Матеріали засідання №2 методичного об'єднання вчителів іноземних мов
Виступ на тему:«Інтерактивні методи роботи в НУШ»
Підготувала Шевчук Оксана Миколаївна
вчитель німецької мови
Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
У своїй роботі ми прагнемо зацікавити учнів у вивченні німецької мови. Для цього уроки проводяться у вигляді гри або з її елементами, що сприяє підвищенню засвоєння знань.
Інтерактивні методи роботи.
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. У доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися: діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання; жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності". Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом сучасної шкільної освіти, адже відійшовши від тоталітарного розуміння та культивування колективу та колективізму, наша школа часто заходить на позиції крайнього, деструктивного індивідуалізму, формуючи випускника, неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати.Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні (з англійської "взаємодіючий"). методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя та для учнів.
"Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років).
Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все - підвищення "ККД" процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання - 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами - 20%, під час демонстрації - 30%, під час дискусії - 50%, під час практики - 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90%. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.
Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності, зростає цікавість до процесу навчання.. Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.
Сутність і види інтерактивних методів навчання.
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ - 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі - 1 хвилина.
Групові методи:
Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв'ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об'єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу - для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" - керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга - ідейне навантаження, третя - образи, четверта - форму).
Інтерактивне навчання на практиці. Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит): Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі - партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.
"Інтерактивні технології - не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.
Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) - 1-2 методи за урок.
Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи - самостійним пошуком, традиційними методами.
Процес впровадження.
Впровадження інтерактивних методів навчання відбувалося за логікою "від простого до складного".
Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна
-констатувати наступні зрушення:
-учні набули культури дискусії;
-виробилося вміння приймати спільні рішення
-поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
якісно змінився рівень сприйняття учнями німецької мови - він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стало "обдумати", "застосувати";
якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
Ми застосовуємо проектні форми роботи для вивчення мови!
Проектна робота.
Мета проектної роботи полягає в можливості кожної дитини проявити себе якнайкращє: продемонструвати свої творчі здібності, використовуючи при цьому набуті знання й навички з лексики, граматики, тощо, поділитися життєвим досвідом, розкрити в собі й своїх друзях нові таланти, позбутися багатьох комплексів, мати на все свій власний погляд і не боятися його відстояти, навчитися слухати думки інших і поважати їх. До даної роботи я залучаю абсолютно всіх учнів, не зважаючи на їх рівень знань або вік. Бо тут головнішим є сам процес роботи, а не її результат.
Роль вчителя в роботі над проектом визначальна, але тільки на першому етапі. Я - це поштовх, що надихає учнів на творчий лад: знайомлю їх з подібними, раніше виконаними роботами, згадую найдрібніші деталі з попередніх проектів, чітко ставлю мету, наголошую на індивідуальності кожної роботи, прошу дітей мислити креативно. І головне - ніяких, обмежуючих творчий запал і креативний потенціал дітей, правил! Дозвольте їм самим визначитися з формами, напрямками створення проекту і не хвилюйтеся за помилки: граматичні, орфографічні, тощо! Рівень їх знань Ви цілком зможете перевірити в традиційних самостійних і контрольних роботах, а тут лише спостерігайте, за необхідністю контролюйте, допомогайте, заохочуйте учнів, а наприкінці отримуйте велике задоволення від справжніх шедеврів ваших дітей.
Проекти можуть бути представлені як: творча робота з малюнками, аплікацією, вирізками з періодичних видань; стінгазета; тематична виставка поробок; фотоколлаж; плакати, буклети, проспекти; випуски газет чи журналів на одну з тем; видання книжок; створення радіо і телепрограм; проведення вечірок ( концертів, вистав, свят); організація пресконференцій; ігри, вікторини; інтерв"ю і т.д.
В процесі роботи над проектом кожен учень має визначитися з певними обов"язками, які йому необхідно буде виконувати для поставленої перед класом, групою чи окремим учасником мети. Маючи певний досвід, відмічу, що всі діти відносяться до своїх завдань здебільшого відповідально. Дуже часто я пропоную учням саме з різним рівнем підготовки, різними поглядами на проблему об"єднатися для виконання проекту. Всім знайдеться робота: більш підготовлені учні зроблять необхідний переклад, напишуть твір, вірш, пісню, підготують ребуси, кросворди і т.д., а слабкіші учні із задоволенням художньо оформлять проекти, підберуть дизайн, зроблять фотографії, проведуть з"йомки кліпів, фільмів, знайдуть цікавий додатковий матеріал, тощо. Як кажуть, в суперечці народжується істина, але мені вдається вдало налагодити стосунки між дітьми, якщо вони не були досить дружніми. Іноді діти погоджуються зі мною, а деколи вони прагнуть самостійно організувати свою роботу.
Впровадивши проектну роботу в процес навчання, для мене стає можливим познайомити дітей ближче, яскравіше з культурою, традиціями та звичками країн та національностей, що вивчаються. Ми перетворюємося з пасивних слухачів на активних участників даних традицій, що допоможе учням на все життя запам"ятати такі проекти. У дітей з"являється настільки велика впевненість в своїх здібностях, такий великий інтерес до вивчення певної культури і німецької мови взагалі, що вже скоро у багатьох учнів змінюється відношення до уроку на позитивне, поліпшуються оцінки й відчувається чималий прогрес у вивченні вашого предмету.
Раджу також не забувати про таку важливу річ, як позитивне ставлення до кожної дитини, заохочування, вдячність за вчасно й вдало виконану роботу, що неодмінно надихне учнів на творчі злети, свіжі й неординарні ідеї.
Тематика робіт може бути різноманітною: все залежить від навчальної програми, віку, оточення, інтересів, досвіду, рівня підготовки, потреб та очікувань учнів. Враховуючи ваші цілі, робота над проектом може тривати день, тиждень, місяць, чи навіть довше: як правило, чим більша група дітей, тим довший термін виконання роботи. На різних етапах підготовки діти працюють в різних складових групах, але початок та кінець проекту я пропоную поєднати з дискусією в класі щодо вибору теми, плану дій, підведення підсумків, тощо.
Наприкінці будь-якого проекту слід провести певне обговорення з учнями і обов"язково дізнатися, чи сподобалося їм працювати на задану тему, що цікавого та нового вони вивчили, які завдання виявилися більш корисними і т.д. Беручи все вище сказане до уваги, вчителі повинні і себе запитати, чи варто було займатися даним проектом і чи спробую я це ще раз. Особисто у мене ніколи не виникало жодного сумніву і мої учні завжди отримували велике задоволення від процесу та результатів роботи. І не забуваємо, що все ж таки в творчій роботі головний сам процес!
Тож ласкаво просимо вас в надзвичайний світ проектної роботи, де ваші діти набудуть бесцінний досвід у вивченні вашого предмету і розкриють у собі багато талантів!
Чому варто займатися проектною роботою?
- учні самі обирають форми, напрямки, види створення проектів;
- проектна робота заохочує дітей до творчих експериментів, креативного мислення;
ця робота продуктивно з"єднує дітей різних рівней, здібностей і віку;
- діти мають унікальну можливість висловлювати свої думки, бути почутими і з думкою дитини в даному випадку неможливо не погодитися тому, що вона - єдина вірна і цілком має право на своє існування;
- даний вид роботи дозволяє перетворити простий урок на справжнє дійство, де учні яскраво презентують свій проект, або замінити звичну контрольну роботу на свято творчості.
То ж на конкретних прикладах ми покажемо, як проводиться проектна робота на уроках німецької мови. Для досягнення бажаних результатів кожний раз слід скласти певний алгоритм дій (етапи роботи). Наприклад:
1 етап - підготовчий етап;
2 етап - визначення актуальних проблем з теми;
3 етап - вибір проблеми дослідження;
4 етап - збір інформаціі;
5 етап - творчі пошуки шляхів розв"язання проблеми;
6 етап - практична реалізація ( безпосередня участь: створення і оформлення проекту);
7 етап - підготовка до представлення проекту;
8 етап - презентація проекту;
9 етап - підведення підсумків.
Підготовчий етап - має на меті набуття певних знань та вмінь,котрі необхідні для створення успішного проекту.
2 етап - подумайте та постарайтесь з"ясувати, які актуальні проблеми доречно було б дослідити в процесі роботи.
3 етап - спробуйте разом з дітьми вибрати таку тему дослідження, яка була б найбільш актуальною, корисною та цікавою.
4 етап - для того, щоб повно й об"єктивно проаналізувати та дослідити обрану ситуацію, необхідно зібрати всю інформацію, яка стосується цієї проблеми.
5 етап - найцікавіший, бо пов"язаний з проявами творчості дітей: ми оцінюємо всі існуючі шляхи розв"язання проблеми та зупиняємося на більш оптимальному або пропонуємо власні ідеї.
6 етап - робимо спробу повного чи часткового практичного втілення нашого плану розв"язання проблеми: пишемо та естетично оформлюємо роботи.
7 етап - учням надається можливість підготуватися до представлення свого проекту. Форми презентації можуть бути різноманітними (гра, дискусія, конференція, вистава, свято, випуск стінгазети, тощо).
8 етап - презентуючи матеріал, учні демонструють знання змісту вибраної теми, аргументовано і переконливо відстоюють власний варіант дослідження проблеми, компетентно відповідають на запитання однокласників та вчителя.
9 етап - після закінчення кожної роботи завжди корисно подумати над тим, що дітям вдалося найкраще, над яким етапом було працювати цікавіше, чому учні навчилися, яких помилок можна було б уникнути. Таким чином здобувається важливий навчальний і життєвий досвід, який допоможе вашим учням уникнути помилок у майбутньому і навчатися краще.
У ході роботи над проектом ви можете відчути нестачу необхідних ресурсів. Звичайно, процес дослідження теми потребує не тільки часу, але й необхідних матеріалів чи навіть певних коштів. Це питання належить спільно обговорити у класі ще на початковому етапі роботи над проектом і спробувати відшукати можливі шляхи його вирішення.
Література :
- https//adm.dniprorada.gov.ua>show
- Голодюк Л.Як навчити учнів спілкуватися на уроці //Рідна школа .-2001.-№9
- Саган О. «Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів » // Початкова школа .- 2002.-№3
- Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів //Відкритий урок .-2002.- №5-6