Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Складання начальної програми з української мови та літератури, зарубіжної літератури для 6 класу згідно модельних навчальних програм: рекомендації, алгоритм, структура .
Герасимчук В.М.,. вчитель української мови та літератури Острожецького ліцею імені І.Єремеєва,
Мосійчук Ю.С.,вчитель зарубіжної літератури Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Відповідно до статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» поняття «модельна навчальна програма», «навчальна програма» розглядаються у такому значенні:
Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством [3]. Така програма розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти [2].
Навчальна програма – документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти [3].
Вибір модельної програми ЗЗСО створює перед учителем проблему розроблення власної навчальної програми, адже вчитель в класі буде працювати не за модельною програмою, а за навчальною, розробленою ним на основі модельної.
Створення навчальної програми – це новий вид діяльності, що цьогоріч мають опанувати освітяни, які працюють у 5 класі Нової української школи.
Ключова різниця між модельною і навчальною програмами у тому, що модельна програма не вказує кількість годин, порядок вивчення тем і інструментарій для вчителя [1].
Для створення навчальної програми вчителеві потрібні:
• модельна програма;
• підручник;
• інформація про кількісь годин, відведених для вивчення курсу в навчальному плані ЗЗСО;
• Державний стандарт базової загальної середньої освіти [1].
Тексти модельних навчальних програм для 5-9 класів Нової української школи розміщені на сайтах МОН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» [6], в інформаційній системі Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» «Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу» [4]:
Укладаючи навчальну програму, вчитель має орієнтуватися на кількість годин, визначену навчальним планом ЗЗСО.
У модельній програмі зазначено:
• очікувані результати навчання,
• пропонований зміст навчального предмета,
• рекомендовані види навчальної діяльності
У навчальній програмі визначають:
• зміст навчального матеріалу(тема),
• діяльність учнів,
• очікувані результати навчання [1; 3].
Учителеві необхідно конкретизувати:
- порядок вивчення тем (відповідно до обраного підручника);
- розподіл годин на вивчення певного розділу/теми [1].
Структура навчальної програми може бути такою:
Титульна сторінка
І. Вступ:
- пояснювальна записка: мета та завдання курсу тощо;
- нормативно-правова база, на основі якої укладено програму;
ІІ. Змістовна частина:
- зміст (навчальний план) курсу, очікувані результати навчання та види діяльності учнів;
- календарно-тематичне планування;
ІІІ. Перелік навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу
IV. Cистема оцінювання результатів навчання:
а) критерії оцінювання предметних та особистісних результатів;
б) критерії контролю груп загальних результатів.
V. Література та інформаційні ресурси:
а) для вчителя;
б) для учнів .
Вступ. У пояснювальній записці визначають основні положення щодо ролі та значення курсу: мету, завдання, принципи, пріоритети викладання, структуру, шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу.
При формулюванні мети та завдань навчальної програми вчитель використовує відповідну модельну навчальну програму курсу, що відповідає чинному Державному стандарту базової середньої освіти.
При визначенні нормативно-правової бази, використаної для розроблення навчальної програми, учитель зазначає:
Закон України «Про освіту».
Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Державний стандарт базової середньої загальної освіти.
Освітню програму ЗЗСО.
Модельну навчальну програму.
У змістовній (основній) частині навчальної програми викладають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст предмета та види навчальної діяльності.
Визначення змісту програми учитель здійснює, використовуючи змістовний компонент відповідної модельної програми, що містить перелік очікуваних результатів навчання, пропонований зміст навчального предмета та рекомендовані види навчальної діяльності.
Загальна кількість годин для вивчення предмета, курсу має відповідати кількості годин навчального плану 5 класу ЗЗСО.
Порядок вивчення тем має відповідати порядку подання навчального матеріалу в обраному підручнику.
Кількість годин для вивчення тієї чи іншої теми/розділу вчитель обирає самостійно відповідно до рівня підготовки учнів, обраних методик та розподілу навчального матеріалу в підручнику.
Учитель зазначає, що компетентнісний потенціал освітньої галузі та базові знання, визначені у відповідному додатку Державного стандарту. Переписувати або зазначати зміст компетентнісного потенціалу освітньої галузі не потрібно.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з курсу, предмета визначені у певному додатку до Державного стандарту і передбачають, що учень (обов’язкові результати навчання учнів з курсу, предмета учитель зазначає у вступі до навчальної програми).
У цій частині ключовою є деталізація видів діяльності учнів та їх організація їх у систему, яка дозволить максимально ефективно проводити навчання.
Обов’язкові результати навчання учнів розкрито в орієнтирах для оцінювання Державного стандарту і в модельних навчальних програмах. Тому саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів навчання має стати основою для впорядкування послідовності досягнень очікуваних результатів навчання, компетентностей, яких набувають учні на певному етапі протягом навчального року, семестру
Календарне-тематичне планування.
Календарно-тематичне планування вчитель укладає у найбільш прийнятній для нього формі, порядок вивчення тем та розподіл часу на їх вивчення має відповідати прописаним у змісті програми.
У календарно-тематичному плануванні доцільно передбачити такі колонки таблиці:
|
№ з/п |
Тема |
Діяльність |
Очікувані результати |
Програмне забезпечення та інформаційні ресурси |
Дата |
Примітки |
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки календарно-тематичне планування є складовою частиною навчальної програмим, воно затверджується разом з нею педагогічною радою ЗЗСО і не потребує в подальшому погодження у заступника з НВР.
У повсякденній діяльності вчитель може використовувати спрощене робоче календарне планування:
|
№ з/п |
Тема |
Дата |
Примітки |
|
|
|
|
|
У прикінцевій частині мають бути прописані:
- використання засобів навчання,
- форми оцінювання результатів навчання,
- додаткові компоненти тощо [1].
У переліку навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу зазначають:
технічне обладнання,
програмне забезпечення, яке використовується у процесі вивчення предмета, курсу, онлайн-засоби
Система оцінювання результатів навчання має базуватися на:
положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289;
загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, уміщених у додатку №2 до наказу МОН України від 01.04.2022 №289 [1; 5].
Список літератури та інформаційних ресурсів має містити перелік фахово-методичної та науково-популярної літератури, інтернет-ресурсів та інших джерел, які вчитель використовує під час підготовки до уроку. Інформаційні ресурси для здобувачів освіти мають відображати сучасний рівень розвитку науки, комп’ютерних технологій та враховувати віково-психологічні особливості учнів [1].
Деякі автори модельних навчальних програм і підручників вже розробили зразки навчальних програм, які вчителі зможуть використовувати за основу у процесі розроблення навчальної програми з предмета, курсу ЗЗСО [1].
Використані та рекомендовані ресурси:
1. Готуємось до нового навчального року. Розробка навчальних програм. URL: https://cutt.ly/fXG5DQ2
2. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
4. Інформаційна система Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» «Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу». URL: https://base.kristti.com.ua/
5. Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/
6. Офіційний сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». URL: https://imzo.gov.ua/
7. Старагіна І. Як створити навчальну програму на основі модельної. URL: https://cutt.ly/1XHDlUz
8. Степанова-Камиш А. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах. URL: https://cutt.ly/LXHFIN7
Укладач: Олена Матушевська, методист відділу музейної освіти та бібліотечної справи Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»
Додатково див. Готуємось до нового навчального року. Розробка навчальної програми
Міністерство освіти і науки України
Острожецький ліцей імені І.Єремеєва
Острожецької сільської ради
Дубенського району
Рівненської області
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
___________________________________________
Протокол №______ від _____________________
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 6 клас НУШ»
70 годин (2 години на тиждень)
Навчальна програма укладена на основі модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН № 795 від 12.07.2021).
Учитель: Мосійчук Юлія Святославівна
2023 рік
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма укладена на підставі модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН № 795 від 12.07.2021).
Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Зарубіжна література. 6 клас» (авт. Ніна Міляновська - Тернопіль: Астон, 2023)
Освітня мета зарубіжної літератури як навчального предмета у школі узгоджується з метою мовно-літературної галузі й передбачає розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти зарубіжної класичної та сучасної літератур, долучаються до вершинних здобутків літератури і культури для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу.
Вивчення зарубіжної літератури спрямоване на збагачення емоційного досвіду, творчу самореалізацію, формування ціннісних орієнтирів.
Основні завдання курсу зарубіжної літератури у 6 класі:
1) мотивувати учнів до читання художньої літератури, формувати в них здатність отримувати насолоду від процесу читання художнього твору;
2) ознайомити з вершинними творами зарубіжної літератури, як класичними так і сучасними;
3) сформувати базові вміння й навички роботи з художнім твором, навчити основам його аналізу та інтерпретації;
4) сформувати початкове уявлення про художній твір як про складний багатовимірний мистецький феномен, який існує в літературному, культурному та історичному контекстах;
5) сформувати початкове уявлення про художній твір як про діалог між автором і читачем та усвідомлення важливості особистості автора художнього тексту;
6) розвивати образне, логічне, критичне і творче мислення, а також уміння формувати й аргументовано відстоювати власну точку зору і переконання;
7) розвивати усне і письмове мовлення;
8) закласти усвідомлення різноманітності світу, зокрема існування різних рас, народів, мов, культур, традицій, способів життя, і водночас закцентувати спільні цінності людської цивілізації — людське життя, свобода, справедливість, краса, щастя, любов, дружба, честь і гідність особистості, законність, гуманізм;
9) виховувати повагу до культурних надбань людства, зокрема і українського народу, а також релігійну, етнічну та культурну толерантність;
10) формувати успішну людину, здатну до самореалізації, духовну особистість з високими моральними якостями.
Обов’язкові результати навчання, здобуті після завершення
адаптаційного циклу зарубіжної літератури
Основні вимоги до обов’язкових результатів навчання, здобутих після завершення адаптаційного циклу зарубіжної літератури, передбачають, що учень:
взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і відтворює зміст почутого, розуміючи його тему, ідею та мету; розрізняє головну та другорядну інформацію в усних повідомленнях; використовує отриману інформацію відповідно до поставлених завдань; обґрунтовує своє ставлення до змісту і форми почутого, бачить зв’язок між формою і змістом, розрізняє в почутому факти, судження і аргументи, уміє відстоювати власні погляди в дискусії з іншими особами, зберігаючи аргументовану і доброзичливу позицію; уміє регулювати власні емоції під час комунікації;
сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в інформаційних текстах та в художніх текстах зарубіжної літератури; розрізняє основні складники структури тексту; співвідносить зміст сприйнятого художнього тексту з історичним і культурним контекстом; розуміє образи та ситуації в художньому тексті, а також порушені в ньому проблеми і пов’язує їх з власним життєвим досвідом, у тому числі емоційно-почуттєвим; розрізняє головну і другорядну інформацію в текстах; вирізняє окремі елементи художнього тексту та оперує ними (теми, ідеї, проблеми, образи, сюжети тощо); розрізняє художні тексти різних жанрів, розуміє особливості їх структури та мовного оформлення; робить висновки на основі аналізу тексту; перетворює інформацію з однієї форми в іншу (текст, план, таблиця, схема); висловлює почуття і враження, викликані прочитаним, а також ставлення до прочитаного; пояснює вплив прочитаного на формування власних читацьких вподобань і інтересів; уміє обрати текст для читання і обґрунтувати свій вибір; творчо опрацьовує прочитаний текст, виявляє фантазію, щоб трансформувати текст відповідно до поставлених завдань (змінюючи персонажів, їхні дії, мотивації тощо).
висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами в письмовій формі, зокрема інтерпретуючи художні тексти зарубіжної літератури; у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому середовищі, дотримує норм літературної мови;
використовує мовні та художні засоби для власної мовленнєвої творчості, збагачує мовлення завдяки читанню художніх творів.
Ключові компетентності, які мають бути сформовані
у 6 класі на уроках зарубіжної літератури
1. Вільне володіння державною мовою
Уміння: сприймати, розуміти, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформаційні тексти та художні твори зарубіжної літератури (в українському перекладі); висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі; дотримувати культури мовлення та норм мовленнєвого етикету.
Ставлення: цінування української мови як чинника національної та громадянської ідентичності; готовність спілкуватися державною мовою; прагнення використовувати українську мову в усіх сферах життя; прагнення до ненасильницької комунікації.
2. Спілкування іноземними мовами
Уміння: зіставляти оригінальні тексти художніх творів зарубіжних письменників з українськими перекладами за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі.
Ставлення: розуміння важливості оволодіння іноземними мовами для міжкультурного спілкування, відкритість до вивчення іноземних мов; толерантність до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя.
3. Математична компетентність
Уміння: встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; логічно обґрунтовувати висловлену думку; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, план, таблиця, схема).
Ставлення: прагнення висловлюватися точно й логічно.
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій
Уміння: висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності.
Ставлення: прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу.
5. Інноваційність
Уміння: презентувати власні ідеї зрозуміло, грамотно, креативно; використовувати ресурси (зокрема цифрові) для реалізації власних ідей. Ставлення: готовність продукувати нові ідеї, спонукання до цього інших осіб.
6. Екологічна компетентність
Уміння: використовувати потенціал художніх текстів щодо висвітлення діяльності людини як частини природи.
Ставлення: інтерес до здобутків зарубіжних авторів, які зробили вагомий внесок у формування та поширення ідей сталого розвитку суспільства.
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність
Уміння: використовувати різні види інформаційних, художніх та медіатекстів для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації; комунікувати грамотно і безпечно в інформаційному просторі; розрізняти емоції інших осіб у контексті комунікації; використовувати сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів.
Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; прагнення етично взаємодіяти у віртуальному просторі; готовність дотримуватися авторських прав; прагнення особистісного розвитку як компетентного мовця і читача за допомогою цифрових технологій.
8. Навчання впродовж життя
Уміння: визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення; постійно збагачувати власний словниковий запас через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових; здійснювати самооцінку результатів діяльності; користуватися різними видами бібліотек та орієнтуватися в бібліотечних ресурсах.
Ставлення: прагнення вдосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; руйнування власних комунікативних бар’єрів, усвідомлення та подолання стереотипів; розуміння ролі читання художніх текстів зарубіжних авторів для гармонійного розвитку і самовдосконалення; прагнення збагачувати читацький і мовленнєвий досвід.
9. Громадянські та соціальні компетентності
Уміння: аргументовано висловлювати власну громадянську позицію; уникати дискримінування інших осіб у своїх висловлюваннях та діях; критично оцінювати інформацію з різних джерел; формувати та обстоювати особистісні ціннісні орієнтири; використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі; враховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах із дотриманням принципів свободи особистості; виявляти в художніх творах зарубіжних авторів соціально важливий зміст.
Ставлення: сприйняття громадянських цінностей, актуалізованих у художніх творах зарубіжних авторів; шанування української культури, толерантне ставлення до інших культур; плекання українських національних цінностей, повага до цінностей інших народів і культур; утвердження права на власну думку, готовність до налагодження контактів з іншими особами з використанням різноманітних мовних засобів; прагнення до пізнання суспільного досвіду України та інших держав через мову та культуру, зокрема художні твори зарубіжних авторів.
10. Культурна компетентність
Уміння: сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в художніх творах зарубіжних авторів; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях для формування власного світогляду та збагачення досвіду; створювати тексти з вираженням власних ідей, досвіду і почуттів та використанням відповідних художніх засобів; добирати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) для задоволення власних пізнавальних та естетичних потреб.
Ставлення: потреба в читанні художньої літератури для задоволення та розмірковування над прочитаним; відкритість до міжкультурної комунікації, усвідомлення індивідуальних і соціальних стереотипів, що можуть міститися в художньому тексті зарубіжного автора; зацікавленість світовими культурними здобутками; готовність сприймати художній твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій у часі та просторі.
11. Підприємливість та фінансова грамотність
Уміння: ініціювати усну, письмову та онлайн-взаємодію українською мовою для розвитку ідеї та її реалізації; пояснювати значення заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо, зокрема на прикладі художніх творів зарубіжних авторів. Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших осіб; відповідальне ставлення до мовленнєвого вчинку; розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації.
Основні принципи, на яких ґрунтується навчальна програма
Викладання зарубіжної літератури здійснюється на підставі принципу доступності, принципу систематичності й послідовності навчання, принципу зв’язку навчання і виховання, принципу спрямованості на розвиток учня, принципу науковості, принципу історизму, принципу зв’язку навчання із життям, принципу комунікативності, принципу репрезентативності, принципу діяльнісного підходу, принципу країнознавчого підходу, принципу ціннісного підходу, принципу нерепресивної свідомості, принципу компаративності, принципу діалогізму, принципу цілісного підходу до вивчення художніх творів, принципу наочності навчання.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Зміст навчального предмета, очікувані результати навчання, види навчальної діяльності учнів
6 КЛАС НУШ
(2 години на тиждень, 70 годин на рік)
|
Очікувані результати навчання |
Види навчальної діяльності учнів |
|
|
|||
(1 год)
Теорія літератури (ТЛ) Художній образ, види художніх образів у літературі. Поглиблення понять: оригінал і переклад. Література і культура (ЛК) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Україна і світ (УС) Традиційні образи в національних літературах. Медіатекст (МТ) Використання художніх образів у державних символах різних країн, у різних видах мистецтва. |
Учень/учениця І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях виявляє і відтворює прихований зміст почутого та/або прочитаного повідомлення (художнього тексту/медіатексту), зокрема ідейно-естетичний смисл художніх образів, розрізняє невербальні засоби, використані для передачі прихованого змісту тексту; висловлює власну думку, вказує на конструктивні думки інших осіб, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів; характеризує особливості форми (зокрема образів) художніх текстів/медіатекстів, що належать до різних видів мистецтва. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів розрізняє складники структури художнього тексту/медіатексту (зокрема види художніх образів у ньому) відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей; обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному художньому тексті/медіатексті (зокрема ідейно-естетичний зміст художніх образів, вплив різних видів мистецтва). ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі записує власні міркування або інформацію з інших джерел щодо художніх образів, видів мистецтва, ролі українських перекладачів у прилученні до читання зарубіжної літератури. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення порівнює різні тексти щодо наявності/відсутності в них художніх образів і мовних явищ, які сприяють формуванню образності. |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком» або ін.), аудіювання (виявлення і відтворення прихованого змісту образів у художньому тексті/медіатексті), вислов-лювання власних думок і виявлення конструктивних думок інших осіб, характеристика форми (зокрема образів) художніх тесктів/медіатекстів, виок-ремлення і розрізнення художніх образів у худож-ньому тексті/медіатексті, обґрунтування ідейно-есте-тичного значення художніх образів і впливу різних видів мистецтва, порівняння різних текстів в аспекті образності (художніх, науково-популяр-них, медіатекстів та ін.).
|
|
|
|||
(1 год)
(2 год)
(ТЛ) Міф. (ЛК) Утілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.). (УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили). Образи Прометея, Дедала й Ікара в українській літературі. Звернення українських письменників до образів, сюжетів міфів народів світу. (МТ) Фільмографія: «Олімп» (режисери Н. Вілінг, А. Таппінг, Канада, Велика Британія, 2015), «Міфи Давньої Греції» (режисер С. Бержер, Франція, 2016), «Прометей» (режисер О. Снежко-Бловатська, СРСР, 1974) та ін. |
І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях вичерпно відповідає на запитання за змістом почутих та/або прочитаних міфів (або медіатекстів відповідно до контексту); розуміє і відтворює зміст почутого та/або прочитаного міфу, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого; вибірково переказує зміст почутого та/або прочитаного міфу (або медіатексту); самостійно складає простий план почутого та/або прочитаного тексту міфу (або медіатексту); формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів читає тексти міфів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту міфу (або медіатексту); розкриває актуальність прочитаних текстів/ медіатекстів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; представляє текстову інформацію (художнього тексту/ медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі складає та оформлює власне висловлення (щодо міфологічних персонажів і подій) згідно з усталеними нормами; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення виокремлює і розрізняє у прочитаному та/або почутому тексті мовні одиниці різних рівнів, виявляє їх роль у тексті. |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком», в особах, вибіркове, коментоване або ін.), аудіювання (відповідь на запитання за змістом почутого міфу), відтворення змісту почутого та/або прочитаного міфу, вислов-лення власного ставлення до подій і ситуацій у прочитаних та/або почутих міфах, вибірковий переказ почутого та/або прочитаного міфу (або медіатексту), складання прос-того плану почутого та/або прочитаного тексту, форму-лювання висновків на основі аналізу опрацьованого тексту, візуалізація змісту сприйнятої текстової інформації (малюн-ки, плакат, стіннівка, комікс тощо), характеристика літе-ратурних персонажів, скла-дання і оформлення власного висловлення із викорис-танням доречних засобів виразності, виокремлення і розрізнення в прочитаному та/або почутому тексті мов-них одиниць різних рівнів, виявлення їхньої ролі у тексті.
|
|
|
ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА (18 год) |
|||
(1 год)
(ТЛ) Роман, фантастика, гумор, порівняння, інтер’єр. Поглиблення понять: повість, тема, ідея художнього твору, сюжет, персонаж. (ЛК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи) у творах Ч. Діккенса і М. В. Гоголя. Утілення сюжетів і мотивів прочитаних творів у мистецтві. (УС) М. В. Гоголь і Україна, музеї М. В. Гоголя в Україні (Полтавщина). Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна, Ч. Дікенса, М В. Гоголя. Українські переклади класичних і сучасних творів зарубіжної літератури. (МТ) Фільмографія: «П’ятнадцятирічний капітан» (режисер В.Журавльов, СРСР, 1945), «Різдвяна історія» (режисер Р. Земекіс, США, 2009), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (режисер О. Роу, СРСР, 1969), «Міо, мій Міо» (режисер В. Грамматиков, Швеція, СРСР, Норвегія, 1987) та ін. |
І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття слухачем (адресатом) змісту почутого художнього тексту/медіатексту; логічно структурує власне повідомлення; дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів; використовує окремі засоби художньої виразності у власному мовленні; наводить приклади з художніх текстів/медіатекстів щодо вміння/невміння керувати емоціями, пояснюючи емоційний стан літературних персонажів з проєкцією на розвиток власного емоційного інтелекту. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів співвідносить зміст сприйнятого художнього тексту/ медіатексту з історичним і культурним контекстом; характеризує порушені в художньому тексті/медіатексті проблеми; проєктує власний або відомий життєвий досвід на порушені в художньому тексті/медіатексті проблеми; творчо опрацьовує прочитаний художній текст/медіатекст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів тощо. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює невеликі типові повідомлення (пост, коментар у чаті або ін.) щодо прочитаних творів/медіатекстів на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні і різні думки учасників дискусії; дотримується засад академічної доброчесності під час онлайн-взаємодії. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення вирізняє і пояснює окремі літературні (фантастика, гумор, інтер’єр, порівняння та ін.) та мовні явища у прочитаному художньому тексті/медіатексті. |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком», в особах, ви-біркове, коментоване, про-гнозоване або ін.), харак-теристика впливу окремих деталей на сприйняття змісту художнього тексту та/або медіатексту, логічне структу-рування власного повідом-лення, дотримання норм у виборі мовленнєвих засобів, використання окремих засо-бів художньої виразності у власному мовленні, наведен-ня прикладів з художніх текстів/медіатекстів щодо вміння/невміння керувати емоціями, характеристика персонажів (зокрема опис і пояснення їхнього емоцій-ного стану), висловлення власних емоцій під впливом художнього твору, співвідне-сення тексту з історичним і культурним контекстом, ха-рактеристика порушених у тексті проблем, порівняльна характеристика персонажів, проєктування власного або відомого життєвого досвіду на порушені в тексті проб-леми, творче опрацювання прочитаного тексту та/або медіатексту (створення фан-фіку зі зміною персонажів, додаванням епізодів, розпо-віддю від імені персонажа або ін.), створення повідомлень (пост, коментар у чаті або ін.) на паперових носіях та/або цифрових (захищених) сер-вісах (за бажанням у соціа-льних мережах), толерантне обстоювання власної позиції з урахуванням думок учасників дискусії, дотримання засад академічної доброчесності під час онлайн-взаємодії, ви-явлення і пояснення окремих літературних (фантастика, гумор, інтер’єр, порівняння та ін.) та мовних явищ у прочитаному художньому тексті/медіатексті, підготовка (усно або письмово) твору-роздуму. |
|
|
НЕ ЗДАВАТИСЯ В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ (12 год) |
|||
(ТЛ) Портрет, проблема і проблематика літературного твору. Поглиблення понять: тема, ідея, герой/героїня художнього твору (вплив обставин на формування характеру і вчинки, внутрішній світ героя/героїні). (ЛК) Утілення сюжетів прочитаних творів у різних видах мистецтва. (УС) Твори сучасних українських письменників для дітей і про дітей. (МТ) Фільмографія: «Любов до життя» (реж. К. Суайгерт, США, 2012), «35 кіло надії» (реж. О. Ланглуа, Бельгія, Франція, 2005), «Маркус і Діана» (режисер С. Шарффенберг, Норвегія, 1986) та ін.
|
І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості художніх текстів/медіатекстів; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення; знаходить у почутому художньому тексті/медіатексті відповіді на поставлені запитання; розрізняє відому і нову для себе інформацію; використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації із співрозмовниками. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів формулює тему та основну думку художнього тексту/медіатексту; виокремлює в художньому тексті/медіатексті мікротеми; поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів/медіатекстів); характеризує емоційний стан літературних персонажів, їхню поведінку і вчинки, виявляючи толерантність; проєктує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в художньому тексті/медіатексті. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі створює письмові тексти (зокрема художні тексти/медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення наслідує окремі стильові риси прочитаних художніх текстів/медіатекстів у процесі створення власного тексту чи медіатексту для взаємодії з іншими особами (наприклад, портрет (Дж. Лондон), мотиваційний лист до вступу у заклад освіти (А. Ґавальда), лист знаменитій людині (К. Гагеруп), новий епізод про казкові пригоди персонажів (М. Енде, К. Нестлінґер) або ін.). |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком», в особах, вибіркове, коментоване, прог-нозоване або ін.), аудіювання (відтворення думок і фактів, висловлювань персонажів у почутому та/або прочитаному художньому тексті), знаход-ження в почутому та/або прочитаному тексті відпові-дей на поставлені запитання, розрізнення відомої і нової інформації, використання вербальних і невербальних засобів для ефективної кому-нікації із співрозмовниками, формулювання теми та основної думки тексту, виокремлення в художньому тексті/медіатексті мікротем, поєднання в межах одного або кількох текстів різних видів інформації (словесної, графічної, числової тощо), характеристика емоційного стану літературних персо-нажів, проєктування власної поведінки в ситуаціях, подіб-них до тих, що зображено в художньому тексті/медіатекс-ті, створення письмових текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) на підставі прочитаного тексту і власного життєвого досвіду, створення власного тексту або медіатексту із насліду-ванням окремих стильових рис прочитаних художніх текстів/медіатекстів. |
|
|
БАРВИ СВІТОВОЇ ПОЕЗІЇ (7 год) |
|||
(1 год) Елементи фольклору у вірші «Моє серце в верховині». Антитеза. (1 год)
(ТЛ) Хайку, епітет, метафора. Поглиблення поняття: вірш. (ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах. (УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. (МТ) Фільмографія: документальні фільми про природу США, Японії, Шотландії, «Пісня про Гайавату» (режисер Д. Шор, Канада, США, 1997) та ін. |
І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях унаочнює та візуалізує почутий та/або прочитаний художній текст (самостійно або з допомогою інших осіб), використовуючи різні засоби (малюнки, аплікації, фотоколаж та ін.) для відтворення змісту; визначає ключові слова в почутому та/або прочитаному художньому тексті/медіатексті; формулює тему та ідею почутого та/або прочитаного художнього тексту, медіатексту; характеризує особливості форми усного повідомлення (зокрема художнього тексту/медіатексту), зумовлені змістом; розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань під час сприймання художнього тексту/медіатексту; регулює власні емоції під час презентації повідомлення (зокрема художнього тексту/медіатексту), художньої декламації. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів визначає спільні та різні елементи змісту і форми поетичних художніх текстів; розпізнає в художньому тексті основні виражальні засоби; за мотивами прочитаного художнього тексту створює власний медійний продукт (буктрейлер, мультфільм, відеоролик або ін.). ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлювання (письмовий мінітвір за прочитаним художнім текстом); знаходить і виправляє недоліки тапомилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень; пояснює окремі виправлення у власному висловлюванні; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення відтворює окремі художні засоби для втілення власних творчих намірів; урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами. |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком», в особах, вибіркове, коментоване або ін.), унаочнення та візуалі-зація почутого та/або прочи-таного художнього тексту (малюнки, аплікації, фотоко-лаж та ін.), визначення клю-чових слів у почутому та/або прочитаному художньому тексті та медіатексті, форму-лювання теми та ідеї почутого та/або прочитаного худож-нього тексту та медіатексту, характеристика форми усного повідомлення (зокрема ху-дожнього тексту, медіатекс-ту), розповідь про власний емоційний стан (настрої, почуття, переживання) під час сприймання художнього тексту/медіатексту, презента-ція повідомлення (зокрема художнього тексту, медіа-тексту), визначення спільних та різних елементів змісту і форми поетичних художніх текстів, розпізнавання в художньому тексті основних виражальних засобів, пояс-нення їх ролі, ілюстрування або створення власного медійного продукту за моти-вами прочитаного художньо-го тексту (буктрейлер, мульт-фільм, відеоролик або ін.), створення власного вислов-лювання (письмовий мінітвір за прочитаним художнім текстом), знаходження і ви-правлення недоліків і поми-лок у власному висловлю-ванні, пояснення окремих виправлень у власному ви-словлюванні, аналіз змісту написаного з погляду ціліс-ності та повноти викладу, відтворення окремих худож-ніх засобів (епітет, метафора та ін.) для втілення власних творчих намірів, урізноманіт-нення власного мовлення завдяки читанню літератур-них творів, робота зі слов-никами і довідковими джере-лами. |
|
|
ЗАМИСЛЮЄМОСЯ ПРО МАЙБУТНЄ (6 год) |
|||
(ТЛ) Художня деталь. Поглиблення понять: тема, ідея, оповідання (фантастичне, науково-фантастичне оповідання). (ЛК) Картина «Мона Ліза» Л. да Вінчі. Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.). (УС) Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей. (МТ) Медіапрогнозування майбутнього. Фільмографія: «Усмішка» (режисер М. Ралль, СРСР, 1971) та ін. |
Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях визначає основну мету (думку) почутого та/або прочитаного художнього тексту/медіатексту; прогнозує перебіг комунікації та/або подій у художньому тексті/медіатексті; розпізнає наявні в почутому та/або прочитаному повідомленні (зокрема художньому тексті/медіатексті) факти, судження та аргументи; обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення (зокрема художнього тексту/медіатексту тощо); характеризує почуте повідомлення (зокрема художній текст/медіатекст) з погляду основних правил спілкування; характеризує вплив художніх деталей на сприйняття почутого та/або прочитаного повідомлення (зокрема художнього тексту/медіатексту). ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів пояснює функцію заголовка для розуміння змісту художнього твору; піддає сумніву інформацію з тексту (зокрема художнього тексту/медіатексту) на підставі розрізненняфактів і суджень про факти; визначає актуальність художнього тексту/медіатексту на основі власного досвіду та досвіду інших осіб; використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові/медіатекстові джерела інформації; переказує зміст тексту (зокрема художнього тексту/медіатексту) у різний спосіб відповідно до завдання; фіксує елементи тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту), оптимізуючи написане за допомогою окремих графічних позначок. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі дискутує (очно або в онлайн-середовищі) на знайомі теми, пов’язані із власним читацьким досвідом, літературними уподобаннями; порівнює позиції учасників дискусії; толерантно обстоює власну позицію, звертає увагу на спільні й різні думки учасників дискусії; взаємодіє з іншими особами у цифровому середовищі, дбаючи про безпеку. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення наслідує окремі стильові риси текстів (зокрема художніх текстів/медіатекстів) у процесі створення власного фантастичного тексту або медіатексту на тему майбутнього для взаємодії з іншими особами. |
Різні види читання (виразне, «ланцюжком», в особах, вибіркове, коментоване або ін.), визначення основної мети (думки) почутого та/або прочитаного художнього тек-сту/медіатексту, прогнозу-вання перебігу комунікації та/або подій у художньому тексті/медіатексті, розпізна-вання в почутому та/або прочитаному художньому тексті та медіатексті фактів, суджень, аргументів, обґрун-тування достовірності й повноти інформації зі зверненням до відповідних джерел і цитат, характерис-тика почутого художнього тексту/медіатексту з погляду правил спілкування, характе-ристика художніх деталей та їхнього впливу на сприй-няття, пояснення заголовку художнього тексту, оціню-вання інформації на підставі розрізнення фактів і суджень про факти, визначення акту-альності художнього тексту, використання достовірних текстових/медіатекстових джерел інформації для розв’язання завдань, переказ змісту художнього тексту/ медіатексту, фіксація елемен-тів художнього тексту і медіатексту з допомогою графічних позначок, дискусія (очно або в онлайн-середо-вищі), порівняння позицій учасників дискусії, обстою-вання власної позиції, взаємо-дія з іншими особами в цифровому середовищі, ство-рення власного фантастич-ного тексту або медіатексту на тему майбутнього. |
|
|
Підсумки (3 год) |
|||
|
І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілкування; доброзичливо висловлює своє ставлення до думок та позицій інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції, доречні цитати з тексту (зокрема художнього тексту/медіатексту) для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань; добирає стиль мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування; використовує потрібні вербальні та невербальні засоби для збагачення міжособистісної комунікації позитивними емоціями, створення комфортної атмосфери спілкування, спонукання співрозмовників до певних дій. ІІ. Аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів залежно від мети читання обирає самостійно або за допомогою інших осіб художні тексти/медіатексти для читання, які належать до різних стилів і жанрів, аргументує свій вибір; ефективно використовує інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо) для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів. ІІІ. Висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі оформлює власне висловлення (відгук про улюблений твір), враховуючи основні засади академічної доброчесності; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо власної читацької діяльності. IV. Дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення порівнює класичні й сучасні тексти щодо наявності в них порушених проблем і тем, видів художніх образів, мовних засобів; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи власний вибір. |
Виявлення особливостей, що сприяють або заважають ефективній комунікації в конкретній ситуації спілку-вання, висловлювання доб-розичливого ставлення до думок і позицій інших осіб, наведення аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції (поглядів, ідей, переконань), вибір стилю мовлення відповідно до мети, потреб і умов спілкування, використання вербальних і невербальних засобів для збагачення осо-бистої комунікації і ство-рення комфортної атмосфери спілкування, обрання (самос-тійно або з допомогою інших осіб) художніх текстів/ медіа-текстів, використання інфор-маційних ресурсів (бібліо-теки, сайти тощо) для розши-рення кола читання, ство-рення власного висловлю-вання (відгук про улюблений твір), висловлювання в захи-щеному цифровому середови-щі щодо власної читацької діяльності, порівняння кла-сичних і сучасних текстів в аспектах порушених проблем і тем, видів художніх образів, мовних явищ, творче вико-ристання мовних засобів (обрання із запропонованих варіантів доречних та обґрун-тування власного вибору). |
|
|
Розвиток мовлення (усно, письмово) – 4 години Позакласне читання – 4 години Діагностувальні роботи – 6 годин Для вивчення напам'ять:
|
|||
Додаток 1
Список творів для додаткового читання
Для уроків позакласного читання та уроків із резервного часу
(за вибором учителя)
6 клас
1. Баррі Дж. М. «Пітер Пен і Венді»
2. Бєляєв О.Р. «Людина-амфібія»
3. Бічер-Стоу Г. «Хатина дядька Тома»
4. Бредбері Р. «Все літо в один день» та інші оповідання (1-2 за вибором)
5. Верн Ж. «Діти капітана Гранта»
6. Гоголь М. «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1-2 за вибором)
7. Грецькі міфи. «Деметра і Персефона», «Нарцис», «Пігмаліон» та інші (2-3 за вибором)
8. Даррелл Дж. «Моя родина та інші звірі», «Птахи, звірі й родичі» (1 за вибором)
9. Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки і Цикада» (2-3 за вибором)
10.Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором)
11.Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золотічаси (2-3 за вибором учителя)
12.Короленко В.Г. «Сліпий музикант»
13.Крилов І.А. «Квартет», «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 завибором)
14.Крюс Дж. «Тім Талер, або Проданий сміх»
15.Марк Твен. «Принц і злидар»
16.Монтгомері Л. М. «Енн із Зелених дахів»
17.О. Генрі. «Вождь червоношкірих» та ін. (1-2 за вибором)
18.Олдрідж Дж. «Останній дюйм»
19.Етуотер Р. і Ф. «Пінгвіни містера Поппера»
20.Елінор Ф. «Сьома принцеса»
21.Сенкевич Г. «Янко-музикант»
22.Сетон-Томпсон Е. «Маленькі дикуни»
23.Стівенсон Р.Л. «Острів скарбів»
24.Троєпольський Г. М. «Білий Бім Чорне вухо»
25.Уайльд О. «Кентервільський привид»
26.Харріс Дж. Ч. «Казки дядечка Рімуса»
27.Чехов А. «Хамелеон», «Товстий і тонкий», «Хлопчики» (1-2 за вибором)
28.Шолом-Алейхем. «Хлопчик Мотл», «Пасха на селі» (1 за вибором учителя)
Із сучасної літератури
29.Бонд М. «Ведмежа на ім’я Паддінгтон», «Ще про Паддінгтона», «Паддінгтон-помічник» (1-2 за вибором)
30.Енде М. «Момо», «Нескінченна історія» (1 за вибором)
31.Кінні Дж. «Щоденник слабака»
32.Ліндґрен А. «Брати Лев’яче серце»
33.Нестлінґер К. «Пес йде у світ», «Начхати нам на огіркового короля!», «Гном у голові», «Летіть, хрущі» (1-2 за вибором)
34.Ролінґ Дж. «Гаррі Поттер і таємна кімната»
35.Толкін Дж.Р.Р. «Гобіт, або Туди і звідти»
