A A A K K K
для людей із порушенням зору
Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вихователів ЗДО

Дата: 26.05.2021 12:30
Кількість переглядів: 630

Тренінгове заняття на тему: «Ефективність використання інноваційних методик для підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи»

 

                   Підготувала

              Мартинюк Т.О.,

практичний психолог ДНЗ ясла-садка

                  «Сонечко»

 

Мета: активізувати знання педагогів щодо підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи; продемонструвати деякі інноваційні методики на практиці задля оцінки ефективності використання у роботі з дошкільнятами.

План-хід:

Вступна частина

  • «Криголами»

Проективний психологічний тест для педагогічних працівників для визначення свого ставлення до життя та професії

Інструкція. Уявіть, що ви подумки здійсните прогулянку лісом, де з вами може статися все що завгодно. Уважно слухайте, і все, що уявили, запишіть.

  1. Отже, ви йдете лісом. Який це ліс: світлий чи темний, рідкий чи просторий, чистий чи густий? Ідете ви стежкою чи самі прокладаєте шлях? Запишіть.
  2. Ви зустрічаєте перешкоду у вигляді заростей чагарнику. Що робитимете? Запишіть.
  3. У лісі ви натрапили на хатинку. Розгляньте й опишіть, який вигляд вона має. Увійдіть до хатинки. Що ви там побачили? Що ви робитимете в хатинці? Запишіть.
  4. У лісі вам зустрівся вовк. Опишіть свої дії під час зустрічі зі страшним вовком.
  5. А тепер ви вийшли до озера. Що ви робитимете біля водойми? Запишіть.

Обробка отриманих даних.

  1. Ліс, як відомо, - це суспільство, соціальне середовище, у якому живе людина. Характеристика лісу – це сприйняття і ставлення людини до цього середовища. Якщо страху немає перед майбутнім і перед суспільством, то ліс світлий і просторий. Впевненість і відсутність тривожності виявиться у  наявності стежки чи дороги. Якщо людина не впевнена в собі, то ліс для неї темний, а стежки вона не бачить. Може бути й таке, що ліс темний, а людина сама прокладає шлях. Це свідчить про невпевненість і острах, але наполегливість і спробу подолати свої страхи.
  2. Подолання заростей чагарників говорить про вміння переборювати труднощі в реальному житті. Якщо людина йде напролом, то вона сама долає труднощі. Якщо обходить їх – не вміє переборювати або полюбляє створювати їх сама.
  3. Опис хатинки характеризує сприйняття людиною своєї сім'ї. міцна хатинка – це гарна сім'я , у якій людині затишно, там вона захищена. Іноді описують багатоповерховий дім. Це свідчить про те, що людині замало уваги, яку приділяють їй у сім'ї. яка хатинка всередині і як поводиться людина, говорить про стосунки в сім'ї.

Якщо затишно і світло – то в сім'ї все добре. Темні кімнати, бруд свідчать про неблагополуччя, самотність і незахищеність людини.

  1. Зустріч із вовком і поведінка в цій ситуації говорить про вміння  людини переборювати свої страхи. Якщо тікає, то шукає захисту в інших. Якщо намагається вмовити вовка, то заганяє страх всередину себе, тому зростає тривожність.

Використання зброї та спроба перемогти вовка демонструє агресію і злість людини.

  1. За поведінкою біля озера можна сказати про ставлення до життя. Якщо в озеро спробували ввійти, замочили ноги або скупалися – активне ставлення до життя; якщо до води підійшли, але не торкнулися її або не підійшли взагалі, це свідчить про певні риси депресії.
  • Знайомство
  • Очікування
  • Правила роботи

Основна частина

  • Теоретичний блок

Готовність до навчання в школі – комплексне утворення, у структурі якого зазвичай виділяють три компоненти: морфологічну, психологічну й соціальну готовність.

Морфологічна готовність – рівень розвитку психофізіологічних, фізичних і анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму. Якщо цей рівень достатній, дитина легше витримує фізичні та розумові навантаження, адаптується до нових умов, розвивається далі. Важливими складовими морфологічної готовності є соматичне і психічне здоров'я дитини, а також сформованість засобів здорового способу життя.

Про морфологічну готовність дитини до навчання в школі свідчать:

  • функціональна зрілість та стан здоров'я;
  • рівень фізичного розвитку –
  • зріст, вага, обхват грудної клітки;
  • розвиток дрібної моторики й зорово-рухової координації;
  • біологічна зрілість –
  • пропорції тіла й темпи росту, тобто так званий напівростовий стрибок;
  • ступінь окостеніння кістяка лівої руки;
  • зубна зрілість;
  • зрілість кори головного мозку.

Чинники, що сприяють розвитку готовності:

  • збалансоване харчування;
  • дотримання режиму дня;
  • повноцінний сон;
  • руховий режим;
  • ігри, вправи й завдання, що передбачають конструювання, малювання, вирізання, ліплення, маніпулювання з дрібними деталями.

Морфологічна готовність – чинник, що обумовлює не лише успішне навчання, а й збереження здоров'я дитини під час нього.

Психологічна готовність – стійкий набір індивідуально-особистісних якостей дитини, які дадуть їй змогу виконувати навчальні завдання і прийняти соціальну роль школяра. Виділяють три компоненти психологічної готовності: емоційно-вольову, інтелектуальну, мотиваційну готовність.

Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо дитина:

  • уміє уважно слухати й точно виконувати найпростіші вказівки дорослого;
  • орієнтується на задану систему вимог, не відволікається на сторонні чинники; діє за правилом;
  • робить не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводить розпочату справу до кінця;
  • стримує негативні емоції, керує своєю поведінкою;
  • здатна самостійно регулювати навчальну діяльність – усвідомлювати мету, планувати свої  дії й докладати зусиль, щоб їх реалізувати; відтворювати щось за зразком; ухвалювати рішення, долати перешкоди, контролювати й адекватно оцінювати результати;
  • проявляє ініціативність і наполегливість під час розумової діяльності;
  • ставиться позитивно до навчання у школі;
  • не проявляє імпульсивних реакцій і тривожності.

Емоційно-вольова готовність свідчить про те, що дитина здатна регулювати свою поведінку під час спілкування й навчальної діяльності, проявляти самостійність, бути зосередженою і організованою, докладати необхідних вольових зусиль.

Чинники, що сприяють розвитку емоційно-вольової готовності:

  • допомога та похвала дорослих;
  • толерантне ставлення до спроб, помилок і невдач дитини;
  • завдання, які дитині під силу виконати;
  • позитивний особистий приклад дорослих.

Інтелектуальна готовність – загальний рівень розумового розвитку дитини. Інтелектуальна готовність передбачає, що дитина володіє вміннями та навичками, які сприятимуть опануванню навчального матеріалу.

Про інтелектуальну готовність дитини свідчать:

  • диференційоване сприйняття;
  • аналітичне мислення – вміння виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами і явищами, вміння відтворювати за зразком;
  • раціональне пізнання, послаблення ролі фантазії;
  • смислове і механічне запам’ятовування;
  • інтерес до знань і навчання;
  • високий рівень зв’язного та образного мовлення.

Дитина, у якої сформована інтелектуальна готовність, успішно засвоюватиме навчальну програму, почувається у школі комфортно, не відчуває труднощів адаптації.

Чинники, що сприяють розвитку інтелектуальної готовності:

  • ігри, вправи і завдання, що спрямовані розвивати пізнавальні процеси: увагу, уяву, сприймання, пам'ять, мислення, мовлення;
  • постійне спілкування з дитиною;
  • читання віршів, казок, оповідань;
  • екскурсії та подорожі;
  • спостереження за об’єктами і явищами навколишнього світу.

Про мотиваційну готовність дитини свідчить її прагнення навчатися, бажання бути школярем, високий рівень пізнавальної діяльності та розумових операцій, володіння елементами навчальної діяльності. Усе це забезпечує психологічні передумови для того, щоб дитина увійшла в колектив однолітків, свідомо, активно засвоювала навчальний матеріал, виконувала різноманітні шкільні обов’язки.

Дитину, яка готова до шкільного навчання, приваблюють не зовнішні атрибути – портфель, підручники, зошити, а можливість отримувати нові знання.

Майбутньому школяреві необхідно довільно керувати своєю поведінкою та пізнавальною діяльністю. Це можливо, якщо у дитини сформована ієрархія мотивів. Здебільшого виділяють шість груп мотивів:

  • соціальні – «Я хочу до школи, бо всі діти мають вчитися. Це важливо і потрібно»;
  • навчально-пізнавальні – «Я хочу до школи, бо там зможу навчитися рахувати /писати/читати»;
  • оцінкові – «Я хочу до школи, тому що там я отримуватиму тільки хороші оцінки»;
  • позиційні – «Я хочу до школи, бо туди ходять дорослі дітки. А ще мені куплять портфель, зошит, пенал»;
  • зовнішні – «Я піду до школи, бо мама так сказала»;
  • ігрові – «Я хочу до школи, бо там можна гратися з друзями».

Чинники, що сприяють розвитку мотиваційної готовності:

  • позитивне ставлення дорослих до навчання як до важливої змістовної діяльності;
  • бесіди про школу і про нову роль школяра;
  • екскурсії до школи;
  • особистий досвід і приклад батьків;
  • відсутність погроз та залякувань.

Соціальна готовність – уміння будувати взаємини з дорослими й однолітками: спілкуватися, домовлятися, діяти разом з іншими, поступатися й захищатися.

Соціальна готовність охоплює соціальну компетентність та комунікативні навички дитини, а зокрема:

  • потребу спілкуватися з дітьми;
  • готовність приймати інтереси групи і діяти за її правилами;
  • усвідомлене зв’язне мовлення;
  • уміння вести діалог, складати розповіді на певні теми;
  • навички диференційованого спілкування з оточенням.

Соціально компетентна дитина:

  • добре орієнтується у новій ситуації;
  • знає міру своїх можливостей і має адекватну самооцінку;
  • уміє просити про допомогу та надавати її;
  • контролює свою поведінку, адекватно висловлює свої думки, емоції, бажання;
  • зважає на інтереси оточення, вміє налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими;
  • здатна уникати небажаного спілкування;
  • відчуває своє місце у товаристві інших людей.

Чинники, що сприяють розвитку соціальної готовності:

  • спілкування з дорослими та однолітками;
  • ознайомлення із нормами і правилами поведінки у різних обставинах;
  • приклад спілкування дорослих з різними людьми: близькими, друзями, іншими дорослими й дітьми.

Отже, готовність до навчання у школі – цілісний стан психіки, що сприяє успішному прийняттю системи вимог школи і вчителя, опануванню нової для дитини діяльності і нової соціальної ролі.

  • Практичний блок

Вправа «Ретроспектива»

Мета: наблизити позицію дорослого до позиції дитини – прислухатися до почуттів дитини, спробувати зрозуміти її хвилювання, пов’язані з навчанням у школі.

Хід: пропонуємо учасникам пригадати своє дитинство й переживання, пов’язані зі вступом до школи, по черзі продовжити речення: «Коли я йшла в перший клас…».

Запитання для обговорення:

  • Чи вдалося вам пригадати, як ви йшли в перший клас?
  • Якими були ваші перші дні у школі?
  • Чи траплялися у вашому житті ситуації, коли ви виконували якесь завдання вперше, не маючи досвіду й необхідних навичок? Що ви відчували, коли бралися за це завдання?

Вправа «Поїзд асоціацій»

Мета: з'ясувати, як учасники розуміють зв'язок понять «готовність до школи – інноваційні методики».

Хід: учасники по черзі називають асоціації. Практичний психолог записує їх на дошці або ватмані.

Запитання для обговорення:

  • Що спільного між асоціаціями, які ви назвали?
  • Чому доцільно оновлювати підходи до підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи?

Вправа «Що покладе першокласник до свого портфеля»

Мета: випробувати технологію режисерські ігри дошкільників І.Карабаєва на практиці.

Хід: учасники по черзі розповідають про те, що потрібно першокласнику взяти у портфель до школи і для чого.

Вправа «Коло обміну досвідом»

Мета: поділитися досвідом використання інноваційних технологій при підготовці дітей старшого дошкільного віку до школи.

Хід: учасники по колу діляться досвідом використання ефективних інноваційних технологій підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи.

  • Допоміжні активності

Руханка «Рахуємо по колу»

Мета: активізувати учасників, допомогти усвідомити, наскільки їхнє ставлення впливає на розвиток і формування особистості дитини, її поведінку.

Хід: учасники по колу й по черзі називають числа, починаючи з одиниці. При цьому учасники мають дотримуватись правила. Якщо комусь випадає число, яке:

  • ділиться на три, він має мовчки плеснути в долоні;
  • має у записі цифру три – мовчки підстрибнути на двох  ногах.

Наприклад, учасник, якому випало число шість, мовчки плескає у долоні, число тринадцять – мовчки підстрибує на двох ногах. Завдання учасників – дорахувати до якомога більшого числа. Якщо хтось замість того, щоб плеснути в долоні або підстрибнути чи плутає рух, він починає рахувати з початку.

Запитання для обговорення:

  • Чи виникали труднощі  під час виконання завдання?
  • Які емоції ви відчували?
  • Як ви реагували на помилки інших? А як вони реагували на ваші помилки?
  • Коли краще вдавалося виконувати завдання: на початку чи наприкінці вправи? Чому?

По завершенні обговорення підводимо до думки, що дитина, яка опановує новий вид діяльності, тривожиться, боїться не виправдати очікування оточення. Однак, коли дитина повторює ті чи ті дії, вона формує вміння і навички, набуває досвіду, опиняється у ситуації успіху. Якщо дорослі підтримуватимуть дитину, спокійно реагуватимуть на її помилки й невдачі, вони зможуть знизити тривожність дитини, сформувати в неї адекватну самооцінку, впевненість у власних силах.

Заключна частина

  • Підведення підсумків

«Навчання – найкраща у світі гра й розвага. Усі діти народжуються з таким переконанням і живуть з ним, поки ми не вдовбемо їм у голову, що це важка й неприємна праця» Джанет Вос

«Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчуся». Китайська мудрість

  • Зворотній зв'язок

Метод «П’ять пальців»

Мізинець – «Мої надбання» - Яких знань я сьогодні набув? Які нові ідеї мене осяяли?

Безіменний – «Близькість до мети» - Що я зробив сьогодні? Чого досяг?

Середній – «Самопочуття» - Яким був мій настрій? Яке завдання сподобалося найбільше?

Вказівний – «Взаємодія» - Чим я сьогодні допоміг іншим? Чи покращилися мої стосунки з оточуючими?

Великий – «Важливо дізнатися» - З якими труднощами я сьогодні зіткнувся? Над чим мені варто поміркувати?

  • Процедура завершення тренінгу

Дякую усім за увагу та активну участь! До побачення!

 

Література:

Терещенко Л. Навчання на радість: як примирити батьківські вимоги та можливості дитини // Практичний психолог: дитячий садок. – 2021. - № 3. – с. 4-7

Шевчук В. Що розповісти батькам майбутніх першокласників // Практичний психолог: дитячий садок. – 2021. - № 3. – с. 8-12

Шевчук В. Готуємось до школи разом // Практичний психолог: дитячий садок. – 2021. - № 3. – с. 13-15

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь