Матеріали засідання №3 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури

Дата: 29.01.2024 10:12

Кількість переглядів: 110

Методичний кейс:«QR- коди:теоретичні аспекти про інноваційну форму роботу,актуальність, переваги та недоліки»

                                               Гульт Світлана Миколаївна,

вчитель української мови та літератури

Уїздецького  ліцею                                                                                                                                                                                                                                                                                         

               У нинішньому часі нас не здивувати розробкою нових технологій, які спрощують життя людини. Іноді те, що в минулому здавалося фантастичним, сьогодні є буденною справою. Якщо поцікавитися історією виникнення винаходів, які змінили світ то можна побачити, що частина їх виникла випадково, як от пеніцилін.

         Створення QR-кодування – є таким самим, випадковим. QR-код в першу чергу застосовувався у машинобудуванні задля нанесення на виготовлені деталі технічної інформації, а вже згодом цей спосіб маркування почав використовуватись і в інших галузях.

          Свій початок технологія QR-кодування бере з технології кодування штрих-кодів, які виникли у 40-х роках ХХ століття [15, c. 430]. У 1948 році американський винахідник, викладач машинобудування Інституту Дрекселя Норман Вудленд, разом зі співробітником аспірантури того ж закладу, Бернардом Сільвером реалізували свою ідею щодо розробки засобу отримання миттєвої інформації про продукт - штрих-код. Вони розробляли систему, яка буде автоматично зчитувати потрібну інформацію про контроль якості матеріалу. Для початку Норман Вудленд запропонував для маркування товару використати ультрафіолетові чорнила, проте вони показали себе як ненадійний матеріал, який до того ж дорого коштував. Використовуючи звукові доріжки та азбуку Морзе, які були на той час уже відомими засобами кодування інформації, був створений лінійний штрихкод, запатентований винахідниками у 1952 році під назвою «Метод класифікації та відповідний пристрій».

     Процес постійного реформування, модернізації та розвитку різних соціальних сфер та функціонування галузей, що розгорнулися в нашій країні в останні роки, змушують вносити відповідні зміни у систему освіти, перехід на новий рівень вимог до рівня підготовки випускників шкіл та вузів.

   Пріоритетом розвитку освіти є запровадження використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, як-от – технології та засоби мобільного навчання, які забезпечують поліпшення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку школярів до життя в інформаційному суспільстві

   Новітньою освітньою парадигмою поступово стає технологія мобільного навчання, на його основі постає нове середовище для навчання, де учні

                                                                                                                            2

можуть одержати доступ до різноманітних навчальних матеріалів у будь-який час та в будь-якому місці, що робить сам хід навчання мотивуючим та всеохоплюючим, стає рушійною силою для безперервного здобуття освіти протягом життя.

   Основними перевагами мобільного навчання можна назвати:

перспективу навчатися будь-де та будь-коли;

зручність використання мобільних пристроїв;

загальнодозволений доступ до навчальних матеріалів;

інтерактивність навчання;

зручність використання технологій мобільного навчання та його персоналізованість.

   Винятковими властивостями мобільного навчання є: застосування одночасно як з одним учнем, так і з групою; можливість рухливого генерування навчального матеріалу в залежності від місця розташування учнів, змісту навчання та 15 способу застосовування мобільних пристроїв у зручний час і в зручному місці.

   До складових частин інформаційно-освітнього кола відносяться інформаційно-комунікаційні технології і засоби мобільного навчання, до них відносяться технології генерування та розпізнавання QR-кодів (від англ. quick response – швидкий відгук).  

    Використання QR-кодів поступово стає найбільш актуальною та затребуваною технологією. Практично кожний мобільний пристрій елементарно розрізняє і дешифрує інформацію, закодовану з використанням генератору QR-коду. QR код – це наступна ступінь розвитку мобільної технології кодування інформації після штрих-коду. Задля того, щоб зчитати QR-код, необхідно встановити на мобільний пристрій спеціалізовану програму та запустити її. Потрібно почекати поки програмний продукт активує камеру, після чого навести мобільний пристрій на зображення коду і здійснювати дії запропоновані програмою. Програма автоматично дешифруватиме код, а потім порадить здійснити певну дію, передбачену вмістом коду .

    Використання двовимірного штрих-коду в освітньому процесі можливе на різних етапах проведення уроку: опрацювання, пояснення, узагальнення і систематизації знань, перевірки засвоєння навчального матеріалу, оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Застосуванню таких підходів

                                                                                                                                          3

навчання дозволяє поєднувати традиційні та інтерактивні форми організації навчального процесу. Доцільно зазначити, що практичний термін роботи з QR-кодом може бути необмежений часовим простором, учень має змогу зберегти зчитаний QR-код та отримує можливість відновити роботу з ним на тому етапі, на якому він спинився під час уроку.

   Форми організації навчальної діяльності за допомогою технології QR-коду.

Особливості організації освітнього процесу з використання QR- коду.

 - Лекція - для забезпечення інформації спрогнозованої лекції (QR-коди із супровідним матеріалом у вигляді досліджень, списку рекомендованої літератури; візуального матеріалу: фотографій, схем, діаграм, графіків, таблиць, карт тощо);

 - QR-код з презентацією лекційного матеріалу;

 - QR-код з посиланням на форум, де обговорюється лекційна тема, ставляться запитання як під час лекції, так і після її завершення;

 - рефлексія: посилання на опитувальник, де здійснюється підведення підсумків лекції.

- створення QR-кодів з техніки безпеки, інструкцій для виконання лабораторно-практичного завдання, фрагментів навчального відео тощо Оцінювання навчальних досягнень.

 QR-код для переходу на тестові завдання, самостійну, контрольну, екзаменаційну роботу Позааудиторна діяльність

 QR-квести, QR-вікторини, QR-екскурсії, QR-доміно, QR-лото тощо.

 Задля використання QR-кодів в освітньому процесі викладачу необхідно

1. Уміти знаходити допоміжні навчальні засоби в інтернет мережі та створювати з них QR-коди.

2.  QR-коди можна генерувати на основі певної веб-адреси, тобто інформація, яка повинна кодуватися, має бути попередньо викладена в інтернет мережі. Вміння вчителя самотужки створювати свої навчальні ресурси та генерувати для них код стає невід’ємною частиною процесу застосування технології.

3. Вміти застосовувати ресурси, де розроблювачем передбачена автоматичне створення QR-кодів. Наприклад, такі освітні платформи як

                                                                                                                                  4

Learningapps та Всеосвіта дають можливість створювати інтерактивні онлайн-вправи для опрацювання усіляких завдань з різних предметів та їх автоматичну генерацію у QR-коди.

 Подібна функція є у багатьох сучасних соціальних мережах, зокрема таких як Facebook, Viber, Telegram де відбувається генерація інформації про створену подію, за допомогою двовимірних штрихових кодів. Завдяки подібній позначці настає можливість швидкого повідомлення обраних для цього осіб про важливі навчальні події та запросити на них якомога більше людей .

 Використання QR-кодів у освітньому середовищі

1.  Роздатковий матеріал з QR-кодами у презентації для доступу до додаткових джерел інформації: відеофрагменти, аудіозаписи, сайти, зображення наочного матеріалу, навчальні видання, електронні  бібліотеки тощо).
2.  Проєктна діяльність. Створення колекцій посилань, інформаційних блоків, коментарів на сторінках сайтів проекту, плакатах.
3.  Створення портфоліо учня, анотації до статті, або прочитану книгу за досліджуваною темою, у вигляді QR-коду розміщувати їх на вебсайті проєкту.
4. Самостійна робота. Організація системи швидких опитуваннь та проведення тестування у будь-якому зручному місці для учня та у будь-який час (веб-сервіси Class Tools, Plickers, Mentimeler та багато інших ін.).
5. Ігрові види діяльності. Використаня в квест-іграх, ребусах, кросвордах.  
6. Навчально-методична література. Розміщення QR-кодів у вигляді довідкового матеріалу, або будь-якої додаткової інформації.
7.  Інформаційні стенди. Використання для інформаційного насичення стендів у класах, коридорах, бібліотеці.
8.  Закодованим може бути розклад уроків, інструктаж з техніки безпеки у навчальній лабораторії, цікаві факти, наприклад, про рідний край.

Аналізуючи та узагальнюючи існуючі дослідження,  можна ствердити, що елементи мобільного інформаційно-освітнього середовища (а саме, технології генерації та зчитування QR-кодів) мають значний потенціал у викладанні будь-якого предмету, а технологія мобільного навчання доступна та зрозуміла кожному сучасному учню.

   Переваги та недоліки застосування QR-кодування у навчанні.

 Обсяг текстової інформації, яка може кодуватись технологією QR-кодування, може сягати приблизно половини сторінки А4. Текстове завдання, гіперпосилання на сторінку довідки та інші – це те, що піддається шифруванню. Використовуючи спеціальні програми для кодування даних

                                                                                                                                          5

можна відтворити QR-код, як чорно-білим так і кольоровим, та додати по центру зображення власний логотип. Мобільні додатки для смартфонів, або інших пристроїв використовують спеціальні додаткові дані, які містяться у QR-коді задля правильного декодування інформації.

Як і для будь-якої іншої інновації, існує низка переваг та недоліків у технології застосування QR-кодів

Переваги та недоліки використання QR-кодів у освітньому процесі.

1) зберігання великих обсягів цифрової та текстової інформації на будь-якій мові; -1) висока вартість мобільного інтернету;

2) швидкість створення QR-коду за допомогою програмних засобів;- 2) низький рівень поінформованості про технології QR-кодування;

3) висока швидкість розпізнавання, незалежно від розміру надрукованого коду;- 3) технічні неполадки, як з мобільним пристроєм так і з інтернет зв’язком;

 4) можливість зчитування у будь-якій площині;- 4) ціна мобільного пристрою. 5) для розміщення підходить практично будь-яка поверхня;-

 5) стійкість до пошкоджень (зчитування при ушкодженні коду до 30%).

Учні, щодня працюючи з різноманітною інформацією, здійснюють її пошук, обробку, накопичення, передачу. Використання сервісів для створення та розпізнавання QR-кодів дозволить підвищити мотивацію навчальної діяльності, зацікавивши своєю простотою використання та доступності різноманітної інформації.

 Найчастіше  під час навчальної діяльності QR-кодування використовують у таких процесах:

 - Якщо урок супроводжується презентацією, на різних його етапах доцільно відтворити QR-посилання на кожному слайді презентації, починаючи від теми заняття, закінчуючи оголошенням домашнього завдання. QR-коди на слайдах презентації дають можливість миттєво, відсканувавши код, отримати додаткову інформацію.

 - Для розміщення додаткової інформації, довідкового матеріалу на обкладинках навчально-методичних видань, інформації про автора, видавництво тощо;

- Для миттєвого переходу до електронного каталогу шкільної бібліотеки.

 - Для швидкого доступу до інформації, розміщеної на шкільних стендах: розклад уроків, інструкція з техніки безпеки тощо.

6

 - QR-коди можна помістити на елементи механізмів, схемах, анатомічних об'єктах, гіперпосилання на віртуальну лабораторію або завдання для самостійного опрацювання .

 - На експонатах у музеї навчального закладу, тим самим надаючи додаткову інформацію про та цікаві факти про той чи інший об’єкт.

- Для кодування завдань для самостійного опрацювання та на етапі закріплення вивченого матеріалу, використовуючи відповідні картки.

 - У навчальних іграх, існує багато освітніх платформ, які автоматично створюють вікторини, кросворди, ребуси, лото.

 - Можна організувати екскурсію в природу, попередньо визначивши маршрут і розмістивши завдання на станціях зупинки.

- Для учнів QR-кодування дає можливість створювати особисті портфоліо з посиланнями на сторінки у соціальних мережах.

 Але варто зауважити, що складний QR-код, який має великий обсяг даних може бути не зчитаний, якщо камера мобільного пристрою має малу роздільну здатність.

 Користь використання QR-кодів у роботі вчителя.

 1. Які об’єкти можна кодувати? - Самі різноманітні, все те що можна відправити на електронну пошту, або через месенджер – фрагмент відеоуроку на YouTube, геолокація у Google Maps, посилання на відеоконференцію в ZOOM чи Google Meet, посилання на особисту сторінку в соціальній мережі, номер телефону, або електронну пошту, QR-коди можуть бути розташованіі на будь-якій поверхні: стіні, аркуші паперу та інші.

 2. Прихована шпаргалка. QR-кодом кодується завдання та варіанти відповіді на нього, кожен варіант має свій колір. Кожен учень може, виконавши завдання перевірити його самостійно, зчитавши код у будь-якому зручному місці.

 3. Квест-ігри. Згенеровані завдання квесту, роздрукувати та розмістити в класі, або на подвір’ї школи. Для кожної команди потрібно зробити свої завдання та різні маршрути проходження. Виграє та команда, яка виконає всі завдання першою.

 4. Екскурсія в природу. За таким же принципом можна розробити маршрут шкільної екскурсії. Заздалегідь розмістити картки із завданнями, примітками, або цікавими фактами у вигляді QR-коду.

  З використанням QR-кодів організовують різноманітні заходи, квести, командні ігри. На просторах Інтернету багато безкоштовних додатків, за допомогою яких стає можливим кодувати різноманітну інформацію.

                                                                                                                                         7

 Отже, у зв’язку з означеним вище можна ствердити, що використання QR-кодів в освітній діяльності стимулює допитливість, інтерес учнів, активізує їх навчальну діяльність, даючи таким чином учителю змогу використовувати нові види навчальних пошуково-пізнавальних завдань. Втім, незважаючи на розповсюдження та унікальні можливості для навчання, дані технології доволі часто ігноруються офіційними органами системи освіти, або ж забороняються взагалі.

 До переваг застосування QR-кодів доцільно віднести: швидкість їх створення завдяки програмним засобам; миттєве розпізнавання, причому розмір коду немає значення; зберігання цифрової та текстової інформації у значних обсягах; можливість зчитування в будь-якому напрямі.

Серед 25 основних труднощів, з якими зазвичай стикаються у процесі використання QR-кодів, варто виділити: високу вартість мобільного інтернету, низький рівень поінформованості про технології QR-кодування, а також технічні нюанси.

 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондаренко Т.В. Технологія створення та розпізнавання QR-кодів як ефективний інструмент підвищення навчальних досягнень студентської молоді. Information Technologies in Education. 2019. № 2 (39). С. 30-40

 2. Бузько В. Л. Можливості використання QR-кодів у навчанні фізики / В. Л. Бузько, Ю. В. Єчкало // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. – 2016. – Вип. 10 (1). – С. 112–118.

3. Бузько В. Л. Освітній веб-квест як засіб реалізації інтеграції природничих знань у процесі вивчення курсу фізики в загальноосвітній школі / В. Л. Бузько // Математика. Інформаційні технології. Освіта. міжнар. наук.-практ. конф., 5-7 черв. 2016 р.: збірник матеріалів. – Луцьк-Світязь, 2016. – С. 120-124.

4. Бугайчук К. Л. Використання QR кодів у навчальному процесі вищих навчальних закладів / К. Л. Бугайчук // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я (MicroCAD-2012): матеріали ХХ міжнародної науково-практичної конференції (15–17 травня 2012, м. Харків). – Харків, 2012. – С. 42.

 5. Воронкін О. С. Можливості використання системи QR-кодів у вищій школі / О. С. Воронкін // FOSS Lviv 2014 : збірник наукових праць четвертої міжнародної науково-практичної конференції (24-27 квітня2014 р., м. Львів). – Львів, 2014. – С. 145-149.

 6. Єчкало Ю. В. Комп’ютерне моделювання як засіб формування теоретичних знань з фізики / Єчкало Ю. В. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: збірник. Вип. 12 / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова; редкол. В. П. Андрущенко (голова) [та ін.]. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – С. 115-120. 48

 7. Єчкало Ю.В. Елементи мобільного навчального середовища. Новітні комп’ютерні технології. 2014. №12.С. 152-157

8. Єчкало Ю. В. Модель персонального навчального середовища / Ю. В. Єчкало // Новітні комп’ютерні технології. – Кривий Ріг: ДВНЗ «Криворізький національний університет». – 2013. – Том XI. – С. 51-52.

« повернутися