Матеріали засідання №4 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 1,2 класів
Робота в групах. Робота над текстомза стратегією
«Джигсоу» і «Ромашкою Блума»
Павлишина Т.О.,
вчитель початкових класів Острожецького ліцею
імені І.Єремеєва
Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично–інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.
Системне запровадження цієї технології в школі сприяє тому, що учні поступово опановують її не лише як навчальну технологію. Вміння самостійно вчитися, критично мислити та використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення, як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.
Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме на цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання.
Одним із основних напрямків розвитку сучасної освіти є використання інноваційних технологій навчального процесу. Технологія, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Одна із задач учителя на уроках читання – вчити дітей формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших, тобто мислити індивідуально. Розвинути такі уміння в учнів може допомогти вчителю використання на уроках читання стратегії «Ромашка Блума».
Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (продукують в учнів мислення низького рівня), а наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (операції мислення високого рівня). Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від операцій мислення низького рівня до високого.
Цілком очевидно, що банальне зубріння не допоможе учневі результативно засвоїти навчальний матеріал.
Можливі два режими використання даного прийому: питання ставить учитель, учень.
1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії, коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з «ромашкою». Очевидно, що вчитель має вислухати як мінімум 5-6 варіантів запитання одного рівня.
2. Питання формулюють самі учні. Цей варіант вимагає певної підготовки від дітей, оскільки придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.
Потрібно пам’ятати, що запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему!
Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.
Організація роботи зі стратегією «Ромашка Блума» передбачає наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з шести пелюсток.
Крок 2. Учитель складає список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці. Шість пелюсток – шість запитань (завдань): прості (буквальні) – «запам’ятовує»; уточнюючі (на перетворення) – «розуміє»; пояснюючі (на застосування існуючих знань) – «застосовує»; творчі (на витлумачення) – «аналізує»; оцінюючі (на оцінку) – «оцінює»; практичні (на зв'язок з життям) – «створює».
Крок 3. Діти об’єднуються в групи.
Крок 4. Повторюються правила роботи дітей в групах та інструктаж роботи за стратегією «Ромашка Блума».
Крок 5. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і виконати завдання до тексту, з яким працюють на уроці.
«Ромашка»складається з шести пелюсток, кожна з якихміститьпевний тип запитання. Таким чином, шістьпелюсток – шістьзапитань:
1. Простізапитання – запитання, відповідаючинаякі, потрібноназватиякісьфакти, згадати і відтворитипевнуінформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.
2. Уточнюючізапитання (на розуміння). Такізапитаннязазвичайпочинаютьсязіслів:“Тобтотикажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можупомилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цихзапитань – датиучневіможливості для зворотногозв’язкущодо того, щотількищо сказано вчителем (або написано у тексті).Інодіїхставлять з метою перевіркисприйняттяучнямиінформації, яка є у повідомленні.
3. Практичнізапитання. Цей тип запитанняспрямований на встановленнявзаємозв’язкуміжтеорією і практикою: “Як можназастосувати …?”, “Щоможназробити з …?”, “Де ви взвичайномужитті можете спостерігати …?”, “Як бивибули на місці героя оповідання? ”.
4. Інтерпретаційні (пояснюючі) запитання. Зазвичайпочинаютьсязі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідковихзв’язків. “Чомулистя на деревах восенижовтіють?”. Якщовідповідь на цезапитаннявідома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на просте. Отже, цей тип питанняспрацьовує “тоді, колиувідповідіприсутнійелементсамостійності”.
5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чомущось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняєтьсявідіншого?”, “Як виставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.
6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …?”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …?”.
Для прикладу:
Використання стратегії «Ромашка Блума» під час вивчення художнього твору В.Сухомлинського «Гвинтик»
Додаток 1
Прості запитання:
- Що робив Юрко? - Коли батько перевірив зошити?
- Куди побіг хлопчик? -Яку відповідь дав Юрко на батькове запитання?
Уточнюючі запитання:
- Чи все домашнє завдання виконав хлопчик?
- Чи дійсно, хлопчик не довиконав завдання, щоб побігти грати в м’яча?
- Чи сварився батько на хлопчика? Що він зробив і чому?
Пояснюючі (інтерпретаційні) запитання:
- Чому оповідання має таку назву?
- Чому тато розповів саме цю історію синові?
- Чи зрозумів Юрко тата?
Творчі запитання:
- Чому така відповідь сина захвилювала батька?
- До чого привело те, що робітник не загвинтив під крилом один гвинтик?
- Чому сталась трагедія?
Оцінюючі запитання:
- Оцініть дії Юрка.
- Як ви думаєте ,що батько хотів навчити сина цією історією?
- Як ви ставитесь до вчинків Юрка, робітника? Порівняйте.
Практичні запитання:
- Чи трапляються такі випадки в житті із-за необачності людей?
- Якби ви вчинили, якщо були б на місці хлопчика? -Що ви побажаєте Юркові?
- Від чого застерігає нас це оповідання?
- Як по-іншому можна назвати оповідання?
- Які прислів’я можна дібрати до твору?
Використання стратегії «Ромашка Блума» під час роботи
з науковим текстом «Вовк»
Додаток 2
Прості запитання:
- Яка довжина тіла вовка? - Який хвіст у нього?
- Яка маса хижака? - Від чого залежить колір шерсті вовка?
- Де водяться вовки?
Уточнюючі запитання:
- Перекажіть текст своїми словами. – Яким Ви уявляєте вовка?
- Що Ви зрозуміли, прочитавши текст?
Пояснюючі (інтерпретаційні) запитання:
-Чи доводилося Вам бачити вовка в житті? Де саме?
- Як він поводився?
- Чи розповідав Вам хтось із дорослих про цю тварину?
Творчі запитання:
-Що було б, якщо не було цієї тварини на землі?
- Як називають вовка? Чому?
- Порівняй з казковою назвою?
- Чому так у народі кажуть : “Вовка ноги годують “?
Оцінюючі запитання:
- Яку шкоду може принести цей звір людині?
- У чому значимість вовка у природі?
Практичні запитання:
- Як і де можна застосувати знання про вовка з тексту в житті?
- Яка користь користь від вовків? Дізнайтесь з інших джерел.
Використання стратегії «Ромашка Блума» під час роботи
з науково – популярним текстом «Мухомор»
Прості запитання:
- Чому красеня – мухомора складно не помітити?
- Який колір, ніби сигналізує про небезпеку?
- Де раніше люди використовували отруйні мухомори?
Уточнюючі запитання:
-Чи так це, що назва мухомор пішла від того ,що люди використовували їх ,щоб позбутися мух?
- Чи можна вживати мухомори в їжу?
Пояснюючі (інтерпретаційні) запитання:
- Чому ці гриби так називаються?
- Чи доводилося Вам бачити мухомори? Де саме?
- Для чого деякі тварини їдять мухомори?
Творчі запитання:
- Що було б , якби на світі не було б мухоморів?
- Чи можна використовувати деякі мухомори для виготовлення лікарських препаратів?
- Чому краще недосвідченим грибникам уникати мухоморів?
Оцінюючі запитання:
-Доведіть, що мухомор – цінний і корисний гриб.
- Чи згодні Ви з цим?
Практичні запитання:
- Створіть своє повідомлення про мухомор.
- Як можна використовувати мухомори в житті?
- Як би ти знайшов мухомор, щоб ти зробив?
Навчити учнів розуміти, аналізувати, інтерпретувати текст, відповідати на запитання різного рівня, висловлювати власне ставлення до прочитаного, встановлювати зв'язок між подіями в тексті та в житті, давати оцінку позитивних і негативних рис отриманої інформації – один із механізмів формування критичного мислення через використання стратегії «Ромашка Блума» на уроках читання.
Ще одним видом групової форми роботи на уроках читання є використання стратегії «Джигсоу». Важливість методу полягає у розв’язуванні ряду важливих педагогічних завдань, забезпеченні розвитку самостійності та ініціативи дітей, самоуправлінні і формуванні особистісних якостей тощо. Місія вчителя полягає в тому, щоб спрямувати роботу на збагачення особистості соціально цінним досвідом, виховання свідомої життєвої позиції.
При використанні методу «Джигсоу», в учнів підвищується результативність, діти збагачують свій життєвий досвід; глибше досліджують різні, деколи протилежні точки зору стосовно одного й того ж явища; розвивають могутні структури інтелекту; забезпечуються оптимальні побудови процесу навчання у тісній взаємодії «учитель –учень».
Прийом «Джигсоу» рекомендований як ефективний вид роботи у групах в концепції НУШ.
Стратегії «Джигсоу - 2»використовуються на етапі усвідомлення змісту матеріалу. На цьому етапі учитель ставить перед собою запитання:
-Як організувати процес одержання учнями нової інформації та при цьому підтримати їхню пізнавальну активність?
- Яку роль має виконувати у цьому процесі вчитель ( інформатора, керівника, порадника, помічника, лектора тощо)?
Розглянемо алгоритми роботи з використанням зазначених стратегій.
Стратегія «Джигсоу – 2 («Мозаїка»)
Це різновид стратегії «Джигсоу», при її використанні переміщення учнів відбуваються так само: «домашні групи» - «експертні групи» - «домашні групи». Але всім учням пропонується цілий, не поділений на фрагменти матеріал та експертна картка з переліком запитань, на які треба відповісти після вивчення тексту та обговорення в «експертній групі».
