Матеріали засідання №3 методичного об'єднання вчителів 1,2 класів

Дата: 06.01.2022 12:59

Кількість переглядів: 1234

Виступ.  Шляхи, форми та методи удосконалення освітнього процесу.

                  Статкевич Н.В

                                                                   Вчитель початкових класів

                                                                   Уїздецької ЗОШ I-III  ст.

Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах банального освітнього процесу, саме тому з появою НУШ та реформи освіти вчителі мають змогу значно покращити якість навчання та виховання здобувачів освіти, адже сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Гуманізація освіти, її орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій. Тому вимогою сьогодення стає апробація й упровадження інноваційних освітніх технологій у освітній процес.

В умовах інформаційного суспільства традиційне навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, вже не можливо вмістити до шкільної програми. Втрачає сенс необхідність перенавантажувати пам’ять дитини додатковими знаннями, необхідно навчати дитину знаходити їх і користуватися ними. Тому дієвим інструментом поліпшення якості освіти визначають застосування компетентнісного підходу до освіти, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань розв’язувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях. Щоб навчити цього дітей, потрібно змінити технологію навчального процесу.

Варто відзначити, що протягом останніх років у школах нашої країни триває інтенсивне переосмислення підходів до організації процесу учіння, колектив долає стереотипи педагогічного мислення, здійснює глибинні системні перетворення. Педагогічні працівники шкіл експериментують, апробують та успішно впроваджують нові ідеї, технології, методики. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, метою якого є пробудження й підтримання прагнення дітей до пізнання, спонукає вчителів школи шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми шляхом використання інновацій. Проте питання впровадження інноваційних технологій вимагає системності та серйозного науково-методичного підходу.

В закладі освіти обирається проблемна тема, яка реалізує актуальні завдання сьогодення, а також  враховувує такі чинники, як:

• відповідна фахова підготовка педагогічних працівників;
• створення умов для творчості в індивідуальній і колективній діяльності;
• використання нетрадиційних форм і методів навчання та виховання;
• використання навчального матеріалу різного змісту, виду і форм;
• надання учневі свободи вибору способів виконання навчальних завдань;
• матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу;
• видавнича діяльність, творчі роботи вчителів із питань упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

У практику діяльності педагогічного колективу школи активно ввійшли наступні форми роботи:

• проектні технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань і вмінь із різних предметів і видів діяльності;
• ігрові технології, які формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;
• технології особистісно зорієнтованого, диференційованого навчання;
• інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «мозковий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові й ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання тощо);
• технології проблемного навчання.

З упровадженням нових сучасних технологій було змінено й саму форму проведення уроків. У педагогічній практиці вчителів виникли нові форми уроків: урок-практикум, урок-пошук, урок-дискусія, урок-мандрівка, урок-панорама, урок-залік тощо.

Перед сучасною школою дедалі гостріше постає завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві шляхом формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп’ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Необхідно підвищувати мотивацію до навчання учнів і залучати їх до самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької роботи на базі комплексного використання інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) із метою підвищення якості навчання учнів. Якщо за класно-урочною системою організація процесу навчання зазвичай проходить за схемою «вчитель – підручник – учень», то в умовах сучасного інформаційного суспільства змінено методику традиційного навчання: вона зорієнтована на застосування комп’ютерних технологій і вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему «учитель – учень», замінюючи її на систему «учитель – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер». Нова схема надає широкі можливості. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні й викладанні, урізноманітнюють навчальний процес, дозволяють учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал і бути активними учасниками процесу навчання. Учитель перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, фасилітатором. Саме тому одним із пріоритетних напрямів діяльності нашого навчального закладу є інформатизація навчально-виховного процесу й упровадження ІКТ у навчально-виховний процес та управлінську діяльність.

Головна мета експериментально-практичного навчання за принципами НУШ — створення в школі електронного інформаційно-освітнього простору навчання, який би забезпечував ефективну мережеву взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу — учнями, батьками й учителями. Тому найважливішим завданням інформатизації освітнього простору в школі є підготовка вчителів та учнів із метою формування в них інформаційно-комунікаційних компетенцій, практичних навичок використання педагогічних програмних засобів нового покоління, можливостей швидкісної мережі Інтернет, у результаті чого учні не тільки здобувають комп’ютерні навички, а також відбувається цілеспрямований розвиток навичок, пов’язаних з успішною адаптацією в суспільстві.

На сучасному етапі розвитку освіти учителі школи використовують готові програмні педагогічні засоби, власні презентації, електронні проекти, забезпечуючи мультимедійний супровід на уроках математики, фізики, хімії, образотворчого мистецтва, художньої культури, географії, біології, музичного мистецтва, української мови та літератури, світової літератури, англійської мови, історії. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні засоби й дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Це дає можливість не лише вивчати світ за допомогою текстів і зображень, а й створити активне кероване комунікативне середовище, у якому здійснюємо навчальний процес. Використання електронних засобів навчання дає вчителям необмежену творчу свободу. Вони можуть самостійно обирати план проведення уроку, добирати додаткові матеріали до уроку, складати контрольні роботи, тести, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходів до учнів.

Розвиток дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, що використовують педагоги на уроках, допомагають досягати кращих результатів під час освітнього процесу, а саме:

• посилення мотивації навчання;
• активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єктанавчання;
• індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
• урізноманітнення форм подання інформації, типів навчальних завдань;
• створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;
• забезпечення постійного зворотного зв’язку, можливість рефлексії.

Зараз учителі широко застосовують метод проєкту з використанням мультимедійних технологій, в основі якого лежить спільна навчально-пізнавальна творча діяльність учнів, організована на основі комп’ютерних технологій. Мультимедійні проєкти дозволяють не тільки передавати учням суму знань, а й навчити здобувати ці знання самостійно за допомогою можливостей комп’ютерної мережі Інтернет. Учні в процесі роботи над проєктом набувають комунікаційних навичок і вмінь, навчаються ставити цілі, досліджувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати. Вони вчаться інтегрувати знання з різних галузей для розв’язання проблематики вибраних ними проєктів.

Отже, пріоритетним напрямком на цьому шляху для колективів закладу є розробка і впровадження в життя нових інноваційних проєктів, які будуть спрямовані на виконання основного завдання національної освіти в сучасних умовах: формування і розвиток гармонійно розвинутої особистості, формування покоління людей, котрі мислять і працюють по новому. Аби виховати учня з універсальним мисленням, що відповідає характеристикам громадянина України, а також після закінчення середнього навчального закладу має рівень євроабітурієнта, і надалі – євростудента, увесь колектив школи поставив перед собою завдання: сформувати в особі сьогоднішнього школяра конкурентоспроможну особу, цвіт нації, створити умови для самовизначення, самовиховання та самореалізації особистості – носія не тільки особистісних, сімейних, але й етнонаціональних, полікультурних, толерантних, громадянських, загальнолюдських цінностей.

                           Список використаної літератури

1. Бібік Н. М. Нова українська школа : порадник для вчителя. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
2. Бібік Н. М. Нова українська школа : порадник для вчителя: підручник. Київ : Літера ЛТД, 2018. 160 с.
3. Біленко І. Початкова школа в контексті інноваційних освітніх змін. Використання сучасних технологій, форм та методів у початковій освіті : моногр. Київ : Пророк, 2017. 220 с.
4. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : навч. посіб. Київ : Атіка, 2009. 684 с.
5. Василенко Н. В. Компетентнісний підхід в освіті : реалізація теорії та практики : навч. посіб. Харків : Основа, 2017. 170 с.
6. Освітнє середовище Нової української школи: нові педагогічні підходи, методики, технології. URL: https://www.megu.edu.ua/uk/osvitnie-seredovishhe-novoi-ukrainskoi-shkolinovipedagogichnipidhodimetodikitehnologii/ (дата звернення: 13.01.2021).

« повернутися