Матеріали засідання №2 методичного об’єднання ЗДВР та педагогів-організаторів

Дата: 05.11.2024 10:26

Кількість переглядів: 192

Методичний портфель на тему:

«Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми: необхідність чи реальність сьогодення»

Підготувала:

заступник директора з виховної роботи Борбинського ліцею,

керівник ММО ЗДВР та педагогів-організаторів Острожецької сільської ради

Федорова Юлія Вікторівна

Насильство в освітньому середовищі існувало якщо не завжди, то дуже давно. Глузування за будь-якою ознакою (зовнішні дані, фінансове становище, приналежність до культурної/етнічної/релігійної групи, поведінка, стиль одягу і т.д.), піддражнювання, образливі прізвиська,  підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть привести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання над будь-яким учасником освітнього процесу. Починаючи з 1970-х років минулого століття, регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів та отримало спеціальну назву – булінг.

Булінг має різний характер і природу, може проявлятися як у формі одноразових, так і в вигляді систематичних дій. Але ці дії завжди завдають шкоди психічному та фізичному здоров’ю всіх учасників цього процесу. Виявити випадки насильства в закладі освіти достатньо важко. Передусім тому, що насильство відбувається переважно в місцях, де відсутній контроль і нагляд дорослих. До того ж і потерпілий, і спостерігачі воліють не повідомляти нікого про випадок, щоб їх не вважали «ябедами» або через страх зізнатись. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією закладу освіти, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі. Найнебезпечнішим є повторюваність випадків насильства в освітньому середовищі. Саме систематичні насильницькі дії є булінгом або цькуванням. Термін «булінг» походить від англійського слова «bully», тобто хуліган, забіяка, задира.

В Україні досить велика нормативно-правова база щодо питання протидії та запобіганню насильства, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу. Зокрема,

• Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року
  № 2145-VIII.
• Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»  від 7 грудня 2017 року № 2229.
• Закон України «Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)» від 18 грудня 2018 року №2657 –VІІІ».
• Постанова КМУ «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»  від 01.06.2020 р. № 585.
• Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству  і  насильству за ознакою статті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 (п.39-41).

Відповідно до цих та інших нормативно-правових документів, заклади освіти розробляють внутрішні акти, що регулюють питання організації процесу протидії та реагування на випадки насильства та булінгу:

• Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти.
• Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
• Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
• Щорічний План заходів щодо запобігання та протидію цькуванню (булінгу).

Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Запроваджена адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

6 жовтня 2024 року набув чинності Закон № 3792-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми».  Зокрема, визначено, що булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об'єднань, інших громадських об'єднань, що є суб'єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов'язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об'єднання, іншого громадського об'єднання, що є суб'єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

• затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об'єднанні, іншому громадському об'єднанні, що є суб'єктом молодіжної роботи, забезпечує його оприлюднення, обов'язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
• розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об'єднанні, іншому громадському об'єднанні, що є суб'єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
• сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

Положення — це нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро тощо. Положення також для тимчасово створюваних комісій, груп, бюро, проєктів та інше, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Сучасна ситуація у суспільстві підштовхує нас до дедалі активніших превентивних дій щодо різних форм насильства, адже гаджетилізація, інформатизація суспільства, використання соціальних мереж та інтернет-ресурсів, завантаженість дорослих, психологічний вплив воєнних дій на території України створюють чудові умови для неконтрольованого поширення агресії, насильства, цькування серед дітей та підлітків.

Структура Положення може бути довільною, адже основна мета – систематизувати основну інформацію з даної проблеми, комплексно обґрунтувати її теоретичний (визначення «булінгу» та «насильства», видів булінгу, учасників, наслідки та інше) та практичний аспект – як уникнути насильства, як його попередити, та як діяти, якщо такий факт уже стався. Проте обов’язково Положення про запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми повинне укладатися з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Важливо, що відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 р. №585, працівники закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці, інших проявів жорстокого поводження з дітьми.

Адміністрація підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та господарювання, у штаті яких є працівники, які у своїй роботі контактують з дітьми, організовує початкове та періодичне інформування таких працівників про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження відповідно до плану проведення такого інформування. Початкове інформування обов’язково проводиться під час прийняття на роботу, періодичне - не рідше ніж один раз на рік. Періодичне інформування може проводитись у вигляді індивідуальних і групових занять за очною формою (лекції, семінари, бесіди) та дистанційно (вебінари, онлайн-навчання тощо), у тому числі з використанням технічних засобів навчання. Інформація щодо проведеного початкового та періодичного інформування працівника про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження фіксується в його особовій справі.

План інформування про захист дітей від усіх форм насильства, у якому визначаються теми, періодичність, форми інформування та відповідальні за його проведення особи, затверджується керівником закладу, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, у штаті якого є працівники, які у своїй роботі контактують з дітьми, та переглядається (коригується) у разі потреби.

 У Борбинському ліцеї, починаючи з 2020 р., систематично проводиться інформуванням про захист дітей від усіх форм насильства, яке передбачає надання інформації про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і за участю дітей, ознаки (індикатори) різних форм насильства та жорстокого поводження, порядок взаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідної допомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозою внаслідок насильства її життю та здоров’ю тощо.

Тому вище згаданий пункт теж доцільно додати до тексту майбутнього Положення.

Ще одним із дієвих варіантів, на якому може ґрунтуватися профілактика булінгу в учнівському середовищі і як основа майбутнього Положення - програма, розроблена американським психологом Кеннетом Шором, яка складається з 12 кроків:

1. Створення комітету з протидії цькування.
2. Проведення опитування серед школярів різного віку.
3. Розробка політики, чітких правил поведінки в разі зіткнення з проблемою.
4. Проведення перевірок в місцях, де булінг відбувається найчастіше.
5. Навчання вчителів і всього персоналу закладів освіти (кухарів, охоронців, технічних працівників та ін.).
6. Поширення інформації про цькування серед дітей за допомогою проведення тематичних заходів.
7. Впровадження лекцій, курсів з профілактики булінгу в шкільному середовищі в якості невід'ємної частини навчального процесу.
8. Підтримка потерпілих від цькування.
9. Залучення батьків як безпосередніх учасників освітнього процесу.
10. Акцентування уваги викладачів, психологів на учнях, які є потенційними жертвами.
11. Формування серйозного ставлення до повідомлень про можливий булінг і швидке реагування на них.
12. Адекватна реакція на виникаючі випадки з поєднанням дисциплінарного і відновного підходу до ініціаторів.

Отже, сучасна освіта потребує ефективної профілактики булінгу в закладах освіти, яка неможлива без підтримки на державному рівні. Вона передбачає розробку дієвих програм, створення комітетів для повсюдного впровадження і інтеграції наступних принципів:

• законності та верховенства права;
• поваги до прав і свобод кожної особистості;
• неприпустимість дискримінації за будь-якою ознакою, розвиток толерантності і прийняття;
• ненасильницького вирішення конфліктів, усунення протиріч.

Їх реалізація з метою профілактики булінгу та насильства можлива за умови тісної взаємодії вчителів, соціальних служб, законних представників дитини (батьків, опікунів) та залучення самих учнів, а також наявної документальної бази. Тільки комплексний підхід до вирішення проблеми допоможе зрозуміти, що таке булінг і як з ним боротися. Важливо розуміти, що такі питання неприпустимо замовчувати, тому що це прямий шлях до поширення явищ цькування в освітньому середовищі.

Список використаних джерел

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12.07.1884 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.

2. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року
   № 2145-VIII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»  від 7 грудня 2017 року № 2229. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

4. Закон України «Про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)» від 18 грудня 2018 року №2657 –VІІІ». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text.

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» від 06.06.2024 р. № 3792-IX. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-20#Text.

6. Постанова КМУ «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»  від 01.06.2020 р. № 585.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2020-%D0%BF#Text.

7. Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству  і  насильству за ознакою статті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 (п.39-41). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text.

8. Профілактика булінгу як пріоритетний напрямок у створенні комфортної атмосфери в школах. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://safeschools.com.ua/novyny/prof-laktika-bul-ngu-yak-pr-oritetnij-napryamok-u-stvorenn-komfortnoyi-atmosferi-v-shkolah.

« повернутися