Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Виступ. Особливості навчання української мови в 5 класах НУШ за модельними навчальними програмами «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.
Ярощук Тетяна Леонідівна,
вчитель української мови та літератури
Малинської філії І-ІІ ступенів
Острожецького ліцею імені І. Єремеєва
Модельна навчальна програма
«Українська мова. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
Українська мова – шкільний предмет, що входить до мовно-літературної галузі.
Мета мовно-літературної освітньої галузі – розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
У програмі витримано рівновагу інформаційної й розвивальної функцій, що важливо для процесу організації й структурування навчального матеріалу.
Мета навчання української мови – розвиток особистості здобувача освіти засобами предмета, а саме:
- пізнання мови як цілісної системи, що забезпечує розвиток людини (мислення, пізнання світу, комунікацію,
самовираження й самовдосконалення, емоційний світ тощо) і функціювання суспільства;
- формування компетентного мовця, носія духовності, культури й традицій українського народу.
Відповідно до мети поставлено такі завдання:
1) виховання ціннісного ставлення до української мови як державної;
2) розкриття потенційних можливостей мови для життя й діяльності людини, суспільства;
3) виховання потреби пізнавати мовне розмаїття (фонетичне, лексичне, фразеологічне, граматичне) й активно
користуватися ним, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення;
4) формування мовного чуття, усвідомлення естетичної й культурної цінності мови;
5) засвоєння знань, формування вмінь і навичок, необхідних для ефективної комунікації.
Структура програми концентрично-спіральна, що забезпечує поступове розширення й поглиблення мовних знань, системне, а не епізодичне набуття пізнавального досвіду.
Програму укладено з дотриманням таких принципів:
- світоглядності (дібрані теми й поняття сприяють розвиткові в суб’єктів освітнього процесу наукового уявлення про мову, її функції, системний характер, багаті виражальні можливості, роль у житті й становленні людини тощо)
- інструментальності (можливість застосування знань, умінь і навичок в усіх сферах життя людини);
- доступності (відповідність змісту віковим особливостям і рівневі розвитку учнів);
- систематичності й логічної послідовності (змістовий компонент укладено з дотриманням логічної послідовності й взаємозв’язку);
- соціалізації (знання, уміння й навички сприяють соціалізації учнів);
- культуровідповідності (вивчаючи мову, її носії засвоюють притаманну її народові культуру).
Вертикаль у структурі програми представлена трьома ключовими компонентами («Очікувані результати» (1), «Зміст навчального предмета» (2) і «Види навчальної діяльності» (3)), а горизонталь – трьома змістовими лініями (мовною, мовленнєвою і соціокультурною).
Змістовий компонент програми поділено на блоки: предметний, метапредметний й компетентнісний.
Предметний блок (мовна змістова лінія) передбачає знання розділів мови як системи, мовних одиниць усіх рівнів, їхні характерні ознаки та функції в мовленні; мови як відображення картини світу; мовної норми та її динамічності; різних типів помилок; засобів виразності, формування відповідних умінь і досягнення предметних результатів.
Метапредметний блок (мовленнєва змістова лінія) орієнтує на знання відомостей про інформацію, текст, комунікацію й мовленнєві жанри, формування відповідних умінь і досягнення метапредметних результатів.
Компетентнісний блок (соціокультурна змістова лінія) спрямовує діяльність суб’єктів освітньої діяльності на формування ключових компетентностей і досягнення особистісних результатів. Цей блок покликаний реалізувати компетентнісний потенціал галузі, презентований у Додатку 1. Державного стандарту.
Отже, зміст програми має потенціал для здобуття предметних, метапредметних і особистісних результатів.
Засобами досягнення очікуваних результатів є тексти підручників, навчальні й практичні посібники, компетентнісно орієнтовані методики.
Шляхи реалізації програми:
- формування сприятливого для учнів мовного середовища в родині, у школі, в суспільстві;
- зміна ставлень (учня до себе як суб’єкта шкільної мовної освіти; учня і вчителя до української мови; учителя до
учня як повноправного суб’єкта освітнього процесу);
- перегляд показників навчальних досягнень учнів;
- формування стійких зовнішніх і внутрішніх мотивацій;
- упровадження особистісно й компетентнісно орієнтованих методик;
- якісна сучасна навчальна й методична продукція.
Пріоритети викладання предмета. Важливим завданням у навчанні української мови сьогодні є вихід за межі академічності курсу, тобто зміна уявлення школярів про мову, усвідомлення, що мова не лише складна система, але й живий організм, багатовіковий носій мудрості, хранителька унікальної української культури, надійний інструмент пізнання й порозуміння, ефективний засіб самовираження, джерело естетичної насолоди. Її лексичні й фразеологічні злитки фіксують норми і правила гармонійного спілкування, активне послуговування мовою гарантує розквіт держави і збереження її кордонів.
Програма покликана змінити ставлення до мови як суспільного явища і шкільного предмета, виховати нове покоління компетентних носіїв мови зі сформованим мовним чуттям, мовними смаками і мовною стійкістю.
Розділи навчальної програми:
(мовна змістова лінія)
- вступ. Українська мова в житті українців;
- лексикологія;
- фразеологія;
- фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія;
- відомості з синтаксису й пунктуації;
(мовленнєва змістова лінія)
- інформація;
- текст;
- жанри мовлення;
- спілкування.
Модельна навчальна програма
«Українська мова. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В.,
Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
Метою навчання української мови в школі є формування компетентного
мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Завдання навчального предмета: навчити вільно, комунікативно доцільно
користуватися засобами української мови; виховати свідоме прагнення
до вивчення української мови; сформувати духовний світ учнів, цілісні
світоглядні уявлення, загальнолюдські ціннісні орієнтири; розвинути мислення,
пам’ять, творчі здібності, естетичні почуття, самоповагу та впевненість у собі.
Знання мають стати інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом
особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного
становлення та облаштування свого життя.
Ця модельна навчальна програма:
- ґрунтується на засадах цінностей українського народу, особистісно
зорієнтованого, компетентнісного, аксіологічного, діяльнісного, інтегративного
підходів;
- передбачає реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання в
мовно-літературній освітній галузі;
- ураховує наступність між циклами навчання;
- орієнтується на компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої
галузі.
У програмі визначено:
- очікувані результати;
- навчання учнів;
- зміст навчального предмета;
- види навчальної діяльності учнів.
Очікувані результати навчання учнів – це результати, яких потрібно досягти на певному етапі освітнього процесу. Вони співвідносяться з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом.
Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання
учнів забезпечується структуруванням змісту навчального предмета з
використанням розділів, тем / тематик.
Пропонований зміст окреслює рекомендований обсяг навчального
матеріалу, що має бути опанований учнями за певний період навчання в
процесі досягнення очікуваних результатів.
Серед наведених у програмі видів навчальної діяльності учитель може
обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може
змінювати теми висловлень. Для зручності виокремлено види діяльності, які
мають здійснюватися на традиційних уроках розвитку мовлення.
Сформульовані в кожному розділі та підрозділі ціннісні орієнтири, не
обмежуючи академічної свободи вчителя, мають на меті допомогти йому
вибрати тематику творчих робіт і дидактичного матеріалу, урізноманітнити й
структурувати навчальну діяльність, сформувати в учнів компетентності,
необхідні для успішної самореалізації в суспільстві. Наведені переліки можна
доповнювати та скорочувати.
На формування ціннісних ставлень і суджень, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільством, зорієнтована Концепція Нової української школи, де в розділі «Виховання на цінностях» зазначено, що «найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдських цінностей».
Категорія «ціннісні орієнтири особистості» містить у собі три компоненти: пізнавальний – усвідомлення сутності явища, його якостей, властивостей; емоційний – переживання цінності явища; мотиваційний –готовність діяти відповідно до усвідомленої цінності в ситуації вибору.
Визначені ціннісні орієнтири сприяють входженню особистості в соціум,
пізнанню мовної картини світу, засвоєнню соціокультурних відомостей.
Урок української мови на сучасному етапі повинен мати такі основні
особливості:
- виховання мовної особистості, національно-свідомого громадянина України;
- реалізація комунікативно-діяльнісного, українознавчого, функціонально-стилістичного та інших аспектів навчання;
- розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості;
- мовленнєва спрямованість уроку, удосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності;
- здійснення морального, етичного та естетичного виховання, що передбачає особистісний підхід до навчання;
- посилення практичної спрямованості навчання;
- використання активних інноваційних форм, методів, прийомів навчання;
- інтегральність (реалізація внутрішньо- і міжпредметних зв’язків);
- оптимальність змісту уроку.
Для досягнення мети вивчення української мови важливо чергувати різні
методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів:
- заохочення;
- створення яскравих навчально-образних уявлень;
- навчально-пізнавальна гра;
- створення ситуації успіху;
- створення проблемної ситуації;
- поштовх до пошуку альтернативних рішень;
- виконання творчих завдань;
- кооперація учнів.
Ефективність освіти пов’язують із реалізацією компетентнісного підходу.
Такий підхід передбачає зміщення акцентів із накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення і розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у конкретних умовах. Компетентності дають змогу усунути суперечності між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих завдань: уміти розрізняти об’єкти, ознаки, властивості; аналізувати і пояснювати причини та наслідки подій, вчинків, явищ; створювати тексти, проєкти; висловлювати ставлення до подій, вчинків; брати участь у колективних справах, у розв’язанні навчальних завдань та ін.
Розділи моденьної навчальної програми:
- вступ. Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова — державна мова України;
- повторення та узагальнення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово.
- лексикологія. Групи слів за значенням;
- будова слова. Орфографія.
- фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.
- відомості з синтаксису та пунктуації.
- повторення та узагальнення вивченого в 5 класі.
