Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів 3,4 класів
Робота з дитиною з особливими освітніми потребами.
практичний психолог
Уїздецького ліцею
Ящун І. В.
Інклюзивна освіта - система освітніх послуг, що базуються на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.
Інклюзивне навчання передбачає освітнє середовище, що відповідає потребам та можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Для забезпечення повноцінного перебування дитини з ООП в загальноосвітніх навчальних закладах необхідний відповідний психолого - педагогічний супровід, адже якість освітнього процесу значною мірою залежить від того, наскільки враховуються та реалізуються потенційні можливості навчання та розвитку кожної дитини, її індивідуальні особливості.
Запорукою успішної реалізації моделі інклюзивної освіти є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів. Спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вчителів. У школі має бути створена своєрідна мережа підтримки. Усі працівники й адміністрація школи, усі, хто працює з дитиною з ООП мають допомагати один одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети - реалізації дитиною її потенційних можливостей.
Навчання у загальноосвітньому закладі дітей з ООП допомагає їм, з одного боку, позбутися почуття ізольованості, відчуження, сприяє зникненню соціальних бар'єрів і сегрегації, з іншого - навчає інших дітей спілкуватися і працювати разом, формує в них почуття відповідальності за товаришів, які потребують допомоги, емпатії, співчуття. Діти вчаться сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними.
Практика останніх років засвідчує, що чим раніше діти з проблемами психічного та розумового розвитку, сенсорними порушеннями ( зі зниженим слухом, зі зниженим зором ), порушеннями опорно - рухового апарату приходять у загальноосвітню школу, тим легше їм адаптуватися. Для кожної дитини створюється індивідуальна програма розвитку. Важливо, шоб при її складанні фахівці та батьки орієнтувалися на сильні сторони, інтереси, ресурси та індивідуальні потреби дитини.
Психологічна та соціально - педагогічна робота з дитиною з ООП має спрямованість на досягнення головної мети - підготувати її до самостійного життя. Але потрібно слідкувати, щоб допомога та підтримка під час навчання не перевищувала необхідну, інакше дитина стане занадто залежною від неї. Інклюзивне навчання і виховання дітей з ООП ставить ставить перед освітнім закладом 2 важливі питання: " Як допомогти їм нормально розвиватися ? ", " Як звести до мінімуму можливі негативні наслідки сумісного навчання з іншими дітьми ? "
Досить складна і одночасно недостатньо розкрита на сьогодні особливість перебігу розвитку дитини - порушення розумового розвитку, яке разом з тим не вичерпує усіх її потенційних можливостей. У такої дитини спостерігається дещо уповільнений темп пізнання оточуючого світу та самої себе, формування навичок ігрової та навчальної діяльності, особливий характер емоційного перебігу та вирішення вікових криз. уповільнений темп оволодіння навчальною діяльністю, засвоєння та прийняття норм і правил, виховання дисциплінованості.
Варто пам'ятати, що дитині з порушенням розумового розвитку досить складно сприймати навчальну діяльність, оскільки це вимагає від неї не тільки сидіти за партою, слухати вчителя, виконувати завдання, але й сприйняття та виконання завдань вчителя за допомогою мисленнєвих операцій. Також у такого школяра недостатньо стійка мотивація та низький пізнавальний інтерес. У більшості випадків потреби дітей з порушеннями розумового розвитку стосуються безпосередніх потреб, які базуються на виконанні мимовільних бажань та дій ( наприклад, на уроці дитині хочеться гратися, а не читати ). Тому розвиток довільності, який забезпечує формування здатності дитини до контролю за власними імпульсивними бажаннями та потребами і їх відповідність вимогам дорослих, має бути основним бажанням для дорослих. Вже з 1 класу потрібно формувати навчально - пізнавальні мотиви. Навчальне навантаження має бути помірним, оскільки дитина швидко втомлюється. Труднощі виникають, бо у дитини несформовані пізнавальні процеси та відсутній необхідний обсяг знань та уявлень про навколишній світ.
Недостатня сформованість у дитини здатності до контролю за власною поведінкою та емоціями може призвести до порушень її психологічного самопочуття. Це може позначитися на розвитку її особистості загалом ( невроз, агресія, негативізм ). Відомо, що вступ до школи змінює життєдіяльність дитини з того, що вона " хоче " на те, що вона " повинна " робити. Саме така позиція може спровокувати у дитини появу гострих негативних переживань, таких як швидкі зміни настрою, невдоволення, імпульсивна поведінка, емоційний стрес. Такі негативні тенденції спричиняють неврози, психосоматичні захворювання ( головні болі, болі в животі ), психопатоподібні стани ( імпульсивні напади агресії, негативізм, конфліктність ) та ін. У випадку ігнорування з боку дорослих негативними психоемоційними станами дитини можливе укріплення емоційних порушень і виникнення проблем агресивності, емоційної розгальмованості, тривожності, образливості, надмірної сором'язливості або повного" занурення " дитини " у себе ".
На особливості розвитку дитини значною мірою впливає характер стосунків з оточенням, що складається упродовж усього її життя. Дорослий є тим необхідним рушієм, який власним ставленням до дитини формує її світогляд та сприйняття нею оточуючих і самої себе. Особливого значення стосунки з дорослими мають у період дошкільного і молодшого шкільного віку.
Вчителям варто враховувати загальні рекомендації щодо роботи з дитиною з ООП:
1. Потрібно створити для роботи спокійну атмосферу, налагодити доброзичливий партнерський контакт:
- жести повинні містити відкритий характер;
- свою роботу треба починати з посмішки;
- ні в якому разу не налаштовуватися на почуття жалю або зверхності, тим паче нехтувати дитиною - ваше обличчя і жести вас видадуть.
2. Дитина з ООП має своє психічне життя:
- дитина з ООП більше піддається страхам, ніж здорова;
- варто повсякчас підбадьорювати дитину;
- слова " у тебе не вийде ", " не вмієш ", " ти злякався " потрібно виключити з розмови;
- варто постійно тримати дитину у полі зору. стежити за її реакціями: напруженість, стереотипні рухи, невдоволені репліки мають бути поміченими;
- слід бути насторожі, якщо голосно сміється, співає, залишається напруженою;
- інколи можуть виявлятися сексуальні нахили дитини.
Вправа " Професіонал - це Людина " ( людський фактор у кожній професії ).
Психолог. Кожен із нас знає, якими рисамиповинен володіти педагог, щоб успішно виконувати свою роботу, досягати результатів, проте, кожен погодиться, що повністю відповідати портрету ідеального вчителя ми не можемо, і добре, якщо розуміємо це.Пропоную вам скласти списокумінь педагога, який працює з дитиною з ООП, виокремте ті з них, які ви вважаєте, що у вас розвинені достатньо.
Обговорення. " Що ви відчували, коли виокремили список умінь, над якими ще слід попрацювати?"
Доповнення. Можливо, те, що в нас є уміння, які ще потрібнорозвивати. Це сприяє тому, що ми можемо бути професіоналами. Людина, яка впевнена в тому, що знає все досконало, ризикує зустрітися з крахом у професійному розвитку: " А що ж розвивати далі? ", " Куди рухатися?", " Набридло вчитися!". Під час виконання своєї роботи такий спеціаліст буде ставити перед собою завищені цілі, у результаті недосягнення якихвідчуватиме злість із приводу тог, що не зможе змінити ситуацію на краще. Так. дитина з порушенням зору після роботи з педагогом, який мислить продуктивно й бажає розвиватися, не стане бачити краще, проте зможе більш позитивно сприймати світ навколо себе.
Одним із ключових елементів досягнення успіхів у впровадженні та здійсненні інклюзивного навчання є участь батьків.
Для більшості батьків народження дитини з ООП ( дитини з інвалідністю ) є справжнім переворотом в житті. Прийняти проблему, навчитися жити з нею, не розгубитися в складних життєвих обставинах, а головне - побачити майбутнє дитини - це дуже складний, але водночас і необхідна умова для планування життєвого шляху.
Найчастіше об'єктами скарг батьків, які звертаються по допомогу до психолога є:
- порушення психічного здоров'я дитини ( висока тривожність, емоційні порушення, гіперактивність, порушення уваги тощо;
- порушення поведінки ( проблеми у взаєминах з вчителями, однокласниками, батьками );
- невідповідність поведінки дитини віку ( інфантильність, агресивність, пасивність тощо ).
Вправа " Відносини в сім'ї дитини з особливими освітніми потребами "
Психолог просить педагогів схарактеризувати взаємини в сім'ї, у якій виховується дитина з ООП, а саме: стиль спілкування, характер прийняття рішень, ставлення до дитини, її досягнень та невдач. наявність дистанції між батьками та дитиною. Усі характеристики записуються на фліп - чарті.
Обговорення.
Складання загальної характеристики сім'ї.
Вправа " Підтримка й повага батьків - головні помічники дитини "
Психолог веде розмову з педагогами з питань значення підтримки й поваги з боку батьків до дитини. Слід наголосити, що ці важливі чинники в сімейному вихованні сприяють тому, що дитина не житиме постійно у своїх внутрішніх переживаннях, а намагатиметьсябудувати дорослі відносини з оточенням. Важливо пояснити батькам те, що вони є першими помічниками своїй дитині, що від того, наскільки вони розуміють це, залежатиме й успішне входження дитини в шкільне середовище.
Якими б не були фізичні чи психічні обмеження у дитини завжди є резерви для розвитку, використання яких може суттєво поліпшити якість її життя. Вчителю необхідно створити умови, щоб кожна дитина почувала себе комфортно, незалежно від її індивідуальних психофізіологічних особливостей, здібностей і нахилів.
Література:
1. Кравченко Г.Ю. Інклюзивна освіта. - Х.: Вид-во " Ранок ", 2014. - 144 с.
2. Миронова С. П. Нова українська школа: особливості організації освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах: навчально - методичний посібник.- Тернопіль: Астон, 2020.- 176 с.
