Матеріали засідання №1 методичного об`єднання вчителів суспільних дисциплін
Виступ. Оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів нової української школи.
Кулішова Оксана Анатоліївна,
керівник міжшкільного методичного об’єднання.
Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні загальної середньої освіти та які можна: ідентифікувати, спланувати, виміряти, оцінити.
Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти. Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:
початковий (1-3 бали);
середній (4-6 балів);
достатній (7-9 балів);
високий (10-12 балів).
Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій). У додатку визначені галузеві критерії із чітким описом кожного балу відповідно до груп результатів освітніх галузей:
Громадянська та історична:
- Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ. (ГР1)
- Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту. (ГР2)
- Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. (ГР3
Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції:
формувальна (відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень);
коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином);
орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку);
мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання);
розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (планування майбутніх цілей навчання);
виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах: самооцінювання,
взаємооцінювання, оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів). Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачаютьзавдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання;
завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання;
достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування);
високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування.
Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу. За рішенням педагогічної ради Острожецького ліцею імені І.Єремеєва тематичне оцінювання в 5-7 класах не ставимо. Проте діагностувальні роботи проводимо за трьома групами результатів. Протягом теми проводимо різні види робіт відповідно до груп.
Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель може встановлювати самостійно. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням: виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів: усне опитування (індивідуальне, групове тощо);
спостереження; аналіз портфоліо; письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичні завдання; навчальні проєкти; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо;
завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти).
За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій.
Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності.У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників.
До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.
