Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів 3,4 класів
Підготувала Філевська Юлія Володимирівна
вчителька початкових класів
Новосілківської філії
Уїздецького ліцею
Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків у своїй роботі бачу розвиток креативності учнів.
Питання розвитку креативності молодших школярів є надзвичайно актуальним у наш час. Адже саме зараз наша країна потребує людей, які можуть приймати сміливі та нешаблонні рішення, які вміють мислити творчо. .Розвиваючи творчі здібності у дітей, виховуючи їх такими, що мислять нестандартно, оригінально, мають творчий підхід до життєвих проблем, суспільство отримує повноцінних громадян.
Основний показник дитячих обдарувань –їх креативність. «Креативність» (від англійського слова «creativity») – досить стійка особливість людини, яка проявляється у творчій обдарованості, схильності до творчості. Креативність – це прояви оригінальності, вміння творити, здійснювати винаходи та вносити новизну в навколишній світ. Креативність - це значить копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє ".(Поль Торренс)
Для розвитку креативного мислення учнів у навчально-виховному процесі пропоную такі види творчих завдань:
• завдання з елементами комбінаторики та логічного мислення;
• вправи, які сприяють розвиткові вмінь формулювати припущення та здогадки, переконувати в істинності певних висловлювань;
• інтегровані завдання-комплекси ;
• задачі, зміст яких носить народознавчий характер;
• різноманітні цікавинки (задачі-жарти, головоломки, задачі-казки, ігрові вправи та ін.)
Види індивідуальної допомоги школярам під час виконання творчих завдань:
• додатково роз'яснити творчу вправу;
• навести аналогічний приклад, який виконувався раніше;
• вказати на вибір способу дії;
• пояснити хід виконання аналогічної вправи;
• певну частину нестандартного завдання виконати вчителю;
• доповнити вправу схемою чи малюнком;
• попередньо розв'язати прості додаткові творчі вправи;
• створити пам'ятку;
• допомогти застосувати обраний розв'язок;
• попередити школярів про невірні підходи, типові помилки.
Основні шляхи розвитку творчого мислення молодших школярів:
• створення сприятливих умов у навчальному процесі ;
• дотримання вище перерахованих порад щодо застосування нестандартних завдань на уроках;
• надання індивідуальної допомоги учням під час виконання творчих вправ.
Учням до вподоби завдання творчого характеру, вони радо беруться за їх виконання; нестандартні завдання підсилюють навчальну діяльність, пробуджують інтерес до пізнання чогось нового і нетипового. Діти задоволені, коли знаходять правильний шлях розв’язування і отримують похвалу від учителя .
Мета всього цього - звести до мінімуму пасивне перебування дітей на уроці. Учитель для них - партнер, лише більш досвідчений.
Завдання педагогів - навчити дітей самостійно міркувати, уміти сперечатись, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативним у набутті нових знань.
Для мене головне дати учневі відчуття, що він сам в результаті самостійного пошуку прийшов до потрібного висновку:
- Стиль спілкування
- Ідея вільного вибору
- Комп’ютерні технології навчання
- Пошуково – проблемний стиль мислення
Вважаю, щоб сформувати креативну особистість, потрібно розвинути структурні компоненти. Компоненти креативної особистості: мотиваційний, інтелектуальний, емоційний та комунікативний. Для розвитку їх необхідно розширяти рольовий простір кожного учня та включати його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин. Мотивація креативної поведінки складається в ранньому дитинстві; вона пов'язана з переживанням почуття(«Я можу», «У мене не виходить»), з прийманням (не відторгненням) власних недоцільних бажань.
Формуючи креативність розвиваю такі характеристики творчого мислення:
- продуктивність - багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблем;
- гнучкість - здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу об'єктів до іншого;
- оригінальність - рідкісність, незвичайність, унікальність способу розв'язання певної проблеми.
Ефективними методами роботи є методи креативного навчання.
До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій (метод синектики, «морфологічного аналізу»). Їхня мета-побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції. Наступний вид креативних методів-метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.
До креативних методів належать також:
- метод вигадування-спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій;
- метод «Якби…» - учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться (виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук);
- образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються; відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення(учень під час такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена);
- гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;
- аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо.
Як один з прийомів створення проблемної ситуації широко використовую «хвилинки міркування», що сприяють розвиткові креативного мислення.
Відкриття, які учні роблять на уроках незначні, але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створюється для учнів ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І креативні здібності вихованців зростають.
Роботу з учнями по активізації пізнавальних інтересів будую на уроках в такій послідовності: ЦІКАВО – ЗНАЮ – ВМІЮ.
Для того щоб стимулювати розвиток креативного мислення молодших школярів, створюю зовнішні ігрові умови та формую необхідні мисленнєві операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини може створювати нові ідеї, конструкції, об’єкти, продукти. Які вдосконалюють уже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось нове. Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички у змінені умови. Застосовувати їх у нестандартних умовах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях. За О. Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні, конструктивні та творчі. Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення, деформування, створення гіпотез, вербальні ігри. Вони стимулюють активну пошукову мовленнєву діяльність учнів. Необхідним фактором також виступає забезпечення емоційного благополуччя учнів у мовленнєвій діяльності, створення ситуацій успіху.
Усі дитячі ігри — це безперервний процес створення креативу. Найефективніше впливає не розвиток креативності – варіації. Це гра на розвиток фантазії, але дуже важлива, тому займає окреме місце.
«І добре, і погано»
Мета: сприяти розвиткові вміння бачити в одному і тому ж предметі протилежні властивості, знаходити протиріччя, дивитися на одні й ті ж явища під протилежними кутами зору.
Найбільш поширеною оцінкою у дітей є категорія «добре-погано». На використанні такої оцінки і побудована ця гра.
Запропонуйте дитині оцінити, користуючись цією категорією, такі явища природи, дії і предмети:
Зима, літо, осінь, весна;
Дощ, сніг, сонце, вітер, вогонь;
їсти, спати, прогулюватись в лісі, лазити по горах;
Пити ліки, робити зарядку, вмиватися;
Ніж, тарілка, скло, праска.
Розглянемо кілька прикладів.
Літо: добре - бо цієї пори року тепло, можна купатися, не потрібно довго одягатися; погано - бо буває дуже спекотно, часто пітнієш, можна «згоріти »на сонці.
Вогонь: добре - тому, що зігріває, підігріває їжу; погано - тому що обпалює шкіру, від нього виникають пожежі.
Коли дитина знайде добрі і погані сторони наведених явищ, дій і предметів, запропонуйте їй самостійно називати будь-які, що трапляються на очі предмети і знаходити в них протилежні якості і функції, оцінювати, що в них доброго, а що - поганого; чим вони можуть сподобатися, а чим - ; в чому може бути їх користь, а в чому шкода, і т.д.
« Незвичайні мандрівки»
Мета: розвивати уяву, гнучкість та оригінальність мислення, сприяти зняттю емоційної напруги, налаштувати на дружню співпрацю.
Матеріали : м'яка іграшка.
Хід: Той, хто кидає іграшку м’яку, говорить де опиниться учасник ( наприклад, під партою, у шафі, на дереві…). Упіймавши іграшку, учасник повинен швидко назвати три речі, які візьме із собою в назване місце. Будьте уважними, не повторюйте те, що вже говорили інші. «Чому так трапилось?»
Дітям пропонується певна ситуація. Вони повинні назвати якомога більше причин її виникнення.
Ви прийшли додому, а двері квартири відчинені. Чому це трапилось?
- тато забув ключі і зламав замок;
- бабуся забула їх зачинити;
- навідувалися крадії;
- вибігла кішка.
Ваш однокласник не прийшов у школу:
- занедужав;
- запізнюється;
- приїхала в гості бабуся і він залишився з нею;
- у тата вихідний
Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями класу. У класі було проведено конкурс малюнків «Новорічний настрій», «Здоровим бути – модно», «Зима - чарівниця» та ін. Під час вивчення властивостей лікарських рослин оформлено альбом «Рослини, що мене лікують», де учні проявили свою творчість та фантазію. Усі роботи, що їх готували діти, були оформлені у нестандартній формі.
Я досліджую світ, трудове навчання, музика, образотворче мистецтво,які сприяють формуванню творчості, креативності, гнучкості мислення, розвитку художньо-образного мислення, аналітичного, логічного, критичного мислення; розвитку моральності; виховують любов, повагу до національних традицій, звичаїв, історії українського народу та народів світу.
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку креативного і критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. У своїй роботі прагну, щоб навчальний процес був не просто доступним і зрозумілим, але й цікавим.
Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .
Література
1. Анікіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. - К.: Знання, 2005. - 210 с.
2. Барко В.І. Як визначити творчі здібності дитини. - К.: Знання, 1999. - 120 с.
3. Барташнікова І.А. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5-7 років. - Тернопіль: Богдан, 1998. - 85 с
4. Кліменко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? - К.: Шкільний світ, 2001. - 95 с.
