Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів 3,4 класів

Дата: 02.09.2021 16:29
Кількість переглядів: 316

Виступ. Особливості організації освітнього процесу в початкових класах у 2021-2022н.р.

                                                                                                                                        Парфенюк В.В.,

                                                                  керівник методичного об’єднання

 вчителів 3,4 класів

 

    Згідно з методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти від 13 липня 2021р.№813 оцінювання рекомендуємо розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів,аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт,який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку здібностей, талантів кожного учня, формування  компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб.

     Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, доброчесності, справедливості, гнучкості, об’єктивності, неупередженості, систематичності , перспективності, критеріальності, дифереренційованості та конфіденційності, чіткості, відкритості, прозорості, плановості, доброзичливості.

     Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. 

          Об’єктами оцінювання є результати навчання здобувача освіти. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми.

                       

Оцінювання у 1-4 класах рекомендовано розглядати як процес  отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання його на основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступення якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

   Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

Формувального оцінювання

Підсумкового оцінювання

Метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості .

Метою якого є співвіднесення навчальних досягнень унів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання,визначеними Державним стандартом /освітньою програмою.

 Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно так і письмово.

Рекомендовано характеризувати процес навчання  та його результати лаконічними, доброзичливими , чіткими, об’єктивними, конкретними  оцінювальними судженями.

Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий»(П), «середній» (С ), «достатній « (Д ), «високий» (В ).

    Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах-вербальною оцінкою, 3-4 класах-або вербальною оцінкою,або рівнявою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.

Формулювання оцінювальних суджень,визначення рівня результату навчання пропонуємо здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його батьків(або осіб,що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей,шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці,інших носіях зворотнього зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

    Учитель може обрати і погодити  з батьками учнів форму зворотнього зв’язку.

     Рекомендовано системно проводити роз’яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення,що сприятиме  спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на  навчання заради оцінки.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання і триває постійно.

Рекомендуємо дотримуватися алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

   1.Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Учитель спільно з учнями  розробляє й обговорює цілі уроку(заняття). Ціль має бути вимірною,щоб через оцінювання була можливість з’ясувати,на якому рівні вона досягнута.

  2.Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання/системи навчальних завдань слід враховувати,що критерії-це набір якісних характеристик результату навчання,які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.

  3.Формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання.

Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні  інструменти зворотнього зв’язку. Рекомендуємо ,щоб зворотний зв’язок був  зрозумілим і чітким,доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнення дитини. Труднощі у навчанні пропонуємо обговорювати з учнем індивідуально,аби не створювати ситуації колективної зневаги до дитини. Під час взаємооцінювання доцільно формувати уміня коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника,ділитись досвідом  щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення,формування адекватного ставлення до зауважень,рекомендацій, зміцнює  товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

  4.Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність.

Під час навчальної діяльності пропонуємо  спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.

  5.Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Корекція виконаної робот буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій.Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання,зразок,на основі якого виконувалося завдання,поставти орієнту-

вальне запитання. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу.Під час корекції пропонуємо надавати перевагу індивідуальній роботі. Об’єктами формувального оцінювання можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату,так і результат їх нав-чальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату рекомендуємо використовувати орієнтовні рамки оцінювання,відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності:

-рівень розпізнавання об’єкта вивчення;

-репродуктивний рівень ;

-продуктивний рівень ;

-продуктивно-творчий рівень .

     Результат формувального оцінювання рекомендуємо  виражати вербальною оцінкою        учителя/учнів,що характеризують процес навчання та досягнення учнів.При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того,як висловив/ли думку учень/учні.Враховуйте,що  оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання.

       Основою  формулювання оцінювальних суджень можуть бути орієнтовні рамки оцінювання результатів навчання та очікуванні результати,окреслені в освітній програмі. Учителю пропонується співвідносити результат виконаного   завдання з описом характеристики результатів навчання,конкретизувати його відповідно до змісту завдання,передбаченого для досягнення очікуваного результату,та озвучити/записати   оцінювальне судження.

     З метою побудови освітнього процесу з урахуванням даних про навчальний поступ учнів рекомендуємо перевіряти кожну  письмову роботу учня як у робочих зошитах,так і в навчальних посібниках з друкованою основою,якщо такі використовуються в  освітньому процесі.Під час перевірки письмових робіт доцільно враховувати індивідуальні особливості учнів, їх готовність до самоперевірки та диференційовано виправляти виправлені у роботах учнів помилки.

     До прикладу, позначити на полі рядок зі словом/числовим значенням, де пропущено помилку; підкреслити букву/число, що є помилковим; перекреслити неправильний  запис і написати правильний результат. У такий спосіб учитель має можливість підготувати учнів до осмисленого сприйняття перевірних робіт і спрямовує їх роботу на коригування   досягнутих результатів. Результати виконання письмових завдань учнями вчитель може    враховувати під час підготовки до наступного уроку/заняття, передбачати диференційвану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених в учнів утруднень та попередження можливих утруднень, що можуть бути наслідком виявлених.

     Під час перевірки письмових робіт учитель пропонує учням дотримуватися культури    записів виконання завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з’єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах на полях сторінки зошита.

    Учитель разом з учнями може обрати позначення самооцінки учня, оцінки вчителя для фіксації перевірених робіт. Окрім позначень важливими для організації подальшої роботи є записи оцінювальних суджень щодо виконання письмової роботи.Рекомендуємо формувати в учнів уміння опрацьовувати перевірені роботи за позначками вчителя,  визначати місця утруднень, виправляти помилки і в подальшому уникати їх. З цією метою  за результатами  перевірки на наступних після неї уроках учитель організовує індивідуальну/диференційовану роботу (у 1-2 класах колективну/групову за типовими помилками/утрудненнями; у 3-4 класах-пріоритетно індивідуальну самостійну роботу). У  межах  уроку така робота може бути короткотривалою. Водночас планується вона системовно  й спрямовується на формування навичок  самонавчання, уміння знаходити  способи подолання виявлених утруднень, розвиток мотивації досягнення успіху,виховання відповідальності за виконувану навчальну діяльність.

  У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи.

   Мета  діагностувальних робіт:

-визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно  до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі;

-виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно-тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень;

-прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахування шляхів удосконалення методик навчання.

   Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами  виконання яких можна отримати об’єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов’язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом.

     Обсяг завдань у тематичній діагносту вальній роботі рекомендовано визначати з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.  

       Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлювання), письмово (списування, диктант, тестові завдання), практично (дослід, моделювання/конструювання, виконання практичної роботи) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних ресурсів.

        Завдання діагносту вальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.

      З предметів мовно-літературної освітньої галузі(мова навчання) система тематичних   діагносту вальних робіт може містити такі навчальні завдання:

Аудіювання

2-4 клас

Читання вголос

1-4 клас

Читання мовчки

3-4 клас

Читання на пам’ять

2-4 клас

Робота з літературним твором/медіа текстом

2-4 клас

Діалог(усно,письмово)

2-4 клас

Усний переказ

2-4 клас

Письмовий переказ

3-4 клас

Усний твір

2-4 клас

Письмовий твір

4  клас

Списування

1-4 клас

Диктант

2-4 клас

Робота з мовними одиницями

2-4 клас

 

 З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у   числі з тестових завдань закритого і відкритого типів, та містити навчальні завдання на   виявлення  стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв’язування ріняння, уміння розв‘язувати  задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами з урахуванням  програмового матеріалу,що опрацьовувався. Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання(обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.

      З інтегрованих курсів,змістове наповнення яких охоплює природничу,соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацією за допомогою моделі, малюнка, схеми.

     Система тематичних діагносту вальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

     Тематичні діагностувальні  роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей , як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також курсів за вибором, зазвичай не проводять.

      Кількість і періодичність  діагностувальних робіт з предмета вивчення інтегрованого курсу учитель може вивчати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому пропонуємо враховувати  навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/інтегрованого курсу, блок обов’язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у  свідоцтві досягнень та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Водночас пропоновано враховувати, що загальна кількість тематичних  діагностувальних робіт  з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмованого матеріалу.

     Під час складання календарно-тематичного планування  рекомендовано дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти(розділV). Пропонуємо планувати проведення тематичних діагностувальних робіт з урахуванням розкладу уроків і передбачати не більше 1 тематичної діагностувальної роботи на навчальний  день. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендовано  фіксувати у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами  учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу,та повідомляти учням та їхнім батькам.

        Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагносту вальної роботи.

       Пропоновано наступний після виконання тематичної діагностувальної роботи урок  проводити з метою встановлення зворотного зв’язку щодо якості учіння, зокрема виявлення прогресу здобувача освіти відносно себе самого, створення умов для усунення виявлених утруднень у досягненні очікуваних результатів навчання. На такому уроці рекомендовано організовувати аналіз виконаних завдань та роботу над виправленням і  попередженням помилок. Під час зворотнього зв’язку з учнями за результатами тематичного оцінювання учитель має можливість зорієнтувати їх на успіх, спрямувати на саморозвиток і самовдосконалення. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень у досягненні результатів навчання, які підлягали діагностуванню та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.

           З метою підготовки до наступного після діагностувальної роботи уроку рекомендовано учителю у зручний для себе спосіб узагальнити виявлені результати навчання   учнів класу, визначити їх  досягнення  та утруднення, спланувати форми і зміст  диференційованої  та  індивідуальної роботи учнів, визначити шляхи подальшої  роботи   з метою покращення  результатів. Форму  аналізу діагностувальної  роботи  вчитель мо-   же дібрати на власний розсуд.Такі документи є робочими матеріалами  вчителя,необ-   хідними лише йому для  організації  освітнього процесу.Тому робочі матеріали,вчителя,  у тому числі плани-конспекти уроків оформленню за певними зразками не підлягають.

 ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендуємо зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» пропонуємо здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання  індивідуалізованої  діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Пропонуємо зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах - додаток 4).

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного  предмета/інтегрованого курсу пропонуємо записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці пропонуємо фіксувати стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано -   ?; ще формується - нічого не записувати). Якщо в 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки  ? пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» рекомендуємо записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

У свідоцтві досягнень учня пропонуємо надавати розгорнуту характеристику результатів навчання  учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти пропонуються розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва  примірні зразки свідоцтв о досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

Привертаємо увагу, що подані в додатках 12 примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.

У першій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо надати характеристику навчальної діяльності учня, показники якої підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком: показник виявляється під час навчальної діяльності, що у графі «Сформовано (?)/ще формується» позначати ?; виявлення показника потребує спонукання/розвитку, про що у цій графі позначень не робити, щоб надати перспективу для виявлення даного показника на наступних етапах навчання.

У другій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо фіксувати оцінку щодо сформованості того чи іншого результату навчання за освітніми галузями. За умов використання вербальної оцінки у графі «Сформовано (?)/ще  формується//Рівень результату навчання» стан сформованості результату навчання рекомендуємо позначати ?, або позначень не робити (якщо результат ще формується), що як і в попередньому випадку надає перспективу для подальшого формування результату навчання. За умов використання рівневої оцінки у графі «Сформовано (?)/ще формується//Рівень результату навчання» пропонуємо позначати буквами В/Д/С/П рівень сформованості результату навчання.

У частині «Рекомендації вчителя» доцільно словесно конкретизувати сформованість результатів навчання учнів та окреслити орієнтири індивідуальної траєкторії навчання учня/учениці.

У частині «Побажання батьків/осіб, що їх замінюють» батьки/особи, що їх замінюють можуть записувати власну думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпраці із закладом загальної середньої освіти з питання навчання дитини.

Свідоцтво досягнень учня (примірний зразок № 1, примірний зразок № 2, що є відповідно додатком 2 та 3 до цих методичних рекомендацій) можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа пропонується зберігати батькам учня/учениці чи особам, що їх замінюють. Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, рекомендуємо зберігати в особовій справі учня. Пропонуємо не переписувати інформацію із свідоцтва досягнень учня до особової справи. В особовій справі доцільно лише зазначати рішення про переведення до наступного класу.

Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання можуть бути схарактеризовані вербальною або рівневою оцінкою, що залежить від вибору вербального або рівневого оцінювання закладом загальної середньої освіти, що затверджене рішенням педагогічної ради.

Ураховуючи, що кожен учень/кожна учениця мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за підсумками навчального року рекомендуємо нагороджувати учнів відзнаками (грамотами, дипломами тощо) школи за індивідуальні досягнення.

Ці методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників:

  • система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
  • система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
  • система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.

Використані джерела

1.Нова українська школа:теорія та практика формувального оцінювання /Фідкевич О.Л.,Наталія Богданець –Білоскаленко.-Київ:Генеза,2020.-96с.

2.Наказ Міністерства освіти і науки України №813 від 13 липня 2021року-Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Фото без опису

 

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь