Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вихователів ЗДО
Прийом «Кубик Блум»
(виступ на методичне об’єднання)
Підготувала вихователь-методист Острожецького ЗДО
Ковальчук М.М
Про суть та практичне використання методу «Кубик Блума».
«Кубик Блума» – один із популярних практичних прийомів, що розвиває критичне мислення дітей. Розробив цей чудо-метод американський учений та психолог-педагог, автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності «Таксономія навчальних цілей» Бенджамін Блум. Він вважав, що школа має навчити дитину вирішувати проблеми, з якими доведеться стикатися у житті.
Користь методу Блума
Бенджамін Блум об'єднав основні освіті цілі у кілька груп:
закріплення та аналіз отриманих знань;
емоційний відгук учнів на здобуті знання;
використання здобутих знань на практиці.
Цей метод навчає учнів вирішувати проблемні питання самостійно, спираючися на вже здобуті знання і вміння, а також використовуючи досвід, спостережливість, логіку і творче мислення.
Правила використання «Кубика Блума»
Учителю знадобиться паперовий куб (ще краще, якщо його зробити із цупкого картону), на гранях якого написано: назви, чому, поясни, запропонуй, подумай, поділись.
Педагог формулює тему і добирає до кожного слова на кубику коло питань, що дозволить дітям повторити і закріпити вивчений матеріал.
Учитель підкидає кубик. Та грань, що випала, вказує на тип запитання, яке слід поставити учням (тобто запитання вчителя має починатися зі слова на грані). Альтернативний варіант – запитання формулюють самі учні, а потім ставлять їх класу. Учень/учениця відповідає на запитання. Якщо відповідь неповна, то однокласники можуть доповнити її та скоригувати неточності.
Примітка. Кожного разу, коли ви кидаєте кубик, ви залучаєте до обговорення більшу кількість дітей. Що це дає? Це підвищує ефективність заняття та розуміння теми, чи допоможе вчителю виявити прогалини у знаннях учнів. Крім того, цей метод навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору.
Коротко про типи запитань «Кубика Блума»
Назви! Запитання, спрямовані на відтворення знань: учень називає предмет, явище, термін тощо.
Приклади. Назви географічні об'єкти, поблизу яких відбулася битва [офіційна назва]. Назви асоціацію, яку викликає [назва предмету чи явища]. Назви компоненти дії додавання. Назви головних героїв роману «Тигролови» Івана Багряного.
Чому? Запитання для формулювання причинно-наслідкових зв'язків: учень має описати процеси, що відбуваються з певним предметом чи явищем. Це відкрите запитання, що розвиває аналітичне мислення дитини.
Приклади. Чому Володимира Великого прозвали саме Великим? Чому математику називають «царицею» наук? Чому вимерли динозаври? Чому критики назвали [назва твору] психологічним романом?
Поясни! Запитання для уточнення, що допомагають дітям сфокусуватися на різних сторонах обговорюваної теми. Зазвичай ці питання починаються зі фраз на кшталт «поясни свою точку зору...», «ти справді вважаєш, що...» або «ти впевнений, що...».
Приклади. Ти впевнений, що у всіх випадках після букви «м» перед «я» пишеться апостроф? Поясни цінність [назва відкриття] для людства. Поясни роль м'якого знака у словах. Поясни значення кисню у житті людини.
Запропонуй! Учень пропонує свої ідеї/варіанти того, як можна використати ті чи інші знання на практиці, або шукає шляхи вирішення конкретних ситуацій.
Приклади. Запропонуй свої варіанти використання таблиці множення. Запропонуй, де можуть знадобитися знання з граматики [назва мови]? Де та як знадобиться таблиця Д. Менделєєва? Запропонуй, де та як можна застосовувати знання із теорії ймовірності?
Придумай! Це творчі запитання, що містять елемент припущення та вигадки. Діти розвивають стратегічне мислення (що буде, якщо…, придумай, як...).
Приклади. Придумай, який вигляд матиме планета, якщо з неї зникнуть усі джерела прісної води? Придумай, як зміниться світ, якщо науковці винайдуть формулу безсмертя? Придумай свій варіант закінчення драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Придумай, як би використовувався [назва закону] у наш час?
Поділись! Запитання для аналізу та оцінки фактів/отриманої інформації. Кожне із запитань обов'язково має апелювати до емоцій дитини. Альтернативні варіанти запитань: що ти відчуваєш, коли…, чому ти обрав…
Приклади. Які емоції у тебе викликає музика Бетховена? Поділися, чому зі всіх віршів Івана Франка ти обрав для вивчення саме цей? Поділися своїми враженнями від [назва твору].
Формулювання запитань для молодших школярів методисти радять спростити:
Опиши. Форму, колір, назви на ім'я тощо.
Порівняй. Дитина порівнює предмети та явища з подібними, а потім вказує на подібності та відмінності.
Проаналізуй. Учень чи учениця може проаналізувати, наприклад, значення епітетів і метафор у вірші.
Застосуй. Наприклад, учні наводять можливі варіанти використання води у різних станах (рідкому, твердому і газоподібному).
Оціни. Дитина вказує на переваги і недоліки предмета/явища.
Асоціації. Молодші школярі розповідають, із чим у них асоціюється предмет чи явище
Важливо тільки, щоб вони зачіпали всі сторони заданої теми. Використовуючи на практиці цей прийом учням дуже сподобався, вони швидко освоїли техніку його використання. А вчителю цей прийом допомагає розвивати навички критичного мислення і в активній та цікавій формі перевіряти знання й вміння учнів.
Використання кубика Блума у закладах дошкільної освіти.
«Кубик Блума». Його можна виготовити з паперу, фетру, деревини, пінопласту або придбати пластмасовий. Його раджу використовувати під час усіх форм роботи зі старшими дошкільниками. Так, під час ранкових зустрічей, можна обрати порядок ранкових вітань: потиснути руку один одному, обійнятися, посміхнутися, підморгнути, кивнути голівкою, помахати рукою, тощо.
Кубик Блума допоможе дітям визначитись під час вибору діяльності в осередках: книги, ігровому куточку, занять з СХД, конструктивних ігор, театралізованої діяльності чи в куточку усамітнення. Вихователь привертає увагу дітей підкиданням кубика, показує сторону, на якій є певне зображення і пропонує дітям за бажанням вибрати собі заняття. Такий прийом допомагає невпевненим у собі малюкам швидше зорієнтуватися, не комплексувати, іншим – зміну виду діяльності.
Спірне питання у виборі рухливих чи народних ігор, їх порядок можна вирішити за допомогою цього ж таки кубика.
Однією з форм роботи з дошкільниками є організована освітня діяльність. Кубик Блума можна застосовувати у кожній його частині в залежності від мети та поставлених цілей. Наприклад: з логіко-математичного розвитку. За допомогою, розташованих на гранях кубика цифр можна полічити від певного числа, обрати сусідів цифри, придумати приклад, результат, якого відповідає певній цифрі на грані куба, придумати задачу із заданою цифрою, викласти стільки ж предметів.
На заняттях з розділу «Природа» діти активно будуть розповідати про будову тіла тварин, що спільне і відмінне між ними, чим корисні, як потрібно їх оберігати, догляд за ними. Діти повторять пори року, їх ознаки, ігри, в які грають лише певної пори, одяг, що захищає людей, пояснять чому певні явища відбуваються лише підчас відповідного сезону.
Кубик Блума сприятиме спілкуванню на заняттях з Довкілля на такі теми: «Права та обов`язки дитини», «Поведінка в суспільних місцях», «Наші свята», «Природа Космосу», «Сім`я», Дитячий садок», «Школа», інші.
Привабливою є гра кубиком Блума під час роботи з художніми творами. Діти будуть обговорювати твори, поведінку героїв, придумувати початок чи кінцівку до них. Тобто в невимушеній обстановці сприятиме висловлюванню своїх думок, розвитку мислення, фантазії.
У роботі вчителів - логопедів Кубик допоможе чути, бачити звуки, виконувати вправи для язичка, вправлятися у вимові звуків, знаходити звук у предметах, придумувати слова з даним звуком.
Практичним психологам у нагоді стануть кубики емоцій та шести капелюхів, а також кубики.
Музичні керівники урізноманітнять свої заняття використавши цю методику для закріплення знань про музичні твори, танцювальні рухи, про музичні інструменти.
Для цього педагогам потрібно:
1. формулювати тему і добрати до кожного слова на кубику коло питань, що дозволить дітям повторити і закріпити знайомий матеріал.
2. Підкинути кубик. Та грань, що випала, вказує на тип запитання, яке слід поставити дітям (тобто запитання має починатися зі слова награні
3. Дитина відповідає на запитання, інші доповнюють її.
Висновок: цей прийом навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору.
Використана література:
- Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. Харків. «Основа», 2008
- Пометун О. І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / О. І. Пометун, І. М. Сущенко. Дніпропетровськ: Ліра, 2016. 144 с.
- Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; за наук. ред. О. І. Пометун. Київ. «Плеяди», 2006. 220 с.
