Матеріали засідання №1 методичного об'єднання практичних психологів, соціальних педагогів, логопеда

Дата: 02.09.2021 10:23

Кількість переглядів: 1946

Порядок надання логопедичних послуг в системі освіти. Нормативно- правова база логопеда в 2021- 2022 н. р.

Наумчук Надія Валеріївна

логопед Острожецького ліцею імені І. Єремеєва

Перспективи розвитку дитини з мовленнєвими порушеннями залежать не лише від відповідальності батьків, але й від кваліфікації спеціаліста, який усуває дефекти мовлення в дошкільному закладі та у школі. Специфіка роботи логопеда освітнього закладу дещо відрізняється від роботи спеціалістів медичних закладів.

Зупинимося на особливостях корекції мовленнєвих порушень у логопедичному пункті.

Згідно з «Положенням про логопедичні пункти системи освіти» від 13.05.93р. орган державного управління освітою за логопедичним пунктом закріплює освітній заклад, початкових класів у якому має бути не менше 20, у сільській місцевості не менше ніж 4 школи і дошкільні заклади незалежно від кількості дітей.

Тривалість робочого тижня вчителя-логопеда — 18 годин. На логопедичні пункти зараховують дітей з різними відхиленнями мовленнєвого розвитку, виявлених логопедом під час логопедичного обстеження, яке проводиться з 1 до 30 вересня та з 1 до 30 травня. Усі виявлені логопати записуються в окремий список (див. додаток 1 «Положення про логопедичні пункти системи освіти»). На логопедичному пункті одночасно працює 25 - 30 здобувачів освіти.

Учитель-логопед освітнього закладу має певні посадові обов'язки:

• у своїй професійній діяльності прагне до виконання завдань, що стоять перед освітнім закладом, а також керується «Положенням про логопедичні пункти»;

• зобов'язаний систематично підвищувати свою кваліфікацію, знайомитися із сучасними досягненнями логопедії, застосовувати науково доведені методи корекції мовлення зарубіжних і вітчизняних учених, переймати досвід передових логопедів регіонального рівня;

• має знати і враховувати межі власної компетенції. Він не повинен вирішувати завдання, які неможливо виконати при сучасному стані логопедичної науки і практики та рівні його професійної підготовки, а також завдань, що знаходяться в компетенції спеціалістів інших професій;

• при проведенні корекційної роботи має враховувати індивідуальність дитини, особливості характеру, психологічний і емоційний стан.

На логопедичний пункт, насамперед, зараховуються здобувачі освіти, в яких мовленнєві порушення негативно впливають на успішність: із загальним недорозвиненням мовлення третього-четвертого ступенів, фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення. Приблизно у чверті зарахованих логопатів можуть бути фонетичні дефекти, які не впливають на засвоєння програми початкової школи. Із цими дітьми заняття проводяться 1-2 рази на тиждень. З здобувачами освіти, які мають ЗНМ, -3 рази на тиждень, ФФНМ - 2-3 рази. Індивідуальні заняття з логопатами із заїкуватістю, дизартрією, ринолалією проводяться 2-3 рази на тиждень по 15 - 20 хв. із кожною дитиною.

За «Положенням про логопедичні пункти» основна форма організації навчально- корекційної роботи - групові заняття. Наповнюваність груп – 4 -5 осіб.

Для фіксації корекційного процесу, який організує і проводить учитель-логопед школи, ведеться така документація:

• список дітей із вадами мовлення;

• мовленнєва картка на кожного здобувача освіти;

• журнал обліку відвідування;

• журнал обліку консультації;

• план методичної роботи на навчальний рік;

• перспективний план роботи на навчальний рік;

• робочі зошити логопатів;

• зошити для індивідуальних занять із корекції звуковимови (знаходяться в

дітей);

• розклад занять груп, завірений директором школи;

• звіт про логопедичну роботу, проведену за навчальний рік.

Якщо на логопедичному пункті займаються одночасно дві або декілька груп здобувачів освіти одного віку з однаковими мовленнєвими порушеннями, допускається використання одного перспективного плану й одного поурочного робочого плану. Робочі зошити ведуться за одним орфографічним режимом, у 1-2-х класах підписуються логопедом, зберігаються на логопедичному пункті до 30 квітня. Після кожного заняття вчитель-логопед перевіряє роботу здобувачів освіти, за можливості, пропонує дитині знайти помилку в певному реченні або слові та самостійно її виправити. Важливо оцінити не правильність виконаного завдання логопатом, а активність, самостійність, уважність, старанність, бажання працювати краще. Така комплексна оцінка роботи на логопедичному занятті морально підтримує дітей, повертає віру у власні сили, привчає уважно перевіряти записане на занятті, прагнути до виправлення допущеної помилки, стимулює активність. Зошити для індивідуальних занять із корекції звуковимови ведуть лише ті діти, з якими логопед працює для усунення фонетичних вад. У них записуються рекомендовані вправи для постановки звуків, завдання для автоматизації поставлених звуків. Здобувачі освіти зберігають ці зошити вдома і приносять на кожне заняття.

При корекції мовлення в дитини важливу роль відіграє співпраця логопеда з батьками. На батьківських зборах учитель-логопед повинен пояснити, що фонетико-фонематичні та лексико-граматичні порушення мовлення не завжди супроводжуються порушенням звуковимови, і через це батьки їх не помічають. Але саме ці порушення негативно впливають на засвоєння дитиною шкільної програми, часто є причиною стійкої неуспішності. Учитель-логопед розповідає про те, який вид мовленнєвого порушення виявлений у дитини та які труднощі у навчанні пов'язані з цією вадою. Можна навести приклади зі своєї практики, показати письмові роботи дітей-дисграфіків. Логопед має довести, що таких ускладнень можна уникнути, якщо вчасно провести спеціальну корекційну роботу.

Важливо підкреслити, що батьки також несуть відповідальність за відвідування логопедичних занять своїми дітьми. Щоб отримувати суттєву допомогу від батьків при усуненні мовленнєвих дефектів, логопед повинен постійно підтримувати контакт із ними, що здійснюється під час систематичних консультацій-бесід протягом усього періоду корекції.

У шкільних логопедів є проблема з відвідувань логопатами занять, тому що вони проводяться, зазвичай, у позаурочний час. Діти, які не відвідують групи продовженого дня, приходять на заняття з дому. Здобувачів освіти, які продовжують навчання на ГПД, вихователі направляють на логопедичні заняття з будь-якого режимного моменту відповідно до розкладу. Розклад логопедичних занять має бути відомий вихователям ГПД.

Якщо дитина присутня у класі на уроках, але не з'являється на логопедичному занятті, логопед повідомляє про це батьків учня і вчителя. Спільними зусиллями проводиться робота з усунення причини пропусків, якщо цього не вдається досягти, логопат вибуває через невідвідування, а на його місце зараховується інша дитина. Допомога батьків під час корекції вад звуковимови є обов'язковою.

Протягом навчального року вчитель-логопед відвідує методичні об'єднання вчителів молодшої школи, знайомить їх із методами та прийомами корекційної роботи, надає консультації з питань усунення мовленнєвих дефектів. У свою чергу вчитель-логопед повинен знати зміст і методи навчання рідної мови і читання, враховувати рівень програмових вимог при проведенні логопедичних занять.

Вивчення нормативної документації, підвищення кваліфікації, поповнення дидактичного матеріалу може відбуватися під час шкільних канікул. Протягом осінніх канікул логопед досліджує стан письмових робіт учнів 2-3-х класів із метою виявлення дітей-дисграфіків і контролю здобувачів освіти, які займалися на логопедичному пункті. За наявності вільних місць зараховуються нові логопати. Під час зимових канікул логопед обстежує стан писемного мовлення дітей 1-х класів за прописами та зошитами, розробляє необхідну наочність, відвідує колег для обміну досвідом роботи, проводить консультації з батьками, бере участь у педагогічних і методичних заходах школи.

Для покращення якісної організації освітнього процесу Міністерством освіти і науки України розроблено проєкт наказу «Про затвердження Порядку надання логопедичних послуг в системі освіти».

Проектом передбачено:

оновлення положення про логопедичні пункти в системі освіти, у тому числі визначення порядку їх створення, функціонування та надання ними логопедичних послуг;
визначення особливостей надання логопедичних послуг вчителями-логопедами закладів дошкільної та загальної середньої освіти, їх обов’язків та повноважень;
визначення особливостей надання логопедичних послуг в інклюзивно-ресурсних центрах, обов’язків та повноважень вчителів-логопедів цих установ;
унормування організації надання логопедичних послуг, у тому числі форм організації такої роботи, документів, які мають вести вчителі-логопеди, особливостей розбудови матеріально-технічної бази.