Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №4 міжшкільного методичного об’єднання вчителів 1,4 класів

Дата: 07.04.2023 09:36
Кількість переглядів: 247

Сучасні освітні  ТЕХНОЛОГІЇ для нової української школи

 

Фото без опису

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

           Підготувала

 вчитель початкових класів Острожецького ліцею

імені І.Єремеєва

 Пархомей Світлана Віталіївна

 

 

Найбільша таємниця світу  Прихована в шкільній площині:

Школяр маленький, увібравши світло, Стає славетним у своїй країні.

Яким мистецтвом треба володіти, Як малювати пензликом любові,

Щоб учень міг вершину підкорити, Отримавши проекції у школі!

У тім мистецтві втілені ідеї, Віками накопичені майстрами.

Із нього щедро черпають натхнення Покликані ставати вчителями.

 

Високі технології, інтернет, глобалізація та безліч інших невідомих раніше явищ і процесів довколишньої дійсності ставлять нові виклики і в системі освіти — галузі, яка найбільше та найшвидше має реагувати на подібні виклики.

Термін «технологія» походить від грецького techne – мистецтво, майстерність і logos – наука, закон. Отже, технологія – це наука або вчення про майстерність. Освітня технологія – це спосіб спільної діяльності вчителя та учнів. . Найбільш поширеними  технологіями є: інтерактивні, ігрові, проектні, технології кейсів (case-study), проблемного навчання, портфоліо тощо. Уперше представлено технології, спрямовані на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь у початковій школі: критичного мислення, творчості, уміння вчитися, інформаційно-комунікаційної компетентності, соціальної та громадянської компетентності, інноваційності й підприємливості

Технології Нової української школи

 Чітко визначені чинники забезпечення якості початкової освіти

  • всі учні молодшого шкільного віку обов’язково мають бути охоплені навчанням
  • в освітньому процесі у 1–4-х класах повинно мати місце різнобічне застосування успіхів та досягнень дітей у дошкільний період
  • освітнє середовище молодших школярів повинно бути здоров’я зберігальним, сучасним та ефективним
  • у своїй роботі вчителі початкових класів мають впроваджувати технології й методики особисто зорієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання і розвитку учнів
  • методики та техніки навчання мають бути високотехнологічними
  • постійний моніторинг та психологічний супровід освітнього процесу в 1–4-х класах
  • відповідна підготовка педагогічних кадрів

НУШ визначає місію початкової школи як

  • усебічний розвиток дитячої особистості відповідно до потреб її віку та психофізіологічних особливостей
  • формування у дитини загальнолюдських цінностей моралі, етики та культури
  • розвиток компетентностей та соціальних і життєвих навичок, що нададуть змогу дитині далі жити в соціумі та вчитися в основній школі
  •  У НУШ визначено ключові складники її парадигми
  • новий зміст освіти, заснований на формуванні життєво та суспільно необхідних компетентностей дитини
  • покращена мотивація вчителя завдяки свободі його творчості та розвитку
  • виховання, яке наскрізно проходить через освітній процес
  • реальна автономія та самоуправління школи
  • педагогіка партнерства між учасниками освітнього простору школи
  • дитиноцентризм, або орієнтація на потреби учня
  • створення нової ефективної структури школи
  • рівний доступ усіх учнів до якісної початкової освіти
  • створення сучасного інформаційного освітнього середовища для дитини

 НУШ заклала ключові принципи нового Державного стандарту початкової освіти

  • презумпція талановитості дитини — будь-яка дитина має право на здобуття початкової освіти без обмежень та утисків
  • цінність дитинства — визнане право дитини на навчання через гру та інші методи
  • радість пізнання — організація освітнього процесу через дослідницьку та проектну технологію так, щоб приносити радість дитині
  • розвиток особистості — формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань
  • здоровий спосіб життя
  • безпека учнів

З огляду на викладене вище, учитель початкових класів має право та змогу вільно вибирати будь-який ефективний та раціональний, на його думку, метод, прийом і технологію навчання учнів. Та все ж Нова українська школа рекомендує ключовою для використання саме предметну інтеграцію, або технологію інтегративного навчання на основі синергетичного підходу до освітнього процесу.

Саме інтеграція у вивченні навчальних дисциплін, на думку фахівців, найбільше сприятиме ефективності освіти в початковій школі.

Інтегроване навчання — сучасна педагогічна технологія

В сучасній педагогічній науці інтегроване навчання трактують як комплексний підхід до освітнього процесу і безпосередньо до уроку чи його частини без поділу на окремі дисципліни. В усьому цивілізованому світі технологія інтегрованого навчання є необхідною умовою для надання якісної освіти.

В Державному стандарті початкової освіти інтегрований підхід та власне інтегрована компетентність учня визначені як можливість і здатність учня застосовувати знання, вміння, навички та способи діяльності для вирішення найширшого кола проблем, що належать до певних галузей та окремих навчальних предметів. Виходячи з такого визначення, освітній процес у початкових класах розглядають крізь призму загальної картини, а не ділять на окремі дисципліни.

Варто зауважити, що теорія інтегрованого навчання давно прийнята на озброєння педагогами, але досі їй не надавали такого значення й уваги. Інтегровані уроки скоріше були приємним винятком, а не загальним правилом діяльності педагога, особливо в молодших класах.

Сьогодні, з огляду на високу результативність інтегративного підходу до освітнього процесу в світі, є нагальна потреба активного застосування інтеграції в наших школах.

Інтегрований підхід найбільш доцільний у початковій освіті, тому що застосовний у кількох варіантах інтеграції —

  • у межах однієї навчальної дисципліни, коли вчитель об’єднує на одному уроці вивчення кількох різнотипних тем чи розділів
  • в межах кількох споріднених дисциплін, наприклад теми з рідної мови та літератури, математики й інформатики, природознавства та «Я у світі»
  • різнопланових та різнонаправлених дисциплін (цей вид інтеграції найважчий, але й найефективніший).

Часто можливий варіант інтегрованих уроків, які проводять одночасно двоє чи більше вчителів, оскільки різні предмети в початковій ланці освіти можуть викладати різні педагоги. На це потрібно додаткові зусилля в світлі синхронізації роботи на уроці та алгоритму їхніх спільних чи роздільних дій з учнями.

Інформаційно – комунікаційні технології

 Нова українська школа також рекомендує до застосування: ІКТ-технології — через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смарт-телевізором, з прослуховуванням через навушники тощо, аби активізувати пам’ять і розумові процеси

 На практиці інформаційними технологіями називають ті, що використовують спеціальні технічні інформаційні засоби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). З появою комп'ютерів з'являється новий термін — «нові інформаційні технології навчання». Термін «інформаційно-комунікаційні» є об'єднуючим для різних варіантів технологій та вказує на специфіку інтерактивного навчання — діалог у системі «користувач — комп'ютер». Широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (програмоване навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне моделювання, предметні комп'ютерні уроки) сприяє ралізації особистісно орієнтованого підходу до учнів, поетапному засвоєнню знань, умінь і навичок.
Прогнозовані результати: формування умінь працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей.

Технологія формування критичного мислення Дуже близькою по своїй сутності до інтегрованого навчання є технологія формування критичного мислення в початкових класах (в першу чергу на уроках рідної мови та читання). Вона зобов’язує до:

  • ведення дискусій та участі в них усіх учнів класу
  • виявлення власної думки учня
  • пов’язування нової інформації з уже вивченою
  • навчання учнів критично розмірковувати на основі вже вивченого
  • вміння поєднувати колективну та індивідуальну роботу.

В середовищі педагогів-практиків цю технологію перш за все пов’язують з двома відмінними методами:

«Мозкового штурму»                                                                                         1.це загальна дискусія з продукуванням найбільшої кількості ідей щодо вирішення проблеми, означеної вчителем, та їх фіксацією                       2.немає запитань, доступні всі дитячі ідеї, учні згадують усе з минулих тем — ключові переваги методу

«Асоціативного куща (гронування)» 1.передбачає не висловлювання ідей та інформації з минулих тем, а представлення образів, емоцій, почуттів з приводу предмета обговорення                                                                  2.йдеться про стимулювання асоціативного мислення

Учитель записує ключове слово на дошці (наприклад, «весна»), а діти висловлюють свої асоціації з цього приводу — птахи прилетіли, сонечко, сніг розтанув, тепло, квіти розквітають, весело тощо. Коли запас слів вичерпано, вчитель пропонує встановити зв’язки між словами, наголосивши, що немає правильних чи неправильних асоціацій — усі вони індивідуальні. Так відбувається перехід до вивчення нової теми, написання твору, контрольної роботи тощо

Ігрові технології

Широко вживаними в освітньому процесі в 1–4-х класах є ігрові технології. Їх використання на уроках відповідає природним потребам школярів, адже за своєю природою гра – це найвластивіша форма життєдіяльності дітей.
 Гра як вид навчальної діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на засвоєння соціального досвіду, в якому формуються й удосконалюються вміння та навички учнівського самоуправління.
Структура гри як діяльності охоплює: ціле-покладання (уміння поставити мету, завдання), планування (здатність передбачити розвиток подій, дійових процесів, операцій), реалізацію цілей (уміння реалізувати ігровий задум), аналіз отриманих результатів (здатність проаналізувати набутий ігровий досвід). Мотивація ігрової діяльності забезпечується добровільністю включення в гру, можливістю вибору й елементами змагання, що сприяє задоволенню потреб у самоствердженні та самореалізації учнів як суб'єктів учіння . За областю діяльності ігри є: фізичні, інтелектуальні, трудові,соціальні, психологічні. За характером педагогічного процесу :навчальні, тренінгові, пізнавальні, виховні, розвиваючі, репродуктивні, творчі, комунікаційні, профорієнтаційні. За ігровою методикою: предметні, сюжетні,рольові,ділові, імітаційні, драматизаційні.

Проєктні технології

Проєктне навчання дедалі більше набирає обертів, оскільки є дуже ефективним і актуальним підходом до навчання. Численні дослідження вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. Така форма роботи допомагає реалізувати частково програму ранньої профорієнтації. Метод проектів дає можливість розвивати компетентності НУШ:

  • Ставити цілі та завдання
  • Вміння навчатися впродовж життя
  • Толерантно співпрацювати у багатокультурному середовищі
  • Критично мислити
  • Працювати в команді

Інтерактивні технології

Слово «інтерактивний» англійського походження, виникло від слова «інтерактив» («inter» – взаємний, «act» – діяти). Отже, це здатність взаємодіяти з чимось (наприклад, з комп’ютером, енциклопедичним словником) або з кимось (людиною) для формування знань та вмінь. Основними характеристиками інтерактиву є: атмосфера доброзичливості й взаємопідтримки; залучення всіх учасників до процесу пізнання; організація індивідуальної, парної, групової роботи; використання творчих завдань; залучення учнів до пошуку фактів із різних джерел інформації. Інтерактивне навчання ще називають самонавчанням, взаємним навчанням. Ще однією суттєвою ознакою інтерактивних технологій є вища активність учнів, ніж учителя. Педагог виконує функцію координатора, організатора освітнього процесу, але ця його роль залишається непомітною, тоді коли яскраво проявляються самостійність, організаторські здібності школярів. Учні молодших класів вчаться вести діалоги, дискусії з однокласниками, учителями, використовуючи різні засоби навчання; моделюють життєві ситуації й вирішують проблеми.

Нова українська школа також рекомендує до застосування:

  • парно-групові технології
  • технології особисто зорієнтованого навчання
  • авторські технології відомих майстрів педагогічної праці
  • технології рівневої диференціації та інші.

Усі вони при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів.

 

Використані джерела

1.http://www.kharkivosvita.net.ua

2. Інноваційні технології в освіті (досвід і практика) // Збірник наук.-методичних праць. - К.: "Інтекс", 2005. – 110-113 с.

3.  Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод.посіб. / За ред. О.Пометун, Л.Пироженко. - К.: АПН, 2002. – 75-86 с.

4. Педагогічні технології в початковій школі «Початкова освіта»: навч.-метод. посібник / О.І.Костащук. – Чернівці : Чернівец. нац. ун-т  ім. Ю.Федьковича, 2021. –  с.16-48


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь