Матеріали засідання методичного об'єднання асистентів вчителів

Дата: 19.10.2023 15:24

Кількість переглядів: 87

Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на 2023-2030 роки.

Підготувала Супрун С.В.,

голова міжшкільної методичної ради

 Острожецької сільської ради

Національна стратегія

розвитку інклюзивного навчання на 2023-2030 роки

(проєкт)

І. Загальні положення

Право на освіту є одним із базових прав людини, яке дає змогу їй реалізовувати решту фундаментальних прав. У Загальній декларації прав людини, прийнятій у 1948 р. Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, наголошується, що кожна людина має право на освіту, яка повинна бути безоплатною та спрямованою на всебічний розвиток людської особистості, збільшення поваги до прав людини і основних свобод, сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами. В Україні право на освіту, забезпечення державою доступності і безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти гарантовано статтею 53 Конституції України. При цьому сучасна освіта має бути спрямована на отримання життєвих компетентностей та гармонійний розвиток людини як особистості, її талантів, розумових i фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти України є забезпечення рівних прав на освіту для всіх. Саме тому вагомого значення набуває створення інклюзивного, безпечного, сприятливого для розвитку освітнього середовища, що сприяє формуванню компетентностей для життя, розвитку здібностей та обдарувань кожного, незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, соціального і майнового стану, а також інших обставин та ознак.

Освіта для всіх дітей — це відповідальність системи освіти (ЮНЕСКО, 2004). Державою мають бути створені відповідні умови та надана необхідна підтримка, щоб кожен здобув освіту відповідно до свого потенціалу. 

Принципи загальності та доступності освіти для всіх осіб визначено також у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права  (ратифікованому Україною 19 жовтня 1973 р.), Конвенції про права дитини (ратифікованої в Україні 27 лютого 1991 р.). Конвенція  про права осіб з інвалідністю (ратифікована Україною 16 грудня 2009 р.) визначає, зокрема, такі важливі принципи як забезпечення доступності та повного й ефективного залучення і включення осіб з інвалідністю до суспільного життя. Статтею 24 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено зобов’язання держав-учасниць визнавати право осіб з інвалідністю на освіту. Для реалізації цього права без дискримінації й на підставі рівності можливостей держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях протягом життя.

Резолюція Організації Об’єднаних Націй 2019 року «Про захист прав дітей» спрямована на захист права на освіту та забезпечення доступності, інклюзивності, якості освіти без дискримінації.

Одна із глобальних цілей сталого розвитку (ціль № 4) на період до 2030 р. проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1, також вимагає забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх.

Парадигма сучасної української освіти передбачає відхід від медичної та перехід до біопсихосоціальної моделі сприйняття людини. В 2017 році Уряд України затвердив план заходів з упровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків. Використання цих класифікацій дасть змогу робити оцінку функціональних можливостей та потреб кожної особи, незалежно від наявних діагнозів. У поєднанні з впровадженням інших інновацій в освіті така оцінка сприятиме кращому функціонуванню системи раннього втручання, інклюзивного навчання, абілітації та реабілітації відповідно до потреб кожної людини.

Сучасний підхід до сприйняття особи з особливими освітніми потребами закріплено в Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про позашкільну освіту» та «Про вищу освіту». Наявна законодавча база створює можливості для отримання додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі, базуючись на освітніх потребах незалежно від наявності інвалідності.

Ця Стратегія спрямована на:

- запровадження єдиної системи та механізмів ефективної державної політики для здобуття якісної освіти кожною особою відповідно до її потреб.

- вирішення потреб бенефіціарів політики різного віку, соціального та майнового стану, з різними освітніми потребами.

Основними групами бенефіціарів Стратегії визначаються:

• здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, з числа постраждалих внаслідок бойових дій;
• особи, які належать до вразливих категорій населення, у тому числі сім’ї здобувачів освіти (зокрема, сім'ї, які потрапили в складні життєві обставини; сім'ї, що виховують дітей раннього віку з порушеннями розвитку; патронатні сім'ї; прийомні сім'ї та будинки сімейного типу; батьки осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю);
• особи які потребують професійної підготовки та перепідготовки (зокрема, особи, які знаходяться на окупованих територіях, територіях, наближених до бойових дій);
• особи, які належать до внутрішньо переміщених осіб;
• біженці;
• представники національних меншин;
• обдаровані особи;
• педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, інші фахівці та працівники закладів, установ освіти та наукових установ, в тому числі, фахівці інклюзивно-ресурсних центрів, асистенти вчителів, асистенти дітей (учнів), водії шкільних автобусів, медичні працівники, технічні працівники, тощо.

Ключовими проблемами, на вирішення яких спрямована Стратегія є:

а) освітнє середовище є недостатньо інклюзивним, безбар’єрним, дружнім, не створює належних умов для отримання якісної освіти, соціалізації, підготовки до самостійного життя та професійної діяльності;

б) недостатня самореалізація осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, через відсутність якісного доступного інклюзивного навчання в територіальних громадах;

в) несприйняття українським суспільством різноманітності.

Основними чинниками виникнення вказаних вище проблем є:

• упереджене ставлення до осіб з особливими освітніми потребами та осіб з інвалідністю;
• міфи, страхи, стигми, стереотипи у ставленні до осіб з особливими освітніми потребами та осіб з інвалідністю;
• недостатня практична фахова підтримка вчителів з боку фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та спеціальних педагогів в умовах інклюзивного навчання;
• недостатні зусилля значної частини органів місцевого самоврядування щодо облаштування інклюзивної інфраструктури;
• недостатня спроможність територіальної громади для створення відповідних умов для навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
•  неефективне використання коштів державної субвенції на надання підтримки особам з особливими освітніми потребами;
• недостатня кількість педагогічних працівників та незадовільний рівень їхньої фахової підготовки та перепідготовки;
• низький рівень мотивації педагогічних працівників до впровадження інклюзивного навчання;
• руйнування інфраструктури, що слугує забезпеченню умов для здобуття освіти здобувачами освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• недостатній рівень співпраці закладів освіти з інклюзивно-ресурсними центрами;
• неузгодженість міжгалузевого законодавства, що врегульовує питання соціального захисту, охорони здоров’я та освіти;
• відсутність міжвідомчої взаємодії та координації;
• низька зацікавленість територіальних громад у формуванні кадрового потенціалу та підвищенні кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників закладів освіти для забезпечення інклюзивного навчання;
• відсутність інформаційної політики з метою популяризації інклюзивного навчання;
• недостатній рівень правової культури бенефіціарів.

ІІ. Мета, принципи, цілі та завдання Стратегії, показники їх досягнення.

Мета: забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі із створенням умов для розвитку її потенціалу з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей.

Стратегія базується на таких принципах:

•  людиноцентризму;
• орієнтованості на потреби та інтереси всіх зацікавлених сторін;
• об’єктивності та обґрунтованості визначення проблем у сфері інклюзивного навчання;
• залученості зацікавлених сторін до реалізації Стратегії;
•  вимірюваності очікуваних результатів реалізації Стратегії;
• належності реагування на нові виклики у сфері інклюзивного навчання.

Стратегічними цілями є:

1. Кожна особа отримує гарантовані державою освітні послуги відповідно до її індивідуальних можливостей та потреб;
2. Кожна особа отримує якісні освітні послуги відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі.
3. Українське суспільство приймає різноманіття і враховує потреби всіх учасників освітнього процесу.

Стратегічна ціль 1. Кожна особа отримує гарантовані державою освітні послуги відповідно до її індивідуальних можливостей та потреб.

Показники результативності: 

• відсоток осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які отримують освітні послуги (охоплені і неохоплені освітою, залежно від психофізичних порушень та потреб; за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська); рівнем освіти; інклюзивне навчання, спеціальна освіта).
• відсоток дітей, які перебувають на педагогічному патронажі (за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська).

Операційна ціль 1.1. Вмотивовані та професійні фахівці органів державної влади та органів місцевого самоврядування формують та реалізують збалансовану державну політику з розвитку інклюзивного навчання на всіх рівнях.

Показники результативності: 

• частка фахівців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які формують та реалізують державну політику щодо створення інклюзивного середовища, які пройшли підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації щодо безбар’єрності й інклюзивності під час формування політик (за типами органів влади).

Завдання: 

• удосконалити систему підготовки, перепідготовки та підтримки кадрів, залучених до формування та реалізації політики у сфері освіти, на всіх рівнях;
• запровадити механізми забезпечення територіальних громад фахівцями зі спеціальної освіти;
• внести до переліку ключових показників ефективності діяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування і обласних державних адміністрацій показник щодо організації та підтримки інклюзивного навчання;
• внести зміни до нормативно-правових актів з питань освіти щодо уніфікації понятійного апарату.

Операційна ціль 1.2. Фінансування освітньої галузі, зокрема інклюзивного навчання, здійснюється в повному обсязі відповідно до фактичних даних закладів освіти щодо потреб кожного учасника освітнього процесу.

Показники результативності: 

• відповідність запиту на фінансування та виділених коштів.
• кількість осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які отримали фінансову підтримку на здобуття освіти за рахунок коштів державного/місцевого бюджетів (залежно від їх потреб; за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська); рівнем освіти; на інклюзивне навчання або на спеціальну освіту;  державні субвенції).
• кількість осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які отримали фінансову підтримку на здобуття освіти за рахунок коштів місцевих бюджетів (залежно від їх потреб; за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська); рівнем освіти; інклюзивне навчання, спеціальна освіта).

Завдання: 

• удосконалити систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів в частині внесення даних всіх здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• забезпечити узгодженість національних підходів з міжнародними стандартами та методів до збору та аналізу даних щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• запровадити цільові бюджетні програми в територіальних громадах на розвиток інклюзивного навчання та розбудову соціальної інфраструктури;
• запровадити системи моніторингу і оцінки ефективності використання видатків на інклюзивне навчання і на спеціальну освіту.

Операційна ціль 1.3. Управлінські рішення приймаються з урахуванням потреб та інтересів бенефіціарів.

Показники результативності: 

• відсоток осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю,  їх представників, які вважають, що їхні права під час прийняття рішень враховуються органами влади та органами місцевого самоврядування (за статтю, віком, місцем проживання; на стадії обговорення, прийняття рішення).
• відсоток педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів та установ освіти, які вважають, що управлінські рішення приймаються з урахуванням потреб та інтересів бенефіціарів (за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська); на стадії обговорення, прийняття рішення).

Завдання: 

• удосконалити механізм вертикальної та горизонтальної міжвідомчої взаємодії з питань забезпечення інклюзивного навчання та спеціальної освіти;
• забезпечити механізми врахування потреб осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, для забезпечення інклюзивного навчання при прийнятті рішень центральними органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
• забезпечити участь інститутів громадянського суспільства у здійсненні контролю щодо дотримання прав з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю.

Стратегічна ціль 2. Кожна особа отримує якісні освітні послуги відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі.

Показники результативності:

• відсоток закладів освіти, в яких створено інклюзивне освітнє середовище відповідно до потреб здобувачів освіти (за типом населеного пункту, регіоном, за типом закладу освіти);
• кількість осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів освіти всіх рівнів (за статтю, віком, типом закладу освіти та формою освіти, регіоном, типом місцевості (сільська/міська), за типом освітніх труднощів);
• кількість осіб з інвалідністю, які здобувають освіту у закладах освіти;
• кількість осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які здобувають освіту в спеціальних класах (групах) (за статтю, віком, типом закладу освіти та формою освіти, регіоном, типом місцевості (сільська/міська), за типом освітніх труднощів).
• відсоток батьків (інших законних представників), які задоволені організацією освітнього середовища у закладі освіти (за статтю, віком, типом закладу освіти, формою освіти, наявністю особливих освітніх потреб, інвалідності, регіоном, типом місцевості (сільська/міська);
• відсоток здобувачів освіти, які почувають себе комфортно, безпечно та задоволені організацією освітнього процесу в закладі освіти (за статтю, віком, типом закладу освіти, формою освіти, наявністю особливих освітніх потреб, інвалідності, регіоном, типом місцевості (сільська/міська);

Операційна ціль 2.1. Заклади освіти архітектурно доступні для всіх учасників освітнього процесу.

Завдання:

• засновниками закладів освіти створено зручне, доступне та безпечне інклюзивне освітнє середовище;
• забезпечено архітектурну доступність закладів, установ освіти;
• забезпечено наявність у закладах та установах освіти укриттів та їх архітектурну доступність.

Показники результативності:

• відсоток закладів освіти, які є фізично доступними для кожного учасника освітнього процесу;
• відсоток учасників освітнього процесу, які вважають заклади та установи освіти фізично доступними.

Операційна ціль 2.2. Мотивовані та кваліфіковані педагогічні, науково-педагогічні працівники та інші фахівці закладів та установ освіти надають якісні освітні послуги.

Показники результативності:

• кількість педагогічних, науково-педагогічних працівників, які підвищили свій рівень кваліфікації з питань інклюзивного навчання, протидії насильству (домашньому насильству, булінгу, за ознакою статі тощо);
• відсоток здобувачів освіти, батьків (інших законних представників) задоволених якістю інклюзивного навчання (за типом місцевості (сільська/міська), за регіоном, за статтю, віком, наявністю інвалідності, за типом закладу);
• відсоток педагогічних працівників, науково-педагогічних та інших фахівців закладів та установ освіти, які задоволені організацією підвищення кваліфікації, що дає змогу надавати якісні освітні послуги (за типом місцевості (сільська/міська), за регіоном, за статтю, віком, наявністю інвалідності, за типом закладу);
• відсоток випускників педагогічних та інших закладів фахової передвищої та вищої освіти працевлаштованих до закладів освіти, які забезпечують інклюзивне навчання.

Завдання:

• забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до потреби у таких фахівцях закладів та установ освіти;
• удосконалити механізми мотивації педагогічних працівників до роботи зі здобувачами освіти, що мають особливі освітні потреби;
• запровадити супервізію/наставництво/інтервізію для педагогічних працівників в закладах та установах освіти з питань інклюзивного навчання.

Операційна ціль 2.3. Запроваджено механізми надання додаткової підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, відповідно до їх потреб та можливостей.

Показники результативності:

• кількість здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які отримали додаткові послуги під час освіти (за статтю, типом місцевості (сільська/міська);
• рівень задоволеності учасників освітнього процесу створеними умовами навчання, включаючи безпечність, психологічний комфорт, толерантне ставлення до різноманітності;
• відсоток закладів освіти, в яких було вжито заходів реагування на прояви насильства (домашнє насильство, булінг, за ознакою статі тощо; за регіоном, за типом закладу освіти);
• кількість спеціальних педагогів у закладах та установах освіти;
• кількість асистентів вихователя у закладах дошкільної освіти;
• кількість асистентів вчителя у закладах загальної середньої освіти;
• кількість асистентів дитини (учня), з них соціальних робітників та батьків (інших законних представників);
• кількість закладів освіти, що мають у своєму штаті практичного психолога (за регіоном, за типом закладу освіти);
• кількість закладів освіти, що мають у своєму штаті соціального педагога (за регіоном, за типом закладу освіти);
• відсоток батьків (інших законних представників) здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, втому числі з інвалідністю, які задоволені отриманими додатковими послугами/механізмом підтримки (за регіоном, за типом закладу освіти, за наявністю в особи особливих освітніх потреб інвалідності).

Завдання:

• забезпечити проведення корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять для осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, відповідно до їх потреб;
• забезпечити систематичний психолого-педагогічний супровід осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, в закладах освіти;
• забезпечити соціальними, медичними та іншими послугами здобувачів освіти під час освітнього процесу;
• створити умови для забезпечення харчування осіб з особливими дієтичними потребами відповідно до медичних рекомендацій;
• забезпечити впровадження постійного моніторингу та оцінки якості надання  підтримки під час здобуття освіти особами осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, та іншим учасникам освітнього процесу;
• забезпечити надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання (асистент дитини (учня);
• забезпечити наявність і доступність послуг з позашкільної освіти  в закладах освіти протягом дня;
• забезпечити наявність інклюзивних та/або спеціальних груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти.

Операційна ціль 2.4. Матеріально-технічна база та ресурсне забезпечення закладів освіти відповідає потребам всіх здобувачів освіти.

Показники результативності:

• відсоток закладів/ установ освіти, які є архітектурно доступними для осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• відсоток закладів вищої освіти, їх освітніх і навчальних програм, зокрема, програм підвищення кваліфікації, доступних для осіб з інвалідністю (за регіоном);
• відсоток здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які забезпечені підручниками/посібниками ыншими навчально-дидактичними матеріалами відповідно своїх допотреб (за регіонами, за типом закладу);
• відсоток здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які забезпечені технічними засобами навчання відповідно до своїх потреб (за регіонами, за типом закладу);

-   кількість закладів загальної середньої освіти, що забезпечують підвезення учнів з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, до закладу та у зворотньому напрямку.

Завдання: 

• забезпечити наявність (придбання) обладнання і допоміжних засобів навчання (асистивних технологій) з урахуванням особливостей та індивідуальних потреб учасників освітнього процесу;
• забезпечити здобувачів освіти підручниками, посібниками, навчальними та дидактичними матеріалами відповідно до їх потреб;
• забезпечити здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, інших вразливих категорій населення обладнанням для здобуття ними освіти за дистанційною формою навчання;
• послуга з підвезення до закладів освіти та у зворотньому напрямку є доступною для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, та відповідає їхнім потребам.

Операційна ціль 2.5. Скоординовані зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктів освітньої діяльності сприяють реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного здобувача освіти.

Показники результативності:

• відсоток закладів освіти до роботи яких залучено фахівців інклюзивно-ресурсних центрів (за регіонами, типом закладу);
• кількість фахівців, залучених до процесу організації інклюзивного навчання в закладах освіти, які пройшли навчання щодо роботи в команді (за віком, статтю, стажем, типом органу влади);
• кількість державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, які пройшли підвищення кваліфікації за напрямом налагодження співпраці та партнерської взаємодії з закладами освіти, формування навичок командної роботи, а також створення умов для інклюзивного навчання в закладах освіти та забезпечення додатковими послугами здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• кількість територіальних громад, які впровадили місцеві  програми інклюзивного навчання (за регіонами).

Завдання: 

• забезпечити взаємодію фахівців інклюзивно-ресурсних центрів із закладами освіти щодо організації інклюзивного навчання;
• забезпечити  міжвідомчу  взаємодію закладів і установ освіти та всіх суб'єктів що забезпечують захист прав дитини, зокрема на освіту на рівні територіальної громади;
• забезпечити комплексний підхід до визначення та задоволення індивідуальних потреб здобувачів освіти;
• забезпечити впровадження послуги раннього втручання;
• забезпечити регулярне інформування населення територіальної громади про всі можливості здобуття освіти, в тому числі інклюзивної;
• розробити та впровадити механізм забезпечення належного надання освітніх послуг здобувачам освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, під час переходу між різними рівнями освіти від дошкільної до професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Операційна ціль 2.6. Державне фінансування інклюзивного навчання забезпечується в повному обсязі.

Показники результативності:

• відсоток здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, які отримали додаткові послуги за рівнями підтримки під час інклюзивного навчання за кошти субвенції з державного бюджету на підтримку осіб з особливими освітніми потребами;
• відсоток учасників освітнього процесу, які задоволені рівнем  фінансування додаткових послуг для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, за рівнями підтримки під час інклюзивного навчання за кошти субвенції з державного бюджету на підтримку осіб з особливими освітніми потребами;

-   відсоток закладів освіти, які отримали фінансування для організації інклюзивного навчання за визначеними рівнями підтримки в повному обсязі.

Завдання: 

• забезпечити фінансування інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, відповідно до їх  потреб  на всіх рівнях освіти;
• здійснювати фінансування інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, за рівнями підтримки в освітньому процесі в повному обсязі;
• передбачити видатки в місцевих бюджетах на витрати, пов’язані із забезпеченням функціонування мобільних інклюзивно-ресурсних центрів (проведення комплексної оцінки розвитку особи за місцем навчання та/або проживання (перебування) особи, надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг тощо) та підвищення кваліфікації фахівців інклюзивно-ресурсних центрів;
• розробити та внести зміни до законодавства щодо оплати праці та підвищення кваліфікації асистента вчителя, асистента вихователя та асистента вихователя групи подовженого дня відповідно до кваліфікації та фахової компетентності педагогічних працівників;
• передбачити видатки в місцевих бюджетах на соціальну послугу супровід під час інклюзивного навчання (асистента дитини (учня).

Стратегічна ціль 3. Українське суспільство приймає різноманіття і враховує потреби всіх учасників освітнього процесу.

Показники результативності: 

• відсоток осіб з особливими освітніми потребами, інвалідністю, які  працевлаштувалися (за типом населеного пункту, регіоном, статтю, віком);
• відсоток населення, яке толерантно ставиться до осіб з особливими потребами, в тому числі з інвалідністю (інвалідність, вік, стать, за етнічним походженням тощо) (соціологічне дослідження);
• відсоток населення, яке підтримує інклюзивну освіту (за інвалідністю, віком, статтю, етнічним походженням, типом місцевості (сільська/міська) (соціологічне дослідження);
• відсоток батьків, які задоволені якістю навчання здобувачів освіти в закладах освіти.

Операційна ціль 3.1. Сім'ї дітей з ризиками набути особливі освітні потреби та/або інвалідність отримують ранню підтримку.

Показники результативності: 

• відсоток батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, що знають свої права та обов’язки у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту тощо (за статтю, віком, регіоном);
• відсоток батьків, які психологічно готові, щоб у класі, в якому навчається їхня дитина,  навчалися діти з особливими освітніми потребами (за статтю, віком, регіоном);
• відсоток батьків здобувачів освіти, які підтримують інклюзивне навчання (за статтю, віком, регіоном) (соціологічне дослідження);
• відсоток громадян, обізнаних з можливістю отримувати послугу раннього втручання (за статтю, віком, регіоном) (соціологічне дослідження);
• відсоток сімей, які виховують дітей з порушеннями розвитку, які отримують послугу раннього втручання;
• відсоток сімей, які виховують дітей з порушеннями розвитку, які задоволені якістю надання послуги раннього втручання.

Завдання: 

• запровадити систему інформування батьків щодо прийняття особливостей дитини, її раннього розвитку з подальшим обранням індивідуальної освітньої траєкторії дитини;
• забезпечити доступ батьків до послуги раннього втручання;
• поширити інформаційні матеріали для батьків про доступні послуги раннього втручання, освітні послуги для осіб з особливими освітніми потребами в територіальних громадах.

Операційна ціль 3.2. Батьки та інші законні представники дитини, працівники сфери освіти, інші діти приймають осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю.

Показники результативності: 

• відсоток здобувачів освіти, які розуміють та сприймають різноманіття учасників освітнього процесу (за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська), регіоном).
• відсоток педагогічних працівників, які вважають, що володіють знаннями, уміннями, навичками щодо організації інклюзивного навчання, розуміють та сприймають різноманіття учасників освітнього процесу (за статтю, віком, регіоном).

Завдання: 

• здійснити аналіз наявної ситуації щодо організації інклюзивного/ спеціального, індивідуального навчання, реалізації освітніх програм щодо їх відповідності даній Стратегії;
• забезпечити доступність освітніх ресурсів, (ігри, книги, дидактичні матеріали тощо) для дітей раннього віку та здобувачів освіти.

Операційна ціль 3.3. Працівники освіти мають компетентності щодо роботи з особами з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю.

Показники результативності: 

• відсоток педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти з числа осіб з інвалідністю (за статтю, віком, типом місцевості (сільська/міська);
• відсоток педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти, які підтримують інклюзивне навчання та приймають різноманіття учасників освітнього процесу (за статтю, віком, стажем, типом місцевості (сільська/міська) (соціологічне дослідження);
• відсоток педагогічних працівників, які володіють компетентністю щодо організації інклюзивного навчання;
•  відсоток педагогічних працівників, які підвищили свій рівень кваліфікації з питань організації  інклюзивного навчання.

Завдання: 

• запровадити систему інформування педагогічних працівників щодо прийняття особливостей дитини та можливостей реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії;
• забезпечити навчання педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти, зокрема керівників закладів та установ освіти, щодо роботи з особами з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
• запровадити систему практико-орієнтованого наставництва, супервізії та педагогічної інтернатури для педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти з питань організації навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• забезпечити роботу інформаційно-ресурсної платформи для педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти щодо питань різноманіття та інклюзивності;
• запровадити підвищення кваліфікації керівників закладів та установ освіти щодо набуття ними компетентності щодо організації інклюзивного навчання.

Операційна ціль 3.4. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи приймають рішення, спрямовані на розвиток інклюзивного середовища в громаді.

Показники результативності: 

• відсоток доступних (безбар'єрних) установ, організацій, закладів (за регіоном, типом місцевості (сільська/міська);
• відсоток осіб з інвалідністю, що впливають на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, беруть участь у житті громади та залучені до всіх суспільних процесів громади (за статтю, типом місцевості (сільська/міська).
• рейтинг територіальних громад, в яких розвинена інклюзивна інфраструктура,
• відсоток архітектурно доступних споруд у громадах, що побудовані або переобладнані із дотриманням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
• відсоток територіальних громад, які запровадили ранню підтримку сімей, у яких є діти з порушеннями розвитку.

 Завдання: 

• посилити відповідальність за розвиток інклюзивного навчання на рівні територіальних громад;
• запровадити індекс інклюзивного середовища в територіальних громадах;
• запровадити Національний конкурс соціальних проєктів з підтримки розвитку безпечного інклюзивного середовища в територіальних громадах;
• запровадити обов'язкове навчання для посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо організації інклюзивного навчання та розвитку безпечного інклюзивного середовища в громадах.

Операційна ціль 3.5. Особи з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, зокрема ветерани війни, мають можливість здобути фах та працевлаштуватися.

Показники результативності: 

• відсоток роботодавців, які працевлаштували людину з інвалідністю (за регіоном, формою власності бізнесу, розміром бізнесу) (статистика і соціологічне дослідження);
•  відсоток працевлаштованих осіб з особливими потребами, осіб з інвалідністю, зокрема ветеранів війни;
• відсоток працевлаштованих за здобутим фахом осіб з особливими потребами, осіб з інвалідністю, зокрема ветеранів війни.

 Завдання: 

• унормовано набуття часткового фаху для осіб з особливими освітніми потребами, осіб з інвалідністю, в тому числі ветеранів війни;
• запроваджено програми набуття нової професії особами з особливими потребами, особами з інвалідністю, в тому числі ветеранами війни.

ІV. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюється в межах повноважень Міністерства освіти і науки України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ освіти, громадських організацій (за згодою).

Організаційне забезпечення реалізації Стратегії, здійснюється Міністерством освіти і науки України спільно із заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Запорукою ефективного виконання завдань Стратегії є активна участь міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, освітнього омбудсмена, закладів та установ освіти, інституцій громадянського суспільства, а також підвищення рівня комунікації та координації дій між сторонами, залученими до реалізації Стратегії.

V. Основні етапи, шляхи та строк реалізації Стратегії

● затвердження дворічних планів заходів щодо реалізації стратегічних цілей та завдань, визначених Стратегією, та моніторинг їх виконання;

● проведення загального моніторингу досягнення цілей, визначених Стратегією, за індикаторами результативності, з урахуванням суспільного діалогу і широкого залучення громадськості.

