Матеріали засідання №3 методичного об'єднання вчителів природничих дисциплін

Дата: 06.02.2024 12:20

Кількість переглядів: 118

Виступ. Нові підходи до викладання предметів природничого циклу.

Новосад Л.М. вчитель біології

Острожецького ліцею імені І.Єремеєва

Об’єктивне прискорення науково-технічного та соціального прогресу, кризові економічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли в сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя та труднощі формування молодого поколін6ня. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту та організації навчально виховного процесу все частіше не спрацьовують.

На сучасному етапі навчання предметів природничого циклу значну роль відведено вихованню розумного інтелектуала-людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати собі навколишній світ, що неможливе без формування базових якостей особистості, розвитку її активного початку. Перед освітою завжди стояло два питання: чого навчати і як навчати? Щодо іншого питання хотілося б зазначити, що немає універсальних методів впливу які б забезпечували бажаний очікуваний розвиток всього класу на високому рівні або сприяли б оволодінню учнями змістом матеріалу в повному обсязі.

Предмети природничого циклу вважаються складними у викладанні, оскільки потребують дослідних матеріалів і демонстрацій. Їхнє вивчення потребує неабияких зусиль. Тому ми маємо постійно тримати руку на пульсі освітніх трендів, шукати нові методи та прийоми роботи. Якщо раніше було можливо проводити лише прості досліди та спостереження (наслідки дозволяли ресурси звичайної школи), то сьогодні вчитель може втілювати більш сміливі проекти.

І. Використання онлайн-ресурсів допомагають учням мислити як науковці:

- використання віртуального глобуса, за допомогою якого можна переглядати аеро – та космознімки будь-якої ділянки земної кулі;

- платформа супутникового моніторингу ЕО Browser- дає можливість переглядати супутникові зміни від європейського космічного агенства;

- платформа супутникового моніторингу Nasa – це додаток, що дозволяє візуалізувати обрані геофізичні параметри;

- відкрити ресурси з супутниковими зображеннями наслідків зміни клімату.

ІІ. Впровадження проектної діяльності

-Проекти – чудовий спосіб розвитку природничо-наукової компетентності на практиці. Але, часом їх доволі складно організувати. У своїй практиці я використовую такі етапи роботи над проектом:

1. Планування – визначали, які види діяльності доведеться використовувати на той чи інший етап, індивідуальними чи груповим буде проект;

2. Виконання – проведення певних видів робіт ( пошук інформації, експерименти, спостереження, систематизація інформації);

3. Презентація – етап, під час якого діти мають об’єднати всю зібрану ними інформацію у вигляді буклету, плакату, малюнку, лепбуку, макету, створення презентації;

4. Підбиття підсумків – діти проговорюють, що саме вони зробили, які труднощі їм траплялися, що було найважчим чи найлегшим, на що знадобилося багато часу.

ІІІ. Застосування інтерактивних симуляцій у навчанні:

-пояснити фізичні та хімічні закони найлегше мовою дослідів. Але не в кожній школі є прилади для простих чи складних експериментів. Інтерактивні симуляції дозволяють побачити невидимі під час звичайного досліду речі. Наприклад, візуалізують дії фізичних сил, показують температуру чи тиск, підрахунки та формули.

Види комп’ютерних симуляцій:

-робота з приладами у віддаленій лабораторії в режимі реального часу. Лабораторії, що надають дистанційний доступ до обладнання:

-робота з псевдо реальними приладами для створення симуляція використовують дані отримані з обладнання, з яким працюють у реальній лабораторії;

-прилади та схеми, створені за допомогою комп’ютерної графіки – жива ілюстрація механізмів, які демонструють роботу реальних аналогів.

Інтерактивна симуляція - є одним з методів інтерактивного навчання, коли учні активно залучаються у процесі навчання. Це дискусії, групова робота, рольові ігри кейс методи. Учні стають активними учасниками, а не простими спостерігачами.

Групова робота та спілкування стимулюють учнів висловлювати свої думки. Інтерактивні методи враховують індевідуальні особливості кожного учня. Використання віртуальних лабораторій дає можливість проводити експеременти та дослідження у безпечних віртуальних середовищах на дистанції.

Дитина повинна відчувати успіх. Вона в першу чергу полюбляє не предмет, а свої успіхі в ньому. Жоден учень не буде зацікавленим у занняті , де йому нічого не вдається. Потрібно створювати ситуацію успіху. Чудовий спосіб закріплення матеріалу у ігровій формі. Це можуть бути вікторини, головоломки, індивідуальні чи командні змагання.

Наука- це наче великий пазл . Щоб його скласти потрібно дослідити усі елементи та по троху збирати їх у цілісну картину. Тобто, неможливо зрозуміти якусь глобальну тему не розібравшись з її складовими- це важливо донести дітям. Діти не будуть поспішати і кожна нова тема ставатиме все більш знайомою. Отже, зацікавити дітей наукою не так складно, варто лише створити дружню атмосферу на уроці, знайти мотивацію для учнів та надати їм впевненості у власних силах.

Викладання – це мистецтво. Як художник, музикант зазнає мук творчості і найвищої насолоди в процесі своєї праці, так і вчитель мучиться, якщо йому не вдається об’єднати роботу класу, поставити на певні рейки, заразити дітей своїм інтересом до справи. Звичайно, вчитель тоді тільки може досягти дружної колективної роботи класу, якщо він любить і знає свій предмет.

Дійсно, я переконана, що предметів природничого циклу навчити однаково всіх дітей не можливо. Це залежить від багатьох факторів: розумових здібностей дитини, інтелекту дитини, мрій та намірів дитини, середовище в якому росте дитина. Дітей умовно можна поділити на чотири групи.

1 група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук і мають велике бажання вивчати ці предмети.

2 група: діти, які мають сильні здібності до природничих наук, але не хочуть вивчати ці предмети.

3 група: діти, які мають слабі здібності до природничих наук, але хочуть вивчати біологію, хімію, географію.

4 група: діти які мають слабі здібності до природничих наук і їм байдужі ці предмети.

До змісту курсу “Пізнаємо природу” в 6 класі включено навчальний матеріал, який орієнтований на засвоєння мінімуму природничо-наукових понять відповідно до вікових можливостей шестикласників і водночас дозволяє формувати ключові компетентності, визначені Державним стандартом.