Клята війна забирає найкращих…Сьогодні 22 травня в останню дорогу провели загиблого воїна Андрія Лічка
Нестерпно й гірко усвідомлювати, що окупант безкарно творить свої чорні злочини проти мирної України, проти нашого народу… Страшна ціна сьогоднішньої російсько-української війни – людські життя українців. Життя тих, хто нас захищає: наших дітей і батьків, зовсім юних і старших, недосвідчених і досвідчених. Таких різних, але дорогих нам людей.
22 травня Острожецька громада зі скорботою та болем у серці прощалася із загиблим новітнім Героєм російсько-української війни, нашим земляком Лічко Андрієм Анатолійовичем.
Звільняючи свою рідну землю від «русского мира», в результаті ворожого артилерійського обстрілу у розквіті сил пішов із життя 40-річний військовослужбовець. Він ще багато корисного міг би зробити для своєї сім’ї та країни, але захищаючи її свободу і незалежність, віддав найцінніше – своє молоде життя. Рука російського окупанта забрала в матері – сина, дружини — чоловіка, батька у дочки, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна.
Сьогодні рідне село зустріло на колінах «живим коридором» обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на очах тіло загиблого воїна…
У Свято-Іллінському храмі відбулася заупокійна служба за загиблим, а опісля - ритуал вшанування полеглого воїна за присутності великої кількості людей (рідних, друзів, побратимів, земляків, мешканців Острожецької громади та багатьох інших), які прийшли провести воїна в останню путь.
Андрій був життєлюбом і оптимістом, доброзичливим та працьовитим, гарним сім’янином. І на війні він був одним із кращих. Справжній патріот, воїн і чоловік.
До вічного спочинку проводжали Андрія у скорботі та з щирою молитвою. Похоронна процесія, що розтягнулася на кількасот метрів, йшла у невимовній тузі під звуки духового оркестру. Поховали героя на кладовищі села Острожець.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким захисника України. Складаємо доземний уклін родині, яка виховала справжнього патріота, та розділяємо невимовний біль важкої втрати. Андрій віддав своє життя за захист не лише України, а й кожного з нас, наш край, нашу свободу і незалежність.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ!
