Матеріали засідання №2 методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики
Виступ . Ключові характеристики інноваційних технологій
Фесюк Олександр Володимирович,
вчитель математики та інформатики Малинської філії І-ІІ ст. Острожецького ліцею імені Ігоря Єремеєва
Актуальність проблеми полягає в тому, що у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.
Модернізація системи освіти пов’язується, насамперед, із введенням в освітнє середовище інноваційних технологій, в основу яких покладені цілісні моделі навчально-виховного процесу, засновані на діалектичній єдності методології та засобів їх здійснення.
Останнім часом досить широко увійшов у вжиток термін «інноваційні педагогічні технології».
Перш ніж розглянути ключові характеристики інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація» та «педагогічна технологія».
Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.
Так, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти[3,23].
Розрізняють поняття новація, або новий спосіб та інновація, нововведення. Новація – це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація – процес його освоєння.
Одні науковці (В Сластьонін, Л. Подимова) вважають інновації комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень. [3,23]. Інші заперечують, що інновації не можуть зводитись до створення засобів. Так, І. Підласий вважає, що інновації – це ідеї , і процеси, і засоби, і результати, взяті в якості якісного удосконалення педагогічної системи[3,23].
Розбіжності у тлумаченні поняття спричинені неоднаковим баченням їх авторами сутнісного ядра, а також радикальності нововведень. Одні з них переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни у певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні, нововведення.
Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему. Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення використовуваних раніше педагогічних технологій різних рівнів і різної цільової спрямованості.
Сьогодні у педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Існують різні погляди на розкриття цього поняття.
· Технологія – це сукупність прийомів, що застосовуються в якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник)[1,2]
· Педагогічна технологія – сукупність засобів та методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати завдання освіти (В. Безпалько)[2,28].
· Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних настановою, що визначають спеціальний набір та компонування форм, методів, засобів, прийомів навчання, засобів виховання; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов)[2,28].
· Педагогічна технологія – системна сукупність та порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети (М. Кларін)[2,28].
· Педагогічна технологія – це модель спільної педагогічної діяльності, продумана в усіх деталях з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учня і вчителя (В. Монахов)[1,2].
· Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування, визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з використанням комп’ютера і людських ресурсів, завданням якого є оптимізація форм освіти (ЮНЕСКО)[2,28].
Багато авторів вважають, що будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам і ключовим характеристикам: [2,30-31].
– Концептуальність. Кожній педагогічній технології повинна бути притаманна опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети.
– Системність. Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність.
– Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного ціле покладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів.
– Ефективність. Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти.
– Відтворюваність. Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб’єктами.
– Візуалізація (характерна для окремих технологій). Передбачає використання аудіовізуальної та електронно-обчислювавальної техніки, а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників.
– Ефективність дистанціного навчання. В час пандемії, окремо можна виділити і методи дистанційного навчання. В цих випадках приходиться покладатися в більшій мірі на технічні засоби зв’язку між вчителем та учнями. А також враховувати доступ учнів до відповідних навчальних матеріалів. Потрібно і не забувати і про санітарні обмеження щодо перебування за ПК чи телефоном.
З власної практики, діти найкраще розуміють матеріал, коли його пояснити на зрозумілих для них прикладах, що вимагає від вчителя принаймні розуміння цим діти цікавляться. Тако, дітям є цікавими приклади, які мають реальний застосунок знань в житті. І чим більше приклади пов’язані з сучасними технологіями, тим краща мотивація для вивчення матеріалу.
В підсумку, можна сказати, що ключовою характеристикою інноваційних технологій є розумне застосування сучасних технологій з використанням вже наявних методичних практик. На приклад, той самий ігровий метод можна успішно застосовувати як з використанням інформаційно-комунікаційних технологій так і без. Просто при дистанційному навчанні без інформаційно-комунікаційних технологій не обійтися і на це потрібно зважати. Вже більше як за рік пандемії розроблено досить багато завдань, які успішно можна використовувати онлайн.
Література
1. Ігнатенко М. Сучасні освітні технології // Математика в шк.,– 2003. – №4. – С.2-6.
2. Педагогические технологии / Под общей ред. В.С. Кукушкина. – Ростов н/Д., 2002.
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004.
4. Андросова Н. Інноваційні технології в школі. // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Випуск 91. С. 29-34. (https://core.ac.uk/download/pdf/83100043.pdf)
5. Лозинська С.Р. Інноваційні технології навчання в сучасній школі. (https://vseosvita.ua/library/innovacijni-tehnologii-navcanna-v-sucasnij-skoli-398770.html)
