Матеріали засідання №2 методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного та технологічного циклів

Дата: 01.11.2022 15:22

Кількість переглядів: 547

НОВІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ ЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

                                                  Підготував:                                                                                 

                                                 Гусар М.В

                                                                                   вчитель образотворчого

                                                                                   мистецтва

                                                                                   Борбинського ліцею

Застосування інноваційних технологій на уроках предметів художньо-естетичного циклу – необхідність, пов’язана зі специфікою предметів. Надзвичайно інформаційно насичений навчальний матеріал та невелика кількість годин, відведена на їх вивчення, вимагає від учителів особливих підходів до організації навчального процесу, використання сучасних методик, які допомагають вирішити цю проблему. 

   Водночас завдяки особливостям предметів художньо-естетичного циклу  (естетичні, творчі, розвивальні аспекти) існує безліч можливостей для  застосовування широкої палітри інноваційних педагогічних та інформаційних технологій: проектних, ігрових, інтерактивних, проблемного навчання, технологій розвитку критичного мислення, ІКТ та ін.

На своєму досвіді переконуюся, лекція, розповідь з елементами бесіди – ці найбільш поширені методи, які використовуються на уроках художньо-естетичного циклу, не завжди дають бажаний ефект засвоєння навчального матеріалу. Почнемо з того, що не всі учні однаково добре засвоюють навчальний матеріал на слух. До того ж мистецький матеріал потребує візуалізації. Тому свої розповіді намагаюся максимально супроводити презентаціями (найзручніший спосіб унаочнення навчального матеріалу). Зображення портретів митців, репродукцій картин, творів скульптури, архітектури, про які йдеться в усному виступі, мають обов’язково бути на слайдах презентації. Поєднання різних каналів сприйняття (слухового та зорового) не лише забезпечує краще сприйняття навчального матеріалу, але й створює те емоційне тло, яке так необхідне на уроках.

Емоційність– важливий компонент уроків-зустрічей зі світом Мистецтва. Для  емоційного налаштування використовую музику. На обов’язковій музичній хвилинці на початку уроку пропоную учням послухати барокову музику. Вона допомагає школярам переключитися на інший вид діяльності (після попереднього уроку), заспокоїтися після перерви, налаштуватися на сприйняття творів мистецтва.

 Емоційне налаштування також виникає через створення проблемної ситуації, яка має викликати здивування, розумове утруднення школярів.  Це можуть бути, наприклад, питання на порівняння двох мистецьких стилів, індивідуальних стилів митців тощо…  

Часто на уроках залучаю учнів до ігрової діяльності. Рольові ігри поєдную із проектними завданнями. Наприклад, пропоную школярам створити віртуальний музей одного художника (мистецької епохи). Для цього учні об’єднуються в групи «мистецтвознавців», «біографів» «екскурсоводів», «оформлювачів».    «Мистецтвознавці» добирають необхідний матеріал для створення експозиції «музею», «біографи» готують матеріал про життя та творчий шлях митця, «екскурсоводи» складають розповіді для представлення мистецьких творів, «оформлювачі» створюють комп’ютерну презентацію музею. Подібний ігровий проект сприяє формуванню гностичних якостей школярів (уміння шукати, добирати, опрацьовувати необхідний матеріал).

Уроки художньо-естетичного циклу мають великі можливості для розвитку різних типів мислення школярів (критичного, творчого, ціннісного,синтетичного, інтегративного тощо).

Є багато можливостей для розвитку інтегративного мислення та інтегрованих якостей школярів. Це надзвичайно сучасно сьогодні – формувати цілісне уявлення школярів про світ. «Все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку», – стверджував великий дидакт Я.А. Коменський. Тому я намагаюся знаходити зв’язки між навчальним матеріалом з літератури та художньої культури.

Наприклад, вивчаючи тему «Імпресіонізм у мистецтві», пропоную школярам вивчати мистецький матеріал на інтегрованому уроці (українська література та художня культура). Більш повне уявлення про цей мистецький напрямок виникає у школярів, якщо вони розглядають його у зв’язку з творчістю письменників-імпресіоністів.

Розвивальні функції предметів художньо-естетичного циклу дають можливості для використання найсучасніших інновацій в освіті. Вважаю надзвичайно перспективним використання у процесі викладання біоадекватної (ноосферної) методики.

Методику називають «біоадекватною», тому що жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня. Метою таких уроків є формування психо­логічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність).

Біоадекватна методика пропонує здійснювати навчання з використанням таких методів, які сприяють включенню образного мислення, творчості, стану благополуччя, миру, розслабленої зосередже­ності.

Для створення такого стану включаю приємну спокійну музику, використовую кольори, ароматерапію, правильно ставлю питання. Стан мозку при цьому яс­ний, має високу енергоємність, наповнений творчою енергією. У психофізіології такий процес називається оптимальним функціональним станом.  Тому біоадекватні уроки викликають в учнів радість і задоволення. Атмосфера на таких уроках тепла, радісна, творча.

У біоадекватному уроці важливим етапом є введен­ня нового навчального матеріалу з предмета у режимі 8–10-хвилинної навчальної релаксації. Релаксація як психофізичний процес – це зменшення напруження, довільний або мимовільний стан розслаблення.

Етап релаксації сприяє виникненню у дітей глибинних роздумів, відчуття внутрішньої мандрівки, у ході якої засвоюється і закріплюється на­вчальна інформація, яка спочатку формується у вигляді спеціального образу – «мислеобразу».

На наступному етапі відбувається «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Також часто практикую використання інтерактивних методів навчання. У шкільній практиці насамперед інтерактивні уроки образотворчого мистецтва можуть подарувати дітям радість від перших творчих здобутків та бачення краси навколишнього світу, надати впевненості та натхнення.

Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини, образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви.

На своїх уроках практикую використання технології колективно-групового навчання, технології створення колажу. Технології аналізу художнього твору, особистісно-розвивальної технології зображення портретного малюнка, тощо, що дозволяє мені активізувати процес навчання, сприяє розвитку пізнавального інтересу, формуванню творчих здібностей.

       Отже,  необхідність використання інновацій на уроках художньо-естетичного циклу сьогодні необхідність, що дозволяє реалізувати основні завдання навчальної програми та виховати творчу, естетично-розвинену особистість школяра.

Список використаних джерел:

1. Богданов І.М. Професійна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій. К., 1998.

2. Пометун О., Пироженко Л. "Інтерактивні технології навчання"// Відкритий урок 2003р. - №3, 4.

  3.Інтернет-ресурси: https://uk.wikipedia.org

« повернутися