Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №3 методичного об`єднання вчителів суспільних дисциплін

Дата: 27.01.2023 10:29
Кількість переглядів: 426

Виступ: «Формування предметних та ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках історії.»    

        

                                                                                                      Підготував:

                                                                                                  Ярошенко А.О,

                                                                              вчитель історії та правознавства,

                                                                                                    Уїздецького ліцею.

 

         Утвердження компетентісного підходу дає можливість орієнтуватись на результат навчальної діяльності, сприяє формуванню й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях. Впровадження компетентісного підходу сприятиме реалізації стратегічної мети – розвитку історичної свідомості учнів через формування у них історичних знань  та розвиток історичного мислення. Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами: «здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби,  діяти і виконувати поставлені завдання».

Компетентісний підхід тісно повязаний із такими підходами до навчання, як:

- особистісно - орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного здобувача освіти, які можна виміряти).

- діяльнісний (процес навчання реалізується лише в діяльності ,тобто в процесі виконання конкретним здобувачем певного комплексу дій)

 До предметно-історичних компетенції здобувачів освіти основної школи відносять:

- хронологічні (визначати дати і хронологічні межі подій; співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям; співвідносити дати подій із певним періодом історії; правильно користуватися лінією часу; встановлювати послідовність та синхронність історичних подій; складати хронологічні таблиці; синхронізувати події історії України та всесвітньої історії; складати синхроністичні таблиці; виокремлювати сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу);

- картографічні (визначати географічне положення країни, рельєф місцевості; показувати на карті місця історичних подій; читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; виконувати завдання на контурній карті; використовувати карту як джерело інформації під час характеристики історичних подій, явищ, процесів; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами довкілля; використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, політичних інтересів тієї чи тієї країни);

- спеціальні (самостійно здобувати інформацію з тексту та поза текстових компонентів підручника з історії; аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації; визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах або визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів; розповідати про історичні події й явища, описувати їх; давати історичну характеристику видатним діячам; формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій; висловлювати власну позицію щодо історичної інформації й обґрунтовувати її; відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої).
 

Досвід успішної діяльності забезпечує особистість засобами, цілями, нормами діяльності, робить її активним суб’єктом перетворень, сприяє формуванню відповідних ключових компетентностей. Кожен урок – це плід спільної творчої діяльності вчителя й здобувачів освіти, це чудова мить переживання досягнутого успіху, це індивідуальна особливість.

Саме тому праця кожного вчителя є неповторною, а значить, кожен новий урок збагачує педагогічну практику новими елементами, відкриває нові можливості.

Значна роль у процесі формування різних видів компетенцій належить дебатам. Дебати навчають поважати принципи демократії, оскільки передбачають чесність, рівність можливостей, повагу до опонента, толерантність. Крім того, в здобувачів освіти, які вчаться дебатувати, розвивається практичне мислення та навички аргументованого висловлювання. Особливо важливе значення мають дебати в середньому та  старшому шкільному віці. Адже саме в цей період формуються необхідні соціальні вміння розвивається здатність досліджувати, аналізувати, набувається початковий рівень грамотності в роботі з мас-медіа та системою аргументів, навички оцінювання достовірності інформації, вміння виголошувати публічні промови.

Прийом «Незакінчена розповідь»

Це може бути адаптована легенда, оповідання, приклад із власного життя, що подається у незавершеному вигляді. Дітям пропонується самостійно закінчити розповідь наприкінці уроку, після опанування ними системного матеріалу.

Так, наприклад, розглядаючи тему: «Історичні джерела», урок можна розпочати з такої легенди: «Було це в давні часи, коли на Землі існувало зовсім небагато народів і не у кожного з них був власний правитель. І ось один із них будь-що хотів прославитись, залишити по собі слід в історії. Боги наділили цього правителя унікальним даром – здатністю перетворюватися на звірів та птахів. Але цього видалося йому замало. Хто ж запамятає правителя, навіть якщо він уміє перетворитися на лева чи ведмедя, орла чи сокола? Засумував наш герой, перестав їсти й пити, змарнів, поки врешті-решт не звернувся до мудреця. Уважно вислухавши його, мудрець узяв в руки два шматочки металу: один - невеличкий, кольору сонця, другий - більший, кольору місяця, і… »

Несподівано обірвавши розповідь, учитель звертається до дітей: що було далі з правителем, а також, яке відношення до історичної науки мають згадувані в розповіді звірі та птахи, ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці, адже його тема… (оголошується тема). Саме такий прийом сприяє внутрішній стимуляції навчання, викликає інтерес, сприяє зростанню пізнавальної активності, змушує учня мислити, зіставляючи певні факти. I вже наприкінці уроку учні легко можуть продовжити легенду: « з першого зробив монету із зображенням правителя, з другого-герб його держави, зобразивши тих тварин, у яких він умів перевтілюватися. Саме ці предмети (монети, герби) вивчають науки - нумізматика та геральдика».

До чинників зовнішньої стимуляції віднесемо систему символів-знаків (приміром, монет), які використовує педагог для відзначення кращих у роботі на уроці учнів, для заохочення їх до подальшої роботи.

 Під час вивчення теми: «Знайомство з історією» це може бути зображення хлопчика в рицарських обладунках на тлі  геральдичного щита. Коли вивчаємо теми: «Київська держава (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.» у 7 клас – монети Володимира Великого. Під час вивчення теми  «Становлення козацтва» у 8 класі – печатка Війська Запорозького. За результатами теми здобувачу освіти, що має найбільшу кількість символів-знаків, присуджується звання «магістр історії». Цей факт учитель може використати і в подальшій практиці.  Наприклад, під час проведення тематичного оцінювання з тем магістри отримують право сформувати власні команди.

 Велике значення в процесі стимулювання навчальної діяльності мають компоненти змісту уроку. Загальновідомим є той факт, що увага п'ятикласників не відзначається високим рівнем концентрації, а це, в свою чергу, передбачає необхідність змін у процесі діяльності учнів. Поряд із коментованим читанням, працею з адаптованою історичною картою, ілюстраціями, «стрічкою часу», хочеться відзначити ще деякі вправи, які допоможуть зробити урок більш активним і насиченим.

 Вправа «Таємничий портрет»

 На портрет історичного діяча прикріплюються пазли в такій кількості, щоб закрити його повністю. Після відповідей здобувачів на питання вчителя пазли поступово знімаються (по одному за кожну відповідь). Коли портрет відкрито повністю, вчитель може поставити додаткові запитання типу: «Хто з відомих діячів зображений на портреті?», « 3 якими подіями в історії України пов'язано ім'я цього діяча?» тощо.

Вправа «Історичний портрет»

 Скласти історичний портрет діяча, вибравши з певної кількості ознак ті, які виносяться до його життя та діяльності. Це може бути виконано у вигляді квітки, на серцевині якої зазначено ім'я історичної особи, а на пелюстках - етапи діяльності.

Історичні події мають і просторову спрямованість. Просторова компетентність в історичних умовах орієнтована на вивчення впливу географічних (просторових)чинників на історичний процес, що допомагає встановити причинно-наслідкові зв’язки між деякими подіями та явищами. Вона передбачає вміння орієнтуватися в історичному просторі; співвідносити розвиток історичних явищ та процесів з географічним положенням країни та природними умовами, користуючись картою. Визначити причини та наслідки історичних подій, процесів, характеризувати історичний процес та його регіональні особливості. Робота з картою ведеться систематично, як у процесі вивчення нового матеріалу,так і в ході подальшого удосконалення і застосування набутих знань та навичок .

 Щоб сформувати мовленнєву компетентність на уроках історії здобувачі мають навчитися вільно висловлювати власні думки, розповідати про історичні події та явища, описувати побут, звичаї, традиції, суспільний устрій, вірування, давати характеристику правлінню історичних громадських та політичних діячів,  формулювати питання за розповіддю вчителя, складати усний та письмовий план, давати усний відгук щодо відповіді однокласника, оцінювати свої відповіді та відповіді однокласників, дискутувати, аргументувати власні думки, відстоювати свою позицію, складати історичні портрети та характеристики, складати тезові конспекти, таблиці, схеми і, спираючись на них, давати відповідь на питання.

Логічна компетентність формується під час встановлення причинно-наслідкових зв’язків, пояснення змісту історичних понять і термінів, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації, детальної характеристики історичних та політичних постатей, самостійного опрацювання та вивчення школярами передумов, причин, суті, наслідків та значення подій та явищ в історії, а також проведення дослідження та створення власних проектів.

 Впевнилася, що особистісний компонент соціальної компетенції направлений на формування таких основних чинників: соціальної відповідальності; емоційної стійкості;  особистісної активності; адекватної самооцінки; вольового контролю; упевненості у собі; толерантності; мотивації досягнення успіху.

 Для успішної реалізації цих завдань використовую такі ефективні інтерактивні вправи: « Моє ставлення до історичної події», « Якби я жив в епоху середньовіччя», « Дай мудру  пораду», « Так – ні», « Вірю – не вірю».

 Отже, підсумовуючи все вище зазначене, необхідно підкреслити, що формування предметно-історичних компетентностей має дуже важливе значення як для майбутніх випускників, громадян власної держави, так і для суспільства в цілому. Результатом вивчення історії в модерній, оновленій школі повинно стати не лише засвоєння фактичного історичного матеріалу, імен, понять, термінів, дат, а й отримання навичок критичного мислення, творчого підходу до розв’язання проблем, з’ясування змісту вивченого та використання отриманих знань на практиці в різноманітних життєвих ситуаціях та усвідомлення себе українцем, європейцем, розуміння своєї ролі в суспільстві. Адже випускник, який підготовлений до життя в соціумі та сучасному світі зможе показати себе, відстояти власну думку та захистити себе

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

   1) Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній ос­віті. - С.6-7.

   2) Сучасний учитель та сучасний урок (методичні рекомендації щодо вивчення історії України та всесвітньої історії в школі): укладач Леві­та С.Ф. - 2-е видання - К.: КМІУВ ім. Б. Грінченка, 2002. - С.7.

  4) Баханов К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидак­тичний словник-довідник. — С.32.

   5) Баханов К. О. Організація особистісно-орієнтованого навчання. - С.40.

   6) Баханов К. О. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти. — С. 167.

   7) Пасько Я. І., Білецький В. В., Савенкова М. Є., Бурега В. В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг. ред. Бурега В. В. - Донецьк: 2004. - С.17.

   8) Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. - К.: Генеза, 2006. - С. 59-61.

   9)Баханов К.О. Професійний довідник учителя історії. - С. 104.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь