Матеріали засідання №2 методичного об'єднання вчителів фізичної культури, основ здоров’я, ЗУ
Виступ «Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках основ здоров’я»
Гопанчук П.М.
вчитель основ здоров’я
Малинської філії І-ІІ ступенів
Острожецького ліцею імені І. Єремеєва
(Використано матеріали учителя гографії та біології Терещук Наталії Миколаївни)
Притча про мотивацію
Монах, що керує будівництвом собору, вирішив подивитися, як працюють робітники. Він підійшов до першого і попросив розказати про свою роботу.
-
- Я сиджу перед каменем і працюю різцем. Нудна і важка робота, - сказав той зі злістю. Монах підійшов до другого і запитав його те саме.
- Я ріжу камінь і цим заробляю гроші. Тепер моя сім’я не голодує, - стримано відповів той.
- Монах запитав і третього про його роботу.
З боку здається, що я ріжу камінь. Але насправді я будую Собор, який простоїть тисячу років. Я будую майбутнє, посміхнувшись сказав робітник.
Про що ж ідеться у даній притчі?
Вправа «Пазли»
Склавши із пазлів картинку ви прочитаєте про що йтиме мова.
Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції.
Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає, що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально – пізнавальної діяльності. Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість в ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат. Щоб досягти необхідного результату, можна використовувати різноманітні прийоми пізнавальних мотивів
Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку.
Основними способами формування мотивації під час навчання є:
-
-
-
- повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;
-
-
• практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті;
-
-
-
- створення проблемних ситуацій;
- створення ситуації успіху;
- постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.
-
-
До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:
-
-
-
- чітка організація процесу навчання;
- авторитет учителя;
- стиль спілкування;
- самостійна пізнавальна діяльність учнів.
-
-
Методи стимулювання інтересу до учіння:
-
-
-
- створення ситуацій пізнавальної новизни;
- створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
- створення ситуації зацікавленості;
- метод здивування;
- опора на життєвий досвід учнів;
- навчальні дискусії;
- розв’язання ситуативної задачі;
- пізнавальні ігри.
-
-
Учителі можуть застосовувати методи стимулювання обов’язків і відповідальності під час навчання:
-
-
-
- переконання в значущості навчання;
- заохочення успіхів у навчанні;
- вправи з висунення та виконання вимог.
-
-
Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість в ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат.
Щоб досягти необхідного результату, можна використовувати різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:
-
-
-
- бесіда ( у вступному слові вчитель окреслює коло питань, які розглядатимуться на уроці;
- Створення проблемної ситуації (питання, демонстрація експерименту, або надання до уваги учнів логічної суперечності;
-
-
• Використання прийому « Дивуй». ( вчитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії;
-
-
-
- Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів;
-
-
Використання під час уроку художньої та наукової літератури
-
-
-
- Створення ігрових ситуацій
- Створення ситуацій успіху
- Використання методу проекту
-
-
Методи мотивації навчальної діяльності
Емоційні:
-
-
-
- навчально-пізнавальна гра;
- створення ситуації успіху;
- стимулююче оцінювання;
- вільний вибір завдання;
- задоволення бажань бути вагомою особистістю.
-
-
Пізнавальні:
-
-
-
- опора на життєвий досвід;
- пізнавальний інтерес;
- створення проблемної ситуації;
- спонукання до пошуку алгоритмів рішень;
- виконання творчих завдань;
- використання інтерактивних технологій;
- розвивальна кооперація.
-
-
Вольові:
-
-
-
- висунення навчальних вимог;
- інформація про результати навчання;
- формування відповідальності;
- пізнавальне ускладнення (самооцінка діяльності та її корекція);
- прогнозування майбутньої діяльності;
- контрольне оцінювання.
-
-
Соціальні:
-
-
-
- розвиток бажання бути корисним;
- спонукання наслідувати сильну особистість;
- створення ситуації взаємодопомоги;
- пошук контактів і співпраці;
- зацікавленість у результатах колективної праці;
- взаємоперевірка.
-
-
Формування мотивації на окремих етапах уроку
Діяльність учнів обов'язково повинна мати психологічно повну структуру - розуміння й постановку учнями цілей і задач; виконання дій, прийомів, способів; здійснення самоконтролю та самооцінки.
Відповідно виділяють такі етапи формування мотивації:
-
- етап створення вихідної мотивації
(спонукання до нової діяльності, підкреслення попередніх досягнень, викликання відносної незадоволеності чимось із попередньої діяльності, підсилення акценту на майбутній роботі, здивування, зацікавленості)
Наприклад:
Розв’язання ситуативних задач
Марина вийшла з будівлі музичної школи й побачила трамвай, що наближався до зупинки. Вона миттю схопилася і побігла назустріч трамваю, адже знала: має обмаль часу й може спізнитися до ліцею.
-
- Про що забула дівчинка?
(Використати можна під час вивчення теми «Безпека пасажира»)
Притчі, які мають і повчальний зміст і створення майбутньої картини уроку.
Релаксаційні вправи(Одна дитина в центрі – це фортеця. Діти беруться за руки. Стають в коло – військо. Інший учень – інфекція. Вражає одного воїна. Що трапиться з фортецею. А як можна врятувати фортецю? Що зробити. Щоб хвороба не почалася? А це з’ясуємо під час вивчення теми «Соціальна небезпека захворювань»)
4.Вправа «Дивуй»
Демонстрація слайду, стенду, постера з цікавими фактами.
Вправа «Пазли»
Скласти картинку і спробувати визначити про що ми будемо говорити на уроці.
Загадки
(З рогами, а не коза,
Є сідло,а не кінь.
З педалями, а не рояль,
Із дзвоником, а не двері (Велосипед))
-
- етап посилення та підкріплення виниклої мотивації
- (інтерес до кількох способів рішення задачі, до форм співробітництва, різних видів діяльності, підтримка завдань різного рівня складності, підключення учнів до самоконтролю);
Вправа «Вежа»
Даю пакетик морських камінчиків і рулон скотчу. Створити найвищу вежу у групі за 1 хвилину.
Ставлю запитання:
Що допомагало вам у роботі?(Спілкування)
Яким було ваше спілкування?
Вправа «Килимок»
Роздаю різні ситуації. Діти розкладають ї по доріжці у колоночки. Потім за підручником перевіряють правильність викладання доріжок.
3.Перегляд відео сюжету
Вправа «Знайти пару» (Вправа мотивує до вивчення матеріалу, його опрацювання)
Руханки (Розкладаю іграшки маленьких тваринок у намальованому квадраті. Зав’язую дітям очі хустинкою. Пропоную за 1 хв врятувати від пожежі якнайбільше тваринок. А тоді ставлю питання Що потрібно знати для успішного виконання операції?
Вправа «Моделювання ситуації» (Роздаю на картках завдання. Діти читають, а потім розуміють що виконати завдання без знання певного алгоритму дії неможливо. Шукають його у підручнику.)
Експеримент (Хто я: мислитель, чи митець?)
-
- етап завершення уроку
(підкреслення позитивного особистого досвіду кожного учня, підкріплення ситуації успіху, диференційована оцінка праці, визначення труднощів і вибір шляхів їх подолання).
Кросворди
Рольові ігри
Тести
Вправа «Мікрофон»
Мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому.
Через мотивацію педагогічні цілі швидше перетворюються на психічні цілі учнів; через зміст формується певне ставлення учнів до навчального предмета й усвідомлюється його ціннісна значущість для особистісного, у тому числі інтелектуального, розвитку дитини; за допомогою функцій засобів, що спонукають, у педагогічній комунікації актуалізуються й освоюються навчальні ситуації; систематичний контроль навчальної діяльності та його результати використовуються для формування відповідальності.
Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка – хто краще за всіх грає. Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати свою майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. Але з'явилася людина й одним помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: „ Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожний прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде”. Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще залунала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, ніжність сопілки й величність контрабаса.
Як важливо, щоб оркестром хтось диригував. Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об'єднані однією метою та спрямовані єдиною волею в єдиному пориві...
Такими майстрами, шановні колеги, є ви, а інструментами – наші учні. Ми з вами, хочемо того чи ні, є творцями нового століття, і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю й задоволенням кожної дитини, щоб навчальне життя, в якому беруть участь й учні, й учителі, досягло гармонії.
