Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №1 методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного та технологічного циклів

Дата: 07.09.2022 09:57
Кількість переглядів: 126

Виступ                    Про критерії оцінювання

навчальних досягнень з дисциплін художньо-естетичного циклу

 та технологій учнів 5 класу

 

                                                                         Підготувала

                                                                                                      Гичка Галина Валентинівна,

                                                                                                    вчитель трудового навчання

                                                                                                    Борбинського ліцею

                                                                                                     Острожецької сільської ради

                                                                                                     Дубенського району

                                                                                                     Рівненської області

 

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

 

Згідно наказу МОНУ від 01.04.2022 року №289 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Міністерство освіти і науки України рекомендує систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

         Акцентую увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

 

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

 Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

 

Згідно інструктивно-методичним рекомендаціям щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022-2023 навчальному році (лист МОН від 19.08.2022р. № 1/9530-22) у 2022/2023 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета «Технології» у 5 класі рекомендовано 2 години на тиждень, мінімально допустима кількість – 1 година та максимально допустима кількість – 3 години на тиждень. З 2022/2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої освіти поетапно, починаючи з п’ятого класу, впроваджується навчальний предмет «Технології», який цілісно реалізовує вимоги технологічної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти. На основі Державного стандарту та Типової освітньої програми розроблено чотири модельні навчальні програми для базового навчального предмета «Технології. 5-6 класи», які мають гриф Міністерства освіти і науки та розміщені на сайті. Учителі мають академічну свободу у виборі програми, прийнятної для їхньої роботи. На основі обраної модельної навчальної програми, учитель моделює навчальний процес/укладає власну навчальну програму, в якій формує змістове наповнення відповідно до актуальних потреб і матеріально-технічних ресурсів закладу освіти, інтересів, можливостей і здібностей учнів.

Навчання відбувається на основі формувального оцінювання. Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності.
1. зовнішні освітні продукти – самостійно знайдені і презентовані
факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів тощо;
2. внутрішні освітні продукти – особистісні якості й здібності, знання,
уміння, освоєні способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості
ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей тощо.
Створені в навчальній діяльності особистісні зовнішні освітні продукти
дають змогу здійснити підсумкове оцінювання, оцінити внутрішні особистісні зміни й здобутки учня, його рівень володіння способами проєктнотехнологічної діяльності, ключовими і предметною компетентностями.
           Формувальне і підсумкове оцінювання зорієнтовані на виявлення поступу учнів у досягненні обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Оцінювання досягнень учнів в галузі мистецької освіти необхідно
здійснювати у площині формувального та підсумкового видів оцінювання.

         Ураховуючи провідний принцип Нової української школи – дитино центризм, оцінювання має бути щонайперше, особистісно-орієнтованим, і віддзеркалювати динаміку розвитку дитини, визначати її
особисті переваги, досягнення у пізнавальній, художньо-творчій, іншій
діяльності.
Саме на це спрямовує формувальне оцінювання, яке орієнтує
вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня/учениці.
Такий вид оцінювання триває постійно упродовж навчання дитини у школі.
          При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Тобто по суті, формувальне оцінювання – це один з педагогічних інструментів у реалізації особистісноорієнтованого підходу в освіті.
           Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі само- та
взаємооцінювання, зокрема учні співставляють досягнутий результат своєї
діяльності з її метою, аналізують успіхи і причини індивідуальних невдач у
вивченні навчального матеріалу та визначають можливі шляхи їх подолання.
           Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є очікувані
результати навчання учнів, визначені модельною навчальною програмою. Їх використовують для організації постійного спостереження за динамікою
формування певних умінь та навичок, що співвідносяться з очікуваними
результатами та особистим розвитком учня (учениці). Також їх використовують для обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх опікують.
            Варто зазначити, що формувальне оцінювання є важливим і необхідним підґрунтям для підсумкового оцінювання – визначення співвідношення досягнень учня/учениці очікуваним результатам, зафіксованим у навчальних програмах. Адже від того, як учень/учениця виявляє/демонструє той чи той очікуваний результат навчання встановлюється рівень його досягнення, зокрема: коли учень/ учениця не виявляє (або здебільшого не виявляє) визначеного очікуваного результату навчання, рівень його сформованості оцінюється як початковий; якщо учень/ учениця виявляє визначені результатиза допомогою педагога (або переважно за допомогою чи спонуканням педагога)
– це середній рівень; про достатній рівень сформованості того чи того уміння свідчить його самостійне виявлення підлітком; високим рівнем оцінюється учень/ учениця, який(-а) демонструє визначені результати навчання, може застосувати їх у нестандартних навчальних ситуаціях, проявля єініціативність, творчість, оригінальність.
         У мистецькій освітній галузі рівень досягнення обов’язкових результатів навчання Державного стандарту базової середньої освіти і, відповідно, в модельних навчальних програмах як досягнення очікуваних результатів навчання на певний період навчання встановлюється через:
вияв обізнаності учня/учениці у сфері мистецтва, зокрема розуміння
особливостей того чи того виду мистецтва (мови, жанрів тощо);
демонстрацію учнями/ученицями практичних умінь у галузі мистецтва;
виявлення учнями/ученицями естетичного ставлення - емоційного,
оцінного, критичного, до творів мистецтва, різних мистецьких явищ
повсякдення, власної творчості та творчості інших.
       Саме тому оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі визначено за критеріями:
пізнання та аналіз інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва, показники яких узгоджено з результатами навчання Державного стандарту базової середньої освіти.

Рівень досягнення результатів навчання

 

 

Група результатів навчання

Початковий
рівень

Середній рівень

Достатній
рівень

Високий рівень

         

 

розрізняє види
мистецтва, але
не визначає
виражальні
засоби різних
видів мистецтва

розрізняє види
мистецтва і
називає окремі
виражальні засоби
різних видів
мистецтва

розрізняє види
мистецтва,
характеризує
основні
виражальні
засоби різних
видів
мистецтва

розрізняє види
мистецтва,
інтерпретує
виражальні засоби
при аналізі творів
мистецтва

Пізнає
та аналізує та
інтерпретує
твори
мистецтва

бере участь в
обговоренні
творів
мистецтва, не
пояснює свою
позицію,
не застосовує
термінологію

бере активну
участь в
обговоренні
творів мистецтва,
але не пояснює
свою позицію, не
застосовує
термінологію

бере активну
участь в
обговоренні
творів
мистецтва,
пояснює свою
позицію,
частково
застосовує
мистецьку
термінологію

бере активну
участь в
обговоренні
творів мистецтва,
пояснює свою
позицію,
застосовує
мистецьку
термінологію

 

демонструє
практичні вміння
у мистецькій
діяльності
( за допомогою
вчителя)

демонструє
практичні уміння
у мистецькій
діяльності
(переважно за
допомогою
вчителя)

демонструє
вміння у
самостійній
мистецькій
діяльності

демонструє
вміння у
самостійній
мистецькій
діяльності,
виявляє
ініціативність,
оригінальність

Здійснює
практичну
мистецьку
діяльність

використовує
цифрове
середовище
лише в окремих
ситуаціях

ситуативно
використовує
цифрове
середовище,
потребує
допомоги вчителя

регулярно
використовує
цифрове
середовище,
але потребує
допомоги
вчителя

самостійно
використовує
цифрове
середовище

 

бере участь у
колективній
мистецькій
діяльності лише
в окремих
ситуаціях

бере участь у
колективній
мистецькій
діяльності

бере активну
участь у
колективній
мистецькій
діяльності

бере активну
участь у
колективній
мистецькій
діяльності,
виявляє ініціативу

 

Виявляє
естетичне
ставлення:
емоційне,
оцінне,
критичне

виявляє
емоційне ставле
ння лише в
окремих
ситуаціях

виявляє емоційне
ставлення, але
не може
схарактеризувати
емоції

виявляє
емоційне
ставлення,
пояснює емоції

виявляє емоційне
ставлення,
пояснює і
аргументує його


              У разі визначення закладом освіти бальної системи оцінювання, необхідно враховувати відповідність рівнів до визначених балів оцінювання навчальних досягнень учнів:
П (початковий рівень) – від 1 до 3 балів;
С (середній рівень)– від 4 до 6 балів;
Д (достатній рівень)– від 7 до 9 балів;
В (високий рівень) – від 10 до 12 балів.
        
Оскільки Державний стандарт передбачає повне досягнення результатів на цикл навчання (зокрема, на кінець 6 класу), а логіка та поступ у процесі досягнення результатів можуть суттєво відрізнятися залежно від програми, обраної закладом освіти, доцільно поєднувати загальні рекомендації з очікуваними результатами навчання, наведеними в обраній модельній навчальній програмі.
          Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є
дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання. Тому результати підсумкового оцінювання кожного
учня/учениці мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва – пізнання та аналіз-інтерпретація творів
мистецтва, практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного
ставлення (емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через
мистецтво. У разі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» двома
вчителями і наявності відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва
вчителя мають враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці з різних видів мистецтва та узгоджено встановлювати підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь учня. Загальна підсумкова оцінка з інтегрованого курсу, узгоджена між двома вчителями, має виставлятися на кожній із двох відповідних сторінок журналу.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь