Матеріали засідання №1 методичного об'єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики
Виступ«Планування та організація освітнього процесу в закладах ЗСО на основі типових освітніх програм. Застосування STEM-технологій в освітньому процесі з фізики»
Підготувала
Вайнер Ірина Василівна, керівник МО
вчитель фізики та математики
Уїздецької ЗОШ І – ІІІ ст.
У 2021 – 2022 навчальному році з фізики ми продовжуємо працювати за програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України, а зокрема:
1. 7 – 9 класи – Фізика. Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України №804 від 07.06.2017р.
2. 10 – 11 класи - Фізика. Рівень стандарту та профільний рівень (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.).
3. Астрономія. Рівень стандарту та профільний рівень (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.С.). , затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ № 1539 від 24.11 2017).
Ті заклади освіти, що обрали навчальні програми «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М. та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. С. в робочих навчальних планах і журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія».
У додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «Фізика», «Астрономія». При цьому для державної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «Фізика».
Вибір навчальних програм з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і навчальному плані.
Календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.
Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.
Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв’язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини.
Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належати: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи.
Відповідно до інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 496 від 03.06.2008, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати.
За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семестрової та річної оцінки слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр і не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.
У програмі для 7-9 класів у змісті навчального матеріалу відсутні навчальні екскурсії, хоча у пояснювальній записці до програми звертається увага на важливість цієї роботи. Тому доцільність проведення екскурсій в позаурочний час вирішує вчитель.
В пояснювальній записці до навчальної програми 7 – 9 класів вказано, що всі перераховані лабораторні роботи вчитель повинен провести, але залежно від виду, призначення та рівня складності лабораторної роботи окремі з них він може не оцінювати.
Для 10-11 класів вчитель вибирає 8 робіт (4 в І семестрі і 4 в ІІ семестрі згідно рекомендацій програми) і проводить їх або фронтально або у вигляді практикуму в кожному семестрі. Можливо також деяку кількість робіт провести фронтально, а деяку у вигляді практикуму. Роботи, які проводяться у вигляді практикуму можуть бути 2-годинними за рахунок резерву годин, причому кількість робіт залишається незмінною.
У класах профільного рівня виконується 14 робіт (7 в І семестрі, 7 в ІІ семестрі).
У 10, 11 класах 8 експериментальних робіт обов’язкові + проекти (чи експериментальні чи теоретичні)
У 7 – 9 класах окремі лабораторні роботи та додаткові експериментальні роботи можна виконувати як учнівські навчальні проекти. У 10-11 класах як учнівські навчальні проекти можна виконувати експериментальні роботи, описані в «Зошитах для експериментальних робіт» і які не виконуються як 8 обов’язкових.
Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5 – 11 класах № 1/9 – 529 від 27.12. 2000 р. Потрібно звернути увагу на такі моменти:
- у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики.
- кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних (експериментальних) робіт);
- контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;
- зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року.
- бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.
Нагадую, що в перелік основних документів кабінету входять: Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики; Паспорт кабінету фізики; Журнал проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності; Інструкція з безпеки для кабінету фізики; Інвентарна книга; Матеріальна книга.
Згідно наказів та матеріалів проводяться такі інструктажі:
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті;
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку і записуємо в такому форматі «Інструктаж із безпеки життєдіяльності»;
- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;
- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.
Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена наказом директора освітнього закладу і повинна оновлюватись не рідше як один раз на 5 років.
При викладанні фізики необхідно звернути увагу на лист Міністерства освіти і науки України «Інститут модернізації змісту освіти» від 11.08.2021 № 22.1/10-1775 «Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2021/2022 навчальному році».
STEM (S-наука, T-технології, Е-проектування, М-математика) – науковий та освітній підхід, який поєднує в собі 4 галузі (науку, технології, інженерію або проектування і математику), здійснюючи ухил на практичному використанні теоретичних знань з точних наук.
Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).
Це послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять
Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.
Особливою формою наскрізного STEM-навчання є інтегровані уроки, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.
Шляхи проведення інтегрованих уроків:
- через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів (математика-фізика, фізика-біологія, фізика-основи здоров’я…);
- через формування інтегрованих курсів або окремих спецкурсів шляхом об’єднання навчальних програм таких курсів (предметів)
Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, яка створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.
Реалізація STEМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України відбувається і шляхом участі здобувачів освіти у масових заходах:
- олімпіади з предметів природничо-математичного циклу;
- Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру»;
- Всеукраїнський фізичний конкурс «Левеня»;
- Всеукраїнські інтерактивні конкурси «МАН – Юніор Дослідник», «МАН – Юніор Ерудит»;
- Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідних робіт школярів МАН;
- Всеукраїнський конкурс науково-дослідницького проектування та винахідництва.
STEM – освіта – це
- освіта, яка закладає інтерес до дослідницької діяльності та готує дітей до життя у технологічно розвиненому житті;
- урок, побудований на реалізації конкретного проекту, застосуванні науково-технічних знань у реальному житті;
- набуття знань через гру та конструювання пристроїв і механізмів;
- не запам’ятовування фактів, а розуміння і формування практичних навичок і умінь;
- підготовка майбутніх фахівців у галузі високих технологій і комунікацій; основа економічного та інноваційного розвитку країни.
STEAM не панацея: це лише інструмент, що допомагає учням зробити перший крок на шляху розуміння комплексності світу, усвідомлення багаторівневих зв’язків між різними аспектами життя.
