Матеріали засідання №2 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 1,2 класів
Особливості оцінювання дітей з ООП
Підготувала
вчитель початкових класів
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Пархомей Світлана Віталіївна
Оцінювання результатів навчання дітей з ООП здійснюється за системою та загальними критеріями оцінювання, затвердженими МОН, та з урахуванням індивідуального навчального плану,розробленого для дитини. При оцінюванні результатів навчання дітей з ООП слід враховувати можливості дитини та її психофізичні особливості. Для цього команда психолого-педагогічного супроводу разом з батьками може розробляти індивідуальні критерії оцінювання для дитини з ООП. Оцінювання слід здійснювати за обсягом і характером матеріалу, визначеними індивідуальним навчальним планом.
Відповідно до Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи в учнів 1-2 класів оцінювання здійснюється вербально, у 3-4 класі – рівнево.
У початковій школі оцінювання ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Для цього ми можемо використовувати свідоцтво досягнень та портфоліо. Це є стимулюючою системою оцінювання.
Оцінювання здійснюється за чотирма рівнями та відповідними їм балами для всіх учнів, проте розроблені й диференційовані критерії, які враховують рівень інтелектуальних можливостей учнів з ООП та стандарт соціальної освіти.
Вимоги до оцінювання є різними, відповідно до категорії ООП/освітніх труднощів, та ґрунтуються на основі індивідуальних завдань та цілей модифікованого змісту навчальної програми.
Письмові завдання у формі індивідуальних тестів; додатковий час; зменшена кількість завдань.
Допомога вчителя/асистента вчителя у розумінні завдання та алгоритмах дій.
Нестандартний виклад – презентація, картинки, ілюстрації, проєкти, демонстрація результатів у мікрогрупі або особисто.
Середовище, місце проведення оцінювання. Спеціальне обладнання.
Варто пам’ятати, що рівні навчальних досягнень — однакові для всіх учнів, а критерії оцінювання для дитини з нормотиповим розвитком та дитини з особливими освітніми потребами — різні.
Діти з особливими потребами – це діти, чиї потреби залежать від різної фізичної чи розумової недостатності або труднощів, пов’язаних з навчанням, засвоєнням знань, умінь та навичок.
Система оцінювання навчальних досягнень повинна бути стимулюючою. Оцінювання здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329
Оцінювати дітей з особливими освітніми потребами (ООП) – складно Треба зважати на можливості, емоційний стан і мотивацію. Про те, де брати критерії для оцінювання дітей з ООП і чому рекомендації інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) часом потрібно коригувати
Чітких критеріїв, як оцінювати дітей з ООП, немає Є два варіанти оцінювання: для дітей, які мають інтелектуальні порушення і працюють за модифікованою програмою, і загальні. Для тих, хто вчаться за модифікованими (спрощеними) програмами, є критерії, які базуються на критеріях оцінювання в спеціальній освіті. З ними простіше. Але після 9 класу у свідоцтві буде видно, що дитина вчилася не так, як усі.
Крім модифікованих програм, є адаптовані. Дитина, яка працює за такою програмою, може витрачати більше часу на виконання завдань, бо має труднощі з концентрацію. Тоді ми або зменшуємо обсяг завдань, залишаючи складність, або даємо підтримку: візуалізацію чи асистент допомагає організаційно. І виходить парадокс: програма за складністю та сама, але є певні моменти, через які ми не можемо оцінювати таку дитину з ООП, як інших.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами (ООП) насамперед звертайте увагу на три ключові аспекти: Оцінювання учнів з ООП не залежить від того, чи працює з учителем асистент, адже за навчання всіх учнів і оцінювання їхніх навчальних досягнень відповідає вчитель 2. На корекційно-розвиткових заняттях оцінки не ставлять Батьки мають розуміти реальну картину. Так само, коли ми говоримо, що оцінювання має бути мотивувальним, то не йдеться виключно про завищення оцінок. Комусь можна поставити реальну оцінку, щоб учень чи учениця старалася. А десь ми бачимо, що дитина докладала зусиль, але її особливості не дають їй зробити краще: тоді є сенс трохи завищити оцінку, щоби підтримати в навчанні. Це індивідуальний процес
Навчальні досягнення учнів з ООП, як і учнів з типовим розвитком, оцінюють за чотирма рівнями і відповідними їм балами (додаток 1 до наказу МОН України «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» від 05.05.2008 № 371).
Найбільшими є відмінності в критеріях оцінювання учнів з інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку, оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід використовувати 12-бальне оцінювання. Та все ж вимоги до оцінювання є іншими, оскільки слід ураховувати можливості дітей та їхні психофізичні особливості, адже: для кожної категорії дітей з психофізичними порушеннями мають бути свої критерії оцінювання навчальних досягнень програма кожного навчального предмета для певної нозології містить конкретні вимоги щодо навчальних досягнень учнів відповідно до обсягу і характеру матеріалу для кожного класу, можливостей дітей!
Батьки мають розуміти реальну картину. Так само, коли ми говоримо, що оцінювання має бути мотивувальним, то не йдеться виключно про завищення оцінок. Комусь можна поставити реальну оцінку, щоб учень чи учениця старалася. А десь ми бачимо, що дитина докладала зусиль, але її особливості не дають їй зробити краще: тоді є сенс трохи завищити оцінку, щоби підтримати в навчанні. Це індивідуальний процес. Але якщо батьки хочуть для дитини тільки 12, бо вважають, що вона буде вступати в Києво-Могилянську Академію, то вчитель скаже: “Не можу, бо є критерії оцінювання – й ось, що дитина має робити на 12. Ваша дитина наразі не може отримати таку оцінку. Її реальна оцінка 4–5–6. Але я розумію, що треба мотивувати, тому ми будемо прагнути ставити на 1–2 бали більше і враховувати ось такі критерії”. Якщо команда дійде згоди, як оцінювати дитину, і кожен поставить під цими критеріями підпис, що ознайомлений і згоден – надалі не буде конфліктів та проблем. Ця одна зустріч знімить усі питання на роки навчання.
Використані джерела
1. Засенко В. В. Сучасні проблеми теорії і практики навчання дітей з особливими потребами. [Електроний ресурс]. / В. В. Засенко. — Режим доступу: http://canada-ukraine.org/ukr_ Journal_V1.htm 2. . Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія / А. А. Колупаєва. — К.: «Самміт-Книга», 2009.— 272 с.: іл. — (Серія «Інклюзивна освіта»).
3. Індивідуальне оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі: навч. курс та наук.-метод. посіб. / Т. В. Сак. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. — 168 с.— (Серія «Інклюзивна освіта»).
4. Таранченко О. М. Інклюзивна школа: особливості організації та управління. 3.3. Загальні принципи здійснення адаптацій та модифікацій навчально-виховного процесу. 4.2. Врахування відмінностей розвитку та навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку в процесі навчання. //Навчально-методичний посібник. — К.: ФО-П Придатченко П. М., 2
