Матеріали засідання №3 методичного об’єднання вчителів фізико-математичного циклу та інформатики
Виступ «Використання квестів у навчальному закладі»
Підготувала
Новосад Олена Василівна,
вчитель інформатики
Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
на засідання методичного об’єднання
вчителів фізико-математичного циклу
та інформатики
Для більшості учнів проблемним є здійснення логічних операцій, засвоєння великого обсягу інформації, яка, на їхню думку, не завжди їм потрібна.
Упровадження інноваційних технологій та методик навчання і виховання сприяє різнобічному розвитку школярів, зацікавленості учнів і викладачів. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати та вирішувати поставлені задачі є квест.
Квест дозволяє розвивати активне пізнання на уроках, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощів, а саме: вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці у нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, вчить мислити логічно, розвиває інтерактивні здібності.
Упровадження квесту дозволяє:
- активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених перешкод;
- формувати стійкий інтерес учнів до предмету;
- активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);
- поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;
- розвинути універсальні форми розумової діяльності в контексті навчання інформатики (аналіз, синтез, індукція, порівняння, систематизація тощо).
Спочатку назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві комп'ютерних ігор, розроблених компанією Sierra On-Line: King's Quest, Space Quest, Police Quest. Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та інтелектуальні ігри. У 1995 році модель веб-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем як метод для найбільш вдалого використання Інтернету на уроках. Ним було виділено 12 видів завдань для веб-квестів: переказ, планування та проектування, самопізнання, компіляція, творче завдання, аналітична задача, детектив, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу, оцінка, журналістське розслідування, переконання, наукові дослідження.
За джерелами Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених
Змістова лінія квесту включає такі компоненти:
- Вступ, керівництво до дії – визначення часових рамок, головних ролей учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, знайомлення зі змістом квесту в цілому.
- Центральне завдання – чітко визначено результат, який має одержати команда, виконавши задану серію завдань.
- Список інформаційних ресурсів (на електронних чи паперових носіях), необхідних для виконання завдання, може даватися учням в процесі роботи на кожному з етапів.
- Опис процедури роботи, яку необхідно виконати учасникам під час проходження етапу (може зазначатися на кожному етапі окремо чи на початку гри).
- Розробка критеріїв чи параметрів оцінювання – залежить від типу навчальних завдань, які вирішуються на квесті.
- Висновок – аналіз досвіду, отриманого учасниками квесту.
Основні засади квесту:
- Проходження за сюжетом, який може бути чітко визначеним або мати декілька варіантів, у залежності від вибору учасника.
- Питання розраховані на застосування логіки.
- Однозначність відповіді (одне слово ? якщо це запитання для переходу між етапами; розширена відповідь ? якщо це запитання самого етапу).
- Регламентована кількість часу на обговорення.
- Не завжди лаконічні та чіткі завдання розвивають дослідницькі навички – аналіз випадкових, на перший погляд, відомостей, збір різних, дещо абсурдних як за виглядом, так і за функціональністю даних-повідомлень.
- Залучення всіх учасників – думка кожного учасника враховується, навіть, якщо це тільки «рух у невідоме», висловлювання ідей, виконання певних практичних завдань.
- Міжпредметні зв’язки, застосування знань у новій ситуації.
Таким чином, основна ідея квесту: розвиток навчально-пізнавальної активності в умовах, коли всі психічні процеси учня, його увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання навчального матеріалу.
При використанні квесту, як методу стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами ігрової діяльності школярі шукають оригінальні рішення. Під час гри команди вирішують логічні завдання шляхом підказок і пошуку рішень в нестандартних ситуаціях. Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного. Перемагає команда, що виконала завдання швидше за інших.
Відповідно до домінуючої діяльності учасників квесту, термінів його виконання, форм організації, предметного змісту, сюжетної лінії та допоміжних технічних засобів науковці та педагоги-практики виділяють такі їх різновиди [3; 13]:
1. За формою проведення квести бувають:
а) комп’ютерні ігри;
б) веб-квести;
в) QR-квести (QR («Quick Response – Швидкий Відгук») – це двомірний штрих-код (бар-код), що надає інформацію для швидкого її розпізнавання за допомогою камери на мобільному телефоні, розроблений і представлений компанією Denso в 1994 році. За допомогою QR-коду можна закодувати будь-яку інформацію, наприклад: текст, номер телефону, посилання на сайт або візитну картку;
г) медіа квести;
д) квести на природі (вулиці, парках тощо);
е) комбіновані.
2. За режимом проведення:
а) в реальному режимі;
б) у віртуальному режимі;
в) у комбінованому режимі.
3. За терміном реалізації квести розрізняють:
а) короткострокові – мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття;
б) довгострокові – мета: поглиблення і перетворення знань, розраховані на тривалий термін – на семестр або навчальний рік.
4. За формою роботи:
а) групові;
б) індивідуальні.
5. За предметним змістом:
а) моно квест;
б) міжпредметний квест.
6. За структурою сюжетів розрізняють:
а) лінійні;
б) не лінійні;
в) кільцеві.
7. За інформаційним освітнім середовищем:
а) традиційне освітнє середовище;
б) віртуальне освітнє середовище.
8. За технічною платформою:
а) віртуальні щоденники та журнали (блоги, живі журнали тощо);
б) сайти;
в) форуми;
г) Google-групи;
д) соціальні мережі.
9. За домінуючою діяльністю учнів:
а) дослідницький квест;
б) інформаційний квест;
в) творчий квест;
г) рольовий квест.
У зв’язку з масовою інформатизацією освітнього процесу все більшого поширення набувають технології навчання, пов’язані з використання ресурсів глобальної мережі Internet. Одним із різновидів квест-технології і проектного навчання у мережі є технологія веб-квесту, яку останнім часом активно впроваджують педагоги з професійного навчання.
Одним із найбільш чітких визначень технології веб-квест є визначення дослідниці М. Кадемії, яка зазначає, що вебквест – це проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якої використовуються інформаційні ресурси Інтернету [6, с. 34].
Веб-квести – це по суті міні-проекти, засновані на пошуку інформації в мережі Internet. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання учні не тільки добирають і упорядковують інформацію, отриману з мережі Internet, а й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, пов’язане з їх майбутньою професією.
Веб-квест як проектна методика орієнтований на самостійну діяльність учня (індивідуальну, парну, групову), що здійснюється через певний проміжок часу, органічно поєднану з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Під час його проведення учні стають учасниками захопливої подорожі в глобальній мережі, де протягом певного часу самостійно здійснюють пошук, аналіз, формалізацію, надання інформації.
Роль вчителя в організації веб-квесту – створення організаційнопедагогічних умов реалізації пошукової діяльності, керування її параметрами, визначення часових меж. Вчитель не бере на себе функції джерела знань, а лише тьютора, учні не є пасивними слухачами, а самостійними діяльними суб’єктами навчання. Водночас зазначається, що організація веб-квестів у мережі вимагає від педагога високого рівня предметної, методичної, інформаційно-комунікаційної компетентності [9, с. 261].
Технологія веб-квест реалізує ресурсно-орієнтоване навчання, яке визначається як комплекс методів і засобів навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, що зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, а й на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку та практичного застосування інформаційних ресурсів [8, с. 76-80].
Отже, така діяльність перетворює учнів на активних суб'єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію; а використання комп’ютера, як інструменту творчої діяльності, сприяє досягненню таких цілей:
? підвищення мотивації до самоосвіти;
? формування нових компетенцій;
? реалізація креативного потенціалу;
? підвищення особистісної самооцінки;
? розвиток особистісних якостей.
Організація навчання за допомогою технології веб-квест дозволяє працювати в групах (від 3-х до 5-ти осіб), розвиває конкурентність і лідерство, а також може використовуватись скрізь, де є вихід в Internet, враховуючи особливості дисципліни, що вивчається.
Основні вимоги до організації і проведення освітнього веб-квесту [6, с. 381]:
- чіткий вступ, в якому описані головні ролі учасників, або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд усього квесту;
- центральне завдання, яке зрозуміле, цікаве і має певну реалізацію. Чітко визначений підсумковий результат самостійної роботи учня (наприклад, сформульовано низку питань, на які потрібно знайти відповіді; прописано проблему, котру потрібно вирішити; визначена позиція, що повинна бути захищена; вказана інша діяльність, котра спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації);
- список інформаційних ресурсів (в електронному вигляді – на компакт-дисках, відео й аудіо носіях, на паперовому носії, посилання на ресурси в Internet, адреси веб-сайтів з теми), необхідних для виконання учнями завдання. Цей список повинен бути анотованим;
- опис процедури роботи, яку необхідно виконати учням в процесі самостійного виконання завдання (етапи);
- керівництво до дій (як організовувати і подавати зібрану інформацію), яке може бути представлене у вигляді направляючих запитань (наприклад, пов’язаних із визначенням тимчасових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями з використання електронних джерел, представленням шаблонів веб-сторінок – з метою уникнення технічних труднощів у створенні учнями самостійних веб-сторінок, як результату вивченого матеріалу);
- висновок, в якому підсумовується досвід, одержаний учнями в процесі виконання самостійної роботи над веб-квестом.
Зазвичай на першому етапі педагог проводить своєрідну підготовчу роботу, знайомить учнів із темою, формулює основну проблему. Це найбільш відповідальний момент, оскільки необхідно досить чітко визначити ролі учасників, обговорити сценарій веб-квесту та попередній план роботи. Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів. Розподіляються ролі в команді: по 1-4 особи на одну роль. Усі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп’ютерними програмами, спілкуватися в мережі. Завдання веб-квесту є окремими блоками питань і переліками адрес в мережі Internet, де можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, щоб при відкритті сайту учень розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він знаходить. При цьому вчитель має чітко визначити підсумковий результат самостійної роботи учнів, задати низку запитань, на які треба знайти відповіді, прописати проблему, яку треба вирішити, визначити позицію, яка має бути захищеною. Цей етап веб-квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно.
Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації з мережі Internet і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклету, анімації, постеру або фоторепортажу. Обговорення результатів роботи над веб-квестом можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власний практичний доробок. Результати веб-квесту для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; он-лайн документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв’ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Internet. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості, як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією. Можна практикувати розміщення результатів роботи над вебквестом в мережі Internet на спеціалізованих сайтах, таким чином досягаючи трьох цілей: учні розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену у результатах їх праці; у них з’являється можливість зворотного зв'язку з боку аудиторії.
Завершальним етапом роботи є оцінювання, однак обов’язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест. У завданнях з деяких тем логічним є включення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи. Робота з веб-квестами може бути запропонована і як домашнє завдання для учнів, які цікавляться предметом. Позитивний результат дає даний вид діяльності в процесі підготовки до різного роду конкурсів та олімпіад, оскільки розширює кругозір і ерудицію учнів. Реальне розміщення веб-квестів у мережі у вигляді веб-сайтів, вебсторінок, які створені самими учнями, дозволяє значно підвищити їх мотивацію до навчання.
Орієнтовну структуру заняття з використанням технології веб-квест педагоги-практики описують так: початок заняття має основні, характерні для інших занять, елементи: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань.
Викладення нового матеріалу відбувається за схемою:
? завдання;
? питання;
? робота з Internet-ресурсами;
? повернення до питання, аналіз отриманої інформації;
? перехід до наступного питання.
Давши відповіді на кожне з питань, отримуємо результат, тобто вирішене завдання, яке ставилось на початку.
При підготовці та проведенні такого заняття важливо чітко усвідомити роль кожного учасника освітнього процесу та розподілити їх обов’язки (ролі) для досягнення максимальної ефективності.
Учень повинен:
? сформулювати відомі умови завдання;
? визначити необхідні, але невідомі відомості, знайти їх;
? проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію;
? вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей поле завдання втратило (чи придбало) проблемний характер;
? узагальнити знайдену інформацію;
? оформити результати роботи.
Педагог:
? надає декілька посилань на бажані Internet-ресурси, які зададуть інтонацію, акценти пошуку;
? наводить декілька зразків, які служать орієнтиром для порівняння та можуть показувати спектр думок з проблеми;
? розробляє бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;
? контролює процес пошуку. Рекомендації, що знадобляться викладачу для проведення вебквесту:
? визначити ключові слова для пошуку (чи слід їх змінювати на різних етапах розв’язання);
? знайти необхідну інформацію в мережі Internet;
? проаналізувати й обговорити знайдену інформацію;
? при необхідності – відкоригувати ключові слова та повторити пошук;
? сформулювати висновок і обговорити його (чи було дано відповіді на всі підпитання? Якщо ні – повторити ще один цикл пошуку й обробки інформації).
Науковці та педагоги-практики сходяться на думці, що ключовим розділом будь-кого квесту являється детальна шкала критеріїв оцінювання, спираючись на яку, учасники оцінюють самих себе, товаришів по команді. Цими ж критеріями користується і педагог.
Квест, як різновид проектної діяльності, є комплексним завданням, тому оцінка його виконання повинна ґрунтуватися на декількох критеріях, орієнтованих на тип проблемного завдання і форму представлення результату. Наведемо критерії оцінювання проходження квесту представлені Л. Желізняк [4]:
Таблиця 1
Критерії оцінювання проходження квесту
Критерії оцінювання |
середній рівень |
достатній рівень |
високий рівень |
Розуміння завдання |
Включені матеріали, що не мають безпосереднього відношення до теми; використовується одне джерело, зібрана інформація не аналізується і не оцінюється |
Включаються як матеріали, що мають безпосереднє відношення до теми, так і матеріали, що не мають відношення до неї; використовується обмежена кількість джерел |
Робота демонструє точне розуміння завдання |
Виконання завдання |
Випадкова підбірка матеріалів; інформація неточна або не має відношення до теми; неповні відповіді на питання; не робляться спроби |
Не уся інформація узята з достовірних джерел; частина інформації неточна або не має прямого відношення до теми |
Оцінюються роботи різних періодів; висновки аргументовані; усі матеріали мають безпосереднє відношення до теми; джерела цитуються оцінити або проаналізувати інформацію правильно; використовується інформація з достовірних джерел |
Результат роботи |
Матеріал логічно не побудований і поданий зовні непривабливо; не дається чіткої відповіді на поставлені завдання |
Точність і структурованість інформації; привабливе оформлення роботи. Недостатньо виражена власна позиція і оцінка інформації. Робота схожа на інші учнівські роботи |
Чітке і логічне представлення інформації; уся інформація має безпосереднє відношення до теми, точна, добре структурована і відредагована. Демонструється критичний аналіз і оцінка матеріалу, визначеність позиції |
Творчий підхід |
Учень просто копіює інформацію із запропонованих джерел; немає критичного погляду на проблему; робота мало пов’язана з темою квесту |
Демонструється одна точка зору на проблему; проводяться порівняння, але не робляться висновки |
Представлені різні підходи до вирішення проблеми. Робота відрізняється яскравою індивідуальністю і виражає точку зору мікрогруп |
Критерії оцінювання квесту (веб-квесту) можуть бути різними (за видом презентації, здатністю працювати в групі, логікою викладу матеріалу, оригінальністю, новаторством тощо). Проте найголовнішим, на мою думку, має бути оцінювання досвіду, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою квест (веб-квест) технології.
На кінець хочу відмітити переваги використання квесту:
- дозволяє учням пізнати один одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень;
- виявляє: приховані якості учнів, потенційних лідерів, інтелектуалів, учнів-логістів, які вміють прорахувати на декілька ходів вперед;
- розвиває логічне мислення, інтуїцію, вміння швидко знаходити вихід із складної ситуації, знайти спільну мову з різними людьми;
- дозволяє учням краще ознайомитися з темою, бо всі сценарії носять тематичний характер;
- проводить аналогії й асоціації між явищами;
- швидка актуалізація інформації;
- ігрові етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує учнів, викликають масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяють розвитку комунікабельності;
- інтелектуальні етапи розвивають ерудицію і виявляють спритність.
Аналізуючи власну професійну діяльність, роблю висновок, що використання квесту в навчально-виховного процесі приносить позитивні результати.
Розвиток логічного мислення, пам’яті, уваги, уяви, спостережливості, інформатичних вмінь підвищує загальний рівень розвиненості школяра. Ким би не збирався стати учень, який фах не обрав би, йому потрібно правильно і швидко міркувати, діяти організовано, враховуючи обставини і наявні ресурси. Впевнена, що той вчитель, який спробує створити та провести хоча б один квест з учнями, одразу побачить у своїх вихованцях позитивні зміни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Василенко А. В. Квест как педагогическая технология. История возникновения квест-технологии [Электронный ресурс] // Международный педагогический журнал «Предметник». – 2016. Точка доступа: https://www.predmetnik.ru/conference_notes/69
2. Веб-квест як педагогічна технологія: посібник для формування нових знань і навичок щодо використання сучасних ІТ-технологій [Електронний ресурс] / укладач І.М. Блідар. – Режим доступу: http://licey.kr.ua/images/metod_rob/Публікації/Посібник%20Веб-квести.pdf
3. Гриневич М.С. Медiаосвiтнi квести // Вища освіта України. – 2009. – № 3. – Дод. 1. Тем. Вип. Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. – К.: Гнозис, 2009. – С. 153–155.
4. Желізняк Л. Д. Технологія «Веб-квест» на уроках інформатики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30734/
5. Кадемія М. Ю. Інноваційні технології навчання: словник-глосарій : навчальний посібник для студентів, викладачів / М.Ю. Кадемія, Л.С. Євсюкова, Т. В. Ткаченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2011. – 196 с.
6. Кадемія М.Ю. Сутність і зміст технології веб-квест / М.Ю. Кадемія / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2012. – № 29. – С. 380–387.
7. Квест. Вікіпедія – вільна Інтернет-енциклопедія. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%E2%E5%F1%F2
8. Кононец Н.В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсноорієнтоване навчання / Н.В. Кононец // Педагогічні науки: зб. наук. пр. – Полтава, 2012. – Вип. 54. – С. 76–80
9. Лецюк І.З. Технологія веб-квест як дидактичний засіб організації самостійної роботи майбутніх учителів початкової освіти / І.З. Лецюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – Вип. 36 (89). – С. 259–264.
10. Сокол І.М. Впровадження квест-технології в освітній процес: навчальний посібник / І.М. Сокол. – Запоріжжя: Акцент Інвесттрейд, 2013. – 87с.
11. Шемшур В.М., Безпоясний Б.С. Використання квест-технології для активізації пізнавальної діяльності учнів. Режим доступу: file:///E:/МО%20інформатиків/Квест/zbirnik_vikoristannja_kvest-1-1.pdf
12. Болдовський В. В.,Шустка В.М. Методичний посібник по створенню квестів. Режим доступу: file:///E:/МО%20інформатиків/Квест/kvest_metodichka_2018-kopija.pdf
13. Кулішов В.С. Застосування квест-технології у професійно-теоретичній підготовці учнів закладів професійної освіти. Режим доступу: file:///E:/МО%20інформатиків/Квест/Посібник_Кулішов%202018.pdf