Матеріали засідання №4 методичного об`єднання вчителів 2,3 класів
Інтерактивні форми організацї навчальної діяльності молодших школярів на уроках математики.
Підготувала
вчителька початкових класів
Острожецького ліцею
Фесюк Л.В.
Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все життя.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: в центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Застосування інтерактивних методів навчання полягає в тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень й учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Вчитель створює середовище, в якому стає можливим вироблення кожним учнем на рівні розвитку його інтелектуальних та інших здібностей, певних компетентностей формування особистісних якостей, формування вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначенності, вироблення вмінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дій, формування навичок і прийомів усебічного аналізу ситуацій. Створенню такого середовища й сприяють інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів, які впливають на професіоналізацію учнів, сприяють їхньому дорослішанню, формують інтерес і позитивну мотивацію до навчання.
Сторітеллінг
Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій.
Наприклад: Запропонувати дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).
Можна використовувати історії. Запропонувати учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє х?», «Навіщо існують дії множення і ділення?», «Якими предметами могли б бути трикутник, коло?».
Це допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається.
Перевернуте навчання
Перевернуте навчання — це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відео фрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується на виконання практичних завдань.
Наприклад: при вивченні таблиці множення на 5 : переглянути вдома навчальне відео , вивчити таблицю, а на уроці відтворити набуті знання через творчі завдання,приклади,задачі.
Технологія квестів
Спочатку назва «квест» використовувалася в назві комп'ютерних ігор, розроблених компанією Sierra On-Line. Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та інтелектуальні ігри.
Урок на свіжому повітрі. Для цього потрібно вийти на вулицю (парк, шкільне подвір’я, або ж поїхати на якусь екскурсію), де діти будуть шукати різноманітні підказки та предмети, щоб потім, зібравши їх, розв’язати головоломку, знайти скарб або ж відповісти на запитання.
Урок у приміщенні. Принцип квесту - знайти вихід. Діти мають виконати низку тих чи інших дій, щоб знайти ключ та врятуватися.
Наприклад: яким чином можна перевірити дію множення дією ділення?
Технологія «Кольорові капелюхи»
6 капелюхів мислення Едварда Де Боно
Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.
Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.
Наприклад: Тема: Міри часу. Визначення часу. Розв’язування задач.
Які одиниці вимірювання часу ви знаєте? Як вимірювали час у давнину?
Білий капелюх
Фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).
Що змусило людей ввести єдину міру часу? Якими годинниками користуються сучасні люди?
Червоний капелюх
Увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки.
Які переваги у вимірюванні часу зараз порівняно з тим, як вимірювали час у давнину?
Жовтий капелюх
Дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається
Поясніть призначення одиниць вимірювання часу.
Зелений капелюх
Пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань
Які недоліки вимірювання часу існують сьогодні?
Чорний капелюх
Що ми сьогодні вивчали на уроці?
Навіщо потрібно знати одиниці вимірювання часу?
Синій капелюх
Управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах
Кейс-метод
Кажуть, що коли дує вітер, не потрібно захищатися від нього, а потрібно будувати вітряк. Одним із таких вітряків і є застосування кейс-технології в початковій школі.
Кейс-технологія як навчальний метод використовується для того, щоб задіяти комунікативні та творчі здібності учнів, навчити їх здобувати знання та сформувати компетентності.
Суть методу полягає в використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певного розділу навчальної дисципліни.
Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко виражений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою або ситуацією, яка існувала чи і зараз існує. Це завжди моделювання життєвої ситуації, і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності і професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми.
У кейс-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити самостійно. Це дозволяє учневі, спираючись на власний досвід, формулювати висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред’являти власний (або груповий) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному, схованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення.
Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми.
Кейс-метод передбачає командний характер пізнавальної діяльності, творчий підхід до пізнання, поєднання теоретичних знань і практичних навичок, глибоке занурення у ситуацію. Технологія „кейс” досить сильно впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їхньому дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання. Кейс-технології дають змогу виявити різноманітні точки зору, розвинути навички аналізувати та мислити критично.
Головне, що повинен містити в собі кейс
проблему, яка передбачає кілька варіантів її вирішення;
допоміжну інформацію;
завдання.
Обов’язково повинна бути ігрова оболонка, діти можуть досягати цілі різними способами, в роботу повинен бути включений кожен учасник, результати гри можуть бути різними, як позитивними, так і негативними.
Учням надається можливість перевірити теорію на практиці, активізувати свої здібності, творчо мислити. З іншого боку, практична ситуація викликає інтерес до процесу навчання, оскільки стає ясно, яких теоретичних знань не вистачає для вирішення проблеми.
Кейс-технології розвивають уміння
аналізувати і встановлювати проблему;
чітко формулювати, висловлювати та аргументувати свою позицію;
спілкуватися, дискутувати, сприймати й оцінювати вербальну і невербальну інформацію;
приймати рішення з урахуванням конкретних умов і наявності фактичної інформації.
Кейс-технології допомагають
зрозуміти, що найчастіше не буває одного єдиного вірного рішення; · виробити впевненість в собі і в своїх силах, відстоювати свою позицію і оцінювати позицію опонента;
cформувати стійкі навички раціональної поведінки і проектування діяльності в життєвих ситуаціях;
підвищити мотивацію навчання в учнів;
розвинути інтелектуальні навички в учнів, які будуть ними затребувані при подальшому навчанні та у професійній діяльності.
Завданням кейс-методу є не просто передача знань, а навчання учнів здатності справлятися з такими унікальними та нестандартними ситуаціями, які вимагають знань з багатьох наук, які, як правило, виникають в реальному житті. Даючи учням завдання у формі кейсів, вчитель відкриває їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у вчителя, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Учні активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.
Структура уроку з використанням технології "кейс"
1. Підготовчий етап. Педагог готує ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначає місце заняття в системі предмету, завдання заняття.
2. Ознайомлювальний етап.
• Залучення учасників до живого обговорення реальної ситуації. Введення в ситуацію. Опис ситуації.
• Виконання індивідуального завдання. Пошук необхідного інформаційного матеріалу
3. Основний (аналітичний) етап. Технологія роботи з кейсом
• Усвідомлення і формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.
• Виявлення причин виникнення даної проблеми.
• Вироблення різних способів дії (варіантів вирішення проблеми) в даній ситуації – альтернатив.
• Вибір кращого рішення (альтернативи) з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного, а також на аналіз необхідних ресурсів для їх здійснення.
• Складання програми діяльності з орієнтацією на первинні цілі і реальності їх реалізації.
Кейс-метод формує особистісні якості: працьовитість, креативність, здатність до конкурентоспроможності, готовність взяти на себе відповідальність за результати власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи, впевненість в собі, комунікативну культуру, формує соціально активну і життєво компетентну особистість, здатну до саморозвитку, самовдосконалення і самореалізації.
Література
Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. – К. КНЕУ,1999. – 128 с.
Нова українська школа порадник для вчителя під заг. ред. Н.М. Бібік - Київ ТОВ «Вид. дім «Плеяди», 2017. – 206 с.
Освітні технології. Ред. О. М. Пєхота. – К. А.С.К., 2002.- 256 с.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. Навчальний посібник. – К. Просвіта, 2000. – 368 с.
