Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів іноземних мов
Виступ на тему «Складання навчальної програми з іноземних мов для 6 класу згідно модельної навчальної програми: рекомендації, алгоритм, структура.»
Телелеха М.В. вчитель англійської мови
Уїздецького ліцею
Однією з принципових новацій реформи Нової української школи є автономія закладу освіти у виборі власної стратегії та академічна свобода вчителя. Власну автономію заклад реалізує зокрема через створення освітньої програми, а вчитель може реалізувати власну академічну свободу як через активне залучення до створення освітньої програми, так і через створення навчальної програми з предмета, який викладає. Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти, школи мають конкретизувати модельні навчальні плани, а вчителі мають право розробляти навчальні програми самостійно.
Якими є вимоги до роботи з навчальними програмами з предметів? В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм або навчальних програм), що використовуються закладом освіти в освітньому процесі. Сукупність модельних та навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795. Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми. На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета.
Чим відрізняються модельні і навчальні програми?
Модельна навчальна програма визначає орієнтовну послідовність та окреслює очікувані результати навчання учнів. Тоді як навчальна програма конкретизує ці послідовності та результати й чітко їх визначає. Це, фактично, означає, що ми маємо віднайти шляхи, що дають змогу з модельної програми “проростити” чіткішу та зрозумілішу навчальну.
Модельна програма визначає зміст предмета чи інтегрованого курсу, що викладається, а також різновиди діяльності учнів. Навчальна ж програма описує це більш конкретно та детально.
Так само модельна програма не визначає кількості годин викладання, тоді як навчальна визначає мінімальне й максимальне навантаження з певного предмета чи курсу. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета чи інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою.
Розробляючи навчальну програму, педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета чи інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема:
- доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
- розширювати й поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо;
- доповнювати тематику практичних та творчих робіт;
- вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.
Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.
Модельні програми формують зв’язок між очікуваними результатами, змістом навчання й різновидами навчальної діяльності. Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.
Педагоги можуть:
- обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
- адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;
- додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.
Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу. Навчальну програму затверджує педрада закладу освіти, тоді як модельна отримує гриф від держави.
Вона не дає конкретних пояснень щодо викладання предмету, тому є широкий простір для авторської думки та креативу під час створення навчальних матеріалів. Тож будь-який авторський колектив чи окремі вчителі можуть розробляти навчальну програму й навчальні матеріали на основі модельної програми.
Автори модельної навчальної програми перетворюють орієнтири для оцінювання зі стандарту освіти в очікувані результати навчання, а також визначають зміст та різновиди навчальної діяльності. Очікувані результати навчання – це результати, яких учні мають досягти на певному етапі освітнього процесу.
У модельній програмі результати навчання вибудовуються в певній логічній послідовності. І це головне завдання модельної програми – визначити послідовність досягнення очікуваних результатів, наприклад, у розрізі розділу чи теми. Мається на увазі, що автори програми мають продумати, у якій логічній послідовності відбуватиметься оволодіння темою. Наприклад, коли в стандарті бачимо орієнтир для оцінювання “вирізняє окремі мовні явища”, пояснює їхню суть”, у модельній програмі очікувані результати будуть прописані як “вирізняє фонетичні явища…”, “вирізняє лексичні явища…”, “вирізняє граматичні форми…” тощо. Отже, модельні навчальні програми призначені для упорядковування логіки та послідовності отримання результатів навчання. Ця логіка далі має розкриватися в навчальних програмах. Модельна програма не є остаточною, не з нею вчитель іде в клас. Педагог іде до дітей із баченням не просто досягнення очікуваних результатів, а з прив’язкою цих результатів до певного часового проміжку. Причому цей проміжок – не рік, пів року чи семестр, а кожен урок. Це фіксується в навчальній програмі.
Тому навчальні програми і складають переважно на рівні закладу освіти. Отже, саме тут відбувається подальша деталізація результатів навчання – від очікуваних результатів за розділом та темою (що визначає модельна програма) до очікуваних результатів кожного уроку.
Часто під час розроблення навчальних програм заклад бере за основу модельну програму, злегка адаптувавши її до своїх потреб. Проте це не зовсім правильно, оскільки такий підхід не враховує всіх переваг навчальних програм.
Експерти рекомендують насамперед звертатися до першоджерел – відповідних законів та стандартів, а вже в другу чергу брати до уваги модельні навчальні програми. Адже жодна модельна навчальна програма не має достатньо інформації для того, щоби створити дієву навчальну програму. Модельна програма мусить бути конкретизована в навчальній програмі.
Насамперед у модельних навчальних програмах не зазначається необхідна кількість годин на викладання тої чи іншої теми. Ба більше – лише вчитель розуміє, які теми треба викладати для повторення та закріплення вже пройденого, а які уроки будуть спрямовані на формування абсолютно нових знань та умінь.
Є ще один нюанс – неможливо створити навчальну програму, не орієнтуючись в обраному для викладання підручнику. Адже важливий зміст, який пропонує підручник. Проте вчитель може не задовольнитися одним підручником, використовувати одразу кілька чи доповнювати їх авторськими матеріалами. Особливо це стосується класів, де діти мають різний рівень підготовки, у тому числі інклюзивних.
Для створення навчальної програми вчителеві потрібні:
• модельна програма;
• підручник;
• інформація про кількісь годин, відведених для вивчення курсу в навчальному плані ЗЗСО;
• Державний стандарт базової загальної середньої освіти.
Укладаючи навчальну програму, вчитель має орієнтуватися на кількість годин, визначену навчальним планом ЗЗСО.
У модельній програмі зазначено:
• очікувані результати навчання,
• пропонований зміст навчального предмета,
• рекомендовані види навчальної діяльності .
У навчальній програмі визначають:
• зміст навчального матеріалу(тема),
• діяльність учнів,
• очікувані результати навчання.
Учителеві необхідно конкретизувати:
- порядок вивчення тем (відповідно до обраного підручника);
- розподіл годин на вивчення певного розділу/теми.
Структура навчальної програми може бути такою:
Титульна сторінка
І. Вступ:
- пояснювальна записка: мета та завдання курсу тощо;
- нормативно-правова база, на основі якої укладено програму;
ІІ. Змістовна частина:
- зміст (навчальний план) курсу, очікувані результати навчання та види діяльності учнів;
- календарно-тематичне планування;
ІІІ. Перелік навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу
IV. Cистема оцінювання результатів навчання:
а) критерії оцінювання предметних та особистісних результатів;
б) критерії контролю груп загальних результатів.
V. Література та інформаційні ресурси:
а) для вчителя;
б) для учнів.
Вступ. У пояснювальній записці визначають основні положення щодо ролі та значення курсу: мету, завдання, принципи, пріоритети викладання, структуру, шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу.
При формулюванні мети та завдань навчальної програми вчитель використовує відповідну модельну навчальну програму курсу, що відповідає чинному Державному стандарту базової середньої освіти.
При визначенні нормативно-правової бази, використаної для розроблення навчальної програми, учитель зазначає:
Закон України «Про освіту».
Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Державний стандарт базової середньої загальної освіти.
Освітню програму ЗЗСО.
Модельну навчальну програму.
У змістовній (основній) частині навчальної програми викладають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст предмета та види навчальної діяльності.
Визначення змісту програми учитель здійснює, використовуючи змістовний компонент відповідної модельної програми, що містить перелік очікуваних результатів навчання, пропонований зміст навчального предмета та рекомендовані види навчальної діяльності.
Загальна кількість годин для вивчення предмета, курсу має відповідати кількості годин навчального плану 5 класу ЗЗСО.
Порядок вивчення тем має відповідати порядку подання навчального матеріалу в обраному підручнику.
Кількість годин для вивчення тієї чи іншої теми/розділу вчитель обирає самостійно відповідно до рівня підготовки учнів, обраних методик та розподілу навчального матеріалу в підручнику.
Учитель зазначає, що компетентнісний потенціал освітньої галузі та базові знання, визначені у відповідному додатку Державного стандарту. Переписувати або зазначати зміст компетентнісного потенціалу освітньої галузі не потрібно.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з курсу, предмета визначені у певному додатку до Державного стандарту. У цій частині ключовою є деталізація видів діяльності учнів та організація їх у систему, яка дозволить максимально ефективно проводити навчання.
Обов’язкові результати навчання учнів розкрито в орієнтирах для оцінювання Державного стандарту і в модельних навчальних програмах. Тому саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів навчання має стати основою для впорядкування послідовності досягнень очікуваних результатів навчання, компетентностей, яких набувають учні на певному етапі протягом навчального року, семестру.
Календарно-тематичне планування.
На основі навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичний план, який має орієнтувати в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання.
Головним завданням для вчителя є врахування обов’язкових результатів навчання, визначених Держаним стандартом для адаптаційного циклу (5–6 класи), і надання змоги досягти запланованих результатів.
Обов’язкові результати навчання описуються у Державному стандарті через конкретні результати та відповідні орієнтири для оцінювання і мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі.Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів, визначених Державним стандартом, у межах навчального року в 5 та в 6 класах.
Календарно-тематичне планування вчитель укладає у найбільш прийнятній для нього формі, порядок вивчення тем та розподіл часу на їх вивчення має відповідати прописаним у змісті програми.
Оскільки календарно-тематичне планування є складовою частиною навчальної програмим, воно затверджується разом з нею педагогічною радою ЗЗСО і не потребує в подальшому погодження у заступника з НВР.
У прикінцевій частині мають бути прописані:
- використання засобів навчання,
- форми оцінювання результатів навчання,
- додаткові компоненти тощо.
У переліку навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу зазначають:
технічне обладнання,
програмне забезпечення, яке використовується у процесі вивчення предмета, курсу, онлайн-засоби.
Система оцінювання результатів навчання має базуватися на:
положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289;
загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, уміщених у додатку №2 до наказу МОН України від 01.04.2022 №289.
Список літератури та інформаційних ресурсів має містити перелік фахово-методичної та науково-популярної літератури, інтернет-ресурсів та інших джерел, які вчитель використовує під час підготовки до уроку. Інформаційні ресурси для здобувачів освіти мають відображати сучасний рівень розвитку науки, комп’ютерних технологій та враховувати віково-психологічні особливості учнів
Література та використані ресурси:
1. Готуємось до нового навчального року. Розробка навчальних програм. URL: https://cutt.ly/fXG5DQ2
2. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
4. Інформаційна система Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» «Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу». URL: https://base.kristti.com.ua/
5. Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/
6. Офіційний сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». URL: https://imzo.gov.ua/
7. Старагіна І. Як створити навчальну програму на основі модельної. URL: https://cutt.ly/1XHDlUz
8. Степанова-Камиш А. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах. URL: https://cutt.ly/LXHFIN7
