Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №3 методичного об'єднання асистентів вчителів

Дата: 18.01.2024 14:55
Кількість переглядів: 148

 

Виступ на тему: «Засоби спілкування, особливості їх використання в педагогічній взаємодії.»

Підготувала Гармай Л.В.

асистент вчителя

Малинської філії

 Острожецького ліцею

 імені І.Єремеєва

    «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», — звертався давньогрецький філософ Сократ до своїх учнів.

 У всі часи вчителя-майстра вирізняє вміння налагоджувати педагогічне спілкування з учнями та колегами, досягати взаєморозуміння з ними та вести за собою.

    Педагогічне спілкування — це форма комунікативної взаємодії вчителя з учнями, їхніми батьками, колегами, у якій реалізуються наперед визначені педагогічні функції та яка спрямована на інтелектуально-­особистісне зростання учнів. Мова -  є одночасно інструментом пізнання і носієм знання, отриманого в результаті пізнання.

Вербальне або мовленнєве спілкування — це засіб, пов'язаний з використанням мови. Іншими словами, мовленнєве спілкування — це комунікативний акт. За допомогою мовлення передаються інформація, думки, почуття. Культура мовленнєвого спілкування охоплює дві складові: культуру говоріння та культуру слухання.  Найважливішою складовою вербальних засобів зовнішньої педагогічної техніки є здатність учителя організувати ефективне педагогічне спілкування.

Педагогічна діяльність ґрунтується на спілкуванні з учнями. А вміння майстерно організувати навчальний процес, ураховуючи особистісні якості учнів, знання правил та вимог педагогічного спілкування – головне завдання кожного вчителя.

    Невербальне спілкування — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної (безсловесної) поведінки та невербальних комунікацій як головного засобу передачі інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про співрозмовника, здійснення впливу на іншу людину.

До вербальних засобів спілкування відноситься мова.  Наука, яка займається вивченням мови називається мовознавством або лінгвістикою.

Його різновиди є:

Монолог – це мовлення однієї людини у формі розповіді, лекції, доповіді;

Діалог – розмова між двома особами;

Полілог – розмова між двома і більше особами.

Внутрішнє мовлення є оболонкою нашої думки, процесу мислення.

      Особливе значення в педагогічній практиці, успішній життєдіяльності освітньої установи має встановлення контактів педагогів із колегами, учнями, батьками. Їхні взаємини, тісне співробітництво обумовлюють необхідність удосконалення форм і способів взаємодії школи та родини, педагогів і батьків учнів.

        Ліберальний стиль спілкування характеризується прагненням суб'єкта взаємодії мінімально включатися у спільну діяльність, що пояснюється зняттям із себе відповідальності за її результати. Такі люди беруть участь у спілкуванні переважно формально, слабо концентруючись на сутності процесу.

      Авторитарний стиль спілкування — стабільна форма комунікаційної поведінки людини, особливістю якої є виявлення авторитарності в будь-яких контактах із оточенням.

        Демократичний стиль грунтується на глибокій повазі, довірі й орієнтації на самоорганізацію самоуправління особистості та колективу. Базується він на думці колективу. Покликаний донести мету діяльності до свідомості кожного учня і залучити усіх до активної участі у спільній діяльності.

Так, педагог має

  • заходити до класу бадьорим, упевненим, енергійним
  • демонструвати готовність до спілкування
  • створювати у класі необхідний емоційний настрій
  • здійснювати органічне керування власним сам
  • проявляти гнучкість, оперативність, правильно добирати методику впливу на учнів.

Правила педагогічного спілкування:

1.Виявляти педагогічний такт (в кожному конкретному випадку застосовувати метод, який підтримує почуття гідності дитини).

2. Вміти слухати.

3. Вміти за зовнішніми ознаками визначити стан дитини, мімікою, позою підтримувати висловлювання співрозмовника, вислуховувати з увагою і повагою, не переривати співрозмовника.

4. Вміти говорити:

володіти культурою мови (доступність, образність, логічність висловлювання, лаконічність);   управляти голосом (інтонація, дикція);   управляти мімікою і жестами;   зменшення мовної діяльності, ведення діалогу, а не монологу.

5.Вміти управляти своїм станом, почуттями (витіснення негативних думок зі свідомості, установка на позитивне сприйняття співрозмовника, випромінювання тепла, доброзичливості)

 Поради вчителям для ефективного педагогічного спілкування

  1. Потрібно усвідомлювати, що школа – частина суспільства, а ставлення вчителя до дітей – вираз суспільних вимог.

2. Вчитель не повинен відкрито демонструвати педагогічну позицію. Для дітей слова і вчинки вчителя повинні прийматися як прояв його власних переконань, а не тільки як виконання боргу.  Щирість педагога – запорука міцних контактів з учнями.
3. Адекватна оцінка власної особистості. Пізнання себе, управління собою має стати постійною турботою кожного вчителя. Особливої уваги потребує вміння керувати своїм емоційним станом.
4. Педагогічно доцільні відносини будуються на взаємоповазі учня і вчителя. Треба поважати індивідуальність кожного школяра, створювати умови для його самоствердження в очах однолітків, підтримувати розвиток позитивних рис особистості.

5.Вчителю необхідно подбати про сприятливу самопрезентацію: показати школярам силу своєї особистості, захоплення, вміння, широту ерудиції, але зробити це ненав’язливо.

6. Розвиток спостережливості, педагогічної уяви, вміння розуміти емоційний стан, вірно тлумачити поведінку. Творчий підхід до аналізу ситуації і прийняття рішень ґрунтується на вмінні вчителя приймати роль іншого.

7. Збільшення мовної діяльності учнів за рахунок зменшення мовної діяльності вчителя – важливий показник майстерності спілкування вчителя.

8. Навіть при незначних успіхах учнів бути щедрим на похвалу. Хвалити треба в присутності інших, а засуджувати краще наодинці. Учительська мова повинна бути при цьому виразною. І якщо навіть у вас не поставлений голос, вам допоможуть жести, міміка, погляд.

9. Зробити батьків своїх учнів партнерами педагогічних  намірів.

10. Зміст розмов має бути цікавим обом сторонам.

Список використаних джерел:

1. Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в Україні Науково-методичний збірник. - К.: ФО-ІІ Придатченко П.М., 2007.

2. Колупаєва А. А., Савчук Л. О. Діти з особливими потребами та організація їхнього навчання. - К:. - 2010.

3. Інтернет сайти : « Всеосвіта» , « На урок»

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь