Матеріали засідання №4 вчителів суспільних дисциплін
Виступ «Сторітеллінг: вчимося розповідати історії»
Підготувала: Кулішова О.А., вчитель історії
Острожецького ліцею ім.. Ігоря Єремеєва
Сторітеллінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітеллінг – розповідь історії.
- Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формувати власні думки – необхідні навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію – головні задачі, які стоять перед освітою.
Сторітеллінгом зацікавлені і педагоги, і психологи, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Через обмін історіями, учні та вчителі створюють правильні і більш якісні стосунки.
Види сторітеллігну:
Культурний – розповідь про цінності, моральність, вірування;
Соціальний – розповідь людей один про одного ( історії з життя відомих людей, що стане прикладом для побудови свого життя)
Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті потрібно уникати, аби бути щасливим;
Джамп історії – історії про містичних істот, коли кінець неочікуваний;
Сімейний – сімейні легенди, які мають повчальний характер і передаються з покоління в покоління і мають повчальний характер;
Дружні – ці історії об’єднують друзів певним досвідом, який пережили разом;
Особистий – особисті історії про власний досвід та переживання (найтяжчий вид сторітеллінгу).
Основні функції сторітеллінгу:
- Мотиваційна – переконати учнів, надихнути їх;
- Об’єднуюча – є інструментом розвитку дружніх стосунків
- Комунікативна – історії, які здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях
- Інструмент впливу – дозволяє без наказово впливати на учнів.
Сучасне підростаюче покоління спілкується переважно у віртуальному світі, тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього і підходить цей метод «сторітеллігну».
Нам дуже швидко і надовго запам’ятовуються сюжети фільмів чи книг, телешоу, але при цьому вивчення лекції перетворюється на справжні тортури. Сьогодні перед нами постає питання: Як зацікавити слухача і утримати увагу.
Наприклад:
І варіант
Сандвіч – це вид бутерброду. Складається з двох, або більше шматків булки і одного чи декількох шарів м’яса. Перше вживання терміну датується 1762 роком.
ІІ варіант
Відомий британський політик Джон Монтеню, граф Сандвіч дуже любив проводити час за грою в карти. Одного разу під час гри, яка тривала не одну годину, він не знайшов часу на перекус і наказав слузі принести м’ясо між двома скибочками хліба. Його друзям сподобався перекус без відриву від гри і вони замовили також хліб «по-сендвічскі».
Що ми бачимо?
Як написати захоплюючу історію?
- Головне – це конвент (цікавий і корисний слухачеві) – історія повинна зачепити слухача з перших слів.
- наявність героя – яскравий герой, з яким будуть себе асоціювати – рушійна сила будь-якої історії (як справжній, так і вигаданий)
- Якісне візуальне оформлення (фотографії, презентації, ілюстрації)
- Нотатки драматургії (складна ситуація)
- Ні! Монотонності!
- Деталі і емоції (насичена життям) викликати щирі емоції
- Висновок – мораль
