Минають роки, але є дати, які непідвладні часу....
Сьогодні вшановуємо пам’ять тих, хто пройшов крізь жахіття катівень у роки Другої світової війни. 78 років весь цивілізований світ повторював щоразу «Ніколи знову», але трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. Це страшні воєнні злочини проти мирних жителів і захисників, які росія вчиняє в Україні.
Скільки українських мужніх синів і доньок сьогодні знаходяться в російському полоні, щоденно проходячи всі жахіття і пекельні муки. Ми бачимо весь біль їхніх страждань на обличчях, коли Україна повертає їх на рідну землю. На жаль, багато є тих, хто не виніс жорстокі тортури і знущання, хто вже ніколи не побачить сонце, колосисту пшеницю, не почує спів солов'я.
Вклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтаборів.
Вічна пам’ять усім загиблим у пекельних муках та катуваннях!
Не пробачимо! 
