Матеріали засідання №1 методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного та технологічного циклів
Виступ «Особливості викладання дисциплін художньо-естетичного циклів та технології у новому навчальному році»
Підготувала:
Кузьміч Т. М.
Керівник методичного об’єднання
вчителів художньо-естетичного
і технологічного циклів
5 клас
Мистецька освітня галузь
У 2022/2023 навчальному році починається поетапне впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти, в якому окреслено мету, вимоги до результатів навчання здобувачів освіти на кожному циклі навчання в межах освітньої галузі, зокрема, мистецької освітньої галузі. Для досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом освіти, розроблено модельні навчальні програми з навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених Типовою освітньою програмою1. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність модельних навчальних програм, що дає можливість педагогічним працівникам широкого вибору щодо визначення моделі викладання навчального предмета чи інтегрованого курсу. Водночас, заклад загальної середньої освіти, обираючи модельну навчальну програму, створює на її основі навчальну програму закладу освіти. Зазначимо, що в цьому випадку необхідно пам’ятати про академічну доброчесність і збереження авторства розробників модельної навчальної програми. Мистецьку освітню галузь реалізують 4 (чотири) модельні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» та 1 програма міжгалузевого інтегрованого курсу «Драматургія і театр». Програми розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України2 та сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Наголошуємо, що Типовою освітньою програмою на реалізацію мистецької освітньої галузі та, відповідно, інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендовано дві години на тиждень. Усі модельні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» розраховано на рекомендовану кількість годин. Тож для повноцінної реалізації освітньої галузі і досягнення обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, в навчальному плані закладу освіти рекомендовано виділяти 2 навчальні години на тиждень. Звертаємо увагу, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програм предмети мистецької освітньої галузі мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої культури). Враховуючи те, що програма інтегрованого курсу представляє органічне поєднання змісту різних видів мистецтва з домінантністю музичного і образотворчого, цей курс може викладати як один, так і два вчителі (вчитель музичного мистецтва; вчитель образотворчого мистецтва), які мають співпрацювати у команді, узгоджуючи планування своїх уроків. У разі викладання цього курсу двома вчителями заклад освіти створює на основі модельної навчальної програми навчальну програму закладу освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва із зазначенням відповідної кількості годин «Мистецтво: музичне мистецтво» (1 година на тиждень), «Мистецтво: образотворче мистецтво» (1 година на тиждень). Відповідно у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Водночас наголошуємо, що необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання з різних видів мистецтва. Тому необхідною умовою є упровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» протягом усього навчального року, не виокремлюючи його складові (музичну, образотворчу) в окремі навчальні періоди (семестри). Зазначимо, що кожна з модельних навчальних програм інтегрованого курсу «Мистецтво» повною мірою охоплює результати навчання, зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти. Модельна навчальна програма міжгалузевого інтегрованого курсу «Драматургія і театр» результати навчання двох освітніх галузей - мовно-літературної та мистецької - реалізує частково. Тому цей міжгалузевий інтегрований курс може впроваджуватися у закладі освіти одночасно з інтегрованим курсом «Мистецтво», а не замість нього - для поглиблення і поширення внутрішньогалузевих і міжгалузевих зав’язків, більш детального ознайомлення учнів з одним із видів мистецтва - театрального. Саме тому у навчальному плані закладу освіти не рекомендовано заміщувати інтегрований курс «Мистецтво» міжгалузевим інтегрованим курсом «Драматургія і театр». Одним із провідних принципів реформи «Нова українська школа» визначено дитиноцентризм - максимальне наближення навчання і виховання до конкретної дитини, орієнтація на потреби учня/учениці, створення психологічного комфорту, розкриття потенціалу кожного/ кожної. У цьому контексті освітній процес дітей у п’ятому класі необхідно планувати з максимальним упровадженням принципу наступності у навчанні. Адже наступність у роботі початкової та базової школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах навчання, це, щонайперше, – бачення та реалізація наступності в основних аспектах розвитку особистості випускника молодшої школи та п’ятикласника. У 5 класі перед дитиною з’являється багато викликів, пов’язаних із переходом від початкової школи до базової. Нагадаємо, що перший цикл навчання у базовій школі (5-6 класи) у Державному стандарті базової середньої освіти визначено як адаптаційний. Адаптація дитини до навчання в базовій школі відбувається не одразу, а відповідно до індивідуальних особливостей кожної дитини. Процес адаптації може тривати різний час, і цей факт необхідно враховувати. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним навантаженням на всі системи організму дитини. У дітей відбувається адаптація до нових умов навчання: як-от - збільшення кількості навчальних предметів і домашніх завдань, поява більшої кількості вчителів, а відповідно - розмаїтості і кількості вимог, що висуває кожен з них; самоорганізація в умовах кабінетної системи тощо. Крім того, діти 5 класу психологічно переживають зміну власного статусу - відчуття «найстаршого» у початковій школі змінюється на усвідомлення «наймолодшого» - в базовій школі. У цей же час починаються фізіологічні зміни пубертатного періоду. Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності. Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу. Втім, як свідчить досвід, не усі вчителі, які навчають у 5-х класах, враховують ці складності періоду для дитини і часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими учнями базової школи. Як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень і мотивації навчання. Зважаючи на це, рекомендуємо упродовж навчання у 5 класі створювати максимально сприятливі умови для адаптації дитини у базовій школі. Урахування принципу наступності необхідне для ефективного планування освітнього процесу у 5 класі та досягнення очікуваних результатів навчання, визначених програмою. Вчителю мистецтва необхідно зрозуміти, з яким мистецьким досвідом діти прийшли у п’ятий клас (зокрема, ураховуючи факт, що в багатьох закладах загальної середньої освіти уроки мистецтва у початковій школі викладають вчителі початкових класів). Тому у перші тижні навчання для подальшого планування освітнього процесу необхідно встановити рівень і обсяг мистецького досвіду п’ятикласників – вміння, знання тощо, яким володіють учні. І тільки на базі цього досвіду вибудовувати подальше навчання. Для діагностики п’ятикласників в галузі мистецької освіти провідним методом має виступати педагогічне спостереження, завдяки якому у різних видах мистецької діяльності учнів – співі, ритмізації, різноманітній образотворчій діяльності, обговоренні творів мистецтва тощо вчитель може встановити рівень навченості дітей в галузі мистецтва. Не рекомендовано проводити спеціальні діагностичні роботи або подібні види діяльності, що виконують контрольно-оцінювальну функцію. Весь процес діагностики для дітей має відбуватися природньо і безстресово. Зважаючи на обставини, що склалися в країні у зв’язку з російською агресією, навчання дітей у попередньому семестрі могло відбуватися в різних умовах. Ймовірно, що умови взагалі були відсутні. Тому педагогам слід максимально лояльно на початку навчального року на основі діагностики спостереження, здійснювати повторення (або вивчення) навчального матеріалу, який діти мали опанувати у попередньому навчальному семестрі. І тільки на основі дитячого мистецького досвіду конструювати подальший освітній процес. «Нова українська школа» проголосила домінування в освіті компетентнісного і діяльнісного підходів у навчанні. Адже сьогодні недостатньо просто засвоїти окремі знання, набути певні уміння, важливо навчитись їх застосовувати як у типових, так і в нестандартних, нових для дитини ситуаціях. Це дає змогу сформувати ціннісне ставлення до цих знань, навчитись адаптуватись та шукати шляхи ухвалення рішень у різноманітних ситуаціях. Тобто навчання мистецтву не має окреслюватися в межах уроку, мистецький досвід, який дитина набуває, має поширюватися і застосовуватися в різних її життєвих ситуаціях. Зазначимо, що для реалізації цих завдань у дитини мають системно і послідовно формуватися предметні мистецькі (музичні, образотворчі тощо) компетентності – мистецькі знання, уміння і ставлення, які дитина вільно могла би застосовувати у житті. У сфері загальної мистецької освіти накопичено великий методичний і педагогічний досвід, який має залишатися базисом у навчанні мистецтву в закладах загальної середньої освіти. Водночас, сучасне покоління дітей потребує пошуку нових шляхів пізнання мистецтва, тому ефективним є педагогічно доцільне поєднання традиційних методів та прийомів із сучасними, зокрема інтерактивними, дослідницькими та іншими. Головне – максимально залучати різноманітні форми і види діяльності, адже вислів китайського філософа Конфуція про «те, що я чую - я забуваю, те, що я бачу - я пам’ятаю, а те, що я роблю - я розумію» в контексті реалізації ідей Нової української школи набуває актуальності й усвідомлення того, що в нашому гіперінформаційному суспільстві з величезною кількістю інформації, усвідомлення і засвоєння може відбуватися тільки в процесі ДІЯЛЬНОСТІ, а цей вислів можна доповнити «а те, що я роблю – я розумію і застосовую». Саме тому державні стандарти освіти і модельні навчальні програми не визначають кількісну чи якісну складову інформації (мистецького змісту), яку дитина має засвоїти в процесі навчання. Провідними є результати навчання, які мають проявлятися через певні дії учнів – як вияв сформованості у них визначених умінь, розуміння мистецьких понять, виявлення емоційного ставлення тощо. Тож актуальним стає переформатування методів і прийомів навчання від ілюстративно-пояснювальних – до інтерактивних, дослідницьких, творчих тощо, що сприятиме формуванню у підлітків потреби в активному здобутті нових знань та умінь, позитивного емоційного ставлення до пізнання, розвитку критичного мислення тощо. Вчитель самостійно обирає освітні технології, види мистецької діяльності учнів, мистецькі твори для сприймання (орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості), визначає обсяг годин для опанування розділу (теми) програми і досягнення учнями очікуваних результатів навчання тощо. Вагомою методичною допомогою вчителю під час підготовки до уроку і його конструюванні є підручники та інше навчально-методичне забезпечення. Акцентуємо, що підручник – це, щонайперше, навчальне видання для учнів. 5 Водночас, кожен з підручників – це відібраний і системно викладений мистецький контент, збагачений різноманітними методичними (система запитань) і дидактичними (різні види навчальних завдань) матеріалами. Для учнів 5 класу різними авторськими колективами створено підручники інтегрованого курсу «Мистецтво», що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Їх електронні версії розміщено в електронній бібліотеці Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»3. Також для оптимізації пошуку програмового і навчального контенту для 5 класів на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» у розділі «Нова українська школа» розміщено «Навчально-методичну скарбницю»4 , де з кожної освітньої галузі систематизовано і увідповіднено модельні навчальні програми та новостворене навчально-методичне забезпечення. Реалізація діяльнісного підходу у 5 класі на уроках мистецтва відбувається через різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі (зокрема виконанні одноголосних та багатоголосних творів, співі в ансамблі та хорі), інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні тощо, де виявляється творчість, ініціативність, формується і розвивається здатність співпрацювати з іншими людьми. Зазначимо, що ці якості особистості можуть активно розвиватися у процесі педагогічного керівництва, коли педагог дає можливість вибору у виконанні практичного завдання, підтримує прояви дитячої оригінальності, спонукає учнів до прояву різних мистецьких ініціатив (як-от, виконання улюблених пісень, власних інтерпретацій виконання творчих робіт, зокрема, із застосуванням цифрових та медіа ресурсів), організації арт-мобів тощо; коли педагог планує і системно навчає дітей співпрацювати у парах, малих та великих групах або виконувати обрані мистецькі проєкти. Зазначимо, що діяльність на уроках мистецтва – це також обговорення творів мистецтва, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до них, аналіз їхнього змісту тощо. У процесі цього виду діяльності ефективно формуються і розвиваються такі наскрізні вміння, як уміння висловлювати власну думку, здатність логічно обґрунтовувати позицію, критично мислити тощо. Саме тому, під час конструювання кожного уроку у 5 класі (як і в інших класах навчання), педагогу необхідно залучати різні прийоми і форми роботи щодо сприймання та аналізу-інтерпретації творів мистецтва. Зазначимо, що з-поміж результатів навчання нового державного стандарту є формування уміння демонструвати/презентувати результати власної творчості, пояснити свій задум, критично оцінити власні успіхи і досягнення тощо. Це слід системно і послідовно формувати в учнів/учениць, адже вміння критично оцінити свої можливості й якнайкраще представити їх іншим є актуальним і необхідним у сучасному світі. Провідною ознакою сучасної освіти є тяжіння до інтегрування різного роду навчальної інформації під час викладання певної навчальної дисципліни. В загальній мистецькій освіті системно і послідовно впроваджується інтегрований підхід в навчанні. Зокрема, у початковій школі він реалізується переважно на засадах тематичної інтеграції. В базовій та старшій школі, крім тематичної, застосовуються й інші види інтеграції, зокрема, естетикомистецтвознавча (художньо-мовна, жанрова, художньо-стильова тощо). Зокрема, опанування учнями особливостей мови різних видів мистецтва у 5 класі (ця ідея є наскрізною в усіх модельних навчальних програмах інтегрованого курсу «Мистецтво») може здійснюватися в межах тематичної інтеграції, коли певна світоглядна тема розкривається через сприймання та інтерпретацію творів різних видів мистецтва, художньо-творчу діяльність дітей і знайомство з особливостями мови мистецтва. Водночас, дослідження мови різних мистецтв, сприятиме опануванню і порівнянню багатьох суголосих мистецтвознавчих понять (наприклад, ритм, контраст, штрих тощо), що є ознакою мистецтвознавчої інтеграції. Інтегрований підхід – не має бути самоціллю. В освітньому процесі це має бути збалансовано і педагогічно доцільно. Багаторічний досвід упровадження інтегрованого підходу в загальний мистецькій освіти засвідчив, що під час конструювання уроку мистецтва для розкриття, емоційного посилення певної світоглядної теми навколо домінантного виду мистецтва (зазвичай, це - музичне і образотворче мистецтво) «залучаються» твори інших видів мистецтва. Таким чином, на уроці певна тема, щонайперше розкривається завдяки мові одного (домінантного) виду мистецтва, а твори (або види діяльності) з інших видів доповнюють і збагачують загальне сприйняття.
6 – 11 класи
Освітня галузь «Мистецтво»
У 2022/2023 навчальному році вивчення предметів освітньої галузі «Мистецтво» в основній і старшій школі здійснюватиметься за програмами:
«Мистецтво. 6-9 класи» (2017, оновлена); «Мистецтво. Рівень стандарту. 10-11 класи», «Мистецтво. Профільний рівень. 10-11 класи» Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН5.
В основній школі (у 6-7 класах) зміст освітньої галузі «Мистецтво» (у відповідності до навчальної програми) може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво». Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою закладу освіти. У 8-9 класах та в старшій школі (10-11 класи) зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується через інтегрований курс «Мистецтво». Особливості впровадження змісту загальної мистецької освіти в основній та старшій школі, зокрема впровадження компетентнісного підходу окреслено в методичних рекомендаціях попередніх років6. Звертаємо увагу, що вивчення мистецтва у закладах загальної середньої освіти спрямовано на цілісний розвиток особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства, прилучення до скарбів художньої культури різних народів світу, що дає можливість відкрити українським учням широкий світ крізь призму творів різних видів мистецтва. Тому у процесі вивчення мистецтва у школі завжди були представлені класичні й сучасні твори митців різних країн і континентів. Однак трагічні події, які тривають внаслідок російського вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 р., зумовили необхідність перегляду місця російського мистецтва в контексті вивчення предметів та інтегрованих курсів мистецької освітньої галузі. Зрозуміло, що не російські митці – композитори, художники, з творами яких знайомляться учні на уроках мистецтва, здійснюють військову агресію щодо України. Проте загарбники зневажили гуманістичні основи як російської класики, так і світового мистецтва. І тому все «російське» сьогодні викликає глибокий біль і закономірний спротив у серцях українців та людей світу. Водночас зазначимо, що у чинних програмах з мистецтва - Типових освітніх програмах для початкової школи7 , навчальній програмі для 5-9 класів8 і навчальних програмах для 10-11 класів9 не зазначається мистецький контент, рекомендований для вивчення на уроках. Конкретні твори мистецтва представлено у підручниках, які реалізують завдання програм і пропонують шляхи досягнення очікуваних результатів навчання через певний мистецький матеріал. Втім акцентуємо, що у навчальних програмах зазначено, що «програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для 11 учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку». У період воєнної агресії і трагедії, які так болісно переживає наш народ і наша держава, слід усвідомити неможливість використання творів російських і білоруських (через позицію Білорусі щодо російського вторгнення в Україну) митців в контексті вивчення мистецтва у школі і припинити будь-які дискусії щодо мистецтва країни-агресора, адже мистецтво має надихати людей на красу і гармонію, на мир і добро. З огляду на зазначене вище, вважаємо за необхідне вилучити з використання в освітньому процесі твори російських, а також білоруських митців. Вивільнений навчальний час доцільно використати на ознайомлення учнів з творами регіональних українських митців або творами мистецтва інших країн і народів. Навчальна та методична література з мистецької освітньої галузі зазначена у «Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України», що розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України. Також зазначимо, що електронні версії підручників розміщено в електронній бібліотеці Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»3. Під час підготовки вчителів до уроків рекомендовано використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта». У разі виникнення потреби в організації дистанційного навчання, звертаємо увагу, що у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно-тематичних планів із додержанням вимог державних стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання. На допомогу вчителям розроблено методичні рекомендації «Організація дистанційного навчання в школі», розміщені за посиланням https://nus.org.ua/news/yak-nalagodytydystantsijne-navchannya-posibnyk-dlya-shkil-vid-go-smart-osvita-ta-mon/
5 клас
Технологічна освітня галузь. Технології
У 2022/2023 навчальному році відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета «Технології» у 5 класі рекомендовано 2 години на тиждень, мінімально допустима кількість – 1 година та максимально допустима кількість – 3 години на тиждень. З 2022/2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої освіти поетапно, починаючи з п’ятого класу, впроваджується навчальний предмет «Технології», який цілісно реалізовує вимоги технологічної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти. На основі Державного стандарту та Типової освітньої програми розроблено чотири модельні навчальні програми для базового навчального предмета «Технології. 5-6 класи», які мають гриф Міністерства освіти і науки та розміщені на сайті. Учителі мають академічну свободу у виборі програми, прийнятної для їхньої роботи. На основі обраної модельної навчальної програми, учитель моделює навчальний процес/укладає власну навчальну програму, в якій формує змістове наповнення відповідно до актуальних потреб і матеріально-технічних ресурсів закладу освіти, інтересів, можливостей і здібностей учнів. Відповідно до мети технологічної освітньої галузі, метою навчального предмету технології, є розкриття та розвиток творчого потенціалу особистості учня, здатності застосовувати знання на практиці, розв'язувати практичні завдання в побуті через практичне засвоєння основ дизайну, технологій та декоративно-ужиткового мистецтва. Мета предмету реалізується в таких завданнях: - забезпечення наступності у формуванні ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів з початкової школи, їх включення до підготовчого циклу з вивчення технологій та дизайну; - прилучення учнів до основ народної культури, національного виховання через вивчення технік і технологій декоративно-ужиткового мистецтва; - подальший розвиток самозарадності в побуті, формування системного та критичного мислення, навичок безпечного та ощадливого використання технологій та матеріалів тощо. Формування ключових компетентностей здійснюється через компетентнісний потенціал освітньої галузі засобом проєктної технології, яка дозволяє вчителю моделювати різноманітні навчальні ситуації, створювати навчальне середовище для учнів, у якому розвивати всі наскрізні уміння, притаманні ключовим компетентностям. Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі зазначений в додатку 11 до Державного стандарту. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Державним стандартом передбачено, що учні мають опанувати базові знання технологічної освітньої галузі за такими напрямами: проєктування, основи графічної грамотності, технології виготовлення виробу, оцінювання і презентація результатів, декоративно-ужиткове мистецтво, сучасна техніка і технології, самозарадність у побуті. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у технологічній освітній галузі визначено в додатку 12 до Державного стандарту і передбачають, що учень: 1. формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності; 2. творчо застосовує традиційні і сучасні технології; 3. ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; 4. турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб. Враховуючи циклічність навчання 5-6 класи та 7-9 класи, результати навчання учнів 5 класів у технологічній освітній галузі можуть бути сформовані на завершення 2022-2023 навчального року, або їх формування може продовжуватися до завершення 2023-2024 навчального року (6 клас). Вчитель самостійно визначає шлях досягнення результатів відповідно до матеріально-технічних можливостей навчальної майстерні (кабінету), інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя. Вимоги до чотирьох обов’язкових результатів навчання в межах технологічної освітньої галузі визначені в загальних, конкретних результатах навчання та орієнтирах для їх оцінювання з Державного стандарту. Перший обов’язковий результат навчання технологічної базової освіти передбачає виконання проєктів за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності. Для ефективного виконання проєктів учням необхідно опанувати базові знання другого, третього і четвертого обов’язкових результатів навчання, набути відповідного освітнього досвіду. Компетентності формуються лише в діяльності. Навчальний предмет «Технології» має практико-орієнтовану спрямованість, навчання відбувається з опорою на освітній досвід учнів, зокрема отриманий на рівні початкової технологічної освіти, їхні потреби, інтереси, вікові особливості й індивідуальні можливості. Акцентується увага на мотивації навчання, груповій і самостійній роботі учнів, взаємодопомозі, дотриманні правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог, доцільному використанні цифрових пристроїв, електронних освітніх ресурсів тощо. Створення освітнього середовища навчання технологій передбачає вихід за межі шкільної майстерні, класу, інтеграцію навчання на культурологічній основі: 1. узгодження потреб й інтересів учнів, закладу освіти, місцевої громади; 2. дотримання родинного, шкільного, народного, державного календарів; 3. відвідування місцевих музеїв, виставок тощо; 4. проведення майстер-класів, ярмарок, виставок, зокрема й віртуальних; 5. перенесення навчання технологій у міжгалузеві, загальношкільні, міжшкільні, громадські, міждержавні проєкти; 6. залучення до освітнього процесу батьків, народних майстрів, фахівців у галузі дизайну й технологій, місцевих бізнесменів тощо. Слід зазначити, що у центрі змодельованого освітнього середовища має бути учень. Саме за його участі та з урахуванням його інтересів і здібностей варто конструювати і добирати всі складові освітнього процесу, максимально гнучко добирати методи і форми організації як за межами класно-урочної системи так і на уроках технологій. Навчання відбувається на основі формувального оцінювання. Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності. 1. зовнішні освітні продукти – самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів тощо; 2. внутрішні освітні продукти – особистісні якості й здібності, знання, уміння, освоєні способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей тощо. Створені в навчальній діяльності особистісні зовнішні освітні продукти дають змогу здійснити підсумкове оцінювання, оцінити внутрішні особистісні зміни й здобутки учня, його рівень володіння способами проєктнотехнологічної діяльності, ключовими і предметною компетентностями. Формувальне і підсумкове оцінювання зорієнтовані на виявлення поступу учнів у досягненні обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.
6 – 11 класи
Освітня галузь «Технології». Трудове навчання
На вивчення предмета «Трудове навчання» у 6 класі відводиться 2 години на тиждень, у 7 – 9 класах – по 1 год на тиждень. Кількість годин на вивчення предмета Трудове навчання в 6-9 класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок таких годин можливе й упровадження курсів за вибором технологічного спрямування. Вивчення предмета «Трудове навчання» для 6-9 класів здійснюється за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html Завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчальнопізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей закладу освіти, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя. Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Учитель може планувати поетапне їх досягнення під час виконання окремих проєктів. Орієнтовний перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, із відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. Перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до матеріальнотехнічної бази та вподобань учнів. Орієнтовна кількість проєктів, що освоюються в кожному класі визначена в пояснювальній записці до навчальної програми. Важливою складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). Під час захисту проєктів інші учні та вчитель ставлять запитання для аргументації прийняття тих чи інших рішень під час виконання роботи. Неприпустимим є проєктування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проєктнотехнологічної діяльності заплановується не менш як дві основні технології для рівних можливостей у виборі технологій із технічних та обслуговуючих видів праці. Крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології – писанка, гарячі напої тощо. Під час планування навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна свобода учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку. За умов дистанційного або змішаного навчання головним критерієм добору навчального матеріалу для досягнення очікуваних результатів навчання технологічної освітньої галузі є збереження здоров’я і безпеки всіх учасників освітнього процесу. Для збереження психічного й фізичного здоров’я учнів доцільними є творчі завдання з проєктування і виготовлення корисних й естетичних виробів; кулінарії; організації побуту (прибирання приміщень, догляд за особистими речами, кімнатними рослинами і тваринами, прибудинковою територією тощо). Також важливо забезпечити безпосередню участь учнів і батьків у формуванні змісту навчання технологій, виконання тих завдань і видів діяльності, які найбільше їх цікавлять, забезпечені відповідними матеріалами й інструментами і які потребують контролю і допомоги батьків. Учні повинні чітко розуміти для чого і для кого вони створюють освітні продукти. Необхідно пам’ятати про соціалізацію – спрямовувати учнів на створення освітніх продуктів, які об’єднують, передбачають партнерську взаємодію, спілкування, взаємодопомогу, турботу про близьких. Це можуть бути спільні проєкти, благодійні ярмарки, челенджі тощо. Зустрічі на цифрових платформах усім класом, групами або по окремо доцільні лише на певних етапах навчання – проєктування проблеми і теми проєкту, вибору завдань різного типу й рівня складності, планування навчальної діяльності, розроблення критеріїв виконання завдань, а також на етапах рефлексії – презентації та оцінювання результатів навчання. Інші технологічні процеси й операції оптимально виконувати самостійно, в індивідуальному темпі, за якісним навчальним контентом – відеоматеріалами, інструкціями, технологічними картками або індивідуальними консультаціями вчителя.
