Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Виступ «Участь вчителів Острожецького ліцею у проєкті «Вивчай та розрізняй:інфомедійна грамотність»»
Лук’янець Віта Василівна,
вчитель української мови та літератури
Острожецького ліцею імені І. Єремеєва
Ми живемо в інформаційному світі. Навколо величезний об’єм інформації, з якою навіть дорослі люди не можуть впоратися . Що ж тоді говорити про школярів,які користуються гаджетами краще від нас. Але я глибоко переконана, що як і дорослим,так й учням просто вкрай необхідно вчитися не лише сприймати емоційно інформацію, аналізувати її, а створювати самим цей продукт,який приносив би користь суспільству і людству.
Відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти основне завдання навчання української мови та літератури полягає в формуванні в школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування. За Концепцією нової української школи однією з 10 компетентностей є інформаційно-цифрова, яка передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Це інформаційна медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці, розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) .Тому переконана, що впровадження засад медіаграмотності, медіаосвіти базується на засадах критичному мисленні, а вчителі-філологи зобов’язані його розвивати в учнів.
Усі форми роботи повинні бути спрямовані на зацікавленість учнів, тобто потрібно залучати те, що сьогодні є невід’ємною частиною життя підлітків,тобто гаджети (телефони, планшети). Одним із видів залучення новітніх засобів є робота з QR-кодами. Використовую як на уроках мови ,так і літературі, також в позакласній діяльності(з теми Лексичне значення слова», «Редагую текст і перевіряю сам», зашифрована іформація про окремі твори та цікаві факти з життя письменників) QR-коди спонукають учнів до роботи з різними джерелами інформації. Можна закодувати інтернет-джерела, текстові повідомлення, посилання, тестові завдання, ігри та багато іншого (до 150-річчя з Дні народження Лесі Українки не лише учні, а й вчителі опрацьовували такі коди та дізнавалися про життя і творчість поетки).
Цікавою для учнів є вправа «Створення сторінки в соціальних мережах». Учні сприймають це як захоплюючу гру, але насправді для того, щоб створити сторінку, потрібно опрацювати та проаналізувати великий обсяг інформації про письменника, бажано з різних джерел, виокремити необхідний матеріал. Залежно від теми змінюється й змістове наповнення цієї сторінки, зосереджуючи увагу на головних аспектах. Учні можуть або підготувати деякий матеріал заздалегідь, або створювати сторінку відразу на уроці.
Захоплює учнів і така вправа, як розробка реклами того чи іншого твору. Створюючи її, діти використовують не тільки знання та емоції від прочитаного твору, а й особисті творчі здібності , креативлять, адже потрібно так прорекламувати твір того чи іншого письменника, щоби зацікавити інших і спонукати до його прочитання.Учні діляться на групи(дизайнери реклами, автори слоганів, художники, навіть фінансисти-економісти тощо, -адже в рекламному бізнесі задіяні спеціалісти різнію) По закінченню обов’язкове колективне обговорення символів, цитат, обраних учнями, їхня доречність. Це все може бути створено як за допомогою звичайного паперу, олівців, так і за допомогою інтернет-ресурсів.
У своїй практиці активно використовуюю екранізації творів, але ніколи не діють за принципом «подивитися замість прочитати». Перегляд кінофільмів допомагає не лише глибше усвідомити зміст прочитаного , а й порівняти авторський текст з режисерською інтерпретацією та власним баченням якось події, що не завжди відповідає один одному(зокрема, «Катерина Шевченка та екранізація того ж твору , а чи то «Чорна рада» П.Куліша..). Обов’язковим є проведення порівняльної характеристики героїв, сюжетних ліній, засобів зображення, тай власне як прийняли школярі,що краще- твір прочитаний самостійно чи перегляд екранізації і втілення чийогось режисерського бачення).
Подобається учням і уявне інтерв’ю з письменником, літературним героєм. Ця вправа потребує змістовної обізнаності з певного питання, тобто опрацювання декількох джерел, що можуть подавати суперечливі відомості, критичне сприймання їхнього змісту, підготовка запитань, презентація власної точки зору, якщо потрібно, то й її обґрунтування, аргументації.
Коли бачу, що втрачається увага на уроці, беру на себе роль маніпулятора, спеціально вношу інформацію рейкового ґатунку ізапитую: Чи точно я вас не обманула?» Школярі згадують раніше озвучену інформацію, наведені приклади, і вже знають, що вчитель може спеціально щось зробити не так, аби вони постійно тримали руку на «пульсі уроку».
Ще один вид роботи з учнями – це скрайбінг. Опрацьовуючи навчальний матеріал у проекті «Вивчай та розрізняй» та придбавши посібник «Візуаліація на уроках української літератури:підготовка доЗНО» , я почала такі вправи апробовувати на уроках літератури у 9 та 10 класах. Скрайбінг (з англійської scribe – робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутого.
Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам’ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Окрім презентацій, таблиць, діаграм, разом з учнями створюємо скрайбінг-історії.
Спочатку для створення скрайбінг-історії для кожного героя потрібно створити символ, позначку, у якій будуть закодовані основні відомості, характеристики, риси характеру. Так, наприклад, цікаво пройшла робота, коли десятикласники аналізували образи новели «Вальс меланхолійний» Ольги Кобилянської – Марти, Софії та Ганнусі; під час перегляду презентації про життєпис Василя Стефанника створювали картинку-долю автора тощо. Художні деталі, описи, враження інших герої чи цитати –спогади за допомогою малюнків-символів, коротеньких висловів маюлюють врешті цілісну картину, поглянувши на яку можна пригадати вивчений матеріал. Усе залежить від уяви учнів, але обов’язково ці позначки повинні відповідати змістові тексту. Щонайцікавіше, діти захоплено пропонують свої символи-коди, виокремлюючи, на їхню думку, найважливішу характеристику для героя. Так розвивається не лише творча уява, а й обов’язкове прочитання тексту,бачення ідеї та проблематики.
Глибоко переконана, що потрібно й надалі звертати увагу на те, щоб уроки української мови та літератури були з використанням елементів медіаосвіти , бо це формує не тільки медіаграмотність учнів, а й сприяють розвитку предметних і ключових компетентностей, які передбачені в Державному стандарті. Також доречно є те, що такі вправи можна використовувати при створенні відео уроку.
