Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вихователів ЗДО
«Як виховати творчу особистість» (Поради психолога)
Мартинюк Тетяна Олександрівна
практичний психолог
Острожецького ЗДО дитячий садок «Сонечко»
Творчість – це діяльність людини, в якій вона створює нові об’єкти та якості, схеми поведінки й спілкування, нові образи та знання.
Поряд із поняттям «творчість» вживається й «креативність». Креативність розглядається вченими як характеристика творчого потенціалу особистості. За словником термінів «Дошкільна освіта», «креативність – це рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку характеристику особистості». Отже, поняття «творчість» та «креативність» бактеризують особистість. За Л. Паламарчук, для дорослих творчість є напруженою роботою, якій передує тривалий період накопичення вражень про навколишній світ, сприйняття, аналізу явищ, подій, усвідомлення власного ставлення до них. Для дитини-дошкільника пізнання навколишнього світу складає сенс її життя, творчість є ніби продуктом цього пізнання.
Особливості дитячої творчості. Аналіз наукових досліджень дозволяє стверджувати що:
- Творчі прояви у дитини спостерігаються досить рано. Але наука не має достатньо повної характеристики творчих проявів дитини раннього віку. Зумовлене це тим, що кожна дитина індивідуальна, отже, творчі прояви в кожної окремої дитини будуть притаманні тільки цій дитині, хоча є й типові творчі прояви, характерні для дітей-дошкільників.
- Для дитячої творчості характерним є непередбачуваність, спонтанність. Творчі процеси найчастіше протікають на несвідомому рівні, а свідомість фіксує лише їхній кінцевий результат. Причому не все, що дивує дитину, буде дивувати дорослого, оскільки світ дитини – своєрідний, непізнанний, індивідуальний – є таким, що не завжди піддається дорослому поясненню.
- І у творчій, і в будь-якій іншій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідження світу: від «Що це таке?» до «Хочу знати все!». Пізнавальна активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета чи явища, а й на розпізнавання його складу, причини, мети, призначення, способу використання й таке інше. Пізнавальний інтерес є важливою складовою пізнавальної активності. Він зростає в процесі накопичення дитиною досвіду пізнавальної діяльності, що також виявляється у дитячій творчості.
- Дитині властивий потяг до казок, віршів, музики, картин, загалом - до мистецтва. Однією з характерних рис дитини раннього та дошкільного віку є відчуття прекрасного, прагнення до красивого. З народження дитину приваблюють ритмічні рухи, музичні звуки, яскраві кольори, виразна міміка, голоси дорослих та дітей. Поступово у неї формується естетичне сприйняття, яке стає основою, «матеріалом» для творчої діяльності.
- Формування творчих здібностей у дітей пов’язане з грою. Адже давно відомо, що гра є провідною діяльністю дитини дошкільного віку, а отже – й «веде» за собою розвиток дитини. Дошкільнята малюють і грають, танцюють і – грають, конструюють і – грають, називають слова, вигадують казки й постійно грають. Грають навіть тоді, коли займаються серйозною справою. Через гру, експериментування, творчість іде пізнання дитиною навколишнього світу. У грі дитина робить спроби знайти своє місце у житті.
- Розвиток здібностей вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дорослого. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні, творче рішення приходить ніби саме собою. Дитина дивується, радіє результатові. Творчі прояви наявні там, де відсутні заборона, стримування, певні знання, моральні принципи тощо. Л. Виготський вказував, що у дитячій творчості велику роль відіграє комбінування цілого та частин, реального та вигаданого. Отже, в самостійній діяльності або під час спільних з дорослим ігор слід ненав’язливо розкривати дитині прийоми творчого мислення, вчити її помічати незвичне.
- Креативність є однією з базових характеристик дитини дошкільного віку, що характеризує активну позицію особистості, готовність ухвалювати миттєві рішення, допитливість, здатність коментувати процес та результати діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення творчого образу, який характеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.
Отже, дитяча творчість – своєрідна сфера дитячого життя. У творчості дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками.
- Створюйте умови, що сприяють формуванню творчих здібностей.
Цікаве та змістовне життя дитини, збагачення його яскравими враженнями, забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду – основа для виникнення задумів, для роботи уяви
- Комфортна психологічна атмосфера.
Дитина має відчувати: безумовну любов, довіру, повагу, безпеку та захищеність.
- Дитина – це інша людина, яка сприймає світ інакше, ніж ми.
Виходьте із задатків дитини, уникайте стереотипів. Не нав’язуйте дитині свою думку! Ви можете підказати, подати ідею, але не наполягайте на ній, це може знизити ініціативність у дитини.
- Надайте дитині свободу у виборі діяльності, в способах і методах дії, не заважайте їй вільно самовиражатися.
Про який творчий розвиток може йти мова, якщо дитина постійно перебуває в зоні обмежень: «Не чіпай!», «Не бігай!», «Не бери!», «Не вимазуйся!». Встановіть певні межі дитячої творчості. Наприклад, малювати на стінах – не можна, а на ватмані, прикріпленому до стіни – можна.
- Підтримуйте творчу ініціативу дитини через шанобливе ставлення до результатів діяльності.
- Активно включайтеся в процес і творіть разом з дитиною (допомагайте, але не заважайте). Дозвольте дитині навчити вас, як треба творити, і тоді свою креативність і відсутність шаблонності вона пронесе через усе своє життя.
- Інтер’єр приміщення, у якому живе чи перебуває дитина також впливає на творчі здібності дитини.
- Читайте дитині казки.
Роль казки для розвитку уяви дитини неоціненна. Саме казка навчає знаходити вихід із безвиході, винаходити щось нове, адже в казці можливо все. Змінюйте сюжет казки, складайте нові казки.
- Вдома у дитини має бути кімната або хоча б місце, де дитина може займатися своїми справами, зберігати потрібні їй предмети.
- Запишіть дитину до гуртка, секції, школи мистецтв для цілеспрямованості у вихованні її творчих здібностей.
Головне в процесі виховання творчої особистості – це сприяти усвідомленню здатності до творчості! Ψ
Література:
Карабаєва І. Розвиток уяви та творчого фантазування //Практичний психолог: дитячий садок. – 2013. - № 10. – с.29-36;
Ніколаєв Л., Федченко О. Вправи для розвитку уяви та творчих здібностей // Практичний психолог: дитячий садок. – 2019. - № 10. – с.52-55;
Трушевська Т. Техніки арт-терапії і творча уява дошкільника //Практичний психолог: дитячий садок. – 2019. - № 7. – с.27-32;
Шпортько О. Історії складаємо – креативне мислення розвиваємо // Практичний психолог: дитячий садок. – 2019. - № 7. – с.36-38.
