A A A K K K
для людей із порушенням зору
Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №2 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури

Дата: 08.11.2022 09:36
Кількість переглядів: 409

Методичний кейс: Виступ. Нормативні документи формувального оцінювання,  системи, мета та види  формувального оцінювання.

                                           

                                              Деркач Н.Б., вчитель зарубіжної  літератури                             

                                                                                                Борбинського ліцею

Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і “для навчання” (англ. – “assessment for learning“). “Формувальне” (англ. – “formative“) – тому що, на відміну від підсумкового, має на меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь та ставлень.

Водночас, значення слова “оцінювання” не обмежується виставленням оцінки. Це послідовна змістовна взаємодія між учнем, учителем і батьками щодо навчальних досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв.

Міжнародні експерти також послідовно наголошують саме на формувальному оцінюванні як ефективній стратегії підвищення рівня навчальних досягнень учнів. Дедалі більше уваги цьому оцінюванню приділяють і деякі українські науковці та вчителі-практики. Вони, спираючись на власний і міжнародний досвіди, намагаються своєю працею якісно змінити підходи до оцінювання в Україні, аби воно сприяло поліпшенню якості освіти та реалізації ціннісних орієнтирів НУШ.

Отже, чому формувальне оцінювання все частіше з’являється у фокусі уваги освітян і чому його послідовне впровадження важливе для підвищення рівня навчальних досягнень учнів?

Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, що вчитель застосовує під час навчання, має грунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес має бути організований у такий спосіб, щоби спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним “отримувачем” знань і оцінок. Має бути створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться “йти на ризик” – ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не знають.

Формувальне оцінювання як “оцінювання для навчання” складається з певних елементів, серед яких насамперед:

-вироблення зрозумілих учням цілей на певний період навчання;

-надання й отримання учнями конструктивного зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей;

-коригування вчителем навчального процесу відповідно до результатів і навчального поступу учнів.

Результат формувального оцінювання для учнів – усвідомлення ними відповідей на три важливі запитання:яка моя ціль у вивченні цього предмета або курсу на цьому етапі навчання – які саме знання й уміння я маю опанувати і для чого, як саме вони будуть оцінюватися в підсумку?Чи є формувальне оцінювання абсолютно новою концепцією для української педагогічної практики? Не зовсім.

Хоча термін раніше не був закріплений законодавчо, багато хто наголошують, що окремі прийоми вчителі застосовували давно. Прикладами таких прийомів можуть бути диференційовані завдання з орієнтацією на навчальні потреби учнів, техніки самооцінювання та взаємооцінювання, письмовий або усний зворотний зв’язок щодо індивідуальних успіхів і невдач тощо.Цей факт є вдалим підґрунтям для подальшого розвитку та послідовного поширення практик формувального оцінювання з урахуванням напрацювань світової педагогічної спільноти.

Проте важливо враховувати й те, що формувальне оцінювання як стратегія підвищення рівня навчальних досягнень і покращення якості освіти – це не про застосування того чи іншого окремого прийому або інструменту. Формувальне оцінювання не може здійснюватися вибірково й не обмежується заповненням учителем тих чи інших форм.

Формувальне оцінювання вимагає системності, має бути вбудоване в повсякденне шкільне життя. Це потребує новітніх підходів до організації навчального процесу й послідовної побудови нової культури оцінювання – у центрі яких учень / учениця та їхні індивідуальні потреби пізнання.

В сучасній дидактиці виділяють два базових види оцінювання:

-        зовнішнє (стандартизоване) оцінювання;

-        внутрішнє (формувальне) оцінювання.

Під формувальним оцінюванням розуміють інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю визначати потреби учнів та відповідним чином адаптовувати процес навчання. Підходи до порівняння стандартизованого та формувального оцінювання подано в таблиці 1.

Порівняння стандартизованого та формувального оцінювання

Стандартизоване оцінювання

Формувальне оцінювання

• Оцінювання знань з предмета

• Оцінювання результатів проектної діяльності

• Оцінювання кінцевого результату

• Оцінювання самостійності, співробітництва, процесу навчання

• Оцінювання вчителем

• Оцінювання учнями, самооцінювання

• Отримання звіту про результати навчання учнів, їх ранжування

• Отримання більш повної картини навчання кожного учня зокрема, його поступу у досягненні цілей

Таблиця 1

 

Зовнішнє оцінювання завжди виконується суб’єктом, який не бере безпосередньої участі у процесі навчання. Це є порівняння одного учня з іншим шляхом порівняння кожної роботи з еталоном. Під час такого оцінювання важливо, щоб всі учні були в рівних умовах. Прикладами такого оцінювання є ДПА, ЗНО, різні моніторинги, річні контрольні роботи та ін.

Внутрішнє (формувальне) оцінювання передбачає оцінку досягнень учня разом з вчителем, який його навчає, тобто людиною, яка знаходиться в процесі навчання. Цей спосіб спрямований на визначення індивідуальних досягнень кожного учня та не передбачає порівнювання результатів, продемонстрованих іншими учнями, та висновків адміністрації за результатами навчання школярів.

Тож зрозуміло, що головною метою формувального оцінювання є не лише перевірка засвоєних знань та розвинутих умінь і навичок учнів, а й досягнення інших цілей, наведених у таблиці 2.

Види й цілі формувального оцінювання

Види формувального

Оцінювання

Цілі оцінювання

Вхідне/попереднє оцінювання

Визначення навчальних потреб учня

Спонукання учнів до самоспрямування у навчанні та співробітництва

Поточне оцінювання

Відстежування проґресу у навчанні учнів

Перевірка того, як учні розуміють особливості власного мислення, та заохочення їх до рефлексії

Підсумкове оцінювання

Перевірка рівня учнівських знань та вмінь і навичок

Таблиця 2

 

Формувальне оцінювання використовується в тих випадках, коли учні аналізують свій процес навчання в ході роботи над навчальним матеріалом. При цьому цілі оцінювання, поставлені перед початком роботи змінюються на її протязі (мал. 1).

Мал. 1.

 

Цілі використання формувального оцінювання.

Базовими принципами формувального оцінювання є:

Центрованість на учневі. В центрі уваги - учень. Головна мета - як покращувати і розвивати навчання.

Спрямовується вчителем. Автономія, академічна свобода і високий професіоналізм вчителя, так як саме він визначає, що оцінювати, яким чином, як реагувати на інформацію, отриману в результаті оцінювання.

Різнобічна результативність. Співучасть учня в оцінюванні розвиває навички самооцінювання, учні глибше занурюються в матеріал, краще його засвоюють.

Впливає на навчальний процес. Мета формувального оцінювання - покращити якість навчання, воно не пов’язане з певною бальною шкалою та може бути анонімним.

Визначається контекстом. Форми і критерії оцінювання залежать від конкретної ситуації.

Неперервність. Використовуючи набір простих технік, вчитель організує зворотний зв’язок: листи самооцінювання, ментальні карти, оцінювання за результатом та ін.

Опора на якісне викладання. Формувальне оцінювання повинно базуватися на високому професіоналізмі вчителя.

Постійне, безперервне оцінювання дає дані про те, як учень отримує знання, тому виходячи з неї вчитель та учні можуть планувати та здійснювати ті чи інші дії. Саме спільні дії вчителя та учня роблять таку оцінку «формувальною». Відомо, що в тому випадку, коли учні та вчитель однаково розуміють цілі та очікувані результати навчання, процес навчання стає більш ефективним. Учні мають розуміти, яких результатів навчання слід досягнути, і у будь-який час встановити, на якому етапі досягнення своїх цілей вони знаходяться, оцінити точність виконаних дій та операцій, скоригувати, за необхідності, та зрозуміти, коли очікуваного результату досягнуто. Таким чином, формувальна оцінка - це «зворотній зв'язок» для учнів, який дозволяє їм зрозуміти, яких заходів слід вжити, щоб покращити власні результати. Переваги формувального оцінювання для вчителя та учня відображені в таблиці 3.

Таблиця 3

Можливості, які надає формувальне оцінювання

Для вчителя

Для учня

• чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному конкретному випадку, та організувати відповідно до цього свою роботу;

• зробити учня суб'єктом освітньої та оцінювальної діяльності

• вчитися на помилках;

• зрозуміти, що є важливим, а що другорядним;

• зрозуміти, що в них виходить – є успіхи;

• визначити, чого вони не знають;

• визначити, чого вони не вміють

Поняття “оцінка” узагальнюється як представлено в таблиці 4. Відповідь на зазначені в таблиці запитання, може слугувати орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі.

Таблиця 4

Можливості, які надає формувальне оцінювання

 

Зовнішня (стандартизована)

Внутрішня (формувальна)

Хто?

Суб’єкт, який безпосередньо не бере участі в процесі навчання

Вчитель, який навчає

Що?

Факт виконання завдань, етапів завдань

Вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо

Навіщо?

Фіксує рівень досягнень учнів за підсумками засвоєння конкретної теми (розділу)

Діагностує складнощі, мотивує, підтримує успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляє навчальні потреби

Як?

Передбачає порівняння одного учня з іншими шляхом порівняння кожної роботи з еталоном

Визначає рівень індивідуальних

досягнень кожного учня.

Не передбачає порівняння результатів

Для кого?

Орієнтована на всю сукупність

Орієнтована на конкретного учня

При цьому зазнають змін методи та інструменти оцінювання, деякі з яких подано на малюнку 2

Мал. 2

Методи та засоби формувального оцінювання

На даний час, педагогічна спільнота отримала низку засобів ІКТ для реалізації формувального оцінювання на уроках Розроблені програмні засоби спрямовані на забезпечення допомоги вчителю здійснювати таке оцінювання, що забезпечує вчителів стратегіями, які вбудовані в навчальний процес, в якому учні глибше розуміють вивчене, думають на більш високому рівні і стають цілеспрямованими у навчанні. Застосування ІКТ популяризує серед учнів навчальний матеріал, сприяє більш глибокому його засвоєнню.

У ЧОМУ ЦІННІСТЬ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання є однією з найефективніших досліджених стратегій підвищення рівня навчальних досягнень учнів за висновками міжнародних науковців та експертів, зокрема, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

На системному рівні послідовне впровадження й застосування формувального оцінювання сприяє рівному доступу до якісної освіти, оскільки допомагає учням, незалежно від їхнього соціально-економічного статусу, досягати кращих результатів навчання. Цей різновид оцінювання розвиває в учнів уміння вчитися, а отже – сприяє реалізації ціннісного орієнтиру щодо навчання протягом життя. Учителі, які застосовують техніки формувального оцінювання, виявляються краще підготовленими до індивідуалізації навчання відповідно до потреб учнів.

Зворотний зв’язок – обмін інформацією між учнем і вчителем або між учнями щодо їхніх навчальних досягнень у межах визначених цілей і очікуваних результатів – має значний вплив на ефективність навчального процесу. Це доводять численні міжнародні наукові дослідження. За результатами аналізу британської організації Education Endowment Foundation (EEF), учні, чиє навчання супроводжується наданням і отриманням змістовного зворотного зв’язку, у середньому на 8 місяців випереджають у своєму навчальному поступі учнів, які такого зворотного зв’язку не отримують.

Крім того, формувальне оцінювання сприяє розвитку в учнів метакогнітивних навичок, тобто вміння планувати, регулювати, аналізувати власну навчальну діяльність, визначати причини труднощів та можливі шляхи їхнього подолання, що, зі свого боку, розвиває внутрішню мотивацію. Це стає можливим, зокрема, завдяки концентрації уваги на процесі та цілях навчання, орієнтації на результат, застосуванню технік самооцінювання і взаємооцінювання. За даними EEF, розвиток школярами метакогнітивних навичок і навичок саморегуляції дає їм можливість досягти результатів навчання, що в середньому на 7 місяців випереджають навчальний поступ інших учнів.

Отже, цінність формувального оцінювання в тому, що воно підвищує мотивацію, розвиває вміння вчитися та допомагає учням досягати кращих результатів навчання.

Як креативно отримати зворотній зв’язок на уроці?

Якісний зворотній зв’язок (або фідбек) – складова формувального оцінювання та запорука успішного уроку, оскільки дає можливість зрозуміти, наскільки вдалим він був та як працювати на наступному. Можна сміливо стверджувати, що створення ефективного зворотного зв’язку є основою навчання школярів, адже зворотній зв’язок – це інструмент, що дає уявлення про те, як йде процес навчання, інформує вчителя про досягнення та проблеми учнів, дозволяючи визначити рівень досягнення мети і вирішення навчальних завдань. Зворотній зв’язок повинен проходити в атмосфері взаємоповаги і доброзичливості, надавати час для того, щоб учні виправили помилки або змін или напрямок мислення і діяльності.

Креативні прийоми зворотного зв’язку:

«Світлофор». При опитуванні учні піднімають «світлофор» – картки червоною або зеленою стороною до педагога, сигналізуючи про свою готовність до відповіді або ставлення до певного матеріалу тощо (пасивність неможлива; учень змушений кожного разу оцінити свої знання чи продемонструвати ставлення).

“Квіткова галявина”. Вчитель малює на дошці (ватмані) галявину з квітів, над кожною квіткою – етап уроку чи завдання, які були запропоновані під час уроку. Перед кожною дитиною – метелик, якого вони мають прикріпити на ту квітку, який вид діяльності йому сподобався (вразив, захопив, запам’ятався тощо) найбільше.

«Тихе опитування». Бесіда з одним або декількома учнями відбувається напівпошепки, в той час як клас зайнятий іншою справою, наприклад, тренувальною контрольною роботою або груповою роботою. Так учні не комплексують, що їхню відповідь почують інші, не боятимуться давати неправильні відповіді.

«Захисний лист». Перед кожним уроком завжди в одному місці лежить «Лист захисту»,куди кожен учень без пояснення причин може вписати своє прізвище і бути впевненим, що його сьогодні не спитають. Педагог, аналізуючи ці листи, тримає ситуацію під повним контролем та враховує під час опитування та пояснення нового матеріалу. Важливо з учнями заздалегідь обговорити правила захисного листа – не вписувати своє прізвище більше двох разів поспіль тощо.

«Піца». На малюнку із зображенням піци (на ватмані) та написаними твердженнями «Мені зрозуміло все, про що говорив учитель», «Мені було цікаво на цьому уроці», «Інформація була новою для мене», «Мені подобається тут і я чекаю наступних уроків» учні ставлять чотири цятки — біля кожного твердження. Правило таке: чим ближче цятка до середини «піци», тим більше вони згодні з твердженням.

«Долонька». Учні обводять контури власної руки на аркуші паперу, причому кожен палець — це місце, де записують відповіді на запитання: вказівний палець — «Мій настрій», великий палець — «Що цікавого я вивчив сьогодні?», середній — «Що було важко? Які я мав труднощі?», безіменний — «Мені не сподобалося сьогодні», мізинець — «Що б я хотів ще вивчити? Що мені було б цікаво?».

Завдання зворотнього зв’язку допомагають учням з дитинства зрозуміти важливість та цінність їхньої думки і те, що ви обов’язково врахуєте її. Завдяки цьому діти вчаться обдумувати та висловлювати свої відчуття. А оскільки це відбувається в ігровій формі, учні не переживають стрес і не думають про оцінки та оцінювання. Таким чином налагоджуються довірливі контакти з кожною дитиною та робиться діагностика успіхів, труднощів та навчальних потреб дітей, а це і є ефективним формувальним оцінюванням.

Висновки

Педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного навчального процесу. Від правильної організації оцінювання більшою мірою залежить ефективність управління навчальним процесом. Традиційна система оцінювання за формою та процедурою є безперечно простішою у використанні. Впровадження формувального оцінювання потребує системних знань щодо його сутності, умов та принципів використання.

Підсумкове та формувальне оцінювання результатів навчання й компетентностей учнів мають стати рівноправними моделями оцінювання учнів, які доповнюють одна одну, слугуючи різним цілям: підсумкове оцінювання має на меті оцінити якість, а формувальне - підвищити її. Підсумкове оцінювання визначає результати опрацювання учнем матеріалу уроку, теми, семестру, року та етапу навчання відповідно до вимог державної підсумкової атестації. Формувальне оцінювання - інноваційний для України вид оцінювання, засвідчує просування учня від «учора до сьогодні» у знаннях, уміннях, ціннісних орієнтаціях, особистісних проявах та ін. і може бути поточним, поурочним, по- елементним. Воно забезпечує отримання інформації про те, як впливає діяльність учителя на тих, для кого вона здійснюється. Фіксація учнем того, що відбувається з ним під час уроку, виступає для вчителя джерелом даних, спираючись на які він може корегувати свою діяльність. Воно завжди потребує рефлексивної діяльності як вчителя, так і самого учня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Жалдак М.І., Шишкіна М.П., Лапінський В.В., Скрипка К.І. та ін. Оцінювання якості програмних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів : монографія // за наук. ред. проф. М.І. Жалдака. — Київ: Педагогічна думка, 2012. — 132 с.
  2. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2013. - № 6. - С. 45 - 57.
  3. Ґудзик І. П. Оцінювання результатів навчання у школах України. Розвиток навичок критичного мислення учнів у контексті розробки стандартів освіти України : матеріали міжнар. наук. практ. конф. Київ. 2001. С. 93-99.

 

    Виступ. Базові етапи та засоби формувального оцінювання.

                                    Гульт С.М, вчитель української мови та   літератури                             

                                                                                              Уїздецького ліцею

     Як оцінювати учнів ефективно? Які стратегії формувального оцінювання підвищують самостійність учнів? Як забезпечити ефективний зворотний зв’язок? Опрацьовуючи цею тему. Я буду спиратися на тези  Юрія Гайдученка, експерта ГС «Освіторія» та вчителя Новопечерської школи, який розповідає про інструменти та вправи, щоб ми почали впроваджувати формувальне оцінювання вже сьогодні. Цитата : «Якщо спосіб оцінювання наших учнів не зміниться, культура навчання не зміниться також» — повністю підтримую міркування авторки посібників із формувального оцінювання та нашої колеги Маріки Толволи із Гельсінського університету, — розповідає експерт Юрій Гайдученко. — Формувальне оцінювання, або ж «оцінювання для навчання» — це система з величезною кількістю методів і прийомів. Їх слід використовувати комплексно, адже сегментарний підхід успіху не принесе».      

    Тому формувальне оцінювання має за мету підкоригувати діяльність як учня, так і педагога, щоб результати навчання дітей покращились.

                              Три базові етапи оцінювання

  1. Оцінювання для навчання (формувальне оцінювання)
    Оцінювання, яке мотивує дітей вчитися. Вчитель може підкоригувати учня, надати зворотний зв’язок у процесі навчання.
  2. Оцінювання навчання (підсумкове оцінювання)
    Assessment of learning — оцінювання самого навчання, підсумкового його «продукту». Вчитель констатує факти, але виправити вже нічого не можна. Оцінювання за підсумком не підвищує успішність учнів так само, як і зважування не допомагає скинути вагу за один день.
  3. Оцінювання як навчання (самооцінювання)
    Той вчитель гуру, який зміг навчити дітей сприймати оцінювання як навчання. Тобто, використовувати самооцінювання, щоб розуміти свої реальні показники й не потребувати консультації педагога, щоб оцінити свою роботу.

                            Модель підготовки для формувального оцінювання

   Процес формувального оцінювання має свій дизайн. На першому місці — мета. Ми маємо розуміти, навіщо використовуємо формувальне оцінювання, що воно нам дасть і чим відрізнятиметься від традиційного процесу оцінювання. Це допоможе змінити культуру оцінювання в класі. Запитайте себе:

  1. Який очікуваний результат навчання?
  2. Що я хочу знати про навчання моїх учнів?

Формат

Як я буду оцінювати учнів — письмово, усно, візуально, кінестетично?

Вчитель може домовитися з учнями про невербальні засоби, за допомогою яких він може оцінити роботу: підморгнути, доторкнутися легенько до плеча, наклеїти певний стікер. Це означатиме, що в роботі є певні неточності, які потрібно виправити тут і зараз.

Час

Коли я буду оцінювати — в процесі пояснення матеріалу чи після?

Підготовка

Що мені знадобиться для формувального оцінювання учнів? Цифрові технології, приміщення як інструмент оцінювання, час, запрошений учитель чи гості як експерти.

Оцінювач

Хто проводитиме оцінювання?

Це буде взаємооцінювання чи оцінюватиме вчитель?

Результат оцінювання

Хто буде оцінений — окремі учні, група чи весь клас?

7 ознак, що у вашому класі реалізується «оцінювання для навчання»:

  1. У класі більше цінуються ідеї, висловлені учнями, а не готові відповіді.
  2. Учні знають очікувані результати навчання та критерії успіху.
  3. Учні готові ризикувати, їх не лякають і не зупиняють помилки.
  4. Учні вміють критикувати екологічно, надавати й отримувати відгуки.
  5. Учні відповідають за своє навчання.
  6. Учитель — не єдине джерело знань. Учні вміють користуватися принципом «Запитай у трьох, перш ніж запитати в мене». Таким чином підвищуються комунікативні навички дітей.
  7. Учитель є фасилітатором у класі: він розуміє, як допомогти дітям працювати в групі, досягати результатів за допомогою настанов чи зворотного зв’язку.

Стратегії формувального оцінювання

       Вчителям потрібно чітко визначити цілі та критерії, за якими вони оцінюватимуть учнів. А учні мають отримати чекліст, за допомогою якого можуть перевірити, чи зробили вони всі кроки для виконання завдання на найвищому рівні.

        Далі вчителі мають навчитися визначати особисті потреби учнів за допомогою мозкових штурмів, таблиць, цифрових інструментів Kahoot, Classtime чи звичайної Google-форми. Це допоможе зрозуміти, на якому рівні перебувають зараз ваші учні в опануванні теми чи формуванні навички.

       Наступний етап — спостереження. Педагог спостерігає за процесом навчання та «маркує» попередній результат — наприклад, ставить «плюсики» певного кольору, що сигналізують учню: «Ти досягнув цього етапу і йдеш далі».

      Наступний етап — перевірка розуміння, сприйняття та відтворення учнями інформації. Для цього вчитель може використати опитувальник, який покаже, чи зрозуміла дитина, над чим працювала.

       І насамкінець: потрібно отримати докази розуміння та формування навичок учнями. Допоможуть контрольні таблиці, портфоліо, оцінювання кінцевих продуктів роботи.

Як швидко відслідкувати прогрес учнів?

Онлайн-інструменти допоможуть швидко перевірити, чи добре опанували учні конкретну тему.

Як створювати цікаві інтерактивні відео?

       Коли учні переглядають відео довше ніж 5 хвилин, то починають втрачати увагу й концентрацію. Тож учителю варто подбати про те, щоб у навчальному відео з’являлися запитання, коментарі самих учнів та їхні думки. Діти мають взаємодіяти з контентом.

       Поділіть відеоінтерактив на смислові блоки та зробіть доступною опцію коригування відповіді під час перегляду. Найпростіший інструмент — LearningApps, призначений саме для формувального оцінювання. Там є чимало шаблонів від ваших колег, які ви можете відкорегувати під потреби свого класу. Великий плюс цього інструменту — коли учень робить помилки, може повернутися до виправлення. Обов’язково зареєструйтеся, щоб користуватись усіма можливостями LearningApps. Для кожного класу вам потрібно буде створити окрему папку.

Ще один інструмент, який я ціную — Edpuzzle. Тут ви створите тестові завдання з однією чи двома правильними відповідями. Також є опція коментування учнями почутого під час паузи у відтворенні відео, створення нотаток учнями та багато інших цікавинок.

Прийом «експертна оцінка» для відслідковування прогресу

      Експертна оцінка — цікавий спосіб відслідкувати учнівський прогрес. Експертами можуть бути учні, якщо попередньо опрацювали новий матеріал. Звісно ж, це можуть бути реальні експерти — вчителі, батьки, запрошені спікери (у класі чи онлайн). Під час «експертної оцінки» можемо використовувати онлайн-дошку Padlet.

     Отже, одні учні виставлятимуть на дошці виконані завдання, інші коментуватимуть роботи з точки зору експерта. Для цього використайте прийом «3,2,1». Маєте попросити експерта занотувати три позитивні моменти, які сподобались у роботі. Потім — два уточнювальні запитання автору роботи, а в кінці — одну рекомендацію від себе. Саме такий процес конструктивної критики навчить дітей оцінювати одне одного правильно, а не просто симпатизувати чи критикувати. Зауважте, інструкція до завдання «Експертна оцінка» має бути чітка. Обирайте критерій — дизайн, мовне оформлення. І вже на основі цих критеріїв експерти коментуватимуть роботи.

Інтерактивні вправи та квести

    Дієві та цікаві для самих учнів інструменти, що допомагають перевірити, наскільки швидко вони рухаються на шляху до опанування тієї чи іншої теми. Спробуйте створити квестову кімнату раз, і учні проситимуть ще і ще!

Формуємо якісний зворотний зв’язок з учнями

     Якісний зворотний зв’язок, на відміну від виставлення оцінки (кількісний зворотний зв’язок), передбачає висловлення спостережень за навчальною діяльністю, встановлення емоційного зв’язку з дитиною та опис складних процесів. Тобто, вчитель допомагає учню зрозуміти, що він робив правильно, а де припустився помилок і як їх можна виправити.

Навчаємось робити помилки

        Вчителю варто дати учням алгоритм, як помилятись. Дитина має знати, як виправляти похибку, як удосконалити роботу та за допомогою власних помилок створити схему, яка допоможе рухатися далі. До слова, наведений нижче постер є чи не в кожному класі американської школи. Меседж простий: «Помилки — це не страшно. Ми всі навчаємось».

Також запропонуйте учням вправу «Найбрудніший момент». Дитина має подумати й записати у формі рефлексії, що було найважчим моментом під час опрацювання завдання. Із чим було важко впоратись, чого не вистачало та яка допомога потрібна.

  Джерела :

https://osvitoria.media/experience/yak-otsinyuvaty-bez-otsinok-pokrokovo-instruktsiya-suchasnogo-vchytelya/

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь