Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів художньо-естетичного та технологічного циклів
Виступ « Розвиток загально-навчальних умінь школярів як основи успішної соціалізації учнів у процесі вивчення предмету « Технології»
Підготувала : Гордійчук В.В.
вчитель П’яннєвської філії І-ІІ ступенів
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Велике питання життя – як жити серед людей. Людина від свого народження проходить великий і складний шлях свого життя, на якому вона зустрічається і взаємодіє з різними людьми, групами людей, потрапляє під вплив різних середовищ. Для забезпечення успішної соціалізації особистості і інтеграції її у суспільство необхідно правильно створити всі необхідні умови. При організації цього складного і безперервного процесу неприпустимим є допущення будь-якої помилки, бо це може спричинити виникнення у особистості певних відхилень у характері, поведінці і таким чином людині буде важко адаптуватися у будь-яке соціальне середовище або й взагалі, не зможе включитися у суспільне життя. У процесі соціалізації в людині формуються соціальні якості, знання, вміння, відповідні навички, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості. В ширшому розумінні - це процес становлення особистості, оволодіння нормами і правилами життя в суспільстві, знаннями і вміннями будувати стосунки з іншими людьми на основі розуміння їх самоцінності і власної цінності, відповідальності перед собою й іншими, прагнення до набуття сенсу життя як радості творення і самотворення. Це процес отримання навичок, необхідних для повноцінного життя у суспільстві.
Основою соціалізації є заклади освіти. В процесі соціалізації розрізняють соціальні та педагогічні фактори впливу на особистість. Серед факторів педагогічного впливу на розвиток соціальної компетентності здобувачів освіти виділяють: особистісно зорієнтований підхід в організації навчально-виховного поцесу – це таке навчання, яке на перше місце ставить самобутність дитини, її самоцінність, суб’єктивність процесу навчання; доцільне і оптимальне використання інформаційно-комунікаційних та інших інноваційних технологій; шкільні традиції – це ті найменші елементи, що об’єднують учнів, учителів та батьків в один колектив, в одну сім’ю. Успішна соціалізація здійснюється в процесі навчально-виховної діяльності, засобами предметів.
Освітньо-виховна діяльність: перехід від монологічних методів до діалогу та полілогу, це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору; активізація діяльності учнів завдяки використанню інтерактивних форм організації навчально-виховного процесу; надання учням права вибору рівня навчальних досягнень і способу виконання завдань; диференціація і профілізація змісту освіти; напрямки перебудови процесу засвоєння знань стають засобами розвитку особистості.
Освітня галузь «Технології» створює умови для актуалізації знань з основ наук в рамках предметної соціальної діяльності, завдяки чому формується культура праці, організаторські здібності та пошукова активність особистості. Інформаційні технології, економічні знання, оволодіння іноземними мовами забезпечують функціональну освіченість майбутнього спеціаліста в будь-якій сфері діяльності, самореалізацію і конкурентоспроможність особистості в сучасних соціально-економічних умовах. Предмети естетичного циклу сприяють становленню людини культури, розвитку творчого потенціалу і формують здатність підходити до реальності та мистецтва з естетичної точки зору. Підсумовуючи слід відмітити, що складниками на шляху соціалізації особистості є соціальне становлення, формування соціальної компетентності, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні.
Отже, одним із головних завдань школи є підготовка учнів до самостійного життя. У розв’язанні цього завдання велика роль належить предмету трудове навчання, основною метою якого є розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, адже потрібна не просто індивідуальність, а інтелектуальна, творча особистість, здатна ставити і вирішувати важливі завдання, швидко орієнтуватися в стрімких змінах сучасного соціально-економічного суспільства. Освіта повинна бути орієнтована на особистість, на формування високоморальної, стабільної у своєму розвитку людини, яка добре розуміє, що робить, куди і навіщо йде, яка обов'язково розвине власний талант, здібності. Завдання щодо формування в учнів компетентностей стоять переді мною, як і учителя.
На мою думку великі можливості у вирішенні питання по формуванню в учнів компетентностей дають уроки саме трудового навчання. Завдяки ключовим компетенціям учні повинні вчитися вирішувати проблеми, використовуючи власний досвід, займатися самоосвітою; думати, тобто мати власну позицію, формулювати власну думку, мислити критично; співпрацювати, а значить приймати рішення, вміти працювати у групі.
Кожна дитина – особистість, що формується впродовж свого життя різними чинниками. Сучасні учні мають бути креативними, допитливими, здатними до самоосвіти, з добре розвинутими комунікативними навичками.
Я вважаю, що один із шляхів, який допомагає досягти самореалізації, є мотивація. Адже в більшості випадків учень не має свідомого, вмотивованого бажання вчитися і від цього страждає наше майбутнє, йому потрібно допомогти розкритися, знайти і розширити свої здібності.
Та, на жаль, не всі школярі характеризуються позитивним ставленням до навчальної діяльності. Є чимало байдужих дітей, що негативно ставиться до школи. Тоді одним із шляхів позитивного ставлення до навчання є створення позитивних мотивів навчання. На зміну цікавості приходить допитливість.
Щоб виховати дитину допитливою, необхідно домогтися її уваги до виконання того чи іншого завдання, дотримання технології. Якщо дати доступні розумінню дитини проблемні завдання і можливість їх розв'язувати, вона краще виконає та засвоїть завдання на дану тему.
Для формування життєвих компетентностей учнів у своїй роботі я практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Свою діяльність спрямовую на формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності. Інноваційним підходом до викладання уроків трудового навчання вважаю проведення уроків у нетрадиційному форматі.
Також, на мій погляд, найефективнішими методиками по формуванню життєтворчих компетенцій на уроках трудового навчання відіграють творчі завдання, які містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька неправильних відповідей. Наприклад, може бути використана притча, легенда або поставлене проблемне завдання: поєднати в одному виробі іграшку і накривку на чайник чи грілку, іграшку і органайзер. Виконуючи такі завдання у малих групах, діти мають змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співробітництва, до активного засвоєння навчального матеріалу, особливо на етапах поглиблення і закріплення знань, узагальнення вивченого матеріалу.
Ми, вчителі, повинні сприяти формуванню ключових компетентностей школярів. Адже сьогодні соціуму потрібні учні та випускники, готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя.
Формування життєвих компетентностей в учнів на уроках трудового навчання дозволяє повною мірою розкрити природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлювання та застосування на практиці різноманітних ідей, можливість здійснювати свій вибір, знайти себе у світі та відкрити світ у собі.
Література
- Галицький О. Навчаємо і виховуємо / Проектна діяльність у школі / О. Галицький. – К. : Шк. світ, 2016. – С. 79-86.
- Єрмаков І.Г., Нечипоренко В.В., Пузіков Д.О. «Життєтворчі компетенції у системі компетентнісно спрямованої освіти. Запоріжжя. – 2008.
- Пелагейченко М.Л. « Професійний довідник» учителя трудового навчання. Основа. – 2013.