Острожецька громада
Рівненська область, Дубенський район

Матеріали засідання №4 методичного об’єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури

Дата: 12.04.2021 14:59
Кількість переглядів: 276

Методичний кейс «Як створити власний відео урок чи провести вебінар?»

 

Ярощук Тетяна Леонідівна,

вчитель української мови та літератури

Малинської філії І-ІІ ступенів

Острожецького ліцею імені І. Єремеєва

 

     Успішний досвід освітніх онлайн-платформ доводить, що відео може бути не лише розвагою, але й ефективним інструментом для навчання. І створити такий інструмент може кожен учитель.

     Насамперед, відео дає можливість сприймати інформацію кількома каналами: візуальним та аудіальним. Оскільки це активізує різні ділянки кори головного мозку та сприяє утворенню більшої кількості нейронних зв’язків, матеріал засвоюється ефективніше.

     Ще одна перевага відеозаписів – можливість повертатися в різні моменти викладу та повторювати незрозумілу чи забуту інформацію. 

      На звичайному уроці учень має піднімати руку та перепитувати вчителя. Натомість, переглядаючи відео, він може ставити на паузу, відмотувати, знову і знову слухати певний відрізок зі зручною для себе швидкістю.

     Якщо частина інформації занадто нудна чи вже відома учню, він може переходити до інших частин. Це дозволяє не тільки уникати непотрібних повторів та економити час, але й самостійно обирати обсяг матеріалу відповідно до наявного рівня знань.

     Отже, відео – це чудовий спосіб використати технології для кращого та глибшого засвоєння матеріалу. Як же самостійно створити освітнє відео?

     Насамперед, важливо чітко розуміти мету та очікуваний результат від відео. На підготовчому етапі треба відповісти на запитання:

  • що я хочу показати/розказати своїм учням?
  • як я хочу це зробити?
  • який результат матиме перегляд відео для моїх учнів?

     Наступний важливий етап – структурування матеріалу відповідно до визначеної раніше мети відео. За даними досліджень, проведених на основі різних онлайн-платформ, учні  під час перегляду залишаються зацікавленими до 6-ти хвилин, незалежно від загальної довжини відео. Ролики довжиною більше 9 хвилин найчастіше переглядають тільки наполовину. Якщо залишити тривалість записаної лекції до години, ймовірніше, учні її не додивляться або ж суттєвого ефекту від її перегляду не буде.

     Створюючи матеріал для зйомки, важливо зробити його простим і зрозумілим, прибрати заплутані конструкції та невідомі терміни.

ФОРМАТ ТА СТИЛЬ ВІДЕО

     Різні формати відео передбачають різну подачу та структуру матеріалу.

     Два найпопулярніших формати – лекція та туторіал. Зрозумівши, чи ви хочете донести теоретичний матеріал, показати практичні вправи чи комбінувати ці цілі, можете вибрати один із таких форматів та стильову структуру відео.

Стиль відео (спосіб подачі та оформлення інформації) також може бути різним для подачі різної інформації: слайди за типом презентацій Power Point; лектор, який виступає перед класом; пояснення через поетапні малюнки та схеми на екрані тощо.

     Найкращий спосіб запису лекції – поєднання в кадрі лектора та слайдів чи дошки, на якій відтворюється написаний матеріал. Або ж – поєднання картинки з усним поясненням лектора. Менш ефективне – використання разом анімації та тексту, який її пояснює чи доповнює. Це перевантажує зоровий канал сприйняття – учню доводиться сприймати не лише картинку, але й текст. Натомість, якщо зробити аудіопояснення, матеріал засвоїться краще і без перевантаження візуального каналу.

     Важливо розуміти, що методи залучення, які працюють у класі, можуть не спрацювати у відео. Вчитель у відео має бути з учнем “на рівних”, дивитися в кадр та “звертатися” до нього особисто, а не до абстрактної аудиторії. Такий спосіб робить відео більш персоналізованим. Для цього добре працює неформальна обстановка, оскільки робить вчителя “ближчим” до учня.

     Якщо мета відео – пояснити алгоритм дій, оптимальним є туторіал. Це “інструкція”, яка показує, як покроково виконати певне завдання (наприклад, розв’язати задачу з математики чи написати есе з літератури).

     Аби зберегти персоналізоване звертання, у туторіалі, як і в лекції, варто змінювати пояснення на слайдах чи дошці зображенням лектора.

     Що для лекції, що для туторіалу важливий темп мовлення. Краще не пришвидшувати і не сповільнювати звичний для вчителя темп.

     Завершити відео варто коротким підсумком та повторенням ключових моментів теорії, аби учні краще їх запам’ятали і за потреби повернулися в частину, яка залишилася менш зрозумілою чи гірше відклалася в пам’яті.

 

ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ

     Відео має бути зрозумілим та відповідати меті та аудиторії. Тому, залежно від цього, його можна зняти на камеру в студії, зробити запис у класі, створити як слайди PowerPoint чи навіть намалювати на планшеті . Найважливіше – аби глядачі могли легко сприйняти інформацію, без зайвих деталей у кадрі чи в озвучці.

Щоб відрегулювати налаштування камери, чіткість звуку і зображення, визначити зручний формат, варто зняти пробне відео. Так, знімаючи безпосередньо лекцію, можна набагато швидше налаштовувати апаратуру і уникнути неприємних ситуацій.

Після зйомки та запису треба змонтувати відео. Якщо спеціалізовані програми для монтажу заскладні та недоступні для вас, можна скористатися онлайн-сервісами для нарізки відео, накладання аудіо та інших дій.

     Щоб зробити відео урок  структурованим і логічним, виконуйте три головні правила:

Порядок. Чи можна дивитися відео вашого уроку в довільному порядку, без шкоди навчальному процесу, або ж користувач повинен слідувати заданій послідовності, щоб опанувати нові вміння? Визначте незалежність чи, навпаки, спадковість уроків.

Участь в процесі. Як ви хочете щоб користувач дивився ваші відео: повторював всі дії у власному проекті/відкритій програмі, чи просто спостерігав і слухав пояснення?

Висновки, судження. Чим закінчується відео для користувача? Що він повинен робити після перегляду? Чи будуть рекомендації до конкретних дій озвучені наприкінці ролику, чи рекомендації по роботі з продуктом будуть звучати протягом всього уроку?

     Вебінар - це неологізм, утворений поєднанням слів веб (англ. "мережа") та  семінар. Для організації вебінару використовуються технології відео-конференціїінтернет-телефонії та ін. Вебінари поширені в діловому середовищі. Дедалі більшого значення набувають вебінари й у дистанційній освіті.

     Вебінари можуть бути спільними і включати в себе сеанси голосувань і опитувань, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією та ведучим. У деяких випадках ведучий може говорити через телефон, коментуючи інформацію, що відображається на екрані, а слухачі можуть йому відповідати, переважно по телефону з гучномовцем. На ринку також присутні технології, в яких реалізована підтримка VoIP-аудіотехнологій, що забезпечують повноцінний аудіозв'язок через мережу онлайн. Вебінарам (залежно від провайдера) може бути властива функція анонімності або «невидимості» користувачів, завдяки чому учасники однієї і тієї самої конференції можуть не знати про присутність один одного.

     Сьогодні вебінари — один з найбільш прогресивних та ефективних засобів дистанційного навчання. Така форма набуття або оновлення знань увійшла в наше життя і, як передбачають спостерігачі, невдовзі стануть невід'ємною частиною, як E-mail, Skype або ICQ. З кожним днем зростає кількість викладачів і слухачів, які знають що таке вебінар, його плюси в дистанційній освіті. У вебінарі завжди беруть участь дві сторони: доповідач-ведучий і слухачі.

     Мережевий характер навчання дозволяє вести заняття дистанційно. Це — головний плюс вебінару, порівняно з традиційним семінаром, котрий потребує фізичної присутності всіх його учасників в одній аудиторії. Разом із тим, таке заняття максимально наближене до безпосередньої взаємодії, оскільки ведучий може вести діалог із учасниками в режимі реального часу. Це забезпечує порівняно невисоку собівартість організації занять-вебінарів за наявності необхідних технічних умов засобами інтернет-дидактики і сприяє зростанню популярності такої ефективної форми набуття знань через своєрідну додаткову освіту. Визначаючи місце вебінару в системі форм дистанційного навчання, його зазвичай називають (поки що) різновидом веб-конференцій, веб-презентацій чи інших форм дистанційного спілкування в режимі он-лайн. Це не зовсім так, оскільки засоби навчання, котрі використовують під час вебінару, охоплюють практично всі види мережевих ресурсів. Крім того, на відміну, наприклад, від відеоконференції або конференції у форматі веб-форуму, які були створені для будь-якого дистанційного спілкування в мережі інтернет і потім пристосовані до процесу навчання, вебінар спочатку з'явився як форма навчання з опертям на різноманітні електронні засоби та мережеві технології .


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь