A A A K K K
для людей із порушенням зору
Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №3 методичного об'єднання ЗДВР та педагогів-організаторів

Дата: 18.01.2022 13:59
Кількість переглядів: 177

«Психолого – педагогічні знання, професійні вміння і навички – складова в педагогічному трикутнику «дитина – батьки – учитель»

04 січня 2022 року (дистанційно)

         Підготувала ЗДВР

Острожецького ліцею

                                                                                              імені І. Єремеєва

         Вакуліч Н.В..

 

 

Сім’я та школа – це берег та море.

На березі дитина робить свої перші кроки,

 отримує свої перші уроки життя.

 А потім перед нею відкривається  море знань,

 а курс у цьому морі прокладає школа.

Та це не означає, що вона повинна зовсім відірватися від берега…

Лев Абрамович Кассіль

 

             На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому. Сім’я разом зі школою створює той найважливіший комплекс факторів і умов виховного середовища, який визначає ефективність всього освітнього процесу.  У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» підкреслюється: «В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання»

            Проблема взаємовідносин сім’ї та школи виникла відносно недавно в педагогіці. До ХХ ст. в зарубіжній та вітчизняній педагогіці існував чіткий поділ виховання сімейного і виховання в навчальному закладі.

           Діти здобувають освіту, виховуються і навчаються не лише в школі. Їх розвиток продовжується і поза стінами школи і насамперед – у сім’ї. Сім’я – один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Лише в сім’ї, під керівництвом та з допомогою батьків дитина пізнає навколишній світ у всіх його складностях і багатогранних проявах, тут проходить її громадське становлення, формується світогляд та естетичні смаки. [3, с. 41]

Метою функціонування будь-якої школи є формування повноцінної, всебічно розвиненої особистості учня. Проте досягнути цього зусиллями одної лише школи вкрай важко, адже саме в сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання. 

 В освітньому процесі батьки – це джерело інформації для вчителів. Саме батьки найкраще знають своїх дітей і можуть допомогти вчителям краще зрозуміти характери та інтереси школярів. Вони також – джерело для удосконалення школи. Якщо навчальні заклади дослухаються до думок та зауважень щодо навчального процесу, то творять кращу освіту.

Педагогіка партнерства, яка власне полягає у взаємодії між школою та сім’єю є невід’ємною складовою формули нової української школи.

В рамках концепції НУШ поняття “педагогіки партнерства” було перенесене зі світогдяних обширів у нормативну площину. В урядових документах вказано, що нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Взаємодія батьків, учня, вчителів, психологічної служби і керівника школи – незамінна для формулювання індивідуальних освітніх траєкторій та втілення їх в індивідуальних навчальних планах кожного учня. Така можливість передбачена новим законом “Про освіту”.

Завданням класних керівників, вихователів, шкільного психолога та соціального педагога є сприяти усвідомленню батьками їх власної відповідальності не лише за утримання, але і за виховання, рівень навчальної успішності їх дітей.  Успішність навчання як і будь-якого іншого виду діяльності залежить в першу чергу від рівня вмотивованості учня, а також від наполегливості у досягненні мети. Саме батьки повинні формувати у своїй дитині позитивне ставлення до школи та навчання, заохочувати її пізнавальну активність, плекати  любов до книги, показати дитині важливість успішного навчання для формування подальших життєвих перспектив.

У роботі з батьками учнів використовують різноманітні форми й методи. Зокрема, можна виділити наступні.

Відвідування батьків удома, яке допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра.

Запрошення батьків до школи. У разі необхідності вчитель запрошує батьків окремих учнів до школи "на розмову". Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. У такій розмові педагог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків настороженість, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

Класні батьківські збори є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів.. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив. Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбуватися у вигляді лекцій або доповідей класних керівників, виступів самих батьків та обміну досвідом виховної роботи з дітьми, із залученням учнів, показом їхніх класних робіт і художньої самодіяльності, демонструванням кінофільмів.

День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє формуванню єдиного згуртованого колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. Батьки мають можливість отримати вичерпні відомості про своїх дітей і поговорити з директором, його заступниками, учителями, класними керівниками, психологічною службою школи, шкільним лікарем, органами дитячого самоврядування.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику. їх проводять або для батьків учнів одного класу, окремо для батьків учнів початкових класів, середніх старших класів, що дає змогу враховувати вікові особливості дітей.

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори, вечори запитань та відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Для пропагування педагогічних знань практикують і такі форми роботи як диспути, конференції, круглі столи,  на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання з певної проблеми.

Практичні поради для досягнення взаєморозуміння з батьками учнів.

Для того, щоб налагодити  взаємодію та не допускати конфліктних ситуацій у спілкуванні з батьками вчитель має знайти правильний підхід до кожного. Це не так вже й легко, але тут на допомогу прийдуть прості та дієві, правила комунікації.

1. Спробуйте знайти контакт і зосередити увагу співрозмовника на собі. Навчитися цьому складно, але необхідно. Тут у нагоді стануть психологічні хитрощі на кшталт: завжди привітна посмішка, зоровий контакт, спокійна інтонація та стримана жестикуляція. Бесіду ж варто почати з позитивних моментів, після цього подальші зауваження (якщо вони будуть) сприйматимуться вже не так гостро.

2. Умійте не тільки говорити, а й слухати. Якщо батьки налаштовані агресивно та замість конструктивного діалогу намагаються щось довести викладачу, то сенсу у розмові не багато. А якщо обидва учасника не хочуть чути один одного? Тож вчитель має бути мудрішим, спробуйте налагодити контакт з матір’ю чи батьком учня, а перш за все – вислухати.

3. Тримайте свої емоції при собі. Якщо людина налаштована досить агресивно, уподібнюватись їй не варто та навіть протипоказано. До того ж зайві емоції завадять вам зрозуміти позицію опонента, в результаті ви посваритеся, а от відновити нормальні стосунки після такого буде не так вже й просто. Хоча б одна сторона діалогу має зберігати спокій та бути цілком коректною. Батьки критикують вас чи ваших колег? Не обурюйтесь, а прислухайтесь, можливо, в чомусь вони таки мають рацію.

4. Будьте максимально відкритими. Інколи батьки заздалегідь можуть бути негативно налаштовані до вчителя, але буває й таке, що гарні на початку стосунки раптово псуються. Чому? Тому що іноді батьки не відчувають зворотнього зв’язку. Час від часу виходьте на зв’язок з батьками, особливо якщо помічаєте, що дитина поводить себе нетипово. Це не просто правильно, у майбутньому це врятує вас від необхідності вислуховувати обурені промови з приводу неналежної уваги до дитини.

5. Пам’ятайте, що мета спілкування – благополуччя дитини. Не варто забувати про те, що конфлікти між батьками та вчителями завжди відбиваються на дитині. Що робити? Передусім керуватися інтересами дитини, не допускати жодних конфліктів. Всі батьки переймаються невдачами та успіхами своїх дітей, потрібно лише довести, що вам теж не все одно. Не варто звинувачувати їх у тому, що дитина погано себе поводить чи не дуже добре вчиться, краще дайте кілька педагогічних порад та допоможіть знайти вихід.

Отже, ефективною та результативною взаємодію школи та батьківської громадськості можна вважати тоді, коли:

  • між школою та батьками склалась атмосфера співробітництва, взаєморозуміння  в досягненні кінцевої мети;
  • коли спілкування педагогів та батьків – це партнерська взаємодія: спільно радимося, розмірковуємо, вирішуємо;
  • коли батьки впевнені в професійності педагога, його знаннях;
  • коли склались добрі довірливі стосунки на основі доброзичливості, щирості,  взаємодопомоги та взаємоповаги;
  • коли школа, сім’я, громадськість регіону – одна шкільна родина.

         Отже, співпраця родини і школи має ґрунтуватися на взаємоповазі, рівноправному партнерстві. Педагогічний колектив та колектив батьків – це має бути єдиний живий організм, об’єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.

 

Використані джерела:

  1. Батьківські збори / Т. В. Виноградова. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – с. 237.
  2. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: Радуга, 1994. – с. 62.
  3. Дворук О. І. Процес виховання очима дитини /  О. І. Дворук; Відп. ред. Г. В. Луценко // Педагогіка та  конкретні методики. – Черкаси: «Родзинка», 2006. – С. 109.

4.https://vseosvita.ua/library/vistup-na-pedradi-vzaemodia-skoli-ta-simi-na-zasadah-pedagogiki-partnerstva-455061.html

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь