренувальні вправи.
У такому варіанті можливі випадки, коли
- учні одночасно виконують практичні роботи в матеріалі з учителем, а на певному етапі переходять до роботи за комп'ютером;
- учні поперемінно працюють на комп'ютері за вказівками вчителя.
При закріпленні пройденого матеріалу, вчитель може запропонувати учням роботу з текстом електронного підручника або навчального посібника, електронними хрестоматіями, довідниками, словниками; тренажером і т.д. На цьому етапі можуть використовуватися фронтальні, групові, індивідуальні та диференційовані форми організації навчальної діяльності учнів. Для організації диференційованого навчання вчителю доцільно заздалегідь на основі використання цих ресурсів розробити завдання для учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Роздатковий матеріал може бути підготовлений як в електронному, так і паперовому вигляді. Для здійснення контролю знань учнів з пройденої теми вчитель може організувати проміжне тестування (фронтальне або диференційоване, на комп'ютері або письмово, з автоматичною перевіркою на комп'ютері або з подальшою перевіркою вчителем), вирішити головоломки, кросворди, ігрових ситуацій із застосуванням отриманих знань Можливі також самостійні екскурсії в Інтернеті по заданій темі.
ВАРІАНТ 3. ІНТЕГРУВАННЯ УРОКУ З КОМПЮТЕРНОЮ ГРАФІКОЮ. Зазвичай проходить в комп'ютерному класі. Завдання такого уроку: відпрацьовувати навчальний матеріал, використовуючи ПК для створення малюнків (графічний редактор Adobe Photoshop, Corel Draw та інші додатки); навчити виконувати проектні роботи (Microsoft PowerPoint, ФотоШоуPro та інші); вчити красиво і грамотно оформляти тексти (текстовий процесор Microsoft Word); в загальному, розширювати знання учнів з досліджуваних тем за рахунок використання ПК. Хід подібних уроків можна розділити на кілька етапів. На першому етапі пропонується провести невелику розминку, в ході якої учні повторюють матеріал уроку. На другому етапі вчитель повторює з учнями основні правила роботи з програмним забезпеченням, яким вони будуть користуватися на уроці. На наступному етапі учні індивідуально працюють за комп'ютером по виконанню завдання. На четвертому етапі відбувається захист роботи, її показ і поточна оцінка вчителя та самооцінка учня. На п'ятому етапі визначається ступінь досягнення цілей і завдань, поставлених на уроці, підводяться підсумки, виставляються загальні оцінки.
ВАРІАНТ 4. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ З ЕЛЕКТРОННИМИ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ Цей варіант передбачає, що традиційні уроки по предмету замінюються самостійною роботою учнів з електронними інформаційними ресурсами (50% навчального часу) і консультаціями. Необхідними умовами для ефективного застосування цього варіанту є: обладнання комп'ютерного класу сучасними комп’ютерами з відповідним апаратним забезпеченням, наявність комп’ютерних програм :
- програми для роботи, спілкування, завантаження, обміну файлами у «всесвітній павутині Інтернет»;
- програмне забезпечення для створення, редагування, систематизації та перегляду аудіо та відео;
- програми для створення, редагування, перегляду та конвертації самих різних форматів зображень;
- програми для роботи з різноманітними текстовими документами;
- програми для освіти та самоосвіти.
Довідникові програми, тренажери, тести, читалки, графічні редактори. У дистанційному варіанті необхідний доступ в Інтернет. Тут вчитель виконує роль консультанта, оскільки розглядаємо КТ тільки в якості «помічника» вчителя, а не його «заступника».
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гаврілова Л. Педагогічні умови застосування мультимедійних навчальних засобів у професійній підготовці майбутніх учителів. Проблеми методики фізико-математичної технологічної освіти : наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. 2015. Вип. 8(1). С. 166-170.
2. Данилова О.В. Мультимедія власноруч. Текст, графіка, анімація, відео. Київ : Шкільний світ, 2006. 248с.
3. Освітні технології : навч.-метод. посібн. Київ : А.С.К., 2003. 428с.
4. Пометун О.І.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук. метод. посіб. Київ : А.С.К., 2004. 342с.
5.Створюємо презентації. Power Point / упор. І. Скляр. Київ : Шкільний світ, 2005. 221с.