В експертній групі всі читають однаковий текст, але відповідають тільки на ті, які записані в експертній картці. Таким чином кожна «експертна група» вивчає текст під іншим кутом зору, звертаючи увагу на різні проблеми, описані в тексті. Повертаючись у свої домашні групи, учні зачитують свої запитання, відповідають на них і пояснюють свої думки. Після обговорення всіх запитань кожен учень знає про різні аспекти проблеми, яка описана в тексті.
Які тексти краще вивчати за цією стратегією? Це наукові, науково-популярні, пізнавальні чи інформаційні.
Етапи роботи.
2) Учні об’єднуються в групи по 3-5 чоловік( відповідно до кількості експертних завдань) Ці групи називають « домашніми».
3)Учитель роздає дітям різні чек-листи із завданням.
4) Члени домашніх груп перерозподіляються , об’єднуються в нові «експертні» групи за номерами.
5) За відведений час учні експертної групи ознайомлюються з текстом, опрацьовують його, готуються донести її до товаришів у «домашній» групі.
6) Учні експертних груп повертаються у свої первинні групи з підготовленими відповідями.
7) По черзі кожний член експертної групи навчає інших інформації, про яку дізнався у «експертній» групі, перевіряючи рівень її засвоєння контрольними запитаннями.
8) Перевірка вчителем засвоєння знань усіма учнями.(Бесіда, тестові завдання, розгадування кросвордів, заповнення узагальнюючих таблиць, тощо.)
Пам’ятка роботи над текстом
1. Уважно прочитайте запитання.
2. Уважно прочитайте текст.
3. Знайдіть відповіді на них.
4.Відповідь можна схематично зобразити умовною позначкою( за бажанням)
Фрагмент уроку з використанням стратегії «Джигсоу – 2»
Робота над текстом
На початку уроку діти розподіляються на «домашні» групи. Обирають колір картки (синій, зелений, білий, голубий, фіолетовий), та займають відповідні місця.
I.Повідомлення теми і мети уроку.
Розповідь учителя
Кожен народ має свої звичаї і традиції. Сьогодні ми з вами познайомимося із святом Стрітення, традиціями українського народу, звичаями, народними віруваннями та прикметами,про які йде мова в тексті Галини Бондаренко «Коли зима зустрічається з весною».
II. Створення експертних груп
- Про що саме йде мова у цьому тексті, ми дізнаємось, попрацювавши в експертних групах. На партах лежать сніжинки та зірочки - символи зими, а також листочки та квіточки-символи весни.
-Діти, оберіть картку за бажанням та створіть експертні групи.
Перед читанням познайомимося з незнайомими словами, які нам зустрінуться у тексті:
Стріха - критий очеретом або соломою дах хати.
Недуги-хвороби.
Гуцульщина, Буковина – західні регіони України.
Лихо-біда,горе.
Гурт- група дітей.
Відкрийте конверти, що лежать у вас на столі.
- Кожна група повинна прочитати текст та правильно відповісти на запитання, що містяться в конвертах.(На виконання завдання 10 хвилин.)
1.Запитання до групи «Сніжинок».
-Якого дня всі чекали з нетерпінням?
-Опишіть стан природи, якщо перемагала Весна.
-Яким словом в тексті названо групу дітей?
2.Запитання до групи «Зірочок».
-Коли, за народним повір′ям, зустрічалися дві пори року?
-Що називали громницею?
-Про які західні регіони України йде мова в тексті?
3.Запитання до групи «Листочок».
-Які дії люди виконували з водою?
-Чому сільські діти з нетерпінням чекали стрітенського дня?
-Якими словами повідомляли землі, що хлібороб готовий до праці?
4.Запитання до групи «Квіточки».
-Як зустрічали весну на Буковині?
- Чим могла допомогти чудодійна сила води?
-Яким словом в тексті названо критий очеретом або соломою дах хати?
III. Виконання дітьми завдань у «експертних» групах.
(Вчитель виконує роль порадника, помічника)
IV. Повернення дітей до «домашніх» груп. По черзі кожний член експертної групи навчає інших інформації, про яку дізнався у «експертній» групі, перевіряючи рівень її засвоєння контрольними запитаннями.
V. Перевірка вчителем засвоєння знань усіма учнями.
-Розташуйте малюнки та встановіть послідовність частин так, щоб вийшов текст.
-Перекажіть текст.
Я вважаю, що використання цих двох форм групової роботи на уроках літературного читання є важливими, адже вони сприяють формуванню і розвитку в дітей критичного та творчого мислення. Кожний вид запитань розрахований на певний тип мислення й веде до формування певних уявлень, які, у свою чергу, сприяють більш тонкому й водночас більш глибокому розумінню прочитаного тексту.
Використані джерела:
https://vseosvita.ua/library/avtorska-rozrobka-strategii-romaska-bluma-218709.html
https://naurok.com.ua/tehnologiya-romashka-bluma-346126.html
https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-strategii-romaska-bluma-na-urokah-citanna-185356.html
https://vseosvita.ua/library/embed/01001vkj-0ac2.docx.html
