Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики
Виступ на тему: «Формування фундаментальних навичок учнів на уроках інформатики для розвитку операційного стилю мислення»
Підготувала
Новосад Олена Василівна
вчитель інформатики
Борбинського ліцею
Острожецької сільської ради
«Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця» В.О. Сухомлинський
Задача сучасної освіти – підготувати підростаюче покоління до життя й професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному використанню її можливостей. Процес використання сучасних комп’ютерних технологій у повсякденному житті готує молодь до реальної і потрібної суспільству трудової діяльності, формує в неї позитивне ставлення до засобів нових інформаційних технологій, переконаність в ефективності цих технологій навчання та виховання.
Чи можна сьогодні з упевненістю сказати, що учень, який уміє працювати в текстовому редакторі, користуватися електронною поштою або Інтернетом, здатний вирішувати нагальні практичні задачі за допомогою комп’ютера? Формування інформаційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для вирішення особистих, соціальних або глобальних проблем. В даний час спостерігається все більше збільшення впливу медіа-технологій на людину. Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і змогла їх оцінити.
У сучасних умовах випускник закладу освіти повинен володіти знаннями в тих областях науки і техніки, які оформилися у вигляді наукових дисциплін за останні роки, особливо це стосується інформатики. В даний час метою навчання стає формування інформаційної культури школяра, головним компонентом якої є операційний стиль мислення.
Операційний стиль мислення включає в себе формування умінь і навичок планування своєї діяльності, пошук інформації для вирішення актуальних завдань, побудова інформаційних моделей, дисципліни спілкування і структурування повідомлень, інструментування всіх видів діяльності. Були виділені наступні основні складові операційного стилю мислення:
• Уміння планувати структуру дій, необхідних для досягнення заданої мети за допомогою фіксованого набору засобів. Це вміння часто називають умінням алгоритмічно мислити, хоча термін «структура дій» дещо ширше класичного визначення алгоритму.
• Уміння будувати інформаційні моделі для опису об'єктів і систем. Людина, що використовує накопичені машинними системами фонди, навіть будучи звільненими від опису структур даних, повинен тим не менш, завжди віддавати собі звіт про класи використовуваних величин і їх взаємозв'язку. При цьому важливо уявляти собі структури інформаційних об'єктів в формалізованому вигляді. Значення цього вміння підвищується в зв'язку з поширенням інтегрованих баз даних, ІС, основу яких складають інформаційні моделі. При роботі з такими моделями необхідно відобразити в них все суттєві для вирішення поставленого завдання властивості об'єктів в їх взаємодії.
• Уміння організувати пошук інформації, необхідної для вирішення поставленого завдання. Рішення може бути ефективним тільки в тому випадку, коли правильно визначено обсяг відомостей, необхідних для її вирішення, і правильно організований їх пошук.
• Дисципліна і структурованість мовних засобів комунікацій, тобто вміння правильно, чітко і однозначно сформулювати думку в зрозумілій співбесіднику формі і правильно зрозуміти текстове повідомлення.
• Технічні навички взаємодії з комп'ютером, зокрема, вміння працювати з клавіатурою і мишкою.
Для того, щоб оволодіти операційним стилем мислення потрібно звернути увагу на операційні компоненти мислення. Мислення здійснюється у певній логічній послідовності. Відповідно в структурі мислення виділяють такі логічні операції:
• порівняння;
• аналіз;
• синтез;
• абстракція;
• узагальнення;
• конкретизація.
Порівняння розкриває відношення тотожності і відмінності речей. Результатом порівняння, крім того, може стати класифікація. Нерідко вона виступає як первинна форма теоретичного і практичного пізнання.
Більш глибоке проникнення в суть речей вимагає розкриття їх внутрішніх зв'язків, закономірностей та істотних властивостей. Воно виконується за допомогою аналізу та синтезу.
Аналіз - це операція уявного чи практичного розчленування явища або предмета на складові його елементи.
Синтез виступає побудовою цілого із аналітично заданих частин. Аналіз і синтез звичайно здійснюються разом, сприяють більш глибокому пізнанню дійсності. Теоретичний, практичний, образний і абстрактний інтелект в своєму формуванні зв'язані з удосконаленням операцій мислення, перш за все аналізу, синтезу та узагальнення.
Абстракція - це операція виділення певної сторони (аспекту) явища, яка в дійсності як самостійна не існує. Абстрагування виконується для більш докладного вивчення явищ, як правило, на основі попередньо проведених аналізу і синтезу.
Абстрагованими можуть стати не тільки властивості, але і їх дії, зокрема способи розв'язування задач. Їх використання і перенесення в інші умови можливі лише тоді, коли виділений спосіб розв'язування задачі усвідомлений безвідносно до конкретної задачі.
Узагальнення виступає як поєднання істотного в предметі (попередньо відокремленого, отриманого шляхом абстрагування). Через це істотне в конкретному предметі узагальнення зв'язує його з цілим класом предметів і явищ. Результатом операції узагальнення виступає поняття.
Конкретизація виступає як операція, протилежна узагальненню. Вона проявляється, наприклад, в тому, що із загального визначення поняття виводиться судження про належність до певного класу одиничних речей і явищ.
Крім розглянутих операцій є ще сенс звернутися до окремих форм продуктів мислення. До них відносяться:
• поняття,
• судження,
• умовивід,
• визначення понять,
• індукція,
• дедукція.
Поняття постає однією із форм уявного узагальнення. Судження - це висловлювання, яке містить певну думку. Умовивід являє собою серію логічно зв'язаних висловлювань, з яких виводиться нове знання. Визначення понять розглядається як система суджень про деякий клас предметів (явищ), яка виділяє найбільш загальні їх ознаки. Індукція і дедукція -це способи вироблення умовиводів, які відображають направленість думки від часткового до загального або навпаки. Індукція передбачає вивід часткового судження із загального, а дедукція - вивід загального судження із часткових.
Отже, процес розуміння предметів та явищ об'єктивної дійсності потребує вивчення фактів, їх аналізу і синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення їх істотних ознак і характеристик. Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико-синтетична робота великих півкуль головного мозку.
Мислення - це процес руху думки від невідомого до відомого, який починається там, де перед людиною постає щось нове, незрозуміле. Розумова діяльність виникає і формується як процес за умови створення проблемної ситуації.
Проблемна ситуація - це суперечність між обставинами та умовами, між тим, якими знаннями володіє на сьогодні суб'єкт, і тим, до чого він прагне
Рис. 2.4.2. Схема вирішення розумового завдання
Проблемна ситуація сприймається і усвідомлюється людиною як задача, що потребує відповіді на певне питання. Для мислення усвідомлення питання - це ніби сигнал до початку активної розумової діяльності. Наступний етап полягає в пошуку шляхів аналізу поставленого запитання та побудови гіпотези (припущення). Після цього відбувається перевірка гіпотези на практиці чи подумки. Якщо гіпотеза виявляється неправильною, відбувається її переосмислення.
Перевірка ефективності висунутих гіпотез є завершальним процесом розв'язання розумового завдання. Буває так, що людина діє методом спроб і помилок. Іноді процес розв'язання задачі може відбуватися як творчий процес, деколи допомагає інсайт.
Важливу роль у стимулюванні розумової діяльності у процесі розв'язання завдань відіграють почуття (здивування, допитливості, почуття нового). Розв'язання завдання потребує від людини значних вольових зусиль.
Отже, процес розв'язання завдань потребує мобілізації та напруження всіх психічних сил особистості, концентрації її пізнавальної активності.
Критичне мислення – здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити, проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, змінювати думки, якщо вони неправильні; вміти обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття інших думок і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.
Характерною особливістю цього типу мислення є те, що процес міркування нестандартний, нешаблонний, відсутній готовий взірець розв'язку. Проблемність забезпечує внутрішню мотивацію навчальної діяльності учнів; спонукає вчителя ознайомити школярів із правилами критичного мислення; потребує використання проблемних методів навчання та інтерактивних занять; а також орієнтує на письмове викладення розв'язків задач та організацію осмислення цих розв'язків. А це означає, що наслідком навчання через критичне мислення виступають особистісні зміни учнів, тобто їхній розвиток: вони перебудовують свій досвід, здобувають нові знання та способи розв'язування проблемних задач.
Операційний рівень мислення відповідає за поняття про предмети та дії з ними. Забезпечує реалізацію необхідних інтелектуальних процедур; використання оперативних систем, що уможливлюють виконання дії зі знаннями; актуалізацію сформованих у суб'єкта інтелектуальних навичок і звичок, важливих для здійснення операцій.
Мислення пов'язане з довготривалою та оперативною пам'яттю, яка зберігає потрібні для розв'язання проблеми візуальні, слухові, дотикові, моторні, емоційні образи предметів. Оперативна пам'ять згадує в потрібний момент необхідну інформацію.
До операційного блоку критичного мислення належать наступні процедури:
усвідомлювати проблему, діалектичний зв'язок між суперечностями;
доводити — добирати прийнятні, відповідні та несуперечливі докази;
знаходити контраргументи;
помічати факти, що суперечать власній думці;
обґрунтовувати;
оцінювати — співвідносити об'єкт дослідження з певною системою цінностей (існуюче з належним); вибирати одну із багатьох альтернатив; усвідомлювати обмеження, що накладаються на висновок (істинність висновку за певних умов); використовувати різні критерії та контексти.
спростовувати (принцип фальсифікації);
узагальнювати;
висувати гіпотези;
робити висновки.
Як можна розвинути критичне мислення (в тому числі і операційне мислення)?
Перш за все, потрібно уявляти, як воно відбувається в послідовності.
Його процес складають такі стадії:
- виклик, що дозволяє актуалізувати і узагальнити наявні знання з початкового питання і спонукання людини до активної діяльності;
- осмислення, яке дозволяє отримати нову інформацію, усвідомити і співвідносити її з наявними даними;
- рефлексія, яка передбачає цілісно осмислювати й узагальнювати отриману інформацію, привласнити її та виявити власне ставлення до об’єкта.
На першій стадії «Евокація або виклик» (фаза актуалізації) вчитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми. Для цього можна використовувати такі методи:
«Мозковий штурм»;
«Асоціювання»;
«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;
«Запитання- відповідь»;
«Займи позицію»;
«Ріка очікувань».
На другій стадії «Осмислення» (фаза вивчення нового матеріалу) вчитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми. Для цього можна використовувати такі методи:
«Мозковий штурм»;
«Критичне читання тексту в парах»;
«Асоціювання»;
«Порушена послідовність»;
«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;
«Запитання- відповідь»;
«Займи позицію»;
«Передбачення за ключовими виразами»;
«Понятійна таблиця».
На третій стадії «Рефлексія» вчитель спонукає учнів відтворити вивчене, визначити власне ставлення, знайти вирішення проблеми. Для цього можна використовувати такі методи:
«Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»;
«Рюкзак»;
Проект;
Есе;
«Незакінчене речення»;
«Сенкан»;
«Діаграма Венна»;
«Обери позицію»;
«Самооцінка»;
«Взаємне опитування»;
«Запис наприкінці уроку кількох рішень про найважливішу або найцікавішу ідею».
Мета сучасної школи — навчити молодих людей самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші вирішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. Як відомо, окремі навички мислення формуються стихійно, якщо людина має достатньо багатий життєвий досвід. Проте такий досвід відсутній у більшості учнів. Молода людина має пройти через систематичний процес аналізу та його рефлексії.
Операційне мислення необхідно формувати та розвивати в освітньому процесі. Воно виховується внаслідок добре продуманого навчального плану, реалізація якого дозволить учням послідовно підійти до усвідомленого формування відповідних умінь операційного мислення та їх застосування на практиці. Методів і форм розвитку мислення багато, але головною причиною того, що саме їх треба використовувати в освітньому процесі є те, що вони роблять дитину активною на уроці, навчають висловлювати, доводити свою правоту, переконувати інших, робити аргументовані висновки, формують власне світобачення, визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі, готують до життя.
Список використаних джерел
1. Бухалова Н. Як навчити учня вчитися: поради та рекомендації. – К.: Шкільний світ. – 2007. – с.6.
2. Волковська Т.І. Технологія розвитку критичного мислення// Управління. – 2008. - №19-21.
3. Савчин, М. В. Загальна психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ М. В. Савчин.- К.: Академвидав, 2011.- 464 с.6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. – К.: АСК. – 2004. – 192с.
4. Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.
