Щороку в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Відео за посиланням: https://youtu.be/ljjSSqrxhm0
ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ
Щороку в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У цьому та наступному роках минає дев’ять десятиліть від злочину геноциду українського народу.
У цьому році пам’ятна дата припадає на 26 листопада, тобто на сьогодні. О 16:00 заплановано Загальнонаціональну хвилину мовчання та акцію «Запали свічку».
Закликаємо усіх вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими.
Маленький хлопчик плаче, просить хліба,
Три дні не їв, від голоду опух.
Стоїть, благає і тормосить діда,
Бо в мами вже не чути серця стук.
Немає хліба, й крихти вже немає,
Бо тридцять третій надворі - голодний рік.
Примара чорна за вікном гуляє,
Здається, вже ступає на поріг.
В сусідськім домі вмерла вся родина,
Нема що їсти, голод і біда.
В кінці села теж мати будить сина,
Сама від голоду уже худа й бліда.
В селі вже не залишилось нікого,
У трьох хатинах тільки когось чуть.
Нема в кого просити допомоги,
І ті, що ще живі, теж смерті ждуть.
Жахливий біль судомить усе тіло,
Здається, вже і віддиху нема.
Помер дідусь і над старечим тілом,
Схиливсь хлопчина й слізно обійма.
А скільки їх в той рік "голодний" вмерло,
Шукаючи хоч крихточки собі.
Тож в пам'ять про оті невинні жертви,
В своїм вікні ти свічку запали.
