Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики
Формування інформаційно-комунікативної компетенції на уроках фізики
Підготував
Жуков Олександр Васильович
вчитель фізики
Острожецького ліцею
імені І.Єремеєва
У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.
Характерною ознакою сьогодення є впровадження у всі сфери людської діяльності засобів нових інформаційних технологій, автоматизованих і мікропроцесорних систем, пристроїв програмного керування, робототехніки. Завданням сучасної школи є підготовка учнів, здатних активно залучитися до нового етапу розвитку сучасного суспільства, пов’язаного з інформатизацією. Успішне виконання цього запиту суспільства залежить від технічної оснащеності навчальних закладів електронно-обчислювальною технікою з відповідним програмним забезпеченням та периферійним устаткуванням, так і від інформаційної компетентності та підготовки вчителів фізики та інформатики. Тенденції розвитку сучасного інформаційного суспільства вимагають інтеграції предметних досліджень та інформаційних технологій.
Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об'єкта педагогічного впливу стає суб'єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення фізики.
Інформаційно-комунікативна компетентність – уміння отримувати та обробляти інформацію (текстову, схематичну, графічну, аналітичну та об’єктну). Особливістю фізики є те, що джерелом інформації також може бути експеримент, спостереження, прилад, модель, рисунок.
Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаю:
- індивідуалізацію навчального процесу;
- високий ступінь наочності під час викладання фізики;
- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
- можливість моделювання фізичних процесів і явищ;
- організацію групової роботи;
- забезпечення зворотнього зв'язку в процесі навчання;
- контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.
Навчання з використанням ІКТ дозволяє не тільки забезпечувати того, хто навчається великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їх уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Використання ІКТ на уроках фізики дозволяє інтенсифікувати діяльність учителя і школяра; підвищити якість навчання предмету; відбити істотні сторони фізичних об'єктів, втіливши в життя принцип наочності; висунути на передній план найбільш важливі характеристики об'єктів, що вивчаються.
Учні, при вивченні фізики привчаються до самостійної пізнавальної діяльності: виконують багато лабораторних робіт, фронтальних дослідів, спостерігають демонстраційні експерименти, вирішують різного виду завдання, виконують творчі, дослідницькі завдання. Використання ІКТ дозволяє виконувати ці завдання на більш вищому рівні, зануритись в інший світ, стати безпосереднім учасником експерименту та за можливості поглибити дане дослідження і отримати можливості для проведення нових цікавих досліджень. Ясно, що така активна діяльність дозволяє створити умови для підвищення інтересу до процесу навчання.
ІКТ можна використовувати на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкту навчання і пошуку додаткового матеріалу по багатьох темах програми. Розглянемо деякі етапи процесу навчання.
Пояснення нового матеріалу.
На цьому етапі уроку найбільш ефективним є учбовий тип діяльності. Дія учбового матеріалу на учнів багато в чому залежить від міри і рівня ілюстративності усного матеріалу. Візуальна насиченість учбового матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому його засвоєнню і запам'ятовуванню. При вивченні нової теми можна провести урок-лекцію із застосуванням комп'ютерних презентацій. Пояснення теми уроку супроводжується демонстрацією слайду, на якому дана тема уроку і план вивчення. Потім йде пояснення теми за планом, учні роблять необхідні записи. Після пояснення матеріалу учні виконують усні завдання, потім - в зошитах завдання складніші (уроки з презентаціями).
Особливістю застосування комп'ютерних презентацій є наявність автоматичного контролю і обмеження часу демонстрації слайд-шоу, поєднання усного лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-шоу дозволяє концентрувати візуальну увагу учнів на особливо значимих моментах учбового матеріалу.
Розв'язування задач.
Відпрацьовуються різні програми, метою яких є навчання учнів розв'язуванню задач, оскільки вони є невід'ємною частиною вивчення фізики. Програми можуть містити завдання різного рівня складності, а також підказки, алгоритми і довідкові матеріали.
Слід сказати декілька слів про комп'ютерне тестування. Комп'ютерне тестування, як і будь-який інший метод діагностики успішності навчальних досягнень, має власні переваги й вади.
До недоліків комп'ютерного тестування можна віднести:
- складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів;
- можливість відгадування учнями правильних відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки;
- відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки.
Порівняно з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування має ряд переваг:
- швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;
- індивідуалізація процесу навчання (автономність);
- певний психологічний комфорт учнів під час тестування;
- оперативність;
- підвищення об'єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;
- конфіденційність при анонімному тестуванні;
- тестування на комп'ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;
- виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;
- можливість застосування технічних засобів;
- універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;
- контроль великого обсягу матеріалу;
- зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків.
|
|
Для створення тестів можна використовувати відому всім нам спеціалізовану програму "MyTestX". Можливі дві форми організації тестів, які умовно можна назвати "вибери відповідь з пропонованих варіантів" і "напиши правильну відповідь".
Організація тесту за принципом "вибери відповідь з пропонованих" забезпечує швидкість проходження тесту, оскільки не вимагає від учня особливих навичок роботи на комп'ютері. Для видачі відповіді досить натиснути клавішу з номером правильної відповіді, вибравши його серед запропонованих.
Організація тесту за принципом "напиши правильну відповідь" вимагає від викладача передбачити всі можливі способи введення правильної відповіді, щоб вона була зарахована, як правильна.
Ці ж тести можна налаштувати таким чином, щоб вони виконували не контролюючу функцію, а навчальну, і тестувальна програма виконувала навчальну функцію з підказками та підсвічуванням вірної відповіді після вибору учнем відповіді.
Для проведення тестів доцільно використовувати різноманітні інтернет платформи типу https://naurok.com.ua ; https://vseosvita.ua ; https://justclass.com.ua . На цих платформах є величезна база найрізноманітніших тестів з різних розділів фізики для всіх класів, а також презентацій, підготованих на високому фаховому рівні, які можна вільно використовувати.
Були проведені дослідження стосовно сприйняття інформації, представленої у вигляді рисунків і при цьому виявлено істотні проблеми:
- лише 18 % учнів визначили, яке фізичне явище зображено на рисунку;
- 32 % за поданим рисунком змогли сформулювати умову задачі;
- 21,5 % виконали короткий запис до умови;
- 15 % накреслили схематичний рисунок до задачі.
Як показує практика, особливо складною для учнів є інформація, представлена у вигляді схем, графіків. Анкетування виявило, що учні погано орієнтуються в тому, на що потрібно звертати увагу під час аналізу графіка (31 % опитаних вказали, що в першу чергу визначають, залежність яких фізичних величин показано на графіку). Саме тому лише 19 % дев’ятикласників правильно вказали на рівномірний характер руху тіла, графік якого представлено на рисунку; 43 % помилково вказали ще й те, що рух є прямолінійним, хоча з даного графіка про це судити не можна. Аналізуючи графік нерівномірного руху, учні мали проблеми з визначенням напряму руху (67 %), та не змогли порівняти графік із представленою таблицею (88 %).
Найбільш проблемною для учнів є інформаційно-оцінна (рефлексивна) складова ІКК, яка передбачає критичний аналіз якості одержаної інформації та дій з її обробки, перекодування, збереження і передачі. Як зазначили учні, для оцінки достовірності інформації вони порівнюють факти з відомостями, викладеними в інших джерелах (41 %), Інтернеті (11 %), 34 % опитаних консультуються з учителем.
Для діагностики вміння перекодовувати інформацію учням запропоновано представити текст у вигляді таблиці. Правильно оформили таблицю та дотримались порядку розташування 74 % учнів, проте, лише 50 % здійснили переведення даних в основні одиниці вимірювання.
Інформаційно-етична та інформаційно-правова компетентність є важливими компонентами інформаційно-комунікаційної компетентності, оскільки передбачають дотримання учнями норм використання інформації (авторське право, посилання на першоджерела, копіювання та розповсюдження). Аналіз творчих робіт, представлених на обласний форум юних шанувальників фізики, показав, що учні не використовують посилання на першоджерела в тексті роботи, 35 % робіт узагалі не містили їх переліку, лише у 5 % робіт дотримано вимог до оформлення списку літератури.
Висновки:
- виявлені проблеми щодо володіння учнями інформаційно-комунікаційною компетентністю створюють перешкоди в формуванні предметної (фізичної) компетентності;
- процес навчання фізики необхідно проектувати з урахуванням рівня сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності, одночасно розвиваючи та поглиблюючи відповідні навички учнів щодо роботи з інформацією;
- перспективи подальших досліджень полягають у розробці та впровадженні в навчальний процес методики формування інформаційно-комунікаційної та предметної компетентності у процесі вивчення фізики.
1. Баловсяк Н. В. Організаційно-педагогічні умови формування інформаційної компетентності / Надія Василівна Баловсяк // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки / Міністерство освіти і науки України; Луганський педагогічний університет імені тараса Шевченка. – Луганськ: Вид-тво ЛПУ імені Тараса Шевченка. – 2005. – № 4. – С. 21 – 26.
2. Валько Н., Гревцева В. Компетентна особистість: від педагога до учня/ Надія Валько, Валентина Гревцева //Директор школи. – 2009. – № 5. – С. 38 – 46.
3. Гай Н. О. Можливості навчальної практики з фізики у формуванні компетенцій школярів / Наталія Олександрівна Гай // Вісник Чернігівського ДПУ ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 65. Серія: педагогічні науки / Міністерство освіти і науки України; Чернігівський ДПУ ім. Т. Г. Шевченка; Редкол: Носко М. О. (гол. ред.), Л. Ф. Бурлачук, Т. В. Данильченко, С. П. Дерев’янко, О. Ю. Дроздов. – Чернігів: ЧДПУ, 2009. – № 65. – С. 33 – 35.
4. Литвинова С. Г. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) вчителів-предметників/ Світлана Григорівна Литвинова // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання / Гол. ред.: В. Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України. – 2008. – № 1(5). [Електронний ресурс] – <http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em5/emg.html> – Загол. з екрану. – Мова укр.
5. Пєйчева Л. Д. Проблема інформаційної компетентності і компетентнісний підхід у психолого-педагогічній науці / Л. Д. Пєйчева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія “Педагогіка, психологія і соціологія”. Випуск 3. – Донецьк, 2009. [Електронний ресурс]. – <http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npdntu_pps/2009_3>
6. Шарко В. Д. Інформатична компетентність як складова професійної компетентності вчителя / Валентина Дмитрівна Шарко // Інформаційні технології в освіті. Збірник наукових праць. Випуск 6. /Міністерство освіти і науки України; Херсонський державний університет; Редкол.: О. В. Співаковський (гол. ред.), Б. М. Андрієвський, Г. М. Кравцов, М. С. Львов, Н. В. Морзе, В. В. Одинцов, С. А. Раков, О. В. Саган, Ю. В. Триус, В. Д. Шарко. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2010 – С. 48 – 55.
7. Яциніна Н. О. Етапи формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя / Наталія Олександрівна Яциніна // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – Ч.4. – С. 292 – 298.
