Матеріали засідання №4 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Методичний кейс «Проєктні теноогії на уроках української мови та літератур, зарубіжної літератури»
Ліщук Борис Миколайович,
вчитель зарубіжної літератури
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Урок – ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня, коли всі вони працюють, виконують якісь завдання. Адже пропущений через власне сприйняття матеріал стає особистісно значущим. Cучані здобувачі освіти відрізняються від тих, які сиділи за партами років десять тому. Вони прагматичніші й дивляться на світ дорослішими очима. Діти бачать, що в реальному житті успіх посміхається тому, хто не тільки щось знає, а й уміє робити, досягати результату. Як наслідок, вони проявляють зацікавленість тими формами занять, які спонукають до дії, допомагають реалізувати власні задуми.
Однією з таких форм є така інноваційна технологія як метод проєктів.
Проєкт - це робота, яку виконують протягом певного проміжку часу; вона спрямована на опрацювання конкретної теми й розв’язання однієї або цілої низки проблем, що відповідає встановленню міцного зворотнього зв’язку між теорією та практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня. Головна мета методу проєктів, що належить до технологій особистісно зорієнтованого навчання спрямована на розвиток в учнів таких рис:
- ініціативність і наполегливість, толерантність, здатність працювати в команді, здоровий дух суперництва;
- дослідницького, пізнавального інтересу;
- уміння самостійно знаходити інформацію та орієнтуватися в ній;
- уміння аналізувати, узагальнювати, представляти інформацію у вигляді оформленого результату діяльності;
- уміння самостійно й критично мислити і висловлювати власну думку, орієнтуватись у різних ситуаціях.
Здобувач освіти привчається творчо мислити, естетично реалізовувати засвоєні засоби і способи роботи, а також удосконалює свої навички і культуру міжособистісного спілкування та співробітництва.
Плануючи роботу над проектом, я націлюю учнів на такі основні етапи:
- вибір теми або проблеми;
- планування проєкту (узгодження усіх складових процесу виконання проекту);
- процес дослідження;
- результати, висновки;
- представлення результатів роботи;
- оцінка результатів і процесу.
Тобто, проєкт – це «П’ять П»: Проблема – Проектування – Пошук інформації – Продукт – Презентація.
Переконананий, що для кожного вікового періоду слід підбирати такі види проєктної діяльності, зміст і форма яких були б адекватними їх вікові.
Наведу конкретні приклади. Так, учні 11 курсу віддають перевагу проектам дослідницького або творчого характеру, адже такі проекти цілком підпорядковані логіці дослідження, їх структура наближена до справжнього наукового дослідження: аргументація, актуальність теми, визначення проблеми й об’єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації, висування гіпотез, означення шляхів їх розв’язання, обговорення отриманих результатів та їх оформлення.
Отже, слід по можливості більше впроваджувати проектну технологію на уроках у 5-9 класах, що забезпечить цілісність сприйняття учнів, мотивацію навчальної діяльності, практичне спрямування роботи на конкретний результат, створить умови для профільного навчання в старшій школі.
Для учнів 10-11-х класів необхідно наближати завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб школярі могли себе випробувати в певній професії.
Учні 10 класу у цьому навчальному році працювали над такими проектами: «У чому краса «перлини неправильної форми»?», «Літературні генії XIX століття (Чи є у мене шанс бути геніальним?)», «Усі ми у світі самотні комахи…(за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»)», «Сім’я Булгакових – велика, дружна, культурна, музична, театральна».
Наприклад, під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми "Марко Вовчок" (9 клас) учні підбирають експонати до таких "музейних залів": "Марія Вілінська: становлення письменниці. Орловський край. Опанас Маркович"; "Життя в Україні. "Народні оповідання" – літературний дебют Марка Вовчка"; "Марко Вовчок у Петербурзі. Дружба з Т. Г. Шевченком"; "Марко Вовчок за кордоном (у Франції, Німеччині, Швейцарії, Англії, Італії). Перекладацька діяльність. Літературна спадщина Марка Вовчка"; "Марко Вовчок – фатальна жінка української літератури. Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею Марка Вовчка.
Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (кінцевий продукт – публічний виступ на захист героя), "Мої поради герою" (кінцевий продукт – лист героєві з дружніми порадами), "Дискутую з героєм" (кінцевий продукт – перелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), "Я – герой художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр). "Переписана" сторінка художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору, "переписаний" відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо.
Осмислити особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті "Прес-конференція літературних героїв". Учні за бажанням обирають ролі (частина – літературні герої, решта – кореспонденти різних газет і журналів). Учитель пропонує тему для обговорення. Це може бути дружба, права й обов’язки, сім’я, ставлення до природи, моральні принципи тощо. "Кореспонденти" мають сформулювати запитання до героїв, а ті дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору.
Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).
Специфіка предмету "українська література" дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. Наприклад: "Я – художник", "Я – мистецтвознавець", "Я – літературний критик", "Я – актор", "Я – поет, "Я – дослідник", "Я – перекладач", "Я – лінгвіст", "Я – дизайнер", "Я – сценарист", "Я – музикант", "Я – модельєр", "Я – маркетолог", "Я – скульптор", "Я – знавець техніки", "Я – режисер", "Я – науковець" тощо.
Організовуючи проектну діяльність учнів на підсумковому етапі уроку літератури, вчитель повинен дотримуватися певного алгоритму дій. Назви всіх проектів (п’ять-шість залежно від кількості учнів у класі) написані на дошці. Учитель знайомить учнів з кожним проектом, коротко пояснює завдання (як варіант його можна розписати в інструкціях), яке разом з трафаретами – назвами проектів та матеріалами для виконання завдань (папір, словники, фломастери, маркери, олівці, пластилін тощо), він розкладає на столах.
Коли учні познайомилися з проектами, вони повинні обрати один і за 20 секунд зайняти місце у групах. На виконання роботи дається 10-20 хвилин залежно від кількості груп і складності завдань. У ході публічної презентації результатів роботи у проекті влаштовується колективне обговорення.
Наприклад. На підсумковому уроці з вивчення повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" шестикласникам можна запропонувати участь у творчих проектах: "Я – художник" (завдання – проілюструвати певний розділ книги); "Я – бібліотекар" (завдання – переконливо порадити юним читачам прочитати книгу); "Я – актор" (завдання – інсценізувати уривок із твору); "Я – реквізитор" (завдання – скласти перелік необхідних реквізитів для інсценування уривку твору); "Я – літературний критик" (завдання – написати статтю в шкільну літературну газету "Як отримати задоволення від прочитання повісті "Тореадори з Васюківки"; "Я – музикант" (завдання – обрати із запропонованих мелодій ті, які відповідають характеру твору); "Я – мовознавець" (завдання – проаналізувати мовні засоби, характерні для різних героїв).
З власного досвіду я переконаний в тому, що позитивним у використанні проєктної діяльності є те, що метод проєктів активізує всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну й емоційну сфери, його індивідуальні особливості, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікабельність, адаптивність, креативність, сприяє вияву своєї творчості та оригінальності.
Проєкти можуть бути різними:
- дослідницькі, творчі, інформаційні;
- пригодницькі та ігрові;
- реальні, надумані;
- індивідуальні, парні, групові.
Здійснюючи проєкт, учень бачить готовий продукт, закінчений результат своєї діяльності. Це стимулює його розвивати уміння будувати власне життя: визначати мету з урахуванням своїх здібностей та можливостей, здійснювати вибір пріоритетів у світі, що динамічно змінюється.
Таким чином, метод проєктів навчає вибирати найоптимальніші й водночас конкурентоспроможні варіанти розв'язання поставленої проблеми.
Проєктна діяльність передбачає колективну роботу: інформаційний обсяг проєктів змушує учнів об'єднуватись у групи. Склад, чисельність і обов'язки члени групи визначають самі.
Учитель виступає в ролі помічника, партнера, порадника, який допомагає розставити акценти, знайти оптимальний метод, накреслити шлях до поставленої мети. У результаті учні усвідомлюють, що всі члени групи приречені на загальний успіх або невдачу.
Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. І разом радіють, коли один із них удостоюється похвали за особливі досягнення.
У проекті за умов кооперації (співробітництва) реалізується розуміння, що власний успіх залежить від успіху команди. Взаємодія під час роботи над проектом формує соціальні вміння (навички керівництва, співпраці, колективні рішення, конструктивне розв'язання конфліктів) та вміння застосувати знання на практиці чи в нестандартних ситуаціях.
Вважаю, що така діяльність на уроках української мови, української та зарубіжної літератури сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, навчає дитину самостійно мислити, аналізувати, робити вибір, висловлювати й відстоювати власні думки та ідеї, а згодом дасть можливість підготуватись до дорослого життя, стати здатним до самореалізації, самостійного мислення, ухвалення важливих рішень, уміння розв’язувати важливі життєві проблеми.