Матеріали засіданні №3 методичного об’єднання вчителів української мови і літератури та зарубіжної літератури
Методичний практикум
Майстер-клас: «Я роблю це так…» ( використання тестових або інших інноваційних технологій на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури).
Підготувала Птушинська Людмила Григорівна ,
вчитель української мови та літератури
Борбинської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.
Підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.
Актуальним на сьогодні є питання креативності. Процес формування креативності учнів є досить нелегким і потребує управління саме педагогами, творчими, цікавими, креативними, неординарними для своїх наступників, а також педагогічно та психологічно освіченими. Важливим у навчальному-виховному процесі є оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних форм і методів навчання.
Педагогічна інновація – процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв’язування тих педагогічних проблем, які до цього розв’язувались по-іншому. Індивідуалізоване навчання є методом викладання, який ураховує внесок кожного учня до процесу навчання. Цей метод ґрунтується на думці, що не може бути двох дітей, які могли би брати участь у навчальних заняттях цілком однаково. На заняттях учні виявляють власні знання, ставлення, навички, особливості темпераменту тощо. Таке навчання допомагає учням розвивати свій потенціал, оскільки вони можуть ставити собі цілі та досягти їх у процесі навчання. Уважно спостерігаючи за учнями та виявляючи їх інтереси та сильні сторони, треба допомагати дітям вирішувати їх проблеми такими шляхами, які б відповідали їхньому стилю навчання. Індивідуалізоване навчання також допомагає поєднати учня та навчальну програму. Це дозволяє визначити, що потрібно викладати. Ідеї і теми навчальної програми повинні визначитись з врахуванням інтересів і потреб учнів, вимог навчальної програми. У самому широкому значенні індивідуалізація може стосуватись цілого класу, оскільки кожний клас є унікальним мікро-суспільством із власними інтересами, уподобаннями нормами поведінки. Навіть «звичайні» учні володіють індивідуальними особливостями, які викладачу треба спочатку виявити, а потім відреагувати на них, щоб забезпечити оптимізацію процесу навчання та розвитку Такі індивідуальні властивості включають: сімейну культуру, вік (рівень) розвитку , стать, стиль навчання, потреби, можливості, темперамент, інтереси та само сприйняття.
Кооперативне навчання стало популярним завдяки багатьом причинам: воно допомагає працювати у класі з великою кількістю учнів, удосконалювати академічні досягнення та соціальний розвиток.
Важливість кооперативного навчання обумовлена кількома аспектами:
- можливість установлення рівноправних партнерських стосунків між учителем та учнем;
- організація у процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;
- можливість практичної реалізації суб’єктивного й особистісного зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.
Основними елементами кооперативного навчання є:
- позитивна взаємозалежність. Успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожен учень має два обов’язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи;
- особиста відповідальність. Оцінювання кожного іншими членами групи. На мою думку, це дуже потрібне у навчанні. Чому? По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись»;
- особистісна взаємодія. Члени групи перебувають у тісній близькості один одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов’язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше;
- соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність.
Для організації діалогів, живого взаємозв’язку між вчителем та учнями, створення умов для власного вираження кожного школяра потрібно впроваджував у навчання мови нетрадиційні уроки. Саме нетрадиційні вправи, нетрадиційно побудовані заняття можуть викликати інтерес навіть при вивченні найскладнішого теоретичного матеріалу, а «живинка» на уроці активізує найпасивніших. Звичайно, перетворити складний процес засвоєння знань у гру чи свято – нереально. Проте зробити цікавішим вивчення курсу сови можна і потрібно, особливо для учнів середніх класів. Адже, саме гра, органічно притаманна дитині, прискорює вивчення матеріалу, стимулює учнів до творчості, сприяє кращому розумінню програмового матеріалу. Вчитель завжди повинен бути у пошуку нових форм і методів викладання свого предмета. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні української мови. Такі підходи здійснюються через проведення так званих нестандартних уроків, організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу. Нестандартні уроки и- це не лише свято, а й клопітлива праця їх творців – вчителя та учнів. Кожен нестандартний урок, перш за все навчає, розвиває,виховує. При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці. Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах нестандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні тощо.
Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.
На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. Адже основним завданням для кожного вчителя є підключити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб’єкта цієї діяльності. Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія вчителя та учня на уроці. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета.
Тому використання й проведення різних уроків є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі школярів, що сприяє досягненню високих результатів у роботі.
Емоційному настрою учнів на таких уроках сприяють стимулюючі репліки вчителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Такі звернення налаштовують на атмосферу співпраці: учень виступає дослідником, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи вчителя як консультанта. Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби і форми навчання. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших т(«Робота в парках», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв’язати порушені проблеми. Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр.
Не можна залишати без уваги й уроки української мови та літератури, в ході яких відбуваються процеси обговорення і «польоти живої думки», де учні збагачуються новими ідеями – це такі форми інноваційної діяльності, як інтерактивні заняття, проектно-пошукові хвилини, експериментальні секції, ділові ігри тощо.
Необхідно пам’ятати, що людина розвивається і проявляється в діяльності, спрямованій на пізнання і творче перетворення оточуючого світу засобом знань, умінь та навичок, під час чого вона самовдосконалюється, а також вдосконалює умови свого існування. Дуже корисною може стати думка В.О. Сухомлинського: «…інформація надходить двома безперервними зустрічними потоками від рук до мозку і від мозку до рук. Руки думають, і в ці моменти як раз прокидаються творчі ділянки мозку». Тому важливим є використання образотворчих засобів на уроках української мови та літератури, в процесі інтеграції із образотворчою діяльністю.
Під творчістю розуміють створення нових за задумом культурних чи матеріальних цінностей. Саме індивідуальна неповторність та унікальність особистості, яку навчають, роблять її носієм унікального досвіду і потенційним творцем нового. Креативні уміння учнів формуються завдяки цілеспрямованій системі навчання за допомогою спеціальної методики, що побудована з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та їх здатності до творчості. Найбільший вплив на формування креативних умінь школярів та розвитку їх творчих здібностей надають організаційно-педагогічні умови, а саме: застосування ефективних технологій, методів навчання, використання прогресивних організаційних форм навчально-пізнавальної роботи. Креативність «пробуджується» на уроках проблемного навчання, при застосуванні методів інтерактивну; під час навчання за проектними технологіями; під час занять-спостережень та обговорень явищ у літературі; в процесі знайомства із авторськими технологіями створення мистецьких творів (інтеграція з образотворчим мистецтвом), під час діяльності в групах (з елементами змагань із віртуальними конкурентами) тощо. Важливу роль відіграють заняття з елементами пошукової діяльності, під час якої в учнів виникає новий погляд на проблему в традиційній ситуації. Здатність до творчого підходу дозволяє планувати створення власного проекту, власні художні твори, що є гарним стимулом до самостійного пошуку нових образів, до оригінального вирішення при їх створенні і сприяє накопиченню досвіду творчої діяльності.
Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути «смак» успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця.
Підготувала вчитель української мови та літератури
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Тонего Юлія Василівна
Розвиток суспільства завжди потребує якісно нового рівня освіти. Оскільки вчитель відіграє в цьому процесі одну із головних ролей, то він повинен усвідомлювати низку завдань, які перед ним постають. Основне – це допомогти кожному учневі сформуватись як особистість; пробудити чи розвинути в дитині творчість, креативність, уміння формувати і відстоювати власну думку.
Я згідна із думкою, що найефективнішим засобом формування творчої особистості є інноваційні технології навчання. Саме такий підхід забезпечує позитивну атмосферу в колективі, створює відчуття рівного серед рівних; забезпечує усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів. Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає до саморозвитку та самоспостереження. Але найбільш ефективною формою навчання вважаю поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів із традиційними засобами.
Для визначення, які ж прийоми використати на уроці, враховую вікові, психологічні особливості учнів. Обираючи, враховую такі складові:
- кількість учнів в класі;
- рівень сформованості та успішності дітей;
- зміст навчального матеріалу;
- предметну і ключову компетентність.
Якщо говорити про роботу з учнями 11 класу, то однією з ефективних форм роботи є тестові технології. Актуальність впровадження тестів на уроках української мови та літератури покликана ще іншою вимогою часу – необхідністю використовувати такі технології для якісної підготовки учнів до ЗНО. Для співпраці з учнями використовую тести із посібників для контролю знань, для підготовки до ЗНО, користуюся розробками досвідчених колег. Гарні можливості для використання тестових технологій є на платформах https://naurok.com.ua/, https://vseosvita.ua/, https://www.classtime.com/uk/, https://zno.osvita.ua/. Такі розробки можна використовувати як для формувального, так і для контрольного оцінювання учнів.
У проведенні тестів є один дуже суттєвий недолік - відсутність підґрунтя для розвитку мовлення учнів. Тому на уроках літератури поєдную тестові завдання із творчими, в яких учні мають змогу зв’язно висловити свої думки з приводу прочитаного. Допомагають у формуванні таких умінь facebook чи Instagram сторінки героя, використання кубика Блума, методу шести капелюшків, пошук інформації за QR-кодом, дерево рішень, гронування, крісло відвертості, кроссенси та ін. Такі методи навчання поєдную з роботою у парах, групах чи під час дискусій.
Для повторення літературних творів ЗНО рекомендую учням слухати подкасти https://osvita.ua/test/training/ukr-literature/ та аудіотвори https://www.youtube.com/playlist?list=PL47_m_Ga4AefP4iGa2NDgoNqra5k8Gatv
Цікаво можна провести урок із використанням вправ https://learningapps.org/ та хмар слів https://wordart.com/create. Вони будуть доречними на різних етапах уроку.
Вважаю, що впровадження інноваційних технологій має право на існування в сучасному навчальному процесі, адже воно допомагає формувати особистість з високим творчим потенціалом, що є актуальною проблемою в наші дні.
Підготувала вчитель української мови та літератури
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Турок Тетяна Миколаївна
Людина, яка дбає про свою мовну компетентність, використовуватиме найрізноманітніші можливості для збагачення лінгвістичних знань, формування культури сприйняття і використання багатства мови.
Одним із ефективних методів навчання, засвоєння та перевірки знань є тестові завдання. Відображаючи програмовий матеріал, вони сприяють об’єктивному оцінюванню рівня його засвоєння, аналізу мовної культури особистості.
Тестові завдання використовую на різних етапах уроків мови та літератури. Активно використовую тестові завдання у підручниках, із збірників для підготовки до ЗНО різних років, складаю самостійно та залучаю до даної роботи учнів (як вид диференційованого домашнього завдання).
При складанні тестів використовую ілюстративний матеріал із творів художньої літератури, фольклорних джерел, публіцистики.
Тестовий спосіб виконання завдань спонукає до мислення, аналізу й узагальнень мовних фактів, сприяє формуванню особистості, яка володіє вмінням і навичками вільного й грамотного користування мовними засобами у різних формах мовлення.
Робота із збірниками тестових завдань, інтернет-тренажерами, завданнями, що публікуються на різних сайтах вчителями-новаторами, активізують розумові зусилля учнів щодо засвоєння, осмислення і закріплення матеріалу, передбаченого навчальною програмою, сприяють формуванню їхнього лінгвістичного світогляду, розвитку навичок вільного, комунікативно виправданого використання мовних засобів у різних формах і сферах мовлення.
Також такі завдання допомагають організувати індивідуальну роботу з учнями класу, об’єктивно проконтролювати й оцінити результати їхніх навчальних досягнень.
І що дуже важливо, здобувши у навчальному процесі досвід роботи з тестами, виробивши культуру мислення під час тестових випробувань, випускники освітнього закладу значно легше долатимуть етап зовнішнього тестування.
Як результат даної роботи розробила власний методичний посібник «Українська мова. Збірник тестових завдань, 9 клас», у співавторстві із Мосійчук Ю. С. маємо зразки власноруч розроблених тестових контрольних робіт з мови та літератури для учнів 5-7 класів.
Підготувала вчитель зарубіжної літератури
Малинської філії
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Дмитрук Валентина Володимирівна
Моє педагогічне кредо: «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом». Робота вчителя приносить мені надзвичайно велику втіху, адже найбільша насолода у житті – це спілкування з дітьми, а діти – наше майбутнє. Саме від нас, учителів, залежить яким воно буде, тому що наші уроки формують та розвивають у дитячій свідомості цінності гуманізму, вказують на життєві істини, потрібні для кожної людини.
Сьогодні до вашої уваги пропоную майстер–клас: «Розвиток креативної компетентності учнів за допомогою використання інноваційних методів навчання на уроках зарубіжної літератури».
Формування творчої компетентності в учнів є одним із головних завдань сучасного педагога. Саме зараз у нашому суспільстві виникла потреба у творчих, діяльних та обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому я хочу і вас, шановні колеги, залучити до співпраці з метою обміном досвіду та пошуку шляхів реалізації даної методичної проблеми та виконати ряд вправ.
- Вправа «Подаруй посмішку».
Я з вами бажаю познайомитися, дізнатися про ваш настрій та ваші захоплення, тому проведу вправу «Подаруй посмішку».
Візьміться, будь ласка, за руки, подаруйте один одному посмішки. Кожному стало значно тепліше від подарованих посмішок. А тепер візьміть на робочих столах картки із смайликами та розкажіть про те, чим вам найбільше подобається займатися у вільний час.
(Вчителі розповідають про свої захоплення.)
Я ж вам бажаю із легкістю та радістю втілити у життя всі задумані вами ідеї.
- Вправа «Чарівна хмаринка».
Я пропоную вам прихопити із собою у дорогу настій оригінальних думок, коктейль імпровізації, відвар миттєвих творчих рішень, каву успіху.
Колеги, сядьте зручно, заплющіть очі. Зробіть глибокий вдих, видих…
Я хочу запросити вас у подорож на хмаринці. Стрибніть на білу пухнасту хмаринку, схожу на м’яку гору з пухнастих подушок. Відчуйте, як ваші ноги та спина зручно влаштувалися на цій великій і м’якій подушці-хмаринці.
Зараз почнеться подорож. Ваші хмаринки повільно піднімаються у синє небо. Ви відчуваєте легкий вітерець. Тут, високо в небі, все спокійно та тихо. Нехай хмаринки перенесуть кожного із вас у таке місце, де ви почуватиметеся щасливими. Спробуйте подумки побачити це місце якомога точніше. Тут ви відчуваєте себе спокійними і щасливими, тут може статися будь-яке диво….
3.Вправа «Амфора мудрості» .
Для актуалізації я застосовую вправи.
Досить цікавою є вправа «Амфора мудрості».
Дуже часто ми розпочинаємо урок з мудрих висловів, притч. Дітям пропонуємо висловити враження, думки від почутого, а в кінці уроку узагальнюємо з позиції отриманого досвіду на уроці.
Можна розпочати урок з притчі.
На етапі актуалізації знань, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість, використовую літературні диктанти, кросворди, запитання для бесіди, крос сенси, вправа «Прес-конференція з автором», « Продовж речення», «Асоціативний кущ», «Літературний крос», метод «Так чи Ні», «Вибери зайве», рольова гра «Я - учитель», цитатна доріжка «Хто так сказав».
Прийом «Лови помилку» більш за все люблять учні. Пропоную «провокаційні» запитання, у яких уже є помилка.
Використовую кроссенс на уроках. Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.
1 2 3
4 5 6
7 8 9
Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми картинками. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1. при формулюванні теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс:
1. це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2. це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3. це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє:
1. розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
2. прояву нестандартного мислення і креативності;
3. розвиває можливість самовираження.
Дякую усім присутнім за підтримку, за активну роботу і бажаю вам творчих досягнень!
Підготувала вчитель української мови та літератури
Уїздецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Гульт Світлана Миколаївна
У своїй роботі на уроках української мови застосовую тестові комп’ютерні програми "Українська мова. Тестові завдання для перевірки знань", що відповідають шкільній програмі курсу “Українська мова". Програми містять чотири варіанти завдань з кожної теми. Пропоновані завдання різних типів: з вибором однієї правильної відповіді, на встановлення відповідності, граматичні завдання, робота з текстом. У кінці кожного виконаного завдання програма вказує на помилки та ставить загальну оцінку після виконання усіх завдань вибраного варіанту. Програма схвалена Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах. З метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах використовую комплекти електронну програму із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання. Українська мова та література» (Тернопіль). Досить важливим, на мою думку, є застосування комп'ютера на підсумкових уроках. Адже комп'ютер має здатність контролювати й опитувати учнів, оцінювати їхні знання, вміння і навички. Така робота викликає у дітей схвалення й утвердження у класі сприятливого для навчання мікроклімату. Адже учень упевнений в об'єктивності виставленої йому комп'ютером оцінки. Проте, сьогоденне обладнання класів комп’ютерами не дає змоги використовувати даний вид роботи. Труднощі, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування на уроках української мови та літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :
• Особистісно зорієнтоване навчання;
• Опорні схеми і знакові моделі;
• Інтерактивна технологія;
• Проектне навчання;
• Критичне мислення.
Опрацювання дискусійних питань - публічне обговорення спірного питання. В свої практиці цей метод я застосовую як на етапі засвоєння навчального матеріалу, так і на засвоєнні. Це можуть бути:
Метод ПРЕС
Займи позицію;
Зміни позицію;
Диспут;
Дискусія.
Я вважаю, що така форма роботи створює на уроці атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості, але вчитель повинен пам’ятати про те, що інтерактивні технології – це не самоціль, а лише засіб для співробітництва на уроці.
Метод «Фішбоун» або «Риб’ячий скелет» найчастіше використовую при закріпленні навчального матеріалу. Так у 11 класі під час вивчення твору «Тигролови» І. Багряного у зошитах з’являється своєрідний риб’ячий скелет, в голові якого тема або проблемне питання, на верхніх кістках – причини, на нижніх – наслідки, а на хвості – висновок.
Вважаю, що впровадження інноваційних технологій має право на існування в сучасному навчальному процесі, адже воно допомагає формувати особистість з високим творчим потенціалом, що є актуальною проблемою в наші дні, розвиває критичне мислення, сприяє генеруванню і використанню нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень), а найголовніше – в учнів формується власне світобачення.
Отже, інноваційні технології допомагають дітям пристосуватися до високих вимог сьогодення.