I етап (2023-2028 роки) передбачає:

удосконалення нормативно-правової бази в сфері інклюзивної та спеціальної освіти;

удосконалення системи моніторингу розвитку інклюзивної освіти;

забезпечення закладів освіти необхідними додатковими фінансовими, людськими, матеріальними ресурсами на рівні громад відповідно до власних повноважень органів місцевого самоврядування;

забезпечення  доступності інфраструктури у громадах;

запровадження ефективної системи міжвідомчої взаємодії та координації між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами та установами освіти, недержавними організаціями;

проведення національної інформаційної кампанії із залученням українських недержавних і міжнародних організацій;

розроблення та впровадження програм підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників для задоволення освітніх потреб кожного здобувача освіти;

забезпечення використання кадрового потенціалу спеціальної освіти в для розвитку інклюзивної освіти в Україні;

системне забезпечення архітектурної доступності закладів та установ освіти відповідно до державних будівельних норм, стандартів і правил, створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища;

забезпечення якісної оцінки потреб здобувачів освіти у додаткових сервісах та послугах.

II етап (2029-2030 роки) передбачає:

моніторинг досягнення очікуваних результатів, визначених Стратегією (за регіонами);

аналіз ефективності діяльності центральних і місцевих органів   виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації Стратегії;

визначення стратегічних напрямів подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні на 2030-2040 роки.

VI. Моніторинг та оцінка виконання Стратегії

Моніторинг та оцінювання ефективності реалізації Стратегії ґрунтуватиметься на результатах виконання дворічних планів заходів щодо реалізації завдань, визначених Стратегією, та досягнення індикаторів результативності їх реалізації.

Моніторинг і контроль за реалізацією Стратегії здійснюється шляхом звітування про хід виконання планів заходів з реалізації Стратегії, який подається Кабінету Міністрів України щороку до 20 січня року, що настає за звітним та звітування про виконання дворічного плану заходів.

Органами, що забезпечують реалізацію цієї Стратегії, є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

З метою дотримання об’єктивності та неупередженості до моніторингу реалізації Стратегії можуть залучатися громадські організації, незалежні інституції та експерти.

Для моніторингу використовуються якісні та кількісні показники, що відображають хід та виконання Стратегії, передбачені планом заходів на її виконання.

VII. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансування Стратегії забезпечується з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

VIIІ. Очікувані результати реалізації Стратегії.

У результаті реалізації Стратегії кожен здобувач освіти з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, матиме змогу отримати якісну освіту з урахуванням потреб і можливостей та реалізувати свій потенціал.

Використовуючи щорічний аналіз даних регіонів країни Міністерство освіти і науки України здійснюватиме оцінку виконання поставлених цілей. Результати проведених досліджень буде внесено до щорічних звітів про виконання заходів з реалізації Стратегії.

Очікується досягнення таких результатів:

сформовано державну політику щодо забезпечення освіти для кожного шляхом удосконалення інклюзивного навчання що відображено в нормативно-правових актах;

забезпечено гнучкий перехід між закладами освіти різних типів та між рівнями освіти для забезпечення найкращих інтересів дитини;

удосконалено систему  моніторингу організації інклюзивного навчання;

інклюзивно-ресурсні центри надають якісні послуги та забезпечують психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти;

збільшено частку населення, поінформованого щодо можливостей інклюзивного навчання для забезпечення потреб здобувачів освіти;

педагогічні працівники володіють компетентностями, необхідними для організації та забезпечення освіти для кожного здобувача освіти;

забезпечено доступ до якісної освіти кожному відповідно до його потреб та можливостей, що створює умови для розвитку потенціалу, а також ефективної участі в освітньому процесі та житті суспільства;

у закладах та установах освіти створено інклюзивне освітнє середовище;

заклади освіти забезпечені необхідними ресурсами та готові надавати якісну освіту залежно від потреб і можливостей  здобувачів освіти;

упроваджено дієву систему виявлення потреби в підтримці в освітньому процесі та реагування на неї.

Використані джерела:

Сайт Міністерства освіти і науки України

« повернутися